Справа № 752/10900/22
Провадження №: 3/752/6337/22
31 жовтня 2022 року м.Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_1 04 липня 2022 року о 14 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві на вул. Бродівська, 79А, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Повідомив, що 04 липня 2022 року не керував автомобілем, а лише сидів у ньому та чекав на знайомого, у зв'язку з чим відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Різник І.А. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказав на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначив, що працівниками поліції не було встановлено у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, не було відсторонено останнього від керування транспортним засобом. На думку захисника, на ОСОБА_1 чинився психологічний тиск з боку працівників поліції, у результаті чого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
В судовому засіданні досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 076967 від 04.07.2021, відповідно до якого водій ОСОБА_1 у зв'язку з виявленням у нього ознак наркотичного сп'яніння - звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених у протоколі обставин.
Так, за результатами перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, на вимогу співробітника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Хоча на відео й не зафіксовано безпосереднього факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак видно, що події відбувалися поблизу блокпосту на вул. Бродівській, 79А у м. Києві, при цьому на повідомлення поліцейського ОСОБА_1 про те, що останнього було зупинено під час керування транспортним засобом та виявлено ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не заперечував, натомість на ствердно кивав головою, підтверджуючи вказані обставини. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, усвідомлюючи наслідки відповідної відмови, про причини такого рішення не повідомив.
Ознак провокації вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан сп'яніння з боку співробітників поліції суд не вбачає.
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз'яснено, що він відсторонений від керування транспортним засобом.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп.
Постанова може бути оскаржена д о Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Ю.Ф. Токман