26 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/8547/21 пров. № А/857/2198/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,
представника позивача Стернюка В. А.,
представника відповідача Оберишина В. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року (прийняте у м. Рівне суддею Щербаковим В. В.; складене у повному обсязі 22 грудня 2021 року) в адміністративній справі № 460/8547/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» (далі - позивач, ТОВ «Рівнегаз збут», Товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправною і скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - відповідач, НКРЕКП) від 13.01.2021 № 32 «Про накладення штрафу на ТОВ «Рівнегаз збут» за порушення вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу».
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що оскаржуваною постановою накладено штраф на Товариство за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови) у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме: вимог пункту 1 глави XIV Кодексу газотранспортної системи (далі також - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 за № 2493, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823, та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828 (далі - Типовий договір), в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування. Підставою для накладення вказаного штрафу було висновки перевірки про те, що ТОВ «Рівнегаз збут» здійснювало постачання природного газу без забезпечення своєчасної збалансованості свого портфоліо балансування, що призвело до негативного небалансу природного газу протягом серпня 2020 року.
Проте, такі висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам, позаяк Товариство у своїй діяльності дотримується вимог нормативно-правових актів, якими передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора ГТС у вчиненні дій з регулювання небалансів. ТОВ «Рівнегаз збут» урегульовані щодобові небаланси шляхом оформлення ТОВ «Оператор ГТС України» та направлення одностороннього акту врегулювання щодобових небалансів товариства за газовий місяць червень 2020 року, які своєчасно, належно та в повному обсязі сплачені.
Також, умови Типового договору не можуть бути порушені, позаяк у Товариства виникають зобов'язання як Ліцензіата та сторони лише за договором транспортування, укладеного між позивачем та ТОВ «Оператор ГТС України» від 16.12.2019 № 1910000195, а не Типовим договором.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ТОВ «Рівнегаз збут», яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування судом обставин справи та невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідачем було порушено порядок призначення та проведення перевірки, така була проведена безпідставно, позаяк ніякі права заявника ТОВ «Оператор ГТС України» не були порушені.
За своєю правовою природою санкції є видом юридичної відповідальності, можливість застосування яких має бути чітко регламентована нормами законодавства. Будь-яке правопорушення має бути чітко визначене в законі. Вважає, що пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін («інші нормативно-правові акти та нормативні документи»), що може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт та нормативний документ, які регулюють ринок природного газу, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж. Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування її у правозастосовній практиці і може призвести до свавільного її застосування.
Також, відповідно до норм Кодексу ГТС Регулятором вже визначено відповідальність замовника послуг транспортування у вигляді плати за небаланс у випадку небалансу портфоліо балансування. А відповідно до договору транспортування природного газу, укладеного між позивачем та ТОВ «Оператор ГТС України», відносини сторін та зміна правовідносин має місце лише між цими сторонами на підставі укладеного договору. Враховуючи зазначене, у позивача виникають зобов'язання перед ТОВ «Оператор ГТС України» лише як Ліцензіата та Сторони саме за цим договором, а не за Типовим договором. Вказане свідчить про невідповідність висновків акта перевірки нормам законодавства та відсутність в діях Товариства порушень вимог Ліцензійних умов, інших нормативних актів, що регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог Кодексу ГТС та положень Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування та відсутність жодних негативних наслідків. Також оскаржувана постанова не містить обов'язкових до врахування серйозності та тривалості порушення, наслідків порушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, що свідчить про недотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості.
Звертає увагу на те, що Товариством були врегульовані щодобові небаланси шляхом оформлення ТОВ «Оператор ГТС України», своєчасно та в повному обсязі сплачені, проте цю обставину суд першої інстанції залишив поза увагою.
НКРЕКП подало відзив на апеляційну скаргу Товариства, у якому зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив під час розгляду справи відсутність порушень щодо призначення та проведення перевірки, позаяк така була призначена на законних підставах. Також, позивач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, не наводить жодних змістовних аргументів щодо начебто неправомірності прийнятого рішення, а його покликання на положення Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності є безпідставним. Вказує, що визначення конкретного розміру санкцій є дискреційним повноваженням НКРЕКП, прийняте з дотриманням усіх обставин справи та у визначений законодавством спосіб. Також не відповідають фактичним обставинам справи покликання апелянта на те, що твердження НКРЕКП у спірній постанові про порушення позивачем вимог пункту 1 глави І розділу XIV Кодексу ГТС як Ліцензійних умов є необґрунтованими. Отже, рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, а тому підстави для його скасування відсутні. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Рівнегаз збут», а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, відповідно до постанови НКРЕКП від 13.10.2020 № 1896 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб'єктами господарювання» та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 30.11.2020 № 742 у період з 11.12.2020 по 24.12.2020 посадовими особами відповідача була проведена виїзна перевірка дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу ТОВ «Рівнегаз збут», за результатами якої складено акт від 24.12.2020 № 674 (т .1, а. с. 20 - 30, 33 - 39).
Перевіркою, зокрема, встановлено, що Товариство здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (зі змінами; далі - Положення № 867), чим на позивача було покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям, установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також для постачання промисловими споживачами та іншими суб'єктами господарювання.
Між ТОВ «Рівнегаз збут» та АТ «Укртрансгаз» було укладено договір зберігання (закачування/відбору) природного газу від 02.05.2018 № 1805000038 з двома додатковими угодами від 04.03.201 та 01.07.2019.
Згідно з наданою Ліцензіатом інформацією протягом серпня 2020 року ТОВ «Рівнегаз збут» не здійснювало відбору/закачування природного газу з/до підземних сховищ газу (далі - ПСГ) та купівлю/продаж газу в ПСГ.
ТОВ «Оператор ГТС України» 31.08.2020 склав односторонній акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 року від 31.08.2020 № 08-2020-1910000195, згідно із яким розмір плати за добовий небаланс природного газу за газовий місяць, що підлягає сплаті замовником, а саме ТОВ «Рівнегаз збут» (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця), що складає 15 789,47 тис. грн (т. 1, а. с. 20 - 30).
Позивач надіслав листа за № 33702-Сл-6462-0920 від 17.09.2020 з проханням зарахувати частину переплати послуг замовленої потужності (код послуги 1900000) в сумі 4500,00 тис. грн по договору транспортування природного газу від 1612.2019 №191000195 в оплату за добовий небаланс за серпень 2020 року (код послуги 2220820).
Товариством здійснено оплату 21.09.2020 за добовий небаланс природного газу за серпень 2020 року в сумі 11289, 47 тис. грн, згідно із платіжним дорученням № 1156 від 21.09.2020.
За висновками акта перевірки Товариством порушено Ліцензійні умови щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (т. 1, а. с. 29).
ТОВ «Рівнегаз збут» 28.12.2020 за вих. № 33007.2-Сл-7745-1220 надавало пояснення та обґрунтування (заперечення) до Акта від 24.12.2020 № 674 (т. 1, а. с. 31 - 33).
Постановою НКРЕКП від 13.01.2021 за № 32 «Про накладення штрафу на ТОВ «Рівнегаз збут» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» на Товариство накладено штраф у розмірі 102 000,00 грн. за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави XIV Кодексу ГТС, та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування (т. 1, а. с. 16 - 17).
Не погоджуючись із вказаною постановою та вважаючи її протиправною, ТОВ «Рівнегаз збут» оскаржило її до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що допущені Товариством порушення вимог законодавства, Ліцензійних умов та Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування були підставою для застосування до нього штрафу. При визначені розміру штрафу було враховано серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Відтак, оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята правомірно, у межах повноважень відповідача, тому підстави для її скасування відсутні.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.
За приписами частини другої статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства (пункти 11, 12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII).
Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов (пункти 2, 3 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII).
У ході розгляду справи судом не встановлено порушень щодо призначення та проведення перевірки, позаяк така перевірка обґрунтовано, при тому, що перевірка Товариства була призначена на підставі пункту 2 частини сьомої статті 19 Закону № 1540-VIII, у зв'язку з надходженням на адресу НКРЕКП звернення ТОВ «Оператор ГТС України» від 03.09.2020 про невиконання постачальниками зі спеціальними обов'язками (в т. ч. й позивачем) вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 2.1 Ліцензійних умов, що відповідно до статті 59 Закону № 329-VIII є правопорушенням на ринку природного газу.
Частиною другою статті 22 Закону № 1540-VIII передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону № 1540-VIII).
Частиною четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII встановлено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», «Про енергетичну ефективність».
За приписами частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 59 Закону № 329-VIII суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
У разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб'єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді:
1) попередження про необхідність усунення порушень;
2) штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
Відповідно до підпункту «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.
А частиною п'ятою статті 59 Закону № 329-VIII встановлено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.
За змістом частин шостої - восьмої статті 59 Закону № 329-VIII рішення Регулятора про накладення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, може бути прийняте протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки. Накладення санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо порушення було виявлено через п'ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків. За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії. Рішення про накладення санкцій Регулятором оскаржуються в судовому порядку.
Пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов визначено, що господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.
За визначенням, даними в пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС терміни, що використовуються в цьому Кодексі, мають такі значення:
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
газова доба (D) - газова доба, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;
портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
За вимогами пункту 4.1 Типового договору замовник зобов'язаний вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.
Також, пунктом 4.1 договору транспортування природного газу за № 19100000195, укладеного 16.12.2019 між ТОВ «Оператор ГТС України» (оператор) та ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» (замовник), визначено обов'язок замовника вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування (т. 1, а. с. 40 - 52).
За змістом викладених норм недотримання вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 2.1 Ліцензійних умов в частині зобов'язання замовників послуг транспортування вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування є як порушенням замовником умов договору, укладеного з оператором газотранспортної системи, так і правопорушенням на ринку природного газу у вигляді порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (пункт 1 частини другої статті 59 Закону № 329-VIII).
Відтак, з огляду на допущені Товариством порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування, що підтверджено актом перевірки від 24.12.2020 № 674 та не спростовано позивачем, у НКРЕКП були наявні підстави для накладення на ТОВ «Рівнегаз збут» штрафу відповідно до статті 22 Закону № 1540-VIII та статті 59 Закону № 329-VIII.
За змістом частини п'ятої статті 59 Закону № 329-VIII під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.
При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону № 1540-VIII).
Як видно із матеріалів справи, оскаржуваною постановою від 13.01.2021 № 32 на позивача накладено штраф в сумі 102 000,00 грн, що становить 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при тому що підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII передбачено застосування штрафів у розмірі від 3000 до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; тобто розмір застосованого штрафу знаходиться ближче до мінімальної межі.
При визначенні розміру штрафу було враховано серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, зокрема, поведінка Товариства, спрямована на врегулювання щодобових небалансів шляхом оформлення акта та оплати щодобових небалансів ТОВ «Оператор ГТС України», що видно із обґрунтування до проекту постанови (т. 1 а. с. 36).
З урахуванням виявленого в ході перевірки порушення (постачання природного газу без забезпечення збалансованості свого портфоліо балансування, що позивач загалом не заперечував), аналізу норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції в тому, що оскаржувана постанова НКРЕКП від 13.01.2021 № 32 «Про накладення штрафу на ТОВ «Рівнегаз збут» є правомірною, прийнята відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, а тому підстави для скасування цієї постанови відсутні.
Також є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства і фактичних обставинах справи, покликання апелянта на незаконність перевірки, за наслідками якої прийнята вказана постанова, та про відсутність у його діях порушень законодавства.
А доводи апелянта про те, що відповідачем неправомірно застосовано штраф до Товариства, позаяк відповідно до норм Кодексу ГТС Регулятором вже визначено відповідальність замовника послуг транспортування у вигляді плати за небаланс у випадку небалансу портфоліо балансування, як і те, що у Товариства виникають зобов'язання перед ТОВ «Оператор ГТС України» лише як Ліцензіата та Сторони саме за цим договором, а не за Типовим договором, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм законодавства та неправильному визначенні суті спірних правовідносин. При цьому колегія суддів зазначає, що норми Типового договору є обов'язковими не лише для ТОВ «Оператор ГТС України», позаяк пунктом 4.1 Типового договору передбачено також права та обов'язки Замовника послуг транспортування, яким є позивач, у тому числі щодо збалансування свого портфоліо. Крім того, позивач не відмежовує договірних обов'язків постачальника природного газу перед ТОВ «Оператор ГТС України» та обов'язки позивача як постачальника природного газу щодо виконання умов Кодексу ГТС та вимог Типового договору.
Також, як зазначено вище, при визначені розміру застосованого штрафу було враховано критерії, визначені частиною другою статті 2 КАС України, в т.ч. й урегулювання Товариством щодобових небалансів.
Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року в адміністративній справі № 460/8547/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 04 листопада 2022 року.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду