справа №176/1446/22
провадження №1-кп/176/138/22
07 листопада 2022 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних стосунках, маючого дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, на обліку у центрі зайнятості не перебуваючого, група інвалідності не встановлена, зареєстрованого та мешкаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02.09.2021 року за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 року за ч.2 ст.190 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.10.2022 року, вирок суду від 24.05.2022 року змінено в частині призначення покарання, відповідно до ч.1 ст.71 КК України, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 4 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2022 року за №12022041220000251,
з участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , судового розпорядника ОСОБА_8 ,
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено Указом Президента України № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року, який продовжено Указом Президента України №341/2022 від 17 травня 2022 року, строком на 90 діб, тобто до 25 серпня 2022року
ОСОБА_3 , повторно, 23.06.2022 року, приблизно о 18 год. 00 хв., перебував на території двору буд. АДРЕСА_2 , де в той час перебувала потерпіла ОСОБА_7 .
В той же день, 23.06.2022 року, приблизно о 18 год. 10 хв., у потерпілої ОСОБА_7 з рюкзаку випав її мобільний телефон «Samsung» модель «Gаlаху J4 SМ-J400F» в чорному корпусі, ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , та остання цього не помітила. ОСОБА_3 , маючи умисел на повторне таємне викрадення будь-якого чужого майна, в умовах воєнного стану, з метою наживи, вирішив таємно викрасти мобільний телефон «Samsung» модель «Gаlаху J4 SМ-J400F» в чорному корпусі, ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , 23.06.2022 року приблизно о 18 год. 15 хв., перебуваючи у дворі буд. АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_7 та інші особи за його злочинними діями не спостерігають, підняв з підлоги мобільний телефон «Samsung» модель «Gаlаху J4 SМ-J400F» в чорному корпусі, ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_7 , та усвідомлюючи, що вказана річ на праві приватної власності належить останній, заволодів викраденим майном.
ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1600 (одна тисяча шістсот) гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1631/22 від 29.06.2022 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав. Дав суду показання про те, що 23 червня 2022 року він зустрів потерпілу та свідка Нагнибіду, підійшов до них, спілкувались близько години, випив з ними пива, сестра потерпілої почала плакати. Вони сказали, що у них сімейні проблеми, він встав та пішов. Мобільний телефон він не знаходив та нікому не продавав. Під час досудового розслідування він давав показання під примусом працівників поліції про те, що знайшов мобільний телефон. Йому невідомо адреса проживання свідка ОСОБА_9 . Ніколи у свідка вдома він не був. На питання суду обвинувачений показав, що підписав протокол слідчого експерименту за його участі, мотивуючи тим, що у нього не було іншого виходу.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 дала показання, що вона знайома з батьками обвинуваченого ОСОБА_3 , і останнього знає як їх сина. Жодних стосунків з обвинуваченим не має. 23.06.2022 року вона із сестрою ОСОБА_10 прийшли до матері на день народження, яка проживає в будинку АДРЕСА_2 . Вона із сестрою вийшли у двір будинку, сиділи на лавці у дворі, пили пиво, спілкувались. В цей час до них підійшов ОСОБА_11 , приєднався до них, спілкувались разом. У сестри виникли сімейні проблеми, вона розплакалась. Вона обійняла сестру, щоб заспокоїти. В цей час ОСОБА_11 позаду підійшов до них ближче, поплескавши їх по плечах, попрощався та пішов. Через короткий проміжок часу вона побачила, що у неї відсутній мобільний телефон в чорному корпусі, який знаходився у рюкзаку та який висів позаду на спині. Під час спілкування втрьох, вона діставала свій телефон, спілкувалась за допомогою телефону зі своїм чоловіком. Коли від них пішов ОСОБА_11 , приблизно через півгодини, вона виявила відсутність мобільного телефону. Ніхто інший до них не підходив, нікуди вони не ходили. Вона зрозуміла, що саме ОСОБА_11 викрав телефон. В поліцію звернулась через декілька днів, оскільки намагалась відшукати ОСОБА_12 особисто.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав показання про те, що знайомий з обвинуваченим, ніколи не спілкувались, потерпіла йому незнайома. 23 червня 2022 року пізно увечері до нього прийшли декілька хлопців. Того дня він був у стані сп'яніння. Один із хлопців запропонував купити мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору, на що він погодився та купив телефон за 400 грн. Серед хлопців був обвинувачений ОСОБА_13 . Через тиждень до нього зателефонували працівники поліції та сказали повернути мобільний телефон, оскільки він є краденим. Він добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон. Під час проведення впізнання осіб, він впізнав ОСОБА_3 як особу, що продала йому 23.06.2022 року мобільний телефон «Самсунг». На запитання суду свідок показав, що підписував протокол пред'явлення осіб для впізнання за його участю, також зазначив, що підписував заяву про добровільну видачу мобільного телефону працівникам поліції. Мобільний телефон йому продав саме ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_10 дала суду показання про те, що потерпіла є її рідною сестрою. Обвинувачений їй незнайомий. 23 червня 2022 року вона із сестрою ОСОБА_14 були у матері на дні народження, яка мешкає по АДРЕСА_2 . Вона із сестрою, біля 18 години, вийшли у двір будинку, сиділи на лавці у бесідці, спілкувались, пили пиво. В цей час до них підійшов хлопец , якого раніше вона не знала, як потім з'ясувалось ОСОБА_15 . ОСОБА_16 приєднався до них, вони спілкувались. Через півгодини він підійшов до них ближче, обійняв їх, попрощався та пішов. Тоді сестра виявила зникнення мобільного телефону. В той час коли вони втрьох спілкувались, сестра користувалась мобільним телефоном, розмовляла по телефону, діставала телефон з рюкзака. Через декілька днів сестра звернулась до поліції.
Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, які дослідженні в судовому засіданні:
1. Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого слідує, що на підставі заяви ОСОБА_7 внесено відомості до ЄРДР 29.06.2022 року про вчинення відносно неї кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України /а.к.п.40-41/.
2. Протоколом від 29.06.2022 року прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчинення крадіжки її мобільного телефону, що мало місце 23.06.2022 року /а.к.п.43/
3. Протоколом огляду місця події від 29.06.2022 року, з якого слідує, що слідчим, в присутності понятих, спеціаліста, проведено огляд ділянки місцевості, що розташована у дворі будинку АДРЕСА_2 . У вказаному дворі розташована лавка з навісом. Під час огляду нічого не вилучено /а.к.п.44-46/
4. Протоколом від 29.06.2022 року пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, з якого слідує, що слідчим, в присутності понятих, потерпілій ОСОБА_7 пред'явлено чотири фотознімки осіб чоловічої статті для впізнання. Потерпіла зазначила, що серед пред'явлених їй фотознімків осіб, вона впізнала чоловіка на фото №3 із зображенням чоловіка на ім'я ОСОБА_16 , який 23.06.2022 року вчинив крадіжку її мобільного телефону. На фото №3 зображений ОСОБА_15 . До протоколу є додатки фото таблиця зазначеної слідчої розшукової дії. /а.к.п.47-51/
5. Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2022 року, з якого слідує, що слідчий, в присутності понятих, з участю потерпілої ОСОБА_7 , провів слідчий експеримент. Відповідно до вказаної слідчої (розшукової) дії, потерпіла ОСОБА_7 на місці вчинення кримінального правопорушення, що мало місце 23.06.2022 року біля будинку АДРЕСА_2 показала, що 23.06.2022 року, вона разом із своєю сестрою ОСОБА_10 приїхали до своєї матері, яка мешкає в АДРЕСА_2 , щоб привітати її з днем народження. Після чого вона разом із сестрою перебували у подвір'ї будинку АДРЕСА_3 . Потім пішли до бесідки біля будинку №7. Згодом до них підійшов хлопець на ім'я ОСОБА_16 , який був їй раніше знайомий. Вони спілкувалися між собою. Під час розмови до неї телефонував чоловік, вона відповідала на дзвінок. Телефон знаходився у рюкзаку, який висів у неї за плечима. Під час розмови її сестру щось занепокоїло та вона вирішила її заспокоїти. Встала з лавки та обняла сестру. ОСОБА_16 в цей час стояв позаду неї. Потім ОСОБА_16 сказав, що йому час йти. Він підійшов до них ближче, обійняв їх, попрощався та пішов. Згодом, вона помітила відсутність свого мобільного телефону. До протоколу слідчого експерименту є додаток фотознімки даної слідчої дії. /а.к.п.52-58/
6. Протоколом від 29.06.2022 року пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, з якого слідує, що слідчим, в присутності понятих, свідку ОСОБА_10 пред'явлено чотири фотознімки осіб чоловічої статті для впізнання. Свідок зазначила, що серед пред'явлених їй фотознімків осіб, вона впізнала чоловіка на фото №3, який 23.06.2022 року біля 18 год.15 хв. перебував у дворі будинку АДРЕСА_2 . На фото №3 зображений ОСОБА_15 . До протоколу є додатки фото таблиця зазначеної слідчої розшукової дії. /а.к.п.59-63/
7. Протоколом від 29.06.2022 року пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, з якого слідує, що слідчим, в присутності понятих, свідку ОСОБА_9 пред'явлено чотири фотознімки осіб чоловічої статті для впізнання. Свідок зазначив, що серед пред'явлених йому фотознімків осіб, він впізнав чоловіка на фото №3, який 23.06.2022 року у вечірній час продав йому мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору. Цим чоловіком є ОСОБА_15 . На фото №3 зображений ОСОБА_15 . До протоколу є додатки - фото таблиця зазначеної слідчої розшукової дії. /а.к.п.64-68/
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердив показання, які надані ним під час слідчої дії. Зокрема, що стосується придбання ним 23.06.2022 року мобільного телефону «Самсунг» у ОСОБА_3 . Зазначив, що протокол підписував, однак не читав.
Згодом в судовому засіданні свідок зазначив, що саме ОСОБА_3 приходив до нього додому та продав йому мобільний телефон.
8. Заявою від 29.06.2022 року, з якої слідує, що громадянин ОСОБА_9 добровільно видав слідчому мобільний телефон «Samsung Galaxy» чорного кольору, який він придбав у ОСОБА_3 . /а.к.п. 69/
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердив написання такої заяви та добровільної видачі мобільного телефону працівникам поліції.
9. Протоколом огляду предмету від 29.06.2022 року, з якого слідує, що громадянин ОСОБА_9 добровільно видав працівникам відділення поліції №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області мобільний телефон «Samsung J4», чорного кольору, який він придбав у чоловіка на ім'я ОСОБА_16 за 400 грн. Слідчий оглядом встановив: мобільний телефон в корпусі чорного кольору, в передній частині є отвір гучномовця, отвір фото-, відеокамери, є напис «Samsung», сенсорний екран, кнопки керування . В нижній частині телефону є отвори: 1-й мікро-USB, 2-й - 3,5 мм. З тильної сторони телефону є камера. При відкритті корпусу є акумулятор, за яким є інформація про телефон - «Samsung», модель SM - J400F, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 . До протоколу є фототаблиця із зображенням мобільного телефону. Зображення як гр. ОСОБА_9 добровільно видав мобільний телефон, який йому продав ОСОБА_3 /а.к.п.70-72/.
10. Висновком судової товарознавчої експертизи від 29.06.2022 року, з якого слідує, що ринкова вартість мобільного телефону «Samsung» модель «Galaxy J4 SM-J400F», в чорному корпусі, ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , бувшого у використанні, з урахуванням зносу, станом на 23.06.2022 року, становила 1600 грн. /а.к.п.74-77/
11. Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2022 року, з якого слідує, що слідчий, в присутності понятих, з участю підозрюваного ОСОБА_3 провів слідчий експеримент. Відповідно до вказаної слідчої (розшукової) дії, підозрюваний ОСОБА_3 на місці вчинення кримінального правопорушення, що мало місце 23.06.2022 року показав, що 23.06.2022 року, приблизно о 17 год. 00 хв. він проходив біля будинку № 7 по вулиці Козацької Слави в м. Жовті Води та побачив на лавці у дворі знайому на ім'я ОСОБА_17 та ще одну жінку. В подальшому він дізнався, що ця жінка є сестрою ОСОБА_17 . Жінки запропонували йому випити пива, на що він погодився. Під час вживання пива спілкувалися, кожний користувався своїм мобільним телефоном. Потім сестра ОСОБА_17 засмутилася через сімейні проблеми. Він та ОСОБА_17 підійшли до сестри, щоб заспокоїти її, обійняли її. Він попрощався з ними та пішов. Біля дерева на землі, на тому місці, де вони розпивали пиво, він побачив мобільний телефон. Підняв його та забрав собі, де були дівчата в цей час він не помітив. Наступного дня він продав телефон своєму знайомому за 400 грн. /а.к.п.78-81/
До протоколу слідчого експерименту є додаток електронний носій з відеозаписом слідчого експерименту.
Судом, в порядку ст.359 КПК України, проведено демонстрація звукозапису та відтворення відеозапису, який міститься на флеш-носії. На відеозаписі зафіксовано показання підозрюваного щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Показання підозрюваного зафіксовані у протоколі слідчого експерименту. ОСОБА_3 зазначив, що продав мобільний телефон своєму знайомому. Показання під час слідчого експерименту підозрюваний давав добровільно, жодного примусу відносно нього застосовано не було.
В судовому засіданні обвинувачений не заперечував щодо наданих ним показань під час слідчого експерименту.
Судом, в порядку ст.357 КПК України, здійснено огляд речового доказу, мобільного телефону марки «Samsung» модель «Galaxy J4 SM-J400F», в чорному корпусі.
Потерпілій пред'явлено мобільний телефон, який вона впізнала як власний мобільний телефон.
Свідкові ОСОБА_9 також пред'явлено мобільний телефон, який останній впізнав, що це саме той мобільний телефон, який йому продав ОСОБА_3 .
Показання потерпілої ОСОБА_7 підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, в яких остання послідовно зазначила, що відбувалось 23.06.2022 року у дворі будинку АДРЕСА_2 , спілкування з ОСОБА_3 , зникнення її мобільного телефону після спілкування з останнім.
Показання свідка ОСОБА_9 також підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки свідок чітко вказав, що саме ОСОБА_3 продав йому мобільний телефон, який він згодом добровільно видав працівникам поліції та впізнав як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. Органом досудового розслідування та судом встановлено, що добровільно виданий свідком ОСОБА_9 мобільний телефон «Samsung» модель «Galaxy J4 SM-J400F», в чорному корпусі, належить потерпілій ОСОБА_7 .
Покази обвинуваченого суд розцінює як спосіб захисту уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. В судовому засіданні не знайшло своє підтвердження здійснення відносно обвинуваченого жодного тиску з боку працівників поліції.
Під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 давав показання про те, що знайшов мобільний телефон «Samsung». Пояснення обвинуваченого, що його примусили давати такі показання працівники поліції, є нелогічними, оскільки жодним чином такі покази не є зізнавальними показами у вчиненні саме таємного викрадення чужого майна. Органу досудового розслідування не має сенсу отримувати від підозрюваного саме такі покази, в тому числі і під примусом.
Під час судового розгляду обвинувачений змінив свої показання та зазначив, що мобільний телефон не знаходив та не продавав свідкові ОСОБА_9 .
Суд звертає увагу на те, що версія захисту суперечить дослідженим судом доказам, також сам ОСОБА_3 не зміг суду пояснити, чому саме змінював показання, а тому вказану процесуальну поведінку суд оцінює, як обрану з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Версію захисту про те, що ОСОБА_3 не викрадав мобільний телефон потерпілої та не знаходив телефон суд оцінює критично, оскільки у межах даної версії не мають логічного пояснення і повністю суперечать їй достовірно встановлені фактичні обставини справи, а саме те, що у межах слідчого експерименту ОСОБА_3 вказував, що знайшов мобільний телефон. Свідок ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_3 , як на особу, яка 23.06.2022 року продала йому мобільний телефон «Samsung». Потерпіла та свідок ОСОБА_10 послідовно та чітко зазначали, що зникнення мобільного телефону вони виявили одразу ж після спілкування з ОСОБА_3 . Окрім ОСОБА_3 поряд з ними нікого не було. Потерпіла зазначила, що під час спілкування у дворі будинку того дня і у той час, вона користувалась мобільними телефоном, на який було здійснено дзвінки.
Верховний Суд колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №128/984/17, дійшов до висновку, що заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
Верховний Суд підкреслює, що за нормативним визначенням крадіжка - це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні гаданого права.
ВС зауважив, що на відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла це майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
Судом встановлено, що потерпіла через невеликий проміжок часу, приблизно через півгодини після того як ОСОБА_3 залишив місце, де вони перебували, виявила відсутність свого мобільного телефону. Поряд з нею у час подій були лише її сестра - свідок ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_3 . В той же день, ОСОБА_3 , на тому місці де вони перебували з потерпілою і свідком, знайшов мобільний телефон, привласнив собі та в той же день продав мобільний телефон свідкові ОСОБА_9 , який підтвердив в судовому засіданні обставини продажу ОСОБА_3 телефону. ОСОБА_3 знав кому належить майно, мав підставити припускати, де знаходиться власник речі, й усвідомлював, що власник може за нею повернутися. Не вживав дій щодо розшуку власника телефону. Таким чином, дії ОСОБА_3 слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як таємне викрадення чужого майна, що є кримінально - каранним діянням.
Отже суд, допитавши потерпілу, свідків, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого «поза розумним сумнівом» у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення майна, (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, даний злочин вчинив у період відбуття покарання, призначеного вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 року.
На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога у Комунальному некомерційному підприємстві «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради обвинувачений не перебуває. Зазначені обставини підтверджуються медичними довідками.
Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачений ОСОБА_3 на військовому обліку не перебуває, військову службу не проходить.
Згідно повідомлення Кам'янського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області, обвинувачений перебуває на обліку у відділі.
Відповідно до повідомлення Жовтоводської міської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, обвинувачений ОСОБА_3 за сприянням у працевлаштуванні до центру не звертався, на обліку як безробітній не перебуває.
За місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, підтримує стосунки з особами раніше судимими, схильний до вчинення правопорушень.
Обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
Обставини, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі.
Підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає, оскільки обвинувачений вчинив новий корисливий умисний злочин під час відбування призначеного вироком суду покарання.
Підстав для застосування ст.69 КК України, тобто призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом або призначення покарання нижче від найнижчої межі, суд не вбачає, оскільки обвинувачений не має обставин, що пом'якшують йому покарання, проте закон встановлює наявність кількох пом'якшуючих обставин. Окрім того, судом не встановлено обставини, які істостно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
При цьому суд, призначаючи покарання обвинуваченому, повинен керуватися загальними засадами призначення покарання.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 засуджений останній раз вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 року за ч.2 ст.190 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.10.2022 року, вирок суду від 24.05.2022 року змінено в частині призначення покарання, відповідно до ч.1 ст.71 КК України, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 4 місяці.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Таким чином, керуючись загальними засадами призначення покарання, суд вважає необхідним застосувати ч.1 ст.71 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши йому невідбуту частину покарання за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.10.2022 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22.07.2022 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який згодом судом продовжено. Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з 22.07.2022 року.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 6 /шість/ років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.05.2022 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.10.2022 року і, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 /шість/ років 1 /один/ місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 22.07.2022 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , до набрання вироком суду законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон «Samsung» модель «Galaxy J4 SM-J400F», в чорному корпусі - повернути потерпілій ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 180 грн.
Цивільний позов не заявлено.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області. Обвинувачений, який тримається під вартою, має право оскаржити вирок суду з моменту вручення копії даного вироку суду.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя