Справа № 607/23782/21Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/49/22 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
31 жовтня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Гірський Б.О.
Суддів - Парандюк Т. С., Хома М. В.,
за участю секретаря - Панькевич Т.І.
у відсутності сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 607/23782/21 за апеляційною скаргою акціонерного товариства “Альфа-Банк” на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Альфа-Банк” про визнання припиненим договору кредиту та договору іпотеки, виключення запису про обтяження на нерухоме майно, -
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненим зобов'язання ОСОБА_2 як позичальника за договором кредиту за №770/38-381-06 від 29 грудня 2006 року, укладеним між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 .
Визнано припиненим зобов'язання ОСОБА_2 як іпотекодавця за договором іпотеки від 29 грудня 2006 року, укладеним між рекламно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Салій О.В., зареєстрованим в реєстрі за №6689, та вирішено виключити запис №4316424 від 29 грудня 2006 року про встановлення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,25 га, яка знаходиться в с. Драганівка Тернопільського району Тернопільської області.
Стягнуто з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 2724 грн. судового збору.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року апеляційну скаргу акціонерного товариства “Альфа-Банк” залишено без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2022 року - без змін.
05.10.2022 року ОСОБА_1 подала заяву про стягнення з відповідача в її користь понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у даній справі в розмірі 5 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що у зв'язку із подачею АТ “Альфа-Банк” апеляційної скарги на судове рішення вона понесла додаткові витрати на професійну правничу допомогу. Згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 19.01.2022 року її інтереси в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Братівник І.В.
З акту виконання робіт вбачається, що оплата за надання правничої допомоги адвокатом в суді апеляційної інстанції становить 5 000 грн.
Від представника АТ “Альфа-Банк” Панченка Д.В. надійшло заперечення проти доводів заяви, в якому останній посилався на те, що зазначений розмір витрат за надані юридичні послуги є завищеним та необґрунтованим, а також не підтверджені належними та допустимими доказами.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Братівника І.В. надійшла заява про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її представника.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів заявника, колегія суддів вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У частині обґрунтованості понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою, у заявленому розмірі, суд враховує положення ч.4 ст.137 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Братівником І.В. укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 19 січня 2022 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).
Згідно акту виконання робіт від 04.10.2022 року сторони погодили, що за підготовку відзиву на апеляційну скаргу вартість роботи становить 4 000 грн. (4 год.), за участь у судовому засіданні - 1000 грн. (1 год.).
З квитанції до прибуткового касового ордера №4 від 04.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_4 5 000 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (постанова Великої Палати у справі №755/9215/15-ц).
З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Братівником І.В. було подано відзив на апеляційну скаргу та адвокат брав участь у судовому засіданні в апеляційному суді 04.10.2022 року, яке тривало 27 хвилин, що підтверджується протоколом судового засідання.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги тривалість судового засідання в суді апеляційної інстанції, співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, пошук судової практики та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що сума відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу має становити 4 500 грн.
Керуючись ст. ст. 137, 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства “Альфа-Банк” (вул. Велика Васильківська, 100, м.Київ код ЄДРПОУ 23494714) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 листопада 2022 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Хома М.В.
Парандюк Т.С.