Справа № 944/3994/22
Провадження №3/944/2456/22
03.11.2022 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не працює,
за ч.1 ст.130 КпАП України,
24 серпня 2022 року о 00 год. 25 хв. ОСОБА_1 в м.Яворів Львівської області по вул.Західна, керував автомобілем марки «FORD-RANGER», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосування приладу «Драгер 6820», тест №1210 від 24.08.2022. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.
Крім цього, 24.08.2022 о 00:25 год. в м.Яворів Львівської області по вул.Західна, 6, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «FORD-RANGER», номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського про зупинку, яка надавалась маячками червоно-синього кольору не зупинився, чим порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи, вважаю, що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення можливо розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КпАП України, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії БД №084838 від 24.08.2022 та БД№084839 від 24.08.2022, в яких викладені обставини вчинених правопорушень, тестом №1210 від 24.08.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, 2,15 проміле, Актом огляу на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, про що свідчить його підпис, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24.08.2022, а також іншими доказами які наявні в матеріалах справи.
З оглянутого відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат тесту 2,15 проміле. Після чого, поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 про результат огляду. Жодних заперечень з приводу виявлення стану алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не висловлював.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП, суд не вбачає.
В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також положення ст.36 КУпАП, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 496,20 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.122-2 КУпАП та відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.О. Білецька