Справа № 462/2284/22 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.
Провадження № 33/811/1141/22 Доповідач: Гончарук Л.Я.
02 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Гарасиміва Богдана Ілліча, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гарасиміва Богдана Ілліча захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2022 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 496 грн 20 коп. судового збору.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 11.05.2022 о 17.10 год. за адресою на вул. Широка, 11 у м. Львові, керував транспортним засобом марки Renault Kangoo, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotese 6820, тест № 1494, результат тесту позитивний та становить 3,06 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову адвокат Гарасимів Б.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в ОСОБА_1 діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необгрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зауважує, що доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння ні відеозапис події, ні матеріали справи не містять.
Звертає увагу на те, що факт не керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується: відеозаписом події, поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_2 , заявою ОСОБА_3 .
Вважає, що посилання суду першої інстанції на відеозапис як доказ винуватості ОСОБА_1 з підстави, що на місці ДТП він визнав себе винним у ДТП, то це визнання не свідчить про керування ним транспортним засобом.
Заслухавши виступ ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Гарасиміва Б.І., які підтримали подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними наведеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 054875 від 11.05.2022 (а.с.2); результаті тестування технічного пристрою «Drager» на стан сп'яніння, яким встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 - 3,06 ‰, який підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без будь-яких заперечень чи застережень(а.с.1); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці, результат огляду на стан сп'яніння: 3,06 ‰(а.с.4); відеозаписі події(а.с.3); письмових поясненнях ОСОБА_4 від 11.05.2022(а.с.5), які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів.
З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, яким забезпечені працівники поліції, з дотриманням вимог Інструкції. Результат тесту, становив 3,06‰, що підтверджується також відповідною роздруківкою, яку ОСОБА_1 засвідчив підписом.
При апеляційному розгляді не встановлено, що ОСОБА_1 наполягав на проведенні освідування у медичному закладі.
Щодо твердження апелянта, що ОСОБА_1 11.05.2022 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки як вбачається з відеозапису події ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості. Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 054875 від 11.05.2022 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.
Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 054875 від 11.05.2022 ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис, проставлений у відповідних графах. У графі “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення” зазначено: “Надам в суді” (а.с.2).
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Оскільки, ОСОБА_1 , 11.05.2022 о 17.10 год. за адресою на вул. Широка, 11 у м. Львові, керував транспортним засобом марки Renault Kangoo, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу “Drager Alcotese 6820”, тест № 1494, результат тесту позитивний та становить 3,06 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено п.2.9 а Правил дорожнього руху, жодним чином не спростовано.
Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 , відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та є безальтернативним.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу адвоката Гарасиміва Богдана Ілліча захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук