Справа № 943/1098/22
Провадження № 2-а/466/185/22
02 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Донченко Ю.В.
за участі секретаря Назаркевич Ю.В.
справа №943/1098/22
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
за участі позивача ОСОБА_1 ,-
07 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Буського районного суду Львівської області з позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просив скасувати постанову серії ЕАР №5836073 від 01.09.2022 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КупАП, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу даного правопорушення.
Ухвалою судді Буського районного суду Львівської області від 13.09.2022 року матеріали вищезгаданої позовної заяви передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Львова.
В обгрунтування позову посилається на те, що інспектором УПП у Львівській області лейтенантом поліції Шипкою М.В. (4 батальйон 4 рота) було винесено постанову серія ЕАР №5836073 від 01.09.2022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Зі змісту постанови, як зазначає позивач, він 01.09.2022 о 17:07:03 керував транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 на Ад. Київ-Чоп 495 км. та здійснив обгін в зоні з обмеженою оглядовістю, чим порушив п. 14.6.Г Правил дорожнього руху (далі - ПДР) - Порушення правил обгону, обгін заборонено: у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Ознайомившись з даною постановою, вважає її незаконною, а самі дії працівника поліції такими, що суперечать Конституції України та чинному законодавству та явно виходять за межі наданих йому Законом повноважень, оскільки грубо порушують його права і законні інтереси. Відзначає факт, що при зупинці його інспектор Шипка М.В. ввела в оману, стверджуючи, що він порушив правила обгону. Вважає дану постанову такою, що су перечить чинному законодавству і просить таку скасувати.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.10.2022 року справу номер 943/1098/22 передано до розгляду судді Донченко Ю.В.
Ухвалою судді від 14.10.2022 року, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та прийнято позовну заяву до судового розгляду справи по суті на 02.11.2022 р.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача заяв чи клопотань про розгляд справи за їх відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомляли. Відзиву на позовну заяву не було подано.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Судом установлено, що 01 вересня 2022 року інспектором 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Шипкою М.В. було винесено постанову серії ЕАР № 5836073 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Із зазначеної постанови вбачається, що 01 вересня 2022 року о 17 годині 07 хвилин позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 на Ад. Київ-Чоп 495 км здійснив обгін в зоні, де обмежена оглядовість, чим порушив вимоги п. 14.6 (г) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП України та до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.2 а).
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до роз'яснення, наданого Конституційним Судом України в рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, у вказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вищевикладених роз'яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, обгін - це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху; обмежена оглядовість - видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами.
Відповідно до п. 14.6 (г) обгін заборонено: у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанову про накладення адміністративного стягнення водій ОСОБА_1 власноручно підписав без будь-яких зауважень. Пояснення на місці зупинки не надав.
Доводи про те, що інспектор поліції Шипка М.В. ввела водія ОСОБА_1 в оману суд розцінює як обраний ним неналежний спосіб захисту та намагання уникнути від адміністративної відповідальності.
Окрім того, всі свої зауваження щодо складання постанови та пояснення особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, мала право особисто зазначити в постанові про накладення адміністративного стягнення чи на окремому аркуші, проте не скористалась таким правом, підписавши постанову без зауважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, суд приходить до висновку про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП, у відповідності до положень ст.33 КУпАП.
Відповідачем доведено належними та допустими доказами наявності юридичного складу інкримінованого адміністративного правопорушенняв діях ОСОБА_1 01 вересня 2022 року, в тому числі, встановлення вини у його вчиненні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню позивачеві не підлягають.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: Управління Патрульної поліції у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул.Перфецького,19).
Текст рішення складено та підписано 02.11.2022 року.
Суддя Ю. В. Донченко