ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 листопада 2022 року Справа № 903/148/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Бучинська Г.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22, ухвалене суддею Войціховським В.А., повний текст рішення складено 20.07.2022 р.
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача Фізичної особи-підприємця Намонюк Василя Петровича
про стягнення 117 428,04 грн.
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", з посиланнями на невиконання умов підписаної заяви від 16.07.2018р. про надання Кредиту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку 26002060511779, звернулось до суду з позовом від 27.01.2022р. про стягнення з підприємця Намонюка В.П. 117 428,04 грн., в тому числі 74 936,40 грн. заборгованості по сплаті наданого кредиту, 24 444,41 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 14 350,43 грн. пені та 3 696,80 грн. заборгованості по сплаті комісії за користуванням кредитом.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити. Провести розгляд справи за участі представника АТ КБ "Приватбанк", з викликом його у судове засідання з метою детального пояснення конкретних обставин справи.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/148/22 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В.
Листом №903/148/22/4386/22 від 10 серпня 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.
16 серпня 2022 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Волинської області від 15.07.2022р. у справі №903/148/22 - залишено без руху. Запропоновано Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до суду докази надсилання Фізичній особі-підприємцю Намонюк Василю Петровичу копії апеляційної скарги з додатками (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
29.08.2022 року від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22 в порядку письмового провадження. У задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про розгляд справи №903/148/22 в судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено. Запропоновано Фізичній особі-підприємцю Намонюк Василю Петровичу, у строк до 30.09.2022р. у справі №903/148/22 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться без повідомлення учасників справи в строк передбачений ч.1 ст.273 ГПК України.
19.09.2022 до апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від представника Фізичної особи-підприємця Намонюк Василя Петровича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. в справі №903/148/22 без змін.
Відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи ( абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України).
Скаржником в прохальній частині апеляційної скарги було заявлено клопотання про розгляд справи №903/148/22 у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 ст.252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В обґрунтування клопотання заявником не наведено жодних обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи №903/148/22 в судовому засіданні з повідомленням або викликом сторін, а лише зазначено в прохальній частині про розгляд справи за участю представника Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з викликом його у судове засідання.
При цьому, предметом даної справи є стягнення коштів в розмірі 117 428,04 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням або викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням або викликом сторін не підлягає задоволенню.
Відтак, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22 буде проводитися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Грязнов В.В. перебуває у відпустці з 02.11.2022 р. по 04.11.2022 р.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначити заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/148/22.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №903/148/22 між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно - західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції прийняв рішення про відмову у задоволені позову. Зокрема, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не доведені Банком, зокрема не було надано жодних доказів на підтвердження факту повідомлення ФОП Намонюка В.П. про встановлення кредитного ліміту на кожен день починаючи з дати подання заявки на отримання послуги, зокрема і щодо зміни кредитного ліміту 06.03.2019 року та встановлення його розміру в 0 гривень. На переконання суду, у позивача не було правових підстав на застосування ліміту в 0 гривень з 06.03.2019 року та відповідно не було правових підстав для проведення операції з перенесення суми в розмірі 74 936,40 грн. на прострочену заборгованість відповідача, оскільки процедуру зменшення ліміту до 0 гривень 06.03.2019р. ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" здійснив не в порядку та не в спосіб, визначений умовами п.п. 3.2.6.1.6. - 3.2.6.1.7. умов.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.
В апеляційній скарзі Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" вважає, що рішення Господарського суду Волинської області є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зокрема апелянт, зазначає, що 16.07.2018 р. Фізичною особою-підприємцем Намонюком Василем Петровичем було підписано заявку про надання Кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок 26002060511779 на умовах, які зазначені в заяві (далі - Заява). Підписанням цієї Заяви Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК” у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Безпосередньо в тексті підписаної Відповідачем заяви зазначено: 1) вид кредиту - овердрафтовий; 2) мінімальний та максимальний розмір кредитного ліміту (від 10000 до 75000 грн); 3) розмір відсоткової ставки - 30% річних; 4) розмір щомісячної комісії - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць; 5) пільговий період - 55 днів; 6) термін користування кредитом - 12 місяців.
Крім цього, підписавши заяву, відповідач погодився з умовою: “Підписанням цієї заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”. Розмір ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку”.
З розрахунку заборгованості та виписок чітко вбачається, що відповідачем не виконувалися належним чином зазначені умови.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операцій та є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Інформація з автоматизованої банківської системи (банківські виписки) є належним доказом факту укладання та виконання кредитного договору (ВГСУ від 06.04.2017 у справі №905/2009/15).
Відповідно до висновків у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справа №456/3643/17: «Факт зарахування коштів у сумі 15 000 грн на кредитну карту відповідача, користування грошима стверджується в наявною у матеріалах справи випискою з рахунку, яка є належним доказом.» У постанові Верховного Суду від 14.04.2021 по справі №759/11453/20 зроблено наступний висновок: «...виписка за картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими доказами».
Відповідно до висновків у постанові Об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 №911/19/19: «...Суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок грунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань».
Однак суд першої інстанції не звернув уваги на погоджені сторонами умови кредитування, не дослідив належним чином докази по справі, а також не встановив розміру заборгованості відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Натомість суд відмовив у задоволенні позовних вимог, фактично ухилившись від вирішення спору та проігнорувавши факт використанням відповідачем кредитних коштів та їх неповернення Банку, а також несплати відсотків та комісії у погоджених сторонами розмірах.
Факт належного виконання взятого на себе зобов'язання та повернення Банку фактично отриманих кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за погодженими умовами в заяві відповідачем не доведено.
Отже, суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.277 ГПК України є підставою для скасування рішення повністю або частково.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник Фізичної особи-підприємця Намонюк Василя Петровича у відзиві зазначає, що суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, подані сторонами, прийняв законне та обґрунтоване рішення по суті спору. В свою чергу, доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, не ґрунтуються на вимогах закону, наведена практика Верховного Суду не може бути застосована з огляду на таке.
В апеляційній скарзі позивач посилається на Постанову ВГСУ від 06.04.2017 у справі №905/2009/15 та вказує, що "інформація з автоматизованої банківської системи (банківські виписки) - є належним доказом факту укладання та виконання кредитного договору". Також посилається на висновки постанови Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справа №456/3643/17 «Факт зарахування коштів у сумі 15 000 гри на кредитну карту відповідача, користування грошима стверджується наявною в матеріалах справи випискою з рахунку, яка є належним доказом.»
На противагу вказаним посиланням позивача відповідач акцентує увагу на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені в Постанові від 18 лютого 2021 року в справі №904/3251/20, зокрема в пунктах 51 - 53, 60 вказаної Постанови. В даній постанові колегія суддів Касаційного господарського суду не прийняла до уваги посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2017 у справі №905/2009/15, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України остання не є джерелом правозастосовчої практики у розумінні цієї правової норми..."
Також, відповідач акцентує увагу апеляційного суду на те, що суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив не з позиції невірності розрахунку внаслідок або його необґрунтованості, а з позиції відсутності належних, допустимих та достовірних доказів наявності заборгованості та наявності правових підстав для її стягнення. Отже, в даному випадку не підлягає застосуванню висновки, викладені у поставові Об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 №911/19719.
Крім вище вказаного, відповідач також зауважує на правовій позиції Верховного Суду, висловленій в Постанові від 14 квітня 2021 року в справі №759/11453/20 (провадження №61-417св21).
Отже, з огляду на всі вищевикладені правові позиції Верховного Суду, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню з наведених в апеляційній скарзі мотивів та доводів позивача.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
16 липня 2018 року підприємцем Намонюком Василем Петровичем було підписано заяву про надання кредиту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Підписавши заяву, ФОП Намонюк В.П. приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у мережі інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, котрі спільно із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", становлять договір банківського обслуговування №б/н від 16.07.2018р., примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування та, відповідно, взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору банківського обслуговування від 16.07.2018р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Підписанням цієї Заявки Клієнт висловив свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький". Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Пунктом 3.2.6.1.4 умов передбачено, що клієнт приєднується до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Підприємницький в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими умовами та правилами становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до умов та правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України (п. 3.2.6.1.5 умов).
Відповідно до п. 3.2.6.1.7 умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6 цього договору.
Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання за договором банківського обслуговування №б/н від 16.07.2018р. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" виконало в повному об'ємі, надавши ФОП Намонюку В.П. кредитний ліміт в розмірі 75 000 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи випискою по рахунку клієнта та довідкою ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про розмір встановленого кредитного ліміту вих. №80716VOO0S0KU від 27.01.2022р.
Відповідно до п. 3.2.6.3.1 за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта.
Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою, крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 3.2.6.2.3.10.
Відповідно до п. 3.2.6.3.5 розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається.
Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця.
Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абзаці 3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 3.2.6.2.3.10).
Відповідно до пункту 3.2.6.3.8 погашення Кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.
Пунктом 3.2.6.3.10 визначено, що остаточне погашення заборгованості за кредитом клієнт здійснює не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.6.5.1.
Відповідно до пункту 3.2.6.3.14 умов у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку проценти, розмір яких встановлено тарифами банку, які нараховуються на прострочену заборгованість.
Згідно пункту 3.2.6.5.1 умов строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія.
За приписами пункту 3.2.6.5.2 умов цей договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
У заявці від 16.07.2018р. містяться погоджені між сторонами істотні умови кредитування, зокрема: мінімальний розмір ліміту - 10 000 грн.; максимальний розмір кредиту - 75 000 грн; розмір відсоткової ставки - 30%; розмір щомісячної комісії - 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць; пільговий період - 55 днів; термін користування кредитом - 12 місяців.
Відповідно до умов п. 3.2.6.1.5. умов ліміт встановлюється Банком на кожній операційний день.
Відповідно до п. 3.2.6.1.7. сторони узгодили, що ліміт може бути зміненій банком в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього Договору.
Пунктом 3.2.6.1.6. умов передбачено, що сторони узгодили, що для повідомлення клієнта про розмір ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього договору, банк на свій вибір здійснює повідомлення клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, систему Приват24 для бізнесу, SMS-повідомлення або інші засоби. Сторони узгодили, що банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього договору.
На виконання своїх зобов'язань за договором позивач надав відповідачу кредитні ліміти: з 16.07.2018р. - 45 000 грн., з 17.07.2018р. - 50 000 грн., з 14.08.2018р. - 75 000 грн., з 26.10.2018р. - 0 грн., з 01.11.2018р. - 75 000 грн., з 10.12.2018р. - 0 грн., з 11.12.2018р. - 75 000 грн., з 01.03.2019р. - 75 000 грн., з 06.03.2019р. - 0 грн., що підтверджується довідкою вих. №80716VOO0S0KU від 27.01.2022р.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідачем неналежним чином виконувалися зобов'язання за кредитним Договором, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість у загальній сумі 117 428,04 грн., в тому числі 74 936,40 грн. заборгованості по сплаті наданого кредиту, 24 444,41 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 14 350,43 грн. пені та 3 696,80 грн. заборгованості по сплаті комісії за користуванням кредитом.
В якості доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачем до позовної заяви було надано додаток "Виписка по рахунку 26002060511779 за період з 16.07.2018 року по 30.12.2021 року" та додаток "Розрахунок заборгованості за договором №б/н від 16.07.2018р., укладеного між Приватбанком та клієнтом - підприємець Намонюк В.П., станом на 30.12.2021р."
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно положень ч.1 та ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Відповідно до частини першої ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Приписами ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Разом з тим відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Положеннями ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Згідно із ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, 16.07.2018 на офіційному сайті АТ КБ ПриватБанк в мережі Інтернет шляхом накладання власного електронного цифрового підпису Фізична особа ОСОБА_1 підписав заявку на отримання послуг, за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з даною заявою кредит надавався на наступних умовах:
- мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта;
- вид кредиту: овердрафтовий кредит;
- мінімальний розмір ліміту: 10 000 UAH;
- максимальний розмір ліміту: 75 000 UAH;
- розмір відсоткової ставки: 30%;
- розмір щомісячної комісії (в т. ч. пільговий період): 0,5% від суми максимального сальдо, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць;
- пільговий період: 55 днів;
- термін користування кредитом: 12 місяців.
Заявка на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Підприємницький підписана електронними підписами позивача і відповідача, що підтверджується роздруківкою результату перевірки електронного цифрового підпису.
Підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький». Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядкує передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Відповідно до 3.2.6.1.4. Умов клієнт приєднуються до договору шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця: "Підприємницький" в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими Умовам та Правилами становлять кредитний договір.
Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в банку, приєднується до послуги шляхом підписання заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.
Відповідно до п. 3.2.6.1.5. Умов ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньо банківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Відповідно до п. 3.2.6.1.7. Умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих Умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього договору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявний в матеріалах справи результат перевірки підпису заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 16.07.2018 є належним і допустим доказом та не може ставитись під сумнів.
З огляду на матеріали справи колегія суддів зазначає, що позивач свої обов'язки виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві, даний факт не оспорюється сторонами. Фізична особа-підприємець Намонюк Василя Петровича взявши на себе обов'язок із поверненням кредитних коштів з процентами не виконав, що підтверджується доданими позивачем виписками по рахунку № НОМЕР_1 та розрахунку заборгованості за договором №б/н від 16.07.2018, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Намонюк Василем Петровичем та Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав належним чином зобов'язання за договором та перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 75 000 грн, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Проте відповідач, Фізична особа-підприємець Намонюк Василь Петрович у порушення умов Договору зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, зокрема не сплатив необхідні кошти для погашення кредитної заборгованості у розмірі 74 936,40 грн, що встановлено у банківських виписках по рахунку боржника.
20.12.2021 року позивач звернувся до відповідача із претензією №80716VOO0S0KU від 20.12.2021, у якій вимагав невідкладно, але не пізніше семи днів від дати цієї претензії здійснити погашення простроченої заборгованості.
На підтвердження надіслання вказаної претензії відповідачу долучено опис вкладення до цінного листа, список згрупованих поштових відправлень АТ КБ «Приватбанк» та фіскальний чек від 25.12.2021.
Наявними у матеріалах справи банківськими виписками підтверджується, що Фізична особа-підприємець Намонюк Василь Петрович користувався кредитними коштами, однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України суму кредиту не повернув не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем станом на 30.12.2021 р. обліковується 74 936,40 грн простроченої заборгованості за наданим кредитом.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем доведено отримання відповідачем кредитних коштів та здійснення ним прострочення заборгованість, беручи до уваги відсутність доказів погашення останнім суми основного боргу, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 74 936,40 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, судова колегія акцентує увагу на тому, що при зверненні з позовом до суду першої інстанції Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» просило стягнути з Фізична особа-підприємець Намонюк Василь Петрович крім заборгованості по сплаті кредиту в сумі 74 936,40 грн., ще 24 444,41 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 14 350,43 грн. пені та 3 696,80 грн. заборгованості по сплаті комісії за користуванням кредитом.
Відповідно до п. 3.2.6.3.1. За користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на моментнадання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта.
Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).
Відповідно до п.3.2.6.3.5. Розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається.
Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця.
Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10).
Відповідно до п.3.2.6.3.8. Погашення Кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.
З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи позивача про стягнення з відповідача, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 24 444,41 грн. та заборгованості з комісії у розмірі 3 696,80 грн є правомірними та обґрунтованими.
Щодо заявленої позивачем до стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 14350,43 грн, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, відповідачем не надано жодних доказів в спростування заборгованості перед позивачем.
У відзиві на апеляційну, як на підставу для відмови у позові, відповідач посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 р. у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 р. у справі №914/385/18, від 10.04.2019 р. у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 р. у справі №915/641/18 та від 14.04.2021 р. у праві №759/11453/20.
Щодо посилань апелянта на правові позиції Верховного Суду, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд оцінює їх критично, оскільки правові позиції у цих справах висловлені Верховним Судом щодо застосування інших норм права і за інших фактичних обставин, а відтак за правилами статті частини 4 статті 236 ГПК України застосовані бути не можуть.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач у порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом, процентами та комісією, у передбачений договором строк, тобто, не виконав свої зобов'язання належним чином, то позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" наведено достатні та переконливі доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області необхідно скасувати та прийняти нове рішення про задоволенні позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22 не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом.
За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22 слід задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі.
Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22- задовольнити.
Рішення Господарського суду Волинської області від 15.07.2022 р. у справі №903/148/22 скасувати. Прийняти нове рішення про задоволення позову, у зв'язку з чим викласти резолютивну частину в такій редакції:
"Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Намонюк Василя Петровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ - 14360570) 74 936,40 грн. заборгованості за кредитом, 24 444,41 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 14 350,43 грн. пені та 3 696,80 грн. заборгованості по сплаті комісії за користуванням кредитом.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Намонюк Василя Петровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ - 14360570) - 2481 витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3721,50 витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду Волинської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Справу №903/148/22 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "04" листопада 2022 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Бучинська Г.Б.