Справа № 761/23204/22
Провадження № 1-кс/761/12782/2022
Іменем України
31 жовтня 2022 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні, клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000826 від 26.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000826 від 26.10.2022 по факту дорожньо-транспортної пригоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 25.10.2022 приблизно о 21 год., керуючи спеціалізованим вантажним фургоном “Mercedes-Benz Vito”, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Стеценка, поблизу буд. 30/7 у м. Києві скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , спричинивши останньому тілесні ушкодження.
25.10.2022 після проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди спеціалізований вантажний фургон “Mercedes-Benz Vito”, д.н.з. НОМЕР_1 було вилучено та поміщено на майданчик тимчасового затримання транспортних засобів по вул. Г. Хоткевича, 20-Б у м. Києві.
26.10.2022 спеціалізований вантажний фургон “Mercedes-Benz Vito”, д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, що є підставою для його арешту - тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу.
Прокурор просив проводити розгляд клопотання без його участі.
Власник майна просив відмовити в задоволенні клопотання, мотивуючи це тим, що вантажний фургон “Mercedes-Benz Vito”, д.н.з. НОМЕР_1 , є єдиним засобом існування для нього.
Слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання без участі прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши пояснення власника майна, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки є об'єктом кримінально протиправних дій.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.
Разом з тим слідчий суддя не вбачає підстав для встановлення такого обмеження, як заборона користування, враховуючи пояснення власника майна стосовно використання транспортного засобу.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000826 від 26.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно - спеціалізований вантажний фургон “Mercedes-Benz Vito”, д.н.з. НОМЕР_1 , для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні № 12022100000000826 від 26.10.2022, без заборони користування таким майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1