Справа №932/1818/21
Провадження № 2/932/463/21
04 листопада 2022 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Цитульського В.І.
при секретарі Дубовик К.В.
розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про поділ майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання об'єктів нежитлової нерухомості особистою власністю, -
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.
04 листопада 2022 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою про відвід судді Цитульського В.І. В обґрунтування заяви зазначив, що має сумнів в безсторонності судді оскільки матеріали цивільної справи на момент його ознайомлення не були оформлені в повному обсязі, не зважаючи на оголошений в країні воєнний стан продовжує розглядати цивільну справу, а не відкладає засідання забезпечуючи дотримання процесуальних прав учасників справи, не повідомив та не виніс ухвали про можливість брати участь у відеоконференції, розглянув ряд клопотань позивача (ініціаторки позову), чим порушив право на справедливий судовий розгляд.
Вивчивши зміст заяви про відвід, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Цитульському В.І. є необґрунтованою.
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 ЦПК України.
За змістом ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Хаушильдт проти Данії» (справа № 11/1987/134/188, скарга № 10486/83) наголошував, що суду потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Щодо посилання відповідача на розгляд клопотань позивача, слід зазначити що в порядку п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Розгляд судом таких клопотань передбачений процесуальним законодавством, а отже дії судді щодо їх розгляду не суперечать нормам такого законодавства.
Що стосується розгляду цивільної справи під час воєнного стану, слід зазначити що в силу положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан не зупиняє здійснення правосуддя на території України, а отже враховуючи стабільну поточну обстановку, що склалася на час призначення розгляду справи в Дніпропетровській та Київській областях, на території яких останнім часом не велися активні бойові дії, з врахуванням можливості участі відповідача у засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, в тому числі і власних, а доказів щодо неможливості такої участі суду не було надано, саме запровадження воєнного стану за відсутності об'єктивних причин неможливості участі у судовому засіданні, на переконання суду не може бути беззаперечно поважною причиною неявки в у судове засідання.
В порядку ч. 1 ст. 212 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» учасник справи має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задля власної безпеки, захисту Вашого права від надмірного затягування судового процесу.
Для проведення засідання в режимі відеоконференцзв'язку, необхідно подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Копія заяви потрібно надсилати іншим учасникам справи.
Разом з тим, відповідач із заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на адресу суду не звертався та не повідомляв про неможливість прибути у призначені судові засідання.
Не знайшли свого підтвердження доводи відповідача щодо не повідомлення його про можливість брати участь в режимі відеоконференції, оскільки процесуальний закон не покладає на суд такого обов'язку.
Дивлячись на те, що відповідач вже на початку своєї заяви зазначає, що її підстави не є його незгодою з процесуальними рішеннями судді, проте проаналізувавши перелічені ним підстави та надані докази на їх підтвердження можна дійти протилежного висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Заява відповідача про відвід судді не містить обґрунтування винятковості випадку звернення після спливу дводенного строку на звернення, оскільки підстави на які він посилається були відомі йому ще задовго до звернення із цією заявою.
Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки об'єктивних підстав, які б свідчили про існування обставин, визначених ст.ст. 36, 37 ЦПК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що заява про відвід подана більше ніж за три робочі дні до судового засідання, суд вважає за необхідне вирішення питання про відвід головуючого судді Цитульського В.І. передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 37,38, 40, 259, 260 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про поділ майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання об'єктів нежитлової нерухомості особистою власністю, передати на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Цитульський