Справа № 638/8680/21 Головуючий суддя І інстанції Шишкін О. В.
Провадження № 22-ц/818/3584/22 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії
07 листопада 2022 року м. Валки.
Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :
судді-доповідача Яцини В.Б.
суддів колегії - Бурлака І.В., Котелевець А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 червня 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Шишкіна О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
У червні 2021 року до суду з позовом звернулася ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвала суду мотивована тим, що наявні підстави для передачі справи на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва за підсудністю, адже позивачем не підтверджено факт виконання виконавчого напису нотаріуса у Шевченківському районі м. Харкова, на якого розповсюджується юрисдикція Дзержинського районного суду м. Харкова, а тому слід застосовувати загальну територіальну підсудність за місцезнаходженням юридичної особи-відповідача.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити на розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Апеляційна скарга мотивована тим, що виконавчий напис пред'явлено для примусового виконання приватному виконавцю Кудряшову Д.В., адреса находження якого м. Харків, вул. Університетська, 33, офіс 7.
Вказує, що виконавчі дії вчиняються за місцем її роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», яке знаходиться за адресою м.Харків, пр.Незалежності, 13, проте Дзержинським районним судом м.Харкова не було враховано, що позов може бути подано за місцем знаходження її робочого місця, тобто місця виконання виконавчого напису.
Вказує, що право вибору між судами належить виключно позивачу, тому суд першої інстанції безпідставно передав справу на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.
На підставі ч. 13 ст. 7 та ст. 369 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у письмовому провадженні, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Направляючи справу за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва суд першої інстанції виходив з того, що місцем реєстрації позивачки є АДРЕСА_1 , що відноситься до юрисдикції Київського районного суду м. Харкова.
Окрім цього судом зазначено, що позивачем не наведено доказів, що виконавчі дії провадяться виконавцем за місцем роботи боржника, жодного доказу про перебування у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (м. Харків, пр-т. Незалежності, 13) позивач не надала, тобто нею не підтверджено, що виконавчі дії проводяться виконавцем у Шевченківському районі міста Харкова, а отже застосування альтернативної підсудності, визначеної частиною 12 статті 28 ЦПК України є необґрунтованим.
Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна.
За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.10.2020 року у справі № 263/14171/19.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, є примусове стягнення кредитної заборгованості за виконавчим написом №30807 від 18.09.2020 року приватного нотаріуса КМНО Хара Н.С.
При вирішенні питання про місце виконання виконавчого напису нотаріуса, суд виходить із наступного.
Як вбачається, ОСОБА_1 пред'явивши позов виходила з положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України та звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова за місцем виконання виконавчого напису, тобто за місцем знаходження роботи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», яке знаходиться за адресою м. Харків, пр. Незалежності, 13.
Зазначена адреса територіально відноситься до Шевченківського району м.Харкова та до територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м. Харкова.
Суд всупереч вимог ст.ст. 89, 263 ЦПК України не з'ясував, що з інформації про виконавче провадження номер 64418654 від 02.06.2021, ідентифікатор для доступу до цієї інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) - АВ6Е12ЕГ912В, яка є доступною у мережі Інтернет, доданої позивачем до позову вбачається, що згідно заяви стягувача необхідно звернути стягнення на доходи боржника у вигляді заробітної плати, пенсії та інших доходів. Згідно з відомостями, наданими Податковою Службою України ОСОБА_1 має джерело доходу у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», яке знаходиться за адресою м.Харків, пр. Незалежності, 13 (а.с.а.с. 16-17 на звороті).
Тобто, позивач у цій справі використала належне їй право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, та звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова за місцем провадження виконавчих дій - за її місцем роботи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи, що позивач при пред'явленні заяви дотримався правил альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
За змістом наведеного можна дійти висновку, що не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність встановлює можливість звертатися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Таким чином, позови про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню можуть бути пред'явлено як за місцезнаходженням відповідача (юридичної особи), так і за місцем його виконання.
Отже позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем роботи позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала в частині визначення правил територіальної підсудності позову ОСОБА_1 постановлена без дотриманням норм процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, оскільки суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду м .Києва з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, тобто вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 367-369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 червня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до статті 389 ЦПК України, не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2022 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді І.В. Бурлака.
А.В. Котелевець.