ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 листопада 2022 року Справа № 918/589/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.
розгляувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт"
на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.08.2022 р., постановлену у м. Рівному, повний текст складено 29.08.2022 р.
у справі № 918/589/22 (суддя Церковна Н.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт"
до Служби автомобільних доріг у Рівненській області
про стягнення 7126393,08 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.08.2022 р. у справі № 918/589/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт" до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення 7126393,08 грн. та додані до неї документи повернуто позивачу.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.08.2022 р. та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Пояснює, що на виконання ухвали суду 23 серпня 2022 року про залишення позовної заяви без руху позивачем було сплачено онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку судовий збір в розмірі 106895,90 грн. та сформовано в системі онлайн-банкінгу квитанцію про сплату судового збору, що відповідає вимогам закону та є підтвердженням його оплати.
23 серпня 2022 року позивачем електронною поштою направлено до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та на підтвердження сплати судового збору додано квитанцію № Р24А186781736И17620 від 23.08.2022 на суму 106 895,90 грн.
Вважає, що Господарський суд Рівненської області не врахував, що 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-УІП, яким з урахуванням змін, поміж іншого, вилучено норму щодо обов'язкової сплати судового збору виключно через установи банків або відділення зв'язку, що дозволяє платнику судового збору використовувати більш зручний для нього спосіб сплати судового збору, у тому числі - через онлайн-системи, банкомата для приймання платежів, Інтернет-банкінг тощо.
Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Тому сплата судового збору онлайн в кабінеті клієнта банку відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», а квитанція, що надходить на електронну адресу як підтвердження сплати судового збору, є єдиним можливим документом на підтвердження оплати судового збору онлайн та має доказову силу.
Посилається при цьому на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року № 754/9573/13-ц.
Пояснює також, що в графі “призначення платежу” квитанції № Р24А18678173611)17620 від 23 серпня 2022 року зазначено наступне: “*;101;35943421;22030101; Судовий збір, за позовом ТзОВ “БК Білдерпоінт, ГС Рівненської обл., ТзОВ БК Білдерпоінт”, де 35943421 - це код позивача за ЄДРПОУ. Таким чином скаржник доводить, що така квитанція відноситься саме до цієї позовної заяви, враховуючи призначення платежу та суму судового збору, зазначену в ній, а також те, що вона надіслана разом із заявою про усунення недоліків саме у справі № 918/589/22.
Вказує, що відповідно до статті 9 Закону «Про судовий збір» перед відкриттям провадження у справі суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Пояснює, що на даний час розроблено новий функціонал відображення підтверджень зарахування оплати (повернення) судового збору. Дані щодо підтвердження оплати судового збору надходять в автоматичному режимі до автоматизованої системи документообігу суду, роботу якої забезпечує комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду» (КП «ДСС»). При цьому виконується автоматичне поєднання записів про оплату судового збору, які зазначаються в картці справи, із записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з казначейства.
Вважає, що Господарський суд Рівненської області, ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви, не перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.
Посилається на практику Європейського Суду з прав людини і стверджує про порушення права скаржника на доступ до правосуддя. Зазначає, що повернення позовної заяви з формальних підстав матиме наслідком порушення права особи на справедливий судовий розгляд, гарантоване параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
На підставі викладеного просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29 серпня 2022 року у справі № 918/589/22 про повернення позовної заяви скасувати, та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу суду не подав, тоді як був повідомлений судом про розгляд справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, реєстром відправки електронної кореспонденції /а.с.113, 114 у т.1/.
Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з п.6 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховано при цьому, що сторони не подавали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Враховуючи, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи розгляд апеляційної скарги відбувся в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою про стягнення 7126393,08 грн. з відповідача Служби автомобільних доріг у Рівненській області
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2022 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт" залишено без руху. Зобов'язано ТОВ "Будівельна компанія "Білдерпоінт" у 10-денний строк з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду доказів сплати судового збору в розмірі 106895,90 грн. та доказів зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету /а.с.81-82 у т.1/.
24 серпня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт" надіслало на електронну пошту суду заяву про усунення недоліків, до якої долучений дублікат квитанції № Р24А186781736D17620 від 23.08.2022 р. на суму 106895,90 грн. /а.с.84-85 у т.1/. Заява з додатками скріплена електронним цифровим підписом /а.с.84 на звороті у т.1/
В подальшому 26 серпня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт" до суду надійшла заява про усунення недоліків у паперовій формі, до якої долучено дублікат квитанції № Р24А186781736D17620 від 23.08.2022 р. на суму 106895,90 грн. /а.с.86-89 у т.1/.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 серпня 2022 року у справі № 918/589/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» повернуто заявнику на підставі частини 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що позивачем не були усунуті недоліки, про які зазначив суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 17.08.2022 р. В ухвалі вказано, що документи про сплату судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі, тоді як копії цих документів, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), не можуть бути належним доказом сплати судового збору; документи про сплату судового збору мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором; заявником не подано доказів зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, враховуючи наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз.1-2 ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Згідно з абз. 3 ч.1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання ухвали суду від 23.08.2022 р. про залишення позовної заяви без розгляду, у визначений судом строк було подано до суду дублікат квитанції № Р24А186781736В17620 від 23.08.2022 р. на підтвердження сплати судового збору в розмірі 106895,90 грн. /а.с.85 у т.1/. Колегією суддів встановлено, що в даному випадку судовий збір сплачений у відповідному розмірі за допомогою електронного платіжного засобу.
Позиція суду першої інстанції, що документ про сплату судового збору мав бути поданий тільки в оригіналі суперечить нормам ст. 6 Закону України "Про судовий збір" та ч.2 ст.91 ГПК України, де зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Господарський суд Рівненської області не врахував, що 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-УІП, яким вилучено норму щодо обов'язкової сплати судового збору виключно через установи банків або відділення зв'язку, а отже законодавство дозволяє платнику судового збору перераховувати судовий збір з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Колегією суддів враховується, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2022 р. про залишення позовної заяви без руху, хоча й зобов'язано ТОВ "Будівельна компанія "Білдерпоінт" подати до суду докази сплати судового збору та докази зарахування його до спеціального фонду державного бюджету. Разом з тим, суд першої інстанції, відхиляючи належне виконання вимог ухвали про залишення без руху, послався на роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" де було визначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) та подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Така позиція Вищого господарського суду України відповідала законодавству станом на 21 лютого 2013 року і не може бути застосована як тлумачення законодавства станом на 17.08.2022 р., враховуючи набрання чинності нових норм про порядок і спосіб оплати судового збору відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року.
В даному випадку позивачем у визначений судом строк подано до суду в електронному вигляді скріплений ЕЦП дублікат квитанції від 23.08.2022 р. на суму 106895,90 грн. про сплату судового збору з використанням електронних платіжних засобів, що відповідає нормам ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір», ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормами ч.2 ст.91 ГПК України.
У квитанції визначено призначення платежу “*;101;35943421;22030101; судовий збір за позовом ТзОВ “БК Білдерпоінт, ГС Рівненської обл.”, де 35943421 - це код позивача за ЄДРПОУ. Таким чином, платіжний документ містить відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором.
Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав, що заявником не виконано вимоги ухвали суду від 17.08.2022 р., оскільки не подано доказів зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету. При цьому не зазначено, чому надана суду квитанція оцінена судом як недостатній доказ такого зарахування.
Разом з тим, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України перевіряється відповідно до Закону України "Про судовий збір", і виконуючи наведені вище вимоги закону, суди перевіряють таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності мають отримувати таку інформацію відповідно до Методичних рекомендацій підтвердження оплати судового збору з Державної казначейської служби України у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду». Дані щодо підтвердження оплати судового збору надходять в автоматичному режимі до автоматизованої системи документообігу суду, роботу якої забезпечує комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду» (КП «ДСС»). При цьому виконується автоматичне поєднання записів про оплату судового збору, які зазначаються в картці справи, із записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з казначейства.
Обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, і неподання стороною зазначених судом виписок не може бути підставою для повернення позовної заяви як такої, що не відповідає встановленим вимогам.
Господарський суд Рівненської області, ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви, в оскаржуваній ухвалі не зазначив про перевірку та результат такої перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України із використанням комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду». Матеріали справи не містять відповідних виписок з Реєстру підтверджень оплати із Казначейства в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» про відсутність станом на дату повернення позовної заяви відомостей про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Слід зазначити, що за наявності сумнівів щодо наданих позивачем доказів сплати судового збору суд вправі в порядку ч.2 ст.119 ГПК України продовжити строк на усунення недоліків з ініціативи суду.
За наведених обставин висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу на підставі ч.4 ст.174 ГПК України є необгрунтованим.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 р. у справі № 800/473/17, від 19.03.2019 р. № 910/3788/18, від 07.10.2021 р. у справі № 904/4137/20 та враховується колегією суддів згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Керуючись ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та наведену практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява № 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
Колегія суддів звертає увагу, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі чи повернення позовної заяви суд першої інстанції мав врахувати обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на звернення до суду. Відповідний висновок має бути зроблено із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 ГПК України).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт", скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.08.2022 р. у справі № 918/589/22 з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 226, 255, 269, 270, 280 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Білдерпоінт" задоволити.
Скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.08.2022 р. у справі № 918/589/22.
Матеріали справи № 918/589/22 передати на розгляд суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.