Справа № 175/1501/22
Провадження № 2/175/473/22
(з а о ч н е)
18 жовтня 2022 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойко О.М.,
при секретареві судового засідання - Кучеренка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -
29 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрованого 18 грудня 1993 року виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 43.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вони зареєстрували шлюб з відповідачем від якого неповнолітніх дітей не мають. Разом з тим вказала, що сімейне життя між ними за останні роки значно погіршилося, вони більше не відчувають один до одного споріднену близькість та довіру. За таких обставин, позивач не вбачає жодних підстав для можливості у подальшому підтримувати сімейні відносини, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них та примирення між ними неможливе.
Позивач надала до суду письмову заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх без надання строку для примирення та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у наданий судом строк відзив на позов не подавав, зустрічний позов не пред'являв, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Враховуючи вищевказані обставини справи, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України ). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України , суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з причин відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя, беручи до уваги, що сім'я в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України фактично припинила своє існування, а також враховуючи той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем докази і обставини у суду відсутні та надані не були, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, з огляду на те, що позивач не заявляла суду жодних клопотань щодо зміни свого прізвища, тому суд приходить до висновку, про залишення позивачу, після розірвання шлюбу, прізвище « ОСОБА_3 ».
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 141, 247 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 24, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 грудня 1993 року виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №43 - вважати розірваним.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Бойко