Справа № 185/9182/22
Провадження № 1-кс/185/1900/22
07 листопада 2022 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про арешт майна в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000665 від 24.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Клопотанням, поданим на розгляд слідчому судді, прокурор Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 порушує питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події 03.11.2022 за адресою: вулиця Плужника, 10, м. Ізюм, Харківська область.
Вивчивши клопотання прокурора та матеріали додані до клопотання щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, доходжу такого висновку.
Відповідно до розпорядження ВС №4/0/9-22 від 10.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ у умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області та визначено її за Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
В провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000665 від 24.09.2022 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 вересня 2022 року до ЧЧ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_3 , про те, що у період тимчасової окупації території м. Ізюм Харківської області невстановлені особи проникли на територію його домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , звідки вчинили крадіжку карабіну «ТОЗ» 16мм, причепу, який має д.н.з « НОМЕР_1 » та човна «Колібрі РІБ 400», д.н.з « НОМЕР_2 », чим останньому було спричинено матеріальну шкоду.
До викрадення вищевказаного майна може бути причетний гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.11.2022 проведеним оглядом у гаражному приміщенні поруч із домоволодінням батька ОСОБА_4 - гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою : АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено : Моторне судоплавне судно біло-сірого кольору з помаранчевими елементами «Колібрі РІБ 400 №UA-KOL0015», д.н.з. « НОМЕР_2 », саморобний автопричеп синього кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 » серія «ХАС №514073».
03.11.2022 вилучене в ході огляду місця події майно, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Враховуючи викладене, в ході досудового розслідування встановлено, що вилучені документи мають доказове значення за даним кримінальним провадженням, визнані речовими доказами та зможуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оскільки накладення арешту на майно презюмує втручання у право на володіння цим майном фізичної або юридичної особи, слід також враховувати, що такий захід має бути як відповідним поставленій меті, так і пропорційним їй, що визначено в рішенні у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (Case of James and others v. the United Kingdom) № 8793/79 від 21 лютого 1986 року, Series A, № 98.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, а також забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 КПК Україн якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов'язаний протягом п'яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Рішення про підслідність на даний час не прийнято.
Враховуючи те, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Тому слідчий суддя вважає, що для забезпечення подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, на нього необхідно накласти арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.170,172,173,174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про арешт майна в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000665 від 24.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час огляду місця події 03.11.2022 за адресою: вулиця Плужника, 10, м. Ізюм, Харківська область, а саме на:
- моторне судоплавне судно біло-сірого кольору з помаранчевими елементами «Колібрі РІБ 400 №UA-KOL0015», д.н.з. «КИВ-8484-К»;
саморобний автопричеп синього кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 » серія «ХАС №514073»,
шляхом заборони користування та розпорядження.
Передати на відповідальне зберігання тимчасово вилучене в ході огляду місця події 03.11.2022 за адресою: вулиця Плужника, 10, м. Ізюм, Харківська область, майно: моторне судоплавне судно біло-сірого кольору з помаранчевими елементами «Колібрі РІБ 400 №UA-KOL0015», д.н.з. «КИВ-8484-К»; саморобний автопричеп синього кольору, д.н.з. « НОМЕР_1 » серія «ХАС №514073», володільцю майна - ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1