Справа № 761/23456/22
Провадження № 1-кс/761/12965/2022
02 листопада 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_3, при секретарі ОСОБА_4, за участю прокурора ОСОБА_5., слідчого ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_7, розглянувши матеріали клопотання слідчого ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6, поданого у кримінальному провадженні № 12022100000000833 від 27 жовтня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
У провадженні ГУ НП у місті Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000833 від 27 жовтня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у якому зазначено, що 27 жовтня 2022 року, приблизно о 19 год. 20 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «Chevrolet Nubira» р.н. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Щербаківського зі сторони вул. Салютної в напрямку вул. Естонська в м. Києві, у крайній правій смузі, з двох наявних в його напрямку руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу.
В цей час, попереду, в межах другої (крайньої лівої) смуги попутного напрямку руху, перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом, зупинився автомобіль марки «KIA Rio», р.н. НОМЕР_2 , з метою надання переваги в русі пішоходу ОСОБА_2 , який рухався по нерегульованому пішохідному переходу, наближаючись зліва до смуг руху вказаних транспортних засобів.
Під час руху ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «б» та 18.4 Правил дорожнього руху України: п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, і можуть продовжити (відновити) рух, лише переконавшись, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виявились в тому, що він, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, керував автомобілем марки «Chevrolet Nubira» р.н. НОМЕР_1 , в процесі якого, мав об'єктивну змогу виявити попереду себе нерегульований пішохідний перехід, позначений інформаційно-вказівними дорожніми знаками «5.38.1, 5.38.2 - «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1, а також пішохода, який рухався зліва на право та тривалий час перебував у полі його зору, будучи зобов'язаним зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом в сусідній смузі зупинився водій іншого транспортного засобу, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін - які виразились у вигляді зупинки перед пішохідним переходом автомобіля «KIA Rio», р.н. НОМЕР_2 , відволікся від керування, внаслідок чого, створюючи небезпеку для руху, а також загрозу життю та здоров'ю громадян, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, розташований поблизу будинку № 41 що по вулиці Щербаківського у м. Києві, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, від яких помер в кареті швидкої допомоги.
Порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «б» та 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний та його захисник не заперечували щодо застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що беруть участь у його розгляді, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують ймовірну причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення і такі є переконливими для слідчого судді.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
За змістом ст. 176 КПК України найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким злочином. Також, суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлштований.
В той же час, з урахуванням характеризуючих обставин ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183 КПК України, суддя
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 56 днів, у межах строку досудового розслідування, до 27 грудня 2022 року, включно, обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1.не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20:00 години до 08:00 години наступного дня;
2.прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
3. утриматися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним та адвокатом протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_8