Справа № 454/1014/22 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.
Провадження № 33/811/900/22 Доповідач: Гончарук Л. Я.
02 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Матвійчук Галини Михайлівни захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 22 червня 2022 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 496 грн 20 коп. судового збору.
Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 14.05.2022 о 16.12 год в порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, в м. Сокаль на вул. Підкови, керував автомобілем марки «ВАЗ», р.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння.
На вказану постанову захисник Матвійчук Г.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Сокальського районного суду Львівської області від 22 червня 2022 року, оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції була отримана захисником 05.07.2022, про що зроблено відмітку, яка міститься в матеріалах справи, відтак вважає строк апеляційного оскарження постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 22 червня 2022 року пропущений з поважних причин.
Звертає увагу, що як розпакування тесту, так і проведення тестування після взяття зразків проводилося поза увагою ОСОБА_1 та без відеофіксації процесу освідування, без присутності свідків, з порушенням інструкції про порядок застосування тесту. При фіксації результатів тесту не було зазначено який вид наркотику виявлено.
Зазначає, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що будь які свідки правопорушення та докази вчинення правопорушення, а саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння відсутні, при цьому останній даний факт заперечує.
Вказує, що при складанні висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння від 14.05.2022, такий був зроблений виключно на підставі експрес-тесту “SNIPER-5”, який надав лише попередній результат, що вимагало обов'язкового повторного лабораторного дослідження, оскільки ОСОБА_1 з ним не погодився, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення. Повторний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився не за допомогою альтернативного методу дослідження, а також за допомогою багатопрофільного експрес-тесту “SNIPER-10”.
Наголошує, що оскільки ОСОБА_1 не погоджувався з результатами тесту“SNIPER-5” та “SNIPER-10”, категорично заперечував вживання наркотиків, тому необхідно було провести лабораторне дослідження сечі останнього за допомогою більш досконалого методу (газова хроматографія, масс/спектрометрія), чого зроблено не було.
Стверджує, що ОСОБА_1 повертався додому після роботи втомлений та з врахуванням характеру його роботи в шкідливих умовах, блідість обличчя, якщо така і була, є природнім наслідком втоми, а не наслідком вживання наркотичних речовин.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Матвійчук Г.М. не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаних осіб в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя апеляційного суду вважає, що суддя суду першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, зокрема даними що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 170772 від 14.05.2022 (а.с.2); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.05.2022 (а.с.4); висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції № 73 від 14.05.2022 (а.с.5); рапорті від 14.05.2022 (а.с.6); відеозаписі з нагрудної камери поліцейського (а.с.3).
Доводи апелянта про те, що оскільки ОСОБА_1 не погоджувався з результатами тесту “SNIPER-5” та “SNIPER-10”, тому необхідно було провести лабораторне дослідження сечі останнього за допомогою більш досконалого методу, не заслуговують на увагу, зважаючи на наступне.
Відповідно до 3 розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказ МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у судді суду апеляційної інстанції немає.
Діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння.
Твердження апелянта, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції не може вважатися доказом, а відтак і протокол про адміністративне правопорушення є не допустимим доказом, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки судді суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень суддею суду першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддя суду першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суддя суду першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33, 36 КУпАП і призначив його з урахуванням його особи, й інших обставин справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити захиснику Матвійчук Галині Михайлівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 22 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу адвоката Матвійчук Галини Михайлівни захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 22 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук