ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
01 листопада 2022 року м. Київ№ 640/6727/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у судовому засіданні питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі:
за позовом ОСОБА_1
до Державного бюро розслідувань
про скасування наказу № 22 від 24.01.2020,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Олійник А.Д.
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про скасування наказу Державного бюро розслідувань № 22 від 24.01.2020, яким затверджено "Порядок проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників державного бюро розслідувань".
Ухвалою від 08.04.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішив здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 02.12.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Під час розгляду даної адміністративної справи позивач жодного разу не з'явився ні у підготовче, ні у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про день, час та дату судових засідань, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Враховуючи те, що неявка позивача суттєво перешкоджає розгляду даної справи по суті, суд поставив на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстав неявки позивача в судові засідання без поважних причин, та неповідомлення ним про причини такої неявки.
Представник відповідача просив суд залишити позовну заяву без розгляду, на розгляді справи по суті за наявними в матеріалах справи доказами не наполягав.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Приписи частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Приписами п. 3 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що учасники справи, поміж іншого, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України де вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язано учасників справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, завчасно повідомити про це суд.
Отже, з огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що позивач, який є ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно використовувати власні процесуальні права та можливості, здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані.
При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов'язує позивача, цікавитися перебігом розгляду його позовної заяви в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
При цьому, суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, у зв'язку з чим, суд застосовує правові наслідки, передбачені п. 4 ч.1 ст. 240 та п. 5 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
Аналогічні приписи передбачені п. 5 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального законодавства, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки представника відповідача, приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 205, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про скасування наказу № 22 від 24.01.2020 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складено: 04.11.2022
Суддя А.С. Мазур