26 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/22293/21 пров. № А/857/7018/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,
представника позивача Цвікілевича М. С.,
представника відповідачів Грабар В. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року (прийняте у м. Львові суддею Лунь З. І.; складене у повному обсязі 30 березня 2022 року) в справі № 380/22293/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила:
- визнати протиправними дії П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в частині розгляду на засіданні 13.09.2021 шостого питання порядку денного про включення її до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 11 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 13.09.2021;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків Львівської обласної прокуратури № 2329-к від 23.10.2021 «Про звільнення ОСОБА_2 »;
- поновити її на посаді прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області або на іншій рівнозначній посаді з дати звільнення;
- стягнути з Львівської обласної прокуратури на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ) 08.10.2019 вона подала на ім'я Генерального прокурора заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. 09.11.2020 вона складала іспит у формі анонімного тестування на виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та на загальні здібності і навички з використанням комп'ютерної техніки, за результатами другого етапу якого отримала середній арифметичних бал - 90 балів, що було менше ніж прохідний бал (93). Рішенням Третьої кадрової комісії № 9 від 09.11.2020 вирішено з метою забезпечення об'єктивного розгляду заяв прокурорів, котрі набрали менше прохідного бала, розглянути такі після надходження відповіді з Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій та ТОВ «Сайметрікс-Україна» щодо можливості ознайомитися із завданнями та відповідями конкретних прокурорів. Протокольним рішенням № 11 від 19.11.2020 Третьої кадрової комісії її заяву про повторне складення іспиту було задоволено та вирішено внести її до графіка для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки; виключено її зі списку осіб, які 09.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. 24.11.2020 на її електронну адресу надійшов лист Третьої кадрової комісії, у якому її повідомлено про задоволення її заяви, що іспит не відбувся з технічних та інших причин, а також про те, що інформацію щодо місця та дати складання вказаного іспиту буде розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Всупереч наведеному, П'ятнадцята кадрова комісія рішенням від 13.09.2021 відмовила їй у включенні до графіка для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки та ухвалила рішення про неуспішне проходження нею атестації, що стало підставою для її звільнення із займаної посади та органів прокуратури Львівської області з 28.10.2021. Вважає, що оскаржувані акти прийняті не в межах, спосіб та порядку, що визначені чинними законодавством, а тому є підставі для їх скасування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 11 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 13.09.2021.
Визнано протиправним і скасовано наказ виконувача обов'язків Львівської обласної прокуратури № 2329-к від 23.10.2021 «Про звільнення ОСОБА_2 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області з 29.10.2021.
Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на суму 40 553 грн 10 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць на суму 8303 грн 73 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів допущено до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Львівська обласна прокуратура, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального права та за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач надала персональну згоду на те, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації її буде звільнено з посади прокурора; також вона була ознайомлена і погодилася з умовами та процедурами проведення такої атестації. За наслідками проведеної атестації вона не набрала прохідного балу для успішного складання іспиту. Нею достроково було завершено тестування під час другого етапу атестації, про технічні та інші поважні причини, зокрема, за станом здоров'я, для перенесення або призначення нового часу (дати) іспиту, до початку атестації чи під час неї кадровій комісії вона не повідомляла та фактично використала своє право на проходження відповідного етапу атестації. Також нею не було встановлено на час складання іспиту технічних проблем, пов'язаних із проведенням тестування; вона не зверталася до членів комісії зі скаргами щодо неналежного функціонування комп'ютерної техніки під час самого іспиту, а подала відповідну заяву після його здачі та отримання негативного результату, а її твердження фактично свідчать про намагання спростувати отриманий негативний висновок.. Наслідки отримання на цьому етапі атестації кількості балів, яка є менше за прохідний бал, визначені Порядком проходження атестації та не віднесені на розсуд кадрової комісії. Підстав для включення до графіка складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки Комісією № 15 не встановлено. Правові підстави для прийняття кадровою комісією іншого рішення відсутні. А рішення кадрової комісії є беззаперечною та остаточною підставою для видання керівником обласної прокуратури, зокрема наказу про звільнення прокурора з посади.
Також рішення суду першої інстанції оскаржив Офіс Генерального прокурора, який вважає, що зазначене судове рішення підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а також неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж доводами, якими Львівська обласна прокуратура обґрунтовувала свою апеляційну скаргу. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що протоколом № 11 засідання Третьої кадрової комісії від 19.11.2020 прийнято рішення за наслідками розгляду заяви позивачки про перездачу іспиту, згідно якого відповідно до пункту 7 Розділу І Порядку проходження атестації призначено нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для ОСОБА_1 , оскільки зазначені причини могли негативно вплинути на об'єктивний результат її тестування. Також помилковими є висновки суду першої інстанції щодо безпідставності зміни рішення однієї кадрової комісії іншою кадровою комісією, позаяк жодним нормативно-правовим актом таке не заборонено; також порядковий номер кадрової комісії, як і її порядковий номер не впливає на прийняття рішення про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 , позаяк це питання урегульоване Порядком № 221.
Представник позивачки подав відзиви на вказані апеляційні скарги, у яких зокрема вказав, що доводи апелянтів щодо відсутності будь-яких зауважень позивачки щодо процедури та порядку складення іспиту є необґрунтованими. Також підставами позову не було заявлено вплив порядкового номера кадрової комісії та її особового складу на прийняття оскаржуваного рішення, а зазначалось про відсутність у П'ятнадцятої кадрової комісії підстав для включення позивачки до графіка складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. А висновки суду щодо неможливості зміни П'ятнадцятою кадровою комісією рішення Третьої кадрової комісії є обґрунтованими та повністю підтверджуються матеріалами справи. Зазначає, що П'ятнадцята кадрова комісія щодо окремих прокурорів, які неуспішно пройшли другий етап атестації, надалі не приймала рішень про неуспішне проходження атестації, натомість прийняла позитивні рішення про включення їх до графіка складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Відтак, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з повним додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують. Тому просив вказані апеляційні скарги залишити без задоволення.
У судовому засіданні представник апелянтів підтримала вимоги апеляційних скарг із аналогічних підстав; просить апеляційні скарги задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Позаяк рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову сторонами не оскаржується, суд апеляційної інстанції переглядає вказане рішення лише в частині задоволених позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Як встановлено судом, 14.04.2016 ОСОБА_1 була призначена на посаду прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області.
Наказом керівника Львівської обласної прокуратури № 345к від 12.03.2021 їй, як прокурору Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області, визначено робоче місце в Галицькій окружній прокуратурі міста Львова, з 15.03.2021.
З 15.03.2021 по 28.10.2021 ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, відпускні, як прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області.
На підставі пунктів 9, 11, підпунктів 7, 8 пункту 22 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ) Генеральним прокурором видано накази від 03.10.2019 № 221 «Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації (зі змінами, внесеними наказами від 17.12.2019 № 336, від 04.02.2020 № 65, від 19.02.2020 № 102, далі - Порядок № 221) та від 17.10.2019 № 233 «Про затвердження Порядку роботи кадрових комісій» (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора та виконувача його обов'язків від 17.12.2019 № 337, від 04.02.2020 № 65, від 13.03.2020 № 145, далі - Порядок № 233)
Відповідно до заяви позивачки її було допущено до проходження атестації прокурорів. Також вона надала персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її буде звільнено на підставі пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ).
Позивач успішно пройшла перший етап атестації, у зв'язку з чим її було допущено до наступного етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки.
За результатами складання цього іспиту позивач набрала 90 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.
У день проходження вказаного іспиту позивач подала письмову скаргу голові Третьої кадрової комісії про призначення нової дати складення відповідного іспиту, у зв'язку з технічними збоями комп'ютерної техніки, некоректністю запитань та відповідей у завданнях.
Розглянувши вказану скаргу, Третя кадрова комісія у протоколі свого засідання від 19.11.2020 зазначила, що іспит не відбувся з технічних причин, оскільки неналежно працювала комп'ютерна техніка, що приводило до затримки у відображенні наступного питання та інших причин, що негативно вплинуло на об'єктивний результат тестування, визнала іспит, складений позивачкою таким, що не відбувся і визнала необхідність призначення ОСОБА_1 нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки.
Надалі, за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки П'ятнадцята кадрова комісія, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ, пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу III Порядку № 221, на підставі результатів цього ж іспиту прийняла рішення від 13.09.2021 року № 11 про неуспішне проходження позивачкою атестації.
Наказом виконувача обов'язків керівника Львівської обласної прокуратури № 2329к від 23.10.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивачку звільнено з посади прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 Львівської області та органів прокуратури з 28.10.2021 на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», у зв'язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Підставою винесення оскарженого наказу є рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за № 11 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Не погоджуючись із рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії та наказом про своє звільнення, позивач оскаржила їх до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що 19.11.2020 Третя кадрова комісія визнала іспит від 09.11.2020, складений позивачкою таким, що не відбувся і визнала необхідність призначення нової дати його складання, а 13.09.2021 П'ятнадцята кадрова комісія, на підставі результатів цього ж іспиту, прийняла рішення про неуспішне проходження позивачкою атестації.
Тобто, П'ятнадцята кадрова комісія переглянула рішення Третьої кадрової комісії при відсутності відповідної заяви позивачки та щодо тих самих обставин. Проте, законодавством не передбачено повноваження перегляду рішень, прийнятих кадровими комісіями з атестації прокурорів.
Відтак, рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 є непослідовним, прийняте з порушенням процедури, чим було порушено право позивачки на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом України № 113-ІХ та Порядком проходження прокурорами атестації.
У зв'язку з наведеним рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 11 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» є протиправним та підлягає скасуванню.
Позаяк підставою звільнення позивачки було вказане рішення П'ятнадцятої кадрової комісії, яке суд визнав протиправним та скасував, є протиправним та підлягає скасуванню й наказ виконувача обов'язків керівника Львівської обласної прокуратури від 23.10.2021 за № 2329к.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VІІ).
Відповідно до статей 1, 4 Закону № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 16 Закону № 1697-VII визначені гарантії незалежності прокурора, які забезпечуються, зокрема, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 цього Закону прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Законом України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (набрав чинності з 25.09.2019, далі - Закон № 113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури та до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
Зокрема, в тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно на «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
Статтю 51 Закону № 1697-VII доповнено частиною 5, відповідно до якої на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті (у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
Розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначені засадничі принципи реформи органів прокуратури.
Так, відповідно до пунктів 3, 4 цього Розділу до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
День початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».
З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункти 6, 7, 9, 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ; у редакції, чинній до 11.07.2021).
За приписами пунктів 11 - 19 цього ж розділу атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, не проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Для проведення співбесіди кадрові комісії вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі інформацію про: - кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів та їх результати; - кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг; - дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім'ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора; - зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.
Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Для цього графік проведення співбесід із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, його посади, заздалегідь оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора.
За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
У разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до приписів пункту 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 було затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).
Атестація прокурорів, відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку № 221 - встановлена Розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Відповідно до пунктів 2, 4, 6 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Пунктами 7 - 9 розділу І Порядку № 221 встановлено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.
Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Згідно із пунктом 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою.
Відповідно до пункту 14 розділу II Закону № 113-ІХ графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія.
Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту (пункт 2 розділу III Порядку № 221).
Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію (пункт 4 розділу V Порядку № 221).
Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора № 233 від 17.10.2019 (з подальшими змінами) (далі - Порядок №233) порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», визначається вказаним Порядком та іншими нормативними актами.
Комісії забезпечують: проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур; здійснення добору на посади прокурорів; розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України «Про прокуратуру», розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», вказаним Порядком та іншими нормативними актами.
Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря (пункт 4 Порядку № 233).
Рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому вказаного пункту, у тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 233 комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії.
Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка (пункти 12, 13 Порядку № 233).
Організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.
Членам робочої групи надається доступ до матеріалів атестації, що формуються відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, для їх обробки та підготовки до розгляду членами комісії (пункт 16 Порядку № 233).
Наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 № 424 створено Третю кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та визначено її персональний склад в межах повноважень та відповідно до вимог Закону № 113-IX, Порядку № 221 та Порядку № 223.
А наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом, встановлено 93 бали для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у зв'язку з реформуванням органів прокуратури і створення Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур Закон № 113-ІХ визначив успішне проходження прокурорами атестації як необхідну і обов'язкову умову для переведення до них з раніше діючих Генеральної прокуратура України, регіональних, місцевих прокуратур.
При цьому визначення порядку проходження прокурорами атестації, порядків утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи кадрових комісій, які безпосередньо проводять атестацію, віднесено до повноважень Генерального прокурора.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до наступного етапу атестації (іспиту або співбесіди) та припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру».
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається, за винятком, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
Як зазначено вище, позивачка успішно склала іспит з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, тому була допущена до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
За результатами складання цього іспиту позивач набрала 90 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.
Ці результати відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, про що позивачка ознайомлена шляхом проставлення особистого підпису.
У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивачки щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки не зазначено. Відомість також підписана головою та секретарем кадрової комісії.
Відповідно до Акта позапланової перевірки роботи інструменту «Psymetrics» та локального сервера від 09.11.2020, збоїв, в тому числі часових затримок у подачі запитань, обробці запитань та інших технічних проблем у роботі програми не виявлено.
Тобто на час складання позивачкою іспиту будь-яких технічних проблем, пов'язаних із проведенням тестування, встановлено не було.
Під час проведення тестування позивачка не зверталася зі скаргами до членів комісії щодо неналежного функціонування комп'ютерної техніки, а подала відповідну заяву лише після здачі іспиту та отримання негативного результату. У скарзі вона просила призначити нову дату складення відповідного іспиту, у зв'язку з технічними збоями комп'ютерної техніки, некоректністю запитань та відповідей у завданнях.
Розглянувши вказану скаргу, Третя кадрова комісія у протоколі свого засідання від 19.11.2020 зазначила, що іспит не відбувся з технічних причин, оскільки неналежно працювала комп'ютерна техніка, що приводило до затримки у відображенні наступного питання та інших причин, що негативно вплинуло на об'єктивний результат тестування, визнала іспит, складений позивачкою таким, що не відбувся і визнала необхідність призначення ОСОБА_1 нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки.
Проте конкретної дати складання іспиту комісія не визначила, що не суперечить вимогам Порядку № 221, який передбачає, що визначення дати іспиту відбувається шляхом складання графіків складання іспитів, які оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Таке рішення Комісії є процедурним, а не остаточним (про успішне/неуспішне проходження атестації), а строки, протягом яких повинні бути призначені нові час і дата складання іспиту та визначення такої дати (часу) є дискреційними повноваженнями кадрових Комісій.
Наказом Генерального прокурора № 236 від 16.07.2021 було визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора №№ 422, 423, 424, 425 від 10.09.2020 про створення Першої, Другої, Третьої, Четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та цим же наказом від 16.07.2021 № 239 було створено П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Надалі, за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки П'ятнадцята кадрова комісія, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ, пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу III Порядку № 221, на підставі результатів цього ж іспиту прийняла рішення від 13.09.2021 року № 11 про неуспішне проходження позивачкою атестації.
Верховний Суд у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 300/1482/20 вказав, що у разі об'єктивної наявності технічних проблем під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, і просить з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день, чого в цьому разі, як свідчать обставини справи, не було.
У справі, що розглядається, аналогічно такі обставини встановлені не були, позивачка про такі обставини не зазначала, відповідним чином не діяла. А її заява про повторне проходження тестування була обґрунтована некоректною роботою комп'ютерної техніки під час складання іспиту. Проте, конкретних прикладів некоректної роботи комп'ютерної техніки чи прикладів неправильного зарахування відповідей системою позивачкою у заяві не наведено та жодних доказів на підтвердження неналежної роботи комп'ютера нею не надано, як і не встановлено порушень процедури проведення атестації або процедури прийняття оскаржуваного рішення комісії.
Також, Верховний Суд в постанові від 21 липня 2022 року у справі № 420/4523/20 зазначив, що законодавець, увівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, вказав, які саме дії мають учинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю.
Єдиною підставою, за якою рішення кадрової комісії може бути скасовано в судовому порядку, це порушення процедури проведення атестації або процедури його прийняття, проте такі обставини не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянтів про те, що оскаржуване рішення П'ятнадцятої кадрової комісії відповідає дійсним обставинам справи, ґрунтується на вимогах законодавства, позаяк згідно з пунктом 16 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, єдиною підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором є набрання меншої кількості балів, ніж прохідний бал та вказаний Закон є чинним і не скасованим.
Так, оскаржуване рішення відповідає вимогам пункту 8 розділу І Порядку № 221, містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії, підстави та обґрунтування його прийняття - набрання позивачкою за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки 90 балів, що є меншою кількістю балів, ніж прохідний бал (93) для успішного складення іспиту.
Підсумовуючи наведене, з огляду на аналіз вказаних вище норм законодавства та досліджені судом матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що П'ятнадцята кадрова комісія прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.09.2021 № 11 про неуспішне проходження позивачкою. атестації відповідно до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку № 221.
Відтак, звільнення позивачки відбулось в межах законодавства, а порядок проходження атестації позивачкою було дотримано відповідно до вимог законодавства; набрання нею за результатами іспиту у формі анонімного тестування під час другого етапу атестації 90 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, є безумовною підставою згідно з пунктом 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX і пункту 5 розділу ІІ Порядку № 221 для його недопуску до наступного етапу атестації та прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Прийняти інше рішення, крім указаного, у кадрової комісії не було правових підстав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.09.2021 у справі № 280/4314/20.
Колегія суддів також бере до уваги, що позивачка, подавши Генеральному прокурору заяву, підтвердила бажання пройти атестацію, вказала на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, зокрема й щодо того, що в разі неуспішного проходження атестації її буде звільнено з посади прокурора.
Позаяк підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 113-ІХ визначено, що прокурори та слідчі органів прокуратури звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання такої підстави, як рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, з огляду на наявність зазначеного вище рішення П'ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачкою атестації, не підлягають задоволенню й позовні вимоги про визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу про звільнення позивачки з посади прокурора та органів прокуратури; поновлення її на попередньо займаній посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року в адміністративній справі № 380/22293/21 скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 04 листопада 2022 року.