Рішення від 04.11.2022 по справі 466/8596/22

Справа № 466/8596/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Зими І.Є.

за участю секретаря с/з Хрупи Б.А.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в порядку окремого провадження, заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левицький Ігор Михайлович, заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левицький І.М. звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису, яким вжити заходи тимчасового обмеження прав щодо ОСОБА_3 . А саме просить заборонити йому наближатися на відстань менше 200 метрів до місця проживання постраждалих осіб: ОСОБА_1 , а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 5 метрів до місця перебування у громадських місцях до вищевказаних постраждалих осіб, вести листування, телефонні переговори з ними або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.

Свої вимоги мотивує тим, що перебуває з ОСОБА_3 у шлюбі з 2001 року. Вони разом з їх спільними дітьми - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , мешкають у АДРЕСА_1 . За час спільного проживання, ОСОБА_3 постійно зловживає спиртними напоями, принижує її, ображає нецензурними словами, виганяє з квартири, спричиняє тілесні ушкодження, ламає меблі та виносить майно з квартири. З приводу неправомірних дій чоловіка, заявник неодноразово зверталася до поліції, однак її звернення не дали очікуваного результату. ОСОБА_3 правоохоронними органами неодноразово виносився терміновий заборонний припис, у зв'язку з тим, що останній застосовував до неї фізичне і психологічне насильство у присутності дітей. Останній неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї.

За таких обставин заявник переконана у продовженні та повторного вчинення насильства з боку чоловіка, зазначає, що настання тяжких наслідків для її здоров'я та здоров'я її дітей є дуже високою, і тому звертається до суду із даною заявою.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали вимоги, викладені в заяві, надали аналогічні викладеним в ній пояснення та просили таку задовольнити. Крім того заявниця зазначила, що у даному випадку жодним чином не будуть порушені житлові права її чоловіка, оскільки він ніде не працює, відтак може переїхати у інший населений пункт , - за місцем своєї реєстрації, де проживає його матір.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про видачу обмежувального припису підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема: особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Судом встановлено, що між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_3 16.09.2001р. укладено шлюб у відділі РАГСу м. Кузнецовська, Рівненської області.

У шлюбі в подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Усі разом вони проживають у АДРЕСА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово зверталась із заявами до відділу поліції з приводу вчинення ОСОБА_3 відносно неї домашнього насильства, нанесення тілесних ушкоджень.

Як вбачається із термінового заборонного припису від 31.08.2022р., ОСОБА_3 близько 22 год., за місцем проживання, вчиняв у відношенні заявника фізичне насильство, а саме штовхав, бив по руках, шарпав за одяг, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою, принижував її честь та гідність, погрожував фізичним насильством, для запобігання чого було складено у відношенні нього вищевказаний заборонний припис серії АА №278435 від 31.08.2022 року, із зобов'язанням залишити місце проживання постраждалої особи строком на 7 діб з 10-00 01.09.2022 року до 10-00 год. 08.09.2022 року.

Також, відносно ОСОБА_3 було винесено терміновий заборонний припис серії АА №196130 від 19.09.2022 року із забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою (мною) строком 5 діб з 10 год. 00 хв. 20.09.2022 до 10 год. 00 хв. 08.09.2022 року, у зв'язку з тим, що останній застосовував до дружини фізичне і психологічне насильство у присутності дітей.

Факти застосування до заявниці та її дітей фізичного та психологічного насильства ствердили і допитані в ході судового розгляду свідки : ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та повнолітня донька подружжя - ОСОБА_4 . Свідки зазначили, що ОСОБА_3 тривалий час зловживає алкоголем, ніде не працює, поводить себе неадекватно. Його дружина та діти проживають в стані постійного страху та приниження, бояться повертатись додому . В квартирі поламані меблі та двері. ОСОБА_4 здає речі в ломбард , забирає наявні у дітей кишенькові гроші. В присутності дітей чинить постійний психологічний та фізичний тиск на свою дружину. Така поведінка ОСОБА_4 дуже негативно відображається на малолітній доньці подружжя.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_1 та малолітньої доньки, є високим вірогідність продовження чи повторного вчинення останнім подібних протиправних дій, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис.

З врахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що вжиті заявником розумні заходи для її захисту та покарання винного не надали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявника.

За статтею 3 Європейської Конвенції Україна має зобов'язання захистити громадян від нелюдського і принизливого поводження і ставлення шляхом вжиття заходів для забезпечення того, щоб особи не піддавалися такому поводженню, включаючи нелюдське і принизливе поводження зі сторони інших осіб (не представників держави). Такі заходи повинні передбачати ефективний захист і включати кроки по попередження нелюдського та принизливого ставлення про яке влада знала чи повинна була знати.

У рішенні Європейського Суду по справі Опуз проти Туреччини (Ориг V. Тигкеу, по. 33401/02, 09.06.2009) суд дав характеристику зобов'язань держави у зв'язку з насильством в сім'ї, визнавши серйозність домашнього насильства в Європі, та підкресливши серйозність, з якою держави повинні вживати відповідних заходів з метою протидії цьому порушенню прав людини. У своєму рішенні Суд підкреслив, що насильство в сім'ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також вказав, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливим є наявність ефективних механізмів їх реалізації.

Суд погоджується із доводами заявниці, що саме наведені нею у заяві заходи обмежувальних приписів будуть забезпечувати дієвий та ефективний захист від кривдника, у зв'язку з чим заява підлягає до задоволення в частині вимог щодо неї особисто та неповнолітньої доньки. Повнолітня ОСОБА_4 сама не позбавлена можливості звернутись за захистом своїх прав у визначеному законом порядку.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив :

заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левицький Ігор Михайлович, заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців, яким:

- заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 200 метрів до місця проживання постраждалих осіб: ОСОБА_1 , а також ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

- заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 5 метрів до місця перебування у громадських місцях до постраждалих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за адресою: АДРЕСА_3 .

- заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з постраждалими особами: або контактувати з ними через інші засоби зв«язку особисто і через третіх осіб.

В решті вимог відмовити.

Допустити рішення суду до негайного виконання.

Повідомити про прийняте рішення Відділ поліції № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області та Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І. Є. Зима

Попередній документ
107131183
Наступний документ
107131185
Інформація про рішення:
№ рішення: 107131184
№ справи: 466/8596/22
Дата рішення: 04.11.2022
Дата публікації: 08.11.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (31.10.2022)
Дата надходження: 31.10.2022
Предмет позову: про видачу обмежувального припису
Розклад засідань:
04.11.2022 12:00 Шевченківський районний суд м.Львова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗИМА ІРИНА ЄВСТАФІЇВНА
суддя-доповідач:
ЗИМА ІРИНА ЄВСТАФІЇВНА
заінтересована особа:
Дивчук Михайло Євгенійович
заявник:
Дивчук Мирослава Леонтівна
представник заявника:
Адвокат Левицький Ігор Михайлович