Справа № 752/13765/22
Провадження №: 3/752/7467/22
07 листопада 2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий, громадянки України, працює директором закладу дошкільної освіти №92, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
за участі прокурора Кузьо Н.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
18.10.2022 року постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва об'єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення: справа №752/13765/22 провадження №3/752/7467/22, справа №752/13768/22 провадження №3/752/7470/22, справа №752/13770/22 провадження №3/752/7472/22, справа №752/13771/22 провадження 3/752/7473/22, справа №752/13772/22 провадження №3/752/7474/22, справа №752/13773/22 провадження №3/752/7475/22, справа №752/13775/22 провадження №3/752/7477/22, справа №752/13776/22 провадження №3/752/7478/22 та присвоєно спільний номер справи №752/13765/22 провадження №3/752/7467/22.
Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 перебуває на посаді директора закладу дошкільної освіти №92 та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія цього Закону.
Зі змісту протоколів №518 від 03.10.2022 року, №520 від 03.10.2022 року, №522 від 03.10.2022 року, №524 від 03.10.2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», під час виконання своїх службових повноважень 17.12.2020 року, 17.03.2021 року, 09.08.2021 року, 16.11.2021 року не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення щодо преміювання працівників закладу дошкільної освіти №92, у тому числі своєї сестри вихователя ОСОБА_2 .
Згідно з даними протоколів, ОСОБА_1 за вказаних вище обставин вчинила правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Зі змісту протоколів №519 від 03.10.2022 року, №521 від 03.10.2022 року, №523 від 03.10.2022 року, №525 від 03.10.2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», під час виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів прийняла рішення щодо преміювання працівників закладу дошкільної освіти №92 у тому числі і своєї сестри вихователя ОСОБА_2 , та вчинила дії шляхом підписання наказів про преміювання: 16.12.2020 року №106, 16.03.2021 року №20, 06.08.2021 року №41, 15.11.2021 року №93.
Згідно з даними протоколів, ОСОБА_1 за вказаних вище обставин вчинила правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначала, що займається освітнім процесом, здоров?ям дітей, їх освітою. До 29.11.2021 року не знала про те, що необхідно повідомляти про потенційний чи реальний конфлікт інтересів, щойно про це дізналась, одразу повідомила. Хоча офіційно Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів вніс зміни лише 04.01.2022 року. Вказує, що преміювання співробітників закладу дошкільної освіти №92 здійснювалось шляхом підписання нею наказу виключно за погодженням з головою Первинної профспілкової організації днз №92 Голосіївської районної в м. Києві організації Профспілки працівників освіти і науки України. Зазначає, що скарг від інших працівників стосовно розміру премій не надходило, всім призначали однаково.
Прокурор Кузьо Н.В. просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, вказаних у протоколах з підстав наведених ним у висновку.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи та надані суду документи, суддя дійшла висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Аналізуючи положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд приходить до переконання, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Таким чином, хоча ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» і передбачено обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Отже, чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
При вирішенні наявності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів суд виходить з встановлених в судовому засіданні обставин та відповідних ним норм діючого законодавства.
Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Перевіряючи обставини справи щодо наявності реального конфлікту інтересів, в частині обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення №518 від 03.10.2022 року, №519 від 03.10.2022 року, №520 від 03.10.2022 року, №521 від 03.10.2022 року, №522 від 03.10.2022 року, №523 від 03.10.2022 року, №524 від 03.10.2022 року, №525 від 03.10.2022 року, суд враховує, що у ОСОБА_1 відсутній факт реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення, а існує факт можливого впливу на об'єктивність чи неупередженість рішення.
Суду не надано доказів щодо наявності реального впливу, що призвів до отримання ОСОБА_1 чи її сестри неправомірної вигоди, чи інших можливостей, з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей, в порівнянні з іншими працівниками садочку.
Слід вказати, що згідно з матеріалами справи накази було підписано за погодженням голови Первинної профспілкової організації днз №92 Голосіївської районної в м. Києві організації Профспілки працівників освіти і науки України, що підтверджується наказами №106 від 16.12.2020 року, № 20 від 16.03.2021 року, №41 від 06.08.2021 року, № 93 від 15.11.2021 року та додатками до них, що також вказує на те, що ОСОБА_1 підписувала вищевказані накази не одноособово, а за погодженням, тобто відсутній реальний конфлікт.
Крім цього, суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно учиняється умисно і особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
При розгляді вказаних матеріалів про адміністративні правопорушення судом було встановлено, що лише 29.11.2021 року створено комісію для здійснення зовнішнього контролю щодо врегулювання конфлікту інтересів за керівниками закладів освіти, які перебувають в управлінні Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та роз'яснено працівникам закладів освіти порядок належного виконання ними антикорупційного законодавства.
Згідно з копії наказу №08 від 04.01.2022 року Управлінням освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, 04.01.2022 року було внесено зміни до наказу №242 від 29.11.2021 року "Про створення комісії для здійснення зовнішнього контролю щодо врегулювання конфлікту інтересів" та доповнено підпункт, згідно якого на директорів закладів освіти покладено обов'язок повідомляти про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів письмово Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), тобто до вказаного моменту не здійснювався контроль Управлінням освіти та Департаментом освіти і науки, за керівниками закладів освіти, у підпорядкуванні яких перебувають близькі родичі, з метою запобігання та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Після того, як ОСОБА_1 належним чином було проінформовано про її обов'язок повідомляти відповідний орган про наявність конфлікту інтересів, остання 16.12.2021 року негайно повідомила начальника управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про наявність конфлікту інтересів, у зв'язку з чим 16.12.2021 року Управлінням освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації видано наказ №260 «Про врегулювання конфлікту інтересів ОСОБА_1 », що свідчить про те, що остання не мала умислу вчиняти адміністративні правопорушення, які поставлені їй у вину.
Аналіз встановлених судом обставин справи свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 такого обов'язкового елементу складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вина у формі прямого чи непрямого умислу.
Доказів протилежного суду не надано, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що накази про преміювання підписувались за погодженням профспілкового комітету, а після того, як ОСОБА_1 дізналась про необхідність повідомляти Управління освіти Голосіївської РДА у місті Києві, остання повідомила про наявність під її підпорядкуванням близької особи - сестри.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , адже у неї наявний потенційний конфлікт інтересів, тобто наявність, існування приватного інтересу, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень. Як було зазначено вище, нормами діючого КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів. Крім того, слід вказати, що вказані правопорушення є умисними, а умисел в діях останньої - також відсутній.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження у справі згідно з протоколами №518 від 03.10.2022 року, №519 від 03.10.2022 року, №520 від 03.10.2022 року, №521 від 03.10.2022 року, №522 від 03.10.2022 року, №523 від 03.10.2022 року, №524 від 03.10.2022 року, №525 від 03.10.2022 року закрити, у зв?язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП, суддя
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя : Бондаренко Г.В.