Провадження № 33/803/1356/22 Справа № 209/768/22 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О. О. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.
02 листопада 2022 року м. Дніпро
02 листопада 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши у присутності захисника Борщевича І.О. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
апеляційну скаргу захисника Борщевича, подану у інтересах ОСОБА_1 на постановуДніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.10.2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, мешкає у АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
встановила:
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.10.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов'язання сплати ним судового збору у розмірі 496,2 грн.
Відповідно до змісту постанови 26 квітня 2022 року ОСОБА_1 у м.Кам'янське, по пр.Дружби Народів, 35, керував автомобілем Renault Scenic НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, за результатами проведеного огляду із застосуванням приладу «Драгер 6810», що підтверджується тестом № 1767, із результатом 0,62 проміллє.
На зазначену постанову суду захисник Борщевич І.О. подав апеляційну скаргу із проханням про скасування судового рішення та закриття провадження по справі за п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
Зазначає при цьому, що жодним доказом по справі не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; протокол про адміністративне правопорушення складався не на місці зупинки транспортного засобу, а у приміщенні відділу поліції, куди ОСОБА_1 працівники поліції змусили прибути на власному транспорті, незважаючи на його пояснення, що вдома він дійсно вживав пиво; при складанні протоколу ОСОБА_1 не були роз'яснені його права; працівниками
поліції була повністю порушена процедура, передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Під час апеляційного розгляду справи захисник Борщевич І.О. та Маркін А.В. повністю підтримали подану стороною захисту апеляційну скаргу і просили про скасування постанови суду та про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
При цьому ОСОБА_1 пояснив, що увечері 26 квітня 2022 року він приїхав додому, припаркував автомобіль і вечеряв разом із дружиною, вживаючи пиво. Уночі декілька разів спрацювала сигналізація, він вимушений був вийти з дому перевірити цілісність авта і був затриманий екіпажем поліції, які зауважили про порушенням ним комендантської години та запропонували поїхати до відділу поліції перевіритись на вживання алкоголю. У відділі він склав письмові пояснення, де зазначив ті ж самі обставини і щодо нього був складений протокол.
Перевіривши витребувані із Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, вислухавши захисника та самого ОСОБА_1 , дослідивши повторно додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню підлягає за такими підставами.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.7,9 КупАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1ст. 130 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події провадження у справах про адміністративні правопорушення. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному.
Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Одним із видів об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як убачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення 26 квітня 2022 року ОСОБА_1 у м.Кам'янське, по пр.Дружби Народів, 35, керував автомобілем Renault Scenic НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, за результатами проведеного
огляду із застосуванням приладу «Драгер 6810», що підтверджується тестом № 1767, із результатом 0,62 проміллє.
При цьому матеріали справи не містять даних, про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та його було зупинено, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Навпаки матеріали справи, а саме, досліджені апеляційним судом відеозаписи із нагрудних камер поліцейських свідчать ( і фактично підтверджують доводи апеляційної скарги захисника і надані у суді апеляційної інстанції пояснення ОСОБА_1 ) про те, що саме дії ОСОБА_1 за кермом автомобіля у визначеному стані не зафіксовано, а запис нагрудних відеокамер поліцейських фіксує перебіг подій у відділку поліції, де був складений протокол про адміністративне правопорушення, проведене огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер».
Відповідно до Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ або лікарем закладу охорони здоров'я.
Такий порядок був порушений, оскільки огляд на стан алкогольного сп'яніння і складання протоколу був проведений не на місці зупинки транспортного засобу, а у службовому приміщенні відділу поліції, куди, як пояснив ОСОБА_1 , працівники поліції запропонували приїхати йому на власному транспортному засобі.
Крім того, відеокамерами не був зафіксований момент руху або зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , що також похідно підтверджує доводи ОСОБА_1 про те, що автівка стояла припаркована поблизу його будинку, він вийшов уночі перевірити її, оскільки тричі спрацювала сигналізація, і був затриманий екіпажем поліцейських, які зазначили про порушення ним комендантської години.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому, вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КупАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від
ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, за таких обставин були відсутні.
Посилання суду на добровільне проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» як додаткове підтвердження провини, за наведених вище підстав, не можна визнати обгрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 06.10.2022 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України скасувати як ухвалену із суттєвим порушенням вимог КпАП України та допущеною судом невідповідністю висновків фактичним обставинам справи та ухвалити нову постанову, якою справу провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
Апеляційна скарга захисника подана у передбачені ст.294 КпАП України строки і підстав для їх поновлення немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.247,294 КпАП України, суддя
постановила:
Апеляційну скаргу захисника Борщевича І.О.задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 06 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України: у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Рябчун