Справа №760/14173/22 1-кс/760/4568/22
20 жовтня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42022110000000177 від 09 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 110-2 КК України,
Прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022110000000177, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09 серпня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 110-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України функціонує мережа АЗС «Мотто», яка спеціалізується на реалізації паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ), походження яких є сумнівним, а їх якість не відповідає вимогам ДСТУ. Отримана інформація свідчить, що реалізація ПMM кінцевим споживачам відображається від iменi ТОВ «Лерсен ЛТД» (код ЄДРПОУ 42671567), фактичне управління яким здійснюється особами, наближеними до колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості ОСОБА_5 ..
Разом з цим, ТОВ «Лерсен ЛТД» реалізує на території України суміші імпортованих ПММ (у тому числі з території РБ) та ПММ невідомого походження, отримані шляхом змішування нафтопродуктів з іншими низькоякісними хімічними сполуками. Реалізація ПММ мережею «Мотто» здійснюється, як правило, за готівковий розрахунок. Отримана в ході реалізації ПММ готівка інкасується наближеними до ОСОБА_5 співробітниками ТОВ «Лерсен ЛТД» та в подальшому за допомогою позабанківських «перестановок» відправляється на територію Російської Федерації.
Крім того, для операцій з готівкою, отриманою від реалізації низькоякісних ПММ, її подальшого перерахунку, зберігання, передачі поставникам ПММ та формування готівки для передачі за межі України співробітниками ТОВ «Лерсен ЛТД» орендовано нежитлові приміщення на території м. Києва, які використовуються кур'єрами, фінансистами механізму та іншими співробітниками ТОВ «Лерсен ЛТД».
В ході проведення обшуку 05 жовтня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 6, приміщення № 17, яке орендується ТОВ «Лерсен ЛТД», де останнє фактично здійснює свою діяльність, виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 855 427 тис. гривень.
Як встановлено у подальшому, вказані грошові кошти були виявлені та вилучені в рюкзаку чорного кольору, який належав ОСОБА_6 , зі слів останнього це його збереження. Вказані грошові кошти знаходились у поліетиленових сейф-пакетах сірого кольору, після розкриття вказаних пакетів слідчим було встановлено, що вищевказані грошові кошти розкладені по частинам, у кожній яких встановлений різний номінал та які були перев'язані резинкою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 , зі слів останнього, є співробітником АЗС «МОТО», працює на посаді кур'єра, та не зміг детально пояснити походження вказаних грошових коштів, є підстави вважати, що вказані кошти були здобуті злочинним шляхом та можуть містити на собі сліди та відомості про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим вищевказані кошти були вилучені слідчим.
Крім того, в ході проведення обшуку були виявлені та вилучені грошові кошти на загальну суму 126 430 гривень, які перебували в куртці, яка належала ОСОБА_7 , зі слів останнього це кошти надані йому знайомим. Вказанi кошти знаходились у поліетиленовому сейф-пакеті сірого кольору, після розкриття вказаного пакету слідчим було встановлено, що вищевказані грошові кошти сформовані у різному номіналі та які були перев'язані резинкою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_8 не змiг детально пояснити походження вказаних коштів, є підстави вважати, що вказані кошти були здобуті злочинним шляхом та можуть містити на собі сліди та вiдомості про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим вищевказані кошти були вилучені слідчим.
Також, 05 жовтня 2022 року в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 31 (літ. «Г»), яке орендується ТОВ «Лерсен ЛТД», де фактично здiйснюють свою діяльність співробітники вказаного підприємства, виявлено та вилучено в сейфі у кабінеті № 24, який ОСОБА_9 відкрила добровільно, грошові кошти на загальну суму 1 243 125 гривень.
Вказані грошові кошти були розкладені по частинам, у кожній з яких встановлений різний номінал та які були перев'язані резинкою. У зв'язку з тим, що ОСОБА_9 є співробітником ТОВ «Лерсен ЛТД», та не змогла детально пояснити походження вказаних грошових коштів, та під час огляду документації, не було знайдено підтвердження законності володіння вказаними грошовими коштами, є підстави вважати, що вказані кошти були здобуті злочинним шляхом, у зв'язку з чим були вилучені слідчим.
В ході проведення огляду встановлено, що вищезазначені речі, мають значення для досудового розслідування, а також те, що відомості, які містяться у вказаних речах, предметах та документах, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також могли бути використані як засоби вчинення кримінального правопорушення і зберегти на собі його сліди.
06 жовтня 2022 року вищевказані грошові кошти були оглянуті слідчим та було винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти є доказом злочину, а саме зберегли на собі сліди вчинення останнього, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчиненого злочину, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та подальшого протиправного використання, тому прокурор просить накласти арешт на вказане майно.
12 жовтня 2022 року до суду надійшло клопотання власника майна ОСОБА_9 , в якому вона заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вона є фізичною особою-підприємцем, основним видом її господарської діяльності є роздрібна торгівля та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, орендує приміщення під АДРЕСА_1 , (літ. «Г»), що підтверджується договором оренди і не має ніякого відношення до ТОВ «Лерсен ЛТД». Під час обшуку було вилучено її особисті речі: грошові кошти, ноутбук та документи, на вилучення яких слідчим суддею дозвіл не надавався.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Представник власників майна ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , заперечувала проти задоволення клопотання про арешт майна, посилаючись на те, що вилучені під час обшуків грошові кошти не відповідають критеріям речових доказів, визначених статтею 98 КПК України, твердження сторони обвинувачення, що вони зберегли на собі сліди вчинення злочину, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчиненого злочину, ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Крім того, зазначила, що грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_9 належать їй особисто та є доходом від її підприємницької діяльності. Вважає, що відсутні законні підстави для накладення арешту, тому просить відмовити в задоволенні клопотання.
Вислухавши прокурора, адвоката ОСОБА_4 , вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею установлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022110000000177, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09 серпня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 110-2 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 05 жовтня 2022 року, під час обшуку за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 6, приміщення № 17, яке орендується ТОВ «Лерсен ЛТД», де останнє фактично здійснює свою діяльність, було виявлено та вилучено в рюкзаку чорного кольору, який належав ОСОБА_6 грошові кошти номіналом: 1000 грн - 46 шт.; 500 грн - 1384 шт.; 200 грн - 571 шт.; 100 грн - 22 шт.; 50 грн - 9 шт.; 20 грн - 9 шт.; 10 грн - 5 шт.; 5 грн - 14 шт.; 2 грн - 3 шт.; 1 грн - 21 шт., на загальну суму 855 427 грн; у куртці, яка належала ОСОБА_7 , грошові кошти номіналом: 1000 грн - 112 шт.; 500 грн - 28 шт.; 200 грн - 2 шт.; 10 грн - 1 шт.; 5 грн - 2 шт.; 2 грн - 10 шт., на загальну суму 126 430 грн.
Відповідно до протоколу обшуку від 05 жовтня 2022 року, під час обшуку за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 31 (літ. «Г»), яке орендується ТОВ «Лерсен ЛТД», де фактично здiйснюють свою діяльність співробітники вказаного підприємства, виявлено та вилучено в сейфі у кабінеті № 24, який ОСОБА_9 відкрила добровільно, грошові кошти номіналом: 500 грн - 530 шт.; 200 грн - 4260 шт.; 100 грн - 126 шт.; 50 грн - 2 шт.; 5 грн - 5 шт., на загальну суму 1 243 125 грн.
Постановами слідчого 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 від 06 жовтня 2022 року вищевказані грошові кошти визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою збереження речових доказів.
Разом з тим прокурором не доведено наявність підстав вважати, що грошові кошти, вилучені в ході обшуку, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також не обґрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватиме речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
Водночас, представником власника майна ОСОБА_9 ОСОБА_4 доведено, що остання є фізично особою-підприємцем, яка здійснює господарську діяльність в сфері роздрібної торгівлі та надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з договором оренди нежилого приміщення від 20 січня 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_9 орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Податковими деклараціями про майновий стан і доходи підтверджується факт отримання ОСОБА_9 доходів від її підприємницької діяльності.
Таким чином, накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з метою збереження речових доказів, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки не надано будь-якої оцінки щодо правової підстави для арешту на грошові кошти, не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином грошові кошти, мають відношення до кримінального провадження, яке доказове значення мають такі грошові кошти в кримінальному провадженні, яким чином та для доведення якого факту можуть бути використані стороною обвинувачення, які сліди кримінального правопорушення на собі містять та чи містять взагалі, та яким чином могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, накладення арешту на вказані грошові кошти, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власників майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання та відмову в його задоволенні
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42022110000000177 від 09 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 110-2 КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1