Справа № 203/4624/21
Провадження № 1-кп/0203/459/2022
07.11.2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046030000771 від 12.09.2021 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бумбета, громадянина Республіки Молдова, маючого середню технічну освіту, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.11.2019 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.190, ч.1 ст.71 КК України до 2 років та трьох місяців позбавлення волі, звільнений 12.05.2021 по відбуттю покарання, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
11.09.2021 року, близько 10 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пл. Старомостова, біля буд. ЗД, підійшов до раніше малознайомого йому потерпілого ОСОБА_5 та побачив в кармані штанів останнього мобільний телефон марки «Nomi», який ОСОБА_4 визначив об'єктом свого злочинного посягання, після чого, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони є непомітними для оточуючих, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, шляхом вільного доступу, викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і 184»імеі: НОМЕР_1 , після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на суму 380 гривень 00 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив суду, що 11.09.2021 на площі Старомостовій в м. Дніпро у чоловіка з карману викрав мобільний телефон. В скоєному кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що його характеризують, та судових витрат, визначивши відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначати покарання відповідно до санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, та знаходить можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати в розмірі 343 гривні 22 копійки за проведення експертизи, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в розмірі 343 (триста сорок три) гривні 22 копійоки.
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1