Справа № 445/1661/21
Провадження № 2-а/445/3/22
19 жовтня 2022 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області Панькевича Михайла Ігоровича, Головного управління НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
до Золочівського районного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області Панькевича Михайла Ігоровича, Головного управління НП у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що постановою від 29.07.2021 року серії ГАБ № 310335 його було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 183 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 3400,00 грн. Позивач вважає себе невинуватим, а відповідну постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків уповноваженої особи фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що дійсно 29.07.2021 року, будучи абсолютно тверезим, він здійснив виклик поліції на лінію 102, оскільки його колишня дружина ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою, тим самим не виконуючи рішення суду від 11.06.2018 року, та порушуючи його права у спілкуванні з дитиною та участі у її вихованні. Йому невідомо, чому в поліції було зафіксовано його звернення як про домашнє насильство щодо нього. Через чотири години після його звернення в поліцію, за його місцем проживання прибув інспектор поліції ОСОБА_3 , який після візиту до його колишньої дружини з'ясував, що вона не чинила щодо позивача домашнього насильства, тому без відповідної та належної перевірки, з'ясування дійсних обставин справи виніс оскаржувану постанову.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, подали заяву, в якій просили справу розглядати у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, повідомлялися заздалегідь належним чином, причини неявки не повідомляли, з заявами та клопотаннями не зверталися та відзиву стосовно позову не подавали.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою ГАБ № 310335 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3 400 грн.
Згідно з даними, що містяться у вказаній постанові, 29.07.2021 року о 18 год. 33 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: зателефонував на спецлінію 102 та повідомив про домашнє насильство, що не відповідало дійсності, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що він повідомив поліцію про неправомірні дії його колишньої дружини ОСОБА_2 , яка перешкоджає йому спілкуватися з дочкою, тим самим не виконуючи рішення суду від 11.06.2018 року, яким зобов'язано її не чинити перешкод йому у вихованні та спілкуванні з дочкою. Однак патрульні не здійснили перевірку та не встановили дійсних обставин ситуації, що докази вчинення правопорушення відсутні, відповідач протиправно склав оскаржувану постанову.
Як вбачається з вимог ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
У відповідності до ст. 222 КУпАП України, розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винність діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст.9 КУпАП.
В адміністративному позові позивач категорично заперечив свою вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Але, в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано те, що позивач, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: зателефонувала по лінії 102 та повідомив про домашнє насильство, вчинене щодо нього, що не відповідало дійсності.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до п. п. 1, 3 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідачами в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача.
Враховуючи, що відповідачі в судове засідання не прибули, заперечень та будь-яких достовірних доказів на їх підтвердження, в разі їх наявності, суду не надали, а тому, суд приходить до висновку про невиконання обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України, у зв'язку із чим дана постанова підлягає скасуванню.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. 33, ст. 183, 258, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст. 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області Панькевича Михайла Ігоровича, Головного управління НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ГАБ № 310335 від 29.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного Управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено19.10.2022року.
Суддя В. М. Сивак