Справа № 202/8265/22
Провадження № 1-і/202/158/2022
Іменем України
07 листопада 2022 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
сурдоперекладача Гончарової
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в режимі відеоконференції клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021052390001026 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, -
01 листопада 2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з посиланням на те, що дія раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 07.11.2022 року.
Клопотання розглянуто судом в режимі відео конференції з обвинуваченим, перекладачем, захисником, під час розгляду клопотання було втрачено зв'язок з перекладачем у зв'язку з відсутністю електропостачання, відповідно до вимог ч.6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
.Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання і вважав доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що перебуваючи на волі обвинувачений становить загрозу для оточуючих, тобто може продовжити вчиняти злочини, що існує ризик переховування від суду, а також те, що обвинувачений зареєстрований та мешкає у м. Краматорську та у зв'язку з веденням воєнного стану на території України і активними бойовими діями на Сході країни, в тому числі у місцевості, наближеній до місця проживання обвинуваченого є ризик переховування останнього та неявки до суду.
Захисник обвинуваченого звернув увагу суду, що у обвинуваченого є постійне місце мешкання та він є пенсіонером та інвалідом 3-ї групи (глухонімим), тому просив змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Заслухавши прокурора, захисника, дослідивши клопотання, суд приходить до такого висновку.
У провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021052390001026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України.
Розпорядженням Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області - Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Відповідно до п. 20-5 перехідних положень КПК у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, тому суд, керуючись вимогами зазначеного закону, розглянув клопотання щодо продовження терміну запобіжного заходу обвинуваченому.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суди зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою, суд приходить до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений як п. 1 ч. 1 ст.177 КПК так і п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинення інших кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги, що обвинувачений зареєстрований у м. Краматорську та у зв'язку з веденням воєнного стану на території України і активними бойовими діями на Сході країни, в тому числі у місцевості, наближеній до місця проживання обвинуваченого, ризик переховування останнього та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд, вважає, що встановлені ризики є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
Доводи захисника щодо необхідності зміни запобіжного заходу є необґрунтованими з огляду на те, що вони не спростовують вищенаведених обставин, а також не свідчать ані про відсутність, ані про недостатню вагомість встановлених щодо цього обвинуваченого ризиків, у зв'язку із чим суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 199, 615 ч.6 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 04.01.2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_7