Справа № 944/4245/22
Провадження №2-а/944/80/22
28.10.2022 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Матвіїва І.М.
з участю секретаря судового засідання Фостаковської Т.В.
представника позивача Волошина І.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, у режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом адвоката Волошина Ігоря Володимировича в інтересах громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Краківець» Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Адвокат Волошин І.В. в інтересах громадянина Німеччини ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Відділу прикордонної служби «Краківець» Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЗхРУ №023241 від 28 серпня 2022 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.08.2022 о 9 год 40 хв в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення “Краківець”, територія Яворівської об'єднаної територіальної громади, Яворівського району Львівської області в транспортному засобі марки “Мерседес” р/н НОМЕР_1 позивач предявив на паспортний контроль паспорт громадянина Федеративної Республіки Німеччина для виїзду за кордон. Так, під час перевірки документів було встановлено, що позивач порушив вимоги підпункту 2 пункту 2 “Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України”, затвердженого Постановою КМУ від 15 лютого 2012 року № 150, а саме перебував на території України більше ніж 90 днів (91 день) протягом 180 днів, тобто перевищив встановлений термін перебування на території України на 1 день, за що передбачена адміністративна відповідальннісь за ч.2 ст.203 КУпАП. Представник позивача зазаначає, шо перебування ОСОБА_1 в цей період не було пов'язане з його приватними справи, а відповідало цілям перебування зайняття волонтерською діяльністю, та може відповідати умовам крайньої необхідності, адже очевидно, що відвернута шкода Україні (зменшення ризиків її заподіяння через допомогу ОСОБА_1 ) значно менша, ніж формальна шкода заподіяна його перебуванням зайвий день в Україні. Надання ОСОБА_2 допомога визначена подяками громадських організацій та підрозділів ЗСУ. Крім цього безпосередньо перед Днем ОСОБА_3 організовував передачу допомоги для потреб оборони України, що підтверджується відповідною декларацією. У зв'язку з цим мав в подальшому мав потребу в'їхати в Україну, а при поверненні виникли проблеми з транспортними комунікаціями, що власне, і стало додатковою причиною "надмірного" перебування в Україні. Отже, позивач через об'єктивні причини перевищив термін перебування на території України лише на 1 день, однак при винесенні постанови інспектором не було взято до уваги вказаний факт. Також інспектор не взяв до уваги та не оцінив факт обставини крайньої необхідності та відсутність безпосередньої вини ОСОБА_1 . Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ №023241 від 28 серпня 2022 року відносно ОСОБА_1 необґрунтованою, винесеною без достатньо з'ясованих обставин справи та просить скасувати.
Ухвалою судді від 23.09.2022 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
03.10.2022 на адресу суду надійшов відзив від 7 прикордонного карпатського загону Державної прикордонної служби України в якому представник відповідача зазначив, що постанова винесена законно, порушень норм КУпАП при винесенні згаданої вище постанови немає, оскільки, під час проходження паспортного контролю було виявлено, що ОСОБА_4 перевищив встановлений термін перебування на території України, передбачений п.п. 2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150, перевищив на 1 день, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.203 КУпАП.
В судовому засіданні представник позивача Волошин І.В. позов підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 28.08.2022 о 9 го. 40 хв в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення “Краківець”, територія Яворівської об'єднаної територіальної громади, Яворівського району Львівської області в транспортному засобі марки “Мерседес” р/н НОМЕР_1 була виявлена особа, яка предявила на паспортний контроль паспорт громадянина Федеративної Республіки Німеччина для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 12 жовтня 2020 на ім'я ОСОБА_4 . Так, під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_4 (Позивач) порушив вимоги підпункту 2 пункту 2 “Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України”, затвердженого Постановою КМУ від 15 лютого 2012 року № 150, а саме перебував на території України більше ніж 90 днів (91 день) протягом 180 днів, тобто перевищив встановлений термін перебування на території України на 1 день, цим самим Позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.203 КУпАП.
28.08.2022 інспектором прикордонної служби 2 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (тип А) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, майстер-сержантом ОСОБА_5 було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення ЗхРУ №023241 відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ) за ч.2 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосовано стягнення у вигляді попередження.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. А також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій. Встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 статті 203 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або проживання на території України за недійсними документами чи документами, строк дії яких закінчився, або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, у вигляді: попередження; накладення штрафу (від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Із оскаржуваної постанови слідує, що 28.08.2022 позивач будучи іноземцем перевищив встановлений термін перебування на території України на 1 день та притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП у вигляді попередження.
Виходячи з матеріалів справи, пояснень представника позивача, суд приходить до висновку, що позивач будучи іноземцем перевищив встановлений термін перебування на території України на 1 день.
Проте, дослідивши матеріали справи і виходячи з фактичних обставин справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність це суб'єктивне право кожної людини. Однак для працівників правоохоронних органів крайня необхідність юридичний обов'язок. Передбачений їхнім службовим становищем. Водночас ухилятися від виконання своїх функцій, посилаючись на стан крайньої необхідності, працівники правоохоронних органів не можуть.
Правомірність крайньої необхідності визначається низкою умов, які зазвичай ділять на дві групи: а) умови, що характеризують небезпеку; б) умови, що характеризують дії з її усунення.
До першої групи умов належать: реальність - небезпека дійсно існує, а не уявляється особою, що її усуває; наявність - загроза для правоохоронюваних об'єктів уже виникла, вона не викликає сумніву, безпосередньо існує, ще не минула та вимагає дій для її усунення; неминучість - усунення небезпеки не може бути здійснено іншим способом, окрім завдання шкоди іншим інтересам, що охороняються державою.
До другої групи (умов правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності) умов належать: наявність небезпеки заподіяння шкоди інтересам, які охороняються законом; неможливість усунення наявної небезпеки без заподіяння шкоди іншим інтересам, що охороняються правом; заподіяна шкода не повинна перевищувати шкоду відвернену, тобто не повинні бути перевищені межі крайньої необхідності.
Загроза заподіяння шкоди для визнання дій особи як вчинених у стані крайньої необхідності має бути наявною, існуючою реально, а не в уяві особи. Якщо реально загрози заподіяння шкоди не існує, або ж вона вже минула, чи можливість заподіяння шкоди віддалена в часі, а не є негайною і неминучою, то заподіяння шкоди інтересам, які охороняються, не може бути визнане правомірним і йому має даватися оцінка на загальних підставах із урахуванням положень про вплив помилки на кваліфікацію дій винного. Але якщо особа сумлінно помиляється щодо наявності загрози, її реальності, то її дії мають розглядатись як вчинені в стані крайньої необхідності.
У відповідності до п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні будь-якого правопорушення, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі викладеного та, враховуючи, що позивач 28.08.2022 у вказаний в постанові місці і часі перевищив встановлений термін перебування на території України на 1 день, однак вчинив такі дії для забезпечення національної безпеки і оборони України у зв'язку з військовою агресією російської федерації, про що свідчать численні листи, грамоти та подяки адресовані ОСОБА_7 , тобто його дії можна розцінювати як такі, що вчинені у стані крайньої необхідності.
Згідно п.3 ч.1 ст.293 КУпАП передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови суд може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Отже, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі підлягає закриттю з наведених вище підстав і фактичних обставин справи.
Керуючись ст.19, 62 Конституції України, ст. 1,7,18, 283, 284 КУпАП, ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов адвоката Волошина Ігоря Володимировича в інтересах громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Краківець» Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову інспектора прикордонної служби 2 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби «Краківець'майстер-сержанта Романишака Ростислава Мар'яновича у справі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №023241 від 28 серпня 2022 року винесену відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.203 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.203 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Повернути ОСОБА_4 надміру сплачений судовий збір в сумі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість грн 20 коп) відповідно до квитанції від 06.09.2022 року №3789-7667-9505-4396.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2022 року.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Відділ прикордонної служби «Краківець» Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, місце знаходження: вул.Вербицького,54 смт Краковець Яворівського району Львівської області.
Суддя І.М.Матвіїв