Провадження № 3/537/1249/2022
Справа № 537/2778/22
24.10.2022 року м. Кременчук
Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Наталя Валентинівна, за участі секретаря Должаніци В.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду адміністративний матеріал, який надійшов з Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою освітою, яка одружена, працює маляром на ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має п'ять малолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №281135, складеним 03.10.2022 року інспектором СПДН ВП Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції Семканич І.С. «03.10.2022 року в АДРЕСА_1 , близько 11 год. 10 хв. ОСОБА_1 вчинила стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювалася нецензурною лайкою в її адресу, чим могло бути завдано шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП».
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала свою вину у правопорушенні, за яке притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_2 є співвласниками житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 разом з чоловіком та дітьми проживає у вказаному житловому приміщенні, а мати з батьком проживають окремо в іншому житлі. 03 жовтня 2022 року близько 11 год. до них приїхала її мати ОСОБА_2 . Під час спілкування між ними виник спір щодо користування зазначеним житлом та належності майна, яке в ньому знаходиться, сплати комунальних послуг, проведення ремонту в квартирі, щодо виховання її дітей та дітей сестри. Тому ОСОБА_1 викликала поліцію. Однак під час спору ані ОСОБА_1 , ані її мати ОСОБА_2 не вживали нецензурні слова.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що їй належить житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 разом з чоловіком та дітьми проживає у вказаному житловому приміщенні. А ОСОБА_2 з чоловіком та трьома онуками (одна дитина ОСОБА_1 , дві дитини іншої доньки) проживають окремо в іншому житлі. 03 жовтня 2022 року близько 11 год. ОСОБА_2 разом з чоловіком та онуками приїхала у належне їй вище вказане житлове приміщення. ОСОБА_2 стала наводити порядок у своєму житлі, складати своє майно, яке там знаходилося. Проте її донька ОСОБА_1 оспорювала належність їй майна, яке знаходиться у вказаному житловому приміщенні. Також між ними виник спір щодо користування вказаним житловим приміщення, сплати комунальних послуг, проведення ремонту в квартирі, щодо виховання та утримання онуків. ОСОБА_2 утримує трьох онуків, а її доньки самоусунулися від утримання та виховання своїх дітей. Під час спору ОСОБА_1 викликала поліцію. Однак під час спору ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не вживали нецензурні слова.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відомості, які зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення деталізовано в пункті 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року (далі Інструкція).
В ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто, відповідно до вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинні бути чітко зазначені суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол), нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та відомості необхідні для вирішення справи, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
Наведені вимоги законодавства не дотримані при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 281135 від 03.10.2022 року, згідно з яким ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За змістом норми ч.1 ст.173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
В п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Тобто обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, є дії насильницького характеру щодо членів сім'ї, наявність наслідків, зокрема у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка могла бути заподіяна чи заподіяна.
Однак відсутні відомості та допустимі докази того, що від вчинення дій ОСОБА_1 могли настати чи настали наслідки у вигляді шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Більше того, в судовому засіданні і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 пояснили, що під час події, яка сталася 03.10.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виражалася нецензурною лайкою. Стверджували, що між ними виник спір про належність житлового приміщення, його утримання, про користування майном, а також з приводу виховання та утримання дітей. ОСОБА_1 викликала поліцію. По приїзду працівники поліції склали щодо обох, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , протоколи про вчинення відносно друг друга домашнього насильства.
Допитана свідок ОСОБА_3 , яка є другою донькою ОСОБА_2 , підтвердила, що проживає разом з ОСОБА_1 , її чоловіком та дітьми за адресою: АДРЕСА_1 . ЇЇ мати ОСОБА_2 з батьком та трьома онуками (одна дитина ОСОБА_1 , дві дитини ОСОБА_3 ) проживають окремо в іншому житлі. 03 жовтня 2022 року близько 11 год. ОСОБА_2 разом з батьком та онуками приїхала до них у вище вказане житлове приміщення. Під час спілкування між матір'ю ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_1 виник спір щодо користування зазначеним житлом та належності майна, яке в ньому знаходиться, сплати комунальних послуг, проведення ремонту в квартирі, щодо виховання їх дітей. Тому ОСОБА_1 викликала поліцію. Однак під час спору ані ОСОБА_1 , ані її мати ОСОБА_2 не вживали нецензурні слова.
Статтею 1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства включає словесні образи, погрози, у тому числі, щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З наведених вище доказів судом встановлено, що 03.10.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично виник спір з приводу володіння, користування та розпорядження майном, а також з приводу виховання дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який вирішується в порядку цивільного судочинства. Хоча зі змісту протоколу серії ВАВ №281134 та протоколу серії ВАВ №281135, складеними працівниками поліції 03.10.2022 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про притягнення їх до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП по факту вчинення домашнього насильства по відношенню до друг друга, яке виразилося у застосуванні нецензурної лайки по відношенню друг до друга. Проте допитані судом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_3 категорично заперечували факт вживання ними під час спору нецензурної лайки. Суд вважає, що одна особа в тій самі ситуації не може бути одночасно і жертвою, і насильником.
З огляду на зазначене, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Зі змісту ст.62 Конституції України вбачається, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
З огляду на наведене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Тому суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Наталя Валентинівна