Провадження № 22-ц/803/4693/22 Справа № 206/4590/20 Категорія 59 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
26 жовтня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Гаржі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргоюОСОБА_1
на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного нажитого майна, -
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що у 2005 році він познайомився з ОСОБА_1 та через деякий час вони вирішили проживати разом однією сім'єю. Зазначає, що на той час його попередній шлюб було розірвано, а ОСОБА_1 перебувала в шлюбі. Приблизно у 2005 році після того, як вони стали проживати разом, її чоловік помер.
Вказує, що на момент знайомства відповідач проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір'ю та мала двох малолітніх дітей. Коли ОСОБА_1 запропонувала йому жити разом, він погодився і поселився у вказаному будинку.
Зазначає, що з першого дня їх спільного проживання передав відповідачу свою банківську картку, на яку йому перераховували заробітну плату та остання на власний розсуд використовувала сімейний бюджет. Її дітей він також взяв на своє утримання. Мати ОСОБА_1 померла приблизно у 2010 році та після її смерті відповідач отримала свідоцтво про право на спадщину на будинок, в якому вони проживали.
Для покращення житлових умов їхньої сім'ї ними спільно було проведено ремонт вказаного будинку, а саме здійснено заміну вікон, зроблено відкоси, відремонтовано дах, встановлено нові вхідні двері, у більшості кімнат на підлозі покладено ламінат, поклеєні шпалери, обшиті стіни пластиком в деяких кімнатах будинку та у літній кухні.
Вважає, що ОСОБА_1 повинна компенсувати йому половину вартості вказаних ремонтних робіт та будівельних матеріалів, що складає 48 000 грн.
Крім того, за час спільного проживання за спільні кошти вони було придбано певне рухоме майно, зокрема, телевізор, холодильник, електропила, 2 шліфмашинки, пральна машина, опалювальний котел, кондиціонер, музичний центр, велосипед, диван. Вказане майно є їх спільною сумісною власністю, у зв'язку з чим вважає, що йому повинно бути виділено половину вказаного майна.
Зазначає, що після припинення спільного проживання, від сторонніх осіб йому стало відомо, що ОСОБА_1 має депозитні рахунки в банківських установах. Грошові суми, які зберігаються на вказаних депозитних рахунках, на його думку, також повинні бути розподілені між ним та відповідачем, оскільки він має право на половину грошових коштів відповідача, що зберігаються на вказаних рахунках.
Вказує, що разом із ними проживав син відповідача, який зловживав спиртними напоями, постійно безпричинно застосовував до них фізичне насильство та знаходився на їхньому утриманні. Жити в таких умовах було неможливо, тому він попросив відповідача зібрати його речі. Поділити спільне майно ОСОБА_1 відмовилася, заявивши, що його в будинку нічого немає.
Враховуючи викладене вище, просив суд встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу його та ОСОБА_1 з 2005 року по серпень 2020 року, поділити спільно нажите майно між ним та ОСОБА_1 , виділивши йому телевізор "Самсунг", холодильник "Самсунг", електропилу "Sturm", шліфмашинку "Махіто", шліфмашинку "Боні" на загальну суму 36000 грн. та визнати за ним право власності на вказане майно, виділити ОСОБА_1 пральну машину "Індезіт", опалювальний котел "Самсунг", кондиціонер "Самсунг", музичний центр "Панасонік", велосипед "Універсал", диван на загальну суму 36 000 грн. та визнати за нею право власності на вказане майно, стягнути з ОСОБА_1 на його користь в рахунок компенсації вартості майна 48 000 грн., визнати за ним право власності наполовину депозитних рахунків в банківських установах на ім'я ОСОБА_1 .
Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 12 січня 2005 року по серпень 2020 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позивачем факту його постійного проживання із ОСОБА_1 однією сім'єю, саме з 12 січня 2005 року по серпень 2020 року. В частині позовних вимог про розподіл сумісно нажитого майна суд вважав такі вимоги недоведеними та необґрунтованими, тому відмовив у їх задоволенні.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що доводи позивача у даній справі не підтверджені жодним належним доказом. Листи та виписки, які суд трактує як докази, не свідчать про те, що сторони проживали однією сім'єю. Покази свідків та їх пояснення носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю. Медична декларація також не є належним доказом, оскільки є лише підтвердженням наміру пацієнта скористатися своїми правами за договором про закупівлю послуг первинної медичної допомоги, що укладений між головним розпорядником бюджетних коштів та відповідним суб'єктом надання первинної медичної допомоги. Щодо розпорядження відповідачем банківською карткою позивача зазначає, що такі доводи не відповідають дійсності, оскільки сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 не було, спільного бюджету не мали та не здійснювали спільних витрат. Позивач ніколи не передавав ОСОБА_1 свою картку, та остання його коштами не користувалась. Виписка з банківського рахунку позивача із зазначенням руху грошових коштів та безпосередніх адрес зняття готівки може лише свідчити про розпорядження ним своїми коштами. Вся виписка жодним чином не підтверджує того факту, що відповідач розпоряджалась коштами ОСОБА_2 . Необгрунтованим є також висновок суду першої інстанції про відсутність доступу позивача до банкомату, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на території заводу “Дніпропетровський стрілочний завод”. Пряма заборона на користування банкоматом не встановлена і скаржнику особисто відомо, коли сторонні люди користувались банкоматом. Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту його проживання однією сім'єю з відповідачем без реєстрації шлюбу.
З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24 грудня 2010 року, виданого Восьмою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, на праві приватної власності належить домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 242926444 від 03 лютого 2021 року (а.с. 96).
Згідно відомостей реєстру територіальної громади та даних картотеки з питань реєстрації осіб ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 21 березня 2011 року, що підтверджується листом директора департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур № 6/5-965 від 27 жовтня 2020 року (а.с. 39).
Із довідок АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» вбачається, що ОСОБА_1 у період з січня 2019 по грудень 2020 року працювала у АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» та її сукупний дохід за 2019 рік та 2020 рік склав 95 788,14 грн. та 12 9750,80 грн. відповідно.
Відповідно до листа генерального директора КНП «ДЦПМСД № 10» № 3/5 від 25 січня 2021 року ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в центрі з 2004 року (а.с. 45).
В матеріалах справи також наявна копія декларації ОСОБА_2 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу № 0001-НРАХ-АТ00 від 28 жовтня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 укладено декларацію з лікарем КНП «ДЦПМСД № 10» Беспалько Л.Л., адресою проживання ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_1 , а довіреною особою визначено ОСОБА_3 (а.с. 56).
Згідно довідки начальника відділу кадрів ПрАТ ВП «Техмаш» № 4к від 01 лютого 2021, ОСОБА_2 дійсно працює в ПрАТ ВП «Техмаш» слюсарем-електромонтажником з 20 серпня 1993 року (наказ № 47К від 20 серпня 1993 року), його робота пов'язана із відрядженнями по Україні. ОСОБА_2 знаходився у відрядженні з 13 травня 2019 року по 14 червня 2019 року (наказ № 270 від 13 травня 2019 року), з 18 червня 2019 року по 20 липня 2019 року (наказ № 377 від 13 червня 2019 року), з 21 липня 2019 року по 02 серпня 2019 року (наказ № 488 від 17 липня 2019 року) (а.с. 57).
Із листа голови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська № 5/1099 від 17 листопада 2020 року вбачається, що протягом 2004 року на розгляді суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу № 2-4407/2004. Згідно з обліково-статистичною карткою по цивільній справі № 2-4407/2004, вказана справа була розглянута 10 грудня 2004 року та позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення суду не оскаржувалось та набрало чинності 11 січня 2005 року (а.с. 58).
Згідно довідки № 16/01 від 16 січня 2021 року, затвердженої директором та головним бухгалтером АТ «ВП «Техмаш», ОСОБА_2 працює у ПрАТ ВП «Техмаш» з 20 серпня 1993 року та на теперішній час займає посаду електромонтажника. Дохід ОСОБА_2 за період з 01 січня 2015 по 31 грудня 2020 склав 846 317,10 грн. (а.с. 59-60).
Також в матеріалах справи наявні довідки про погашення ОСОБА_2 на користь ПрАТ «ВП «Техмаш» займів у розмірі 10 000,00 грн. виданого 01 червня 2015 року та у розмірі 15 000,00 грн. виданого 13 травня 2017 року (а.с. 61-62).
З довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається рух грошових коштів із зазначенням конкретних місць/адрес користування банківською карткою/зняття готівки щодо банківської картки та розрахункового рахунку на ім'я ОСОБА_2 у період з 01 січня 2017 року по 18 січня 2021 року, в тому числі і зняття готівки у банкоматі, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 63-95).
Відповідно до листа супервайзера з розробки технологій та обробки вхідної кореспонденції ГО ПАТ КБ «ПриватБанк» банкомат за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, 181, знаходиться на закритій території заводу - "Дніпропетровський стрілочний завод", тому громадянам які не працюють на даному заводі користування банкоматом не передбачено. Даний банкомат не позначений на карті банкоматів м. Дніпра, так як до нього не мають доступу всі громадяни (а.с. 102).
Згідно інформації наданої на виконання ухвали суду першої інстанції від 01 лютого 2021 року щодо депозитних рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 встановлено, що у останньої в АТ КБ «ПриватБанк» 19 січня 2016 року на підставі договору SAMDNWFD0070999225901 відкрито депозитний рахунок НОМЕР_1 у валюті, із залишком станом на 10 лютого 2021 року - 2155,68 дол. США., 15 червня 2010 року на підставі договору SAMDN47000711208662 відкрито депозитний рахунок у гривні, а 25 березня 2021 року на підставі договору SAMDNWFD0073001689700 відкрито депозитний рахунок у валюті євро. Депозитні рахунки в установах АТ «Ощадбанк» та АТ «Перший український міжнародний банк» на ім'я ОСОБА_1 не відкривались (а.с. 103,105,114, 138).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення. Глави 8 цього Кодексу (стаття 74 СК України).
Обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.
Суд першої інстанції, оцінивши належним чином надані докази, встановивши, що ОСОБА_2 проживав однією сім'єю ОСОБА_1 та за час проживання були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, та здійснювали спільні витрати, що у сукупності свідчить про наявність між сторонами усталених відносин, які притаманні подружжю, дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в частині встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що листи та виписки, покази свідків та їх пояснення, медична декларація не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю, судом першої інстанції надана таким доказам належна правова оцінка, яка відображена в оскаржуваному рішенні суду.
Доводи апеляційної скарги про те, ОСОБА_1 не користувалася банківською карткою позивача, про те, що їй особисто відомо про використання банкоматом що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на території заводу “Дніпропетровський стрілочний завод” іншими людьми, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.
Наведені вище, а також інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки у суді першої інстанції, який надав їм належну правову оцінку, а також зводяться до оцінки доказів та незгоди скаржника з висновком суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.
Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 26 квітня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова