Справа № 461/586/22 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.
Провадження № 22-ц/811/976/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
25 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Назар Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 04 квітня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В., щодо оцінки майна у виконавчому провадженні,
У січні 2022 році ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою.
В обґрунтування скарги покликається на те, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. перебуває виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки, де заявник є боржником, а ТОВ «Траст Фінанс» стягувачем. 10 січня 2022 року нею було отримано супровідний лист приватного виконавця з висновком про вартість нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , який міститься на одному аркуші. Згідно вказаного висновку, вартість квартири становить лише 2 001 000 грн. Вважає, що такий висновок суб'єкта оціночної діяльності є помилковим та не відповідає вимогам нормативно-правових актів, якими регулюється порядок проведення оцінки і має значні недоліки, що призвело до визначення вартості майна в розмірі, що істотно менший за дійсний.
Вказала, що звіт не містить жодних посилань на аналоги, які були використані оцінювачем при його складенні, а відтак, є всі підстави стверджувати, що визначена вартість належного їй майна є необґрунтованою. Крім того, оцінювач не виконав повноцінний комплекс робіт з огляду, натурного обстеження і дослідження характеристик об'єкта оцінки, що спричинило невизначеність при ідентифікації об'єкта оцінки і необґрунтований вибір поправок при коригуванні у порівняльному методичному підході. Вказала, що в квартирі проведено якісний ремонт із заміною усіх комунікацій, будинок, в якому знаходиться квартира перебуває в парковій зоні м. Львова, що суттєво впливає на її ринкову вартість.
Враховуючи наведене, просила суд визнати недійсною оцінку квартири АДРЕСА_1 в розмірі 2 001 000 грн. визначену у звіті про незалежну оцінку двокімнатної квартири, загальною площею 72.4 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , який складений 30.12.2021 ФОП ОСОБА_2 .
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04 квітня 2022 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В., у виконавчому провадженні, про визнання недійсною оцінки квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 2 001 000 грн., яка визначена у звіті про незалежну оцінку двокімнатної квартири, загальною площею 72,4 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , який складено 30 грудня 2021 року ФОП ОСОБА_2 - відмовлено в повному обсязі.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що вона, як боржник вправі оскаржити оцінку вартості належного їй, як боржнику майна, проведену в межах відповідного виконавчого провадження.
Крім того, обгрунтовуючи недійсність оспорюваної оцінки, вона зазначала, що здійснюючи оцінку належного їй майна суб'єктом оціночної діяльності було застосовано порівняльний метод проведення оцінки. В той же час, надісланий їй звіт не містить жодних посилань на аналоги, які були використані оцінювачем при складенні вказаного Звіту, а відтак - є всі підстави стверджувати, що визначена даним Звітом вартість належного мені майна є необгрунтованою.
Зокрема, згідно зі Звітом вартість належної їй квартири визначена на рівні 2 001 000 грн.
Проте, така вартість є суттєво заниженою і не відповідає дійсній вартості вказаного нерухомого майна. Звертає увагу на те, що визначення вартості належного їй майна здійснено суб'єктом оціночної діяльності без реального огляду такого майна. Дана обставина свідчить про те, що оцінювач не виконав повноцінний комплекс робіт з огляду, натурного обстеження і дослідження характеристик об'єкта оцінки. Враховуючи наведене, вважає, що наявними у справі належними і допустимими доказами підтверджується та обставина, що при здійсненні оцінки вартості майна, належного їй як боржнику, було допущено низку порушень вимог законодавства, яке регулює порядок проведення такої оцінки, що вплинуло на достовірність такої оцінки, а при застосуванні порівняльного методичного підходу не взято до уваги вартість аналогічних об'єктів нерухомого майна, що в своїй сукупності призвело до суттєвого зменшення вартості оцінюваного майна. Використання недостовірної оцінки вартості майна, належного їй як боржнику, порушує її права, оскільки передача цього майна на реалізацію чи стягувачу здійснюється за вартістю, суттєво нижчою від ринкової.
Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.
Від приватного виконавця Ільчишин Л.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін (а.с.160-164).
Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам повністю відповідає.
Матеріалами справи встановлено, що 26 березня 2014 року Галицьким районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 1304/7440/12 про солідарне стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» (який є правонаступником ПАТ «ВіЕс Банк», що в свою чергу є правонаступником ПАТ «Фольксбанк») заборгованості по кредитному договору № RF 48861 від 30.04.2008 в сумі 119623,50 доларів США, що еквівалентно 956160,63 грн., та судових витрат в сумі 3326,30 грн.
Приватним виконавцем Ільчишин Л.В. 31 липня 2018 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56890770 з примусового виконання виконавчого листа № 1304/7440/12 від 26.03.2014.
Також, 05 грудня 2012 року, Галицьким районним судом м. Львова, було видано виконавчий лист № 1304/5460/12, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Траст Фінанс» 23160,00 доларів США, що по курсу НБУ станом на день винесення рішення становить 185118,76 гривень та 4824,04 гривні заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій.
Приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 листопада 2018 року, ВП № 57602479 з примусового виконання виконавчого листа № 1304/5460/12 від 05 грудня 2012 року.
Встановлено, що 08 жовтня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, згідно якої постановлено об'єднати виконавчі провадження № 56890770, № 56891364, № 57602479, № 57604132 у зведене виконавче провадження № 63256810.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Однією із засад здійснення виконавчого провадження є обов'язковість виконання судових рішень.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати усіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, боржнику ОСОБА_1 від приватного виконавця Ільчишин Л.В. направлялись всі постанови та інші документи винесені в межах виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до ст..48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно норм ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Судом встановлено, що приватним виконавцем Ільчишин Л.В. здійснено опис та арешт нерухомого майна боржника, а саме: квартири за адресою АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , про що було винесено постанову про опис та арешт майна № 56890770 від 01.11.2021.
Копія зазначеної постанови була направлена сторонам виконавчого провадження.
Встановлено, що 18.11.2021 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки арештованого майна, а саме двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою її подальшої примусової реалізації.
ОСОБА_1 неодноразово були направлені вимоги приватного виконавця про надання експерту Машталіру А.І. доступу до вищевказаного майна, зокрема: вимога від 24.11.2021 про надання доступу для огляду майна 30.11.2021; вимога від 01.12.2021 про надання доступу для огляду майна 07.12.2021; вимога від 09.12.2021 про надання доступу для огляду майна 16.12.2021.
Зазначені вимоги боржником були отримані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Проте, у зазначені дати за адресою АДРЕСА_2 , боржник не надала доступу для огляду зазначеного майна, про що приватним виконавцем було складено акти від 30.11.2021, від 07.12.2021, від 16.12.2021.
У зв'язку з чим експертом був проведений поверхневий візуальний огляд майна, за результатами проведеної оцінки підготовлено звіт про незалежну оцінку майна.
Згідно ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
За змістом ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Необ'єктивна оцінка -це оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки (абзац 14 пункту 3 Національного стандарту №1) «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі- Національний стандарт №1).
Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац 15 пункту 3 Національного стандарту № 1).
При визначені вартості нерухомого майна експертом застосовано порівняльний підхід, в звіті наведені описи п'яти аналогів, які за своїми характеристиками найбільш подібні до оцінюваного об'єкта.
Перехід від вартості аналога до вартості об'єкта оцінки здійснюється за допомогою корегуючих поправок або у вигляді конкретних грошових сум, або у вигляді спеціальних математичних розрахунків, виходячи з аналізу статистичних даних продажів.
У звіті експертом зазначені наступні аналоги до об'єкта оцінки: аналог №1: двокімнатна квартира, загальною площею 63,1 кв.м., розташована на АДРЕСА_3 , ціна пропозиції 1 822 132,00 грн.; аналог №2: двокімнатна квартира, загальною площею 70,0 кв.м., розташована на АДРЕСА_3 , ціна пропозиції 2 039 700,00 грн.; аналог №3: двокімнатна квартира, загальною площею 72,0 кв.м., розташована на АДРЕСА_4 , ціна пропозиції 2 066 896,00 грн.; аналог №4: двокімнатна квартира, загальною площею 81,4 кв.м., розташована на АДРЕСА_4 , ціна пропозиції 2 311 660,00 грн.; аналог №5: двокімнатна квартира, загальною площею 70,0 кв.м., розташована на АДРЕСА_5 , ціна пропозиції 2 039 700,00 грн.
Експертом зазначено, що при виборі аналогів оцінювачем відповідно до об'єкта оцінки враховувались наступні ознаки: розташування у відповідному районі міста, зручна пішохідна та транспортна доступність, наявність інфраструктури, близькість до основних магістралей та зупинок громадського транспорту, стан приміщень.
Матеріалами справи підтверджено, що на адресу ОСОБА_1 було скеровано копію висновку про вартість нерухомого майна.
Скаржником не надано доказів невідповідності вказаного звіту вимогам нормативно-правових актів та наявності у ньому недоліків.
Твердження апелянта про те, що оцінювач не оглядав об'єкт оцінки безпосередньо, обрав неправильні аналоги для порівняння, що призвело до заниженої оцінки кварти є необґрунтованим, оскільки не доведено належними і допустимими доказами факту заниження вартості об'єкта оцінки, не доведено підстав, які відповідно до Національного стандарту №1 підтверджують необ'єктивність та неякісність (недостовірність) оцінки, проведеної у звіті про незалежну оцінку вартості майна.
Таким чином, визначення вартості майна боржника проведено з дотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», постанов Кабінету Міністрів України № 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна», Національного стандарту № 1, Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна».
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 04 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 03.11.2022
Головуючий
Судді