Справа № 200/5870/17
Провадження № 2-з/932/39/21
10 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , у справі за її позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення, визнання недійсним ордеру та виселення, про забезпечення позову, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення, визнання недійсним ордеру та виселення, про забезпечення позову.
10.03.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, щодо проведення приватизації кімнат у вищевказаній квартирі.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є власником 51/100 частини квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження виконавчого комітету міської Ради народних депутатів № 7-1471. Зазначена квартира складається із чотирьох кімнат, а також двох кухонь, санвузлу та двох коридорів.
22.07.1994 року рішенням виконавчого комітету Кіровської районної ради м. Дніпропетровська № 1236 інші дві кімнати вказаної квартири площею 31,9 кв.м. було включено до службового житлового фонду ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська, та 05.08.1994 року на підставі рішення виконкому № 1309 від 22.07.1994 року, у ці кімнати було вселено ОСОБА_2 з її сім'єю.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 577 від 21.09.2015 року виключено з числа службових жилих приміщень дві кімнати, житловою площею 31,9 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_2 та видано ОСОБА_2 ордер на вказані дві кімнати.
На даний час позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 звернулась до органу приватизації та має намір приватизувати дві кімнати, житловою площею 31,9 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_2 . Між тим, відповідачу було відмовлено в приватизації житла, однак вона знову має намір звернутися із відповідною заявою, що порушує права позивача, тому вважає, що в рамках розгляду даного спору є доцільним вжити заходи забезпечення позову та заборонити будь-яким особам вчиняти дії, направлені на приватизації даного майна.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд приходить до наступного.
За змістом ст. ст. 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заява про забезпечення позову може бути подана як одночасно із пред'явленням позову, так і на будь-якій стадії процесу.
Перелік заходів забезпечення позову наведений у ст. 150 ЦПК України.
Системне тлумачення ч. 2 ст. 149 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 4 роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів 06.10.1993 р. належить на праві власності 51/200 частини квартири, загальною площею 87,1 кв.м., житловою площею 59,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 3-872, ВТЕ № 214489, виданого 30.05.2013 р. П'ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, належить на праві власності 51/200 частини квартири, загальною площею 87,1 кв.м., житловою площею 59,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
22 липня 1997 р. Виконавчим комітетом Кіровської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська було видано гр. ОСОБА_5 службовий ордер № 393 на сім'ю з трьох осіб, на право зайняття двох кімнат, житловою площею 31, 9 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2 .
Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 577 від 21.09.2015 виключено з числа службових жилих приміщень дві кімнати, жилою площею 31,9 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_2 . Видано гр. ОСОБА_2 ордер на дві кімнати, жилою площею 31,9 кв.м., у комунальній квартирі АДРЕСА_2 , на склад сім'ї 3 особи.
На підставі цього рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 було видано ордер №0000000175 від 01 жовтня 2015 року, на жиле приміщення - 2 кімнати, площею 31,9 кв.м. у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою приватизувати вказану житлову площу ОСОБА_2 звернулась до Дніпровської міської ради із відповідною заявою про передачу 2 кімнати, площею 31,9 кв.м. у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у приватну власність.
Суд вказує, що при вирішенні заяви про забезпечення позову необхідно здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заява ОСОБА_1 є безпідставною, оскільки суд не може заборонити будь-яким особам вчиняти законні дії щодо майна, яке перебуває у їх користуванні. Так, звернення із заявою про приватизацію, є безумовним правом ОСОБА_2 , і заборонити реалізовувати це право суд не може.
Також відсутні підстави накладати арешт на квартиру, оскільки частина квартири перебуває у комунальній власності, а жодних прав позивача не порушено. ОСОБА_1 не довела, що не вжиття судом таких заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду про задоволення її вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149 - 153, 258, 259, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , у справі за її позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення, визнання недійсним ордеру та виселення, про забезпечення позову, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ