04 листопада 2022 року Київ справа №320/6247/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня, як інваліду війни 3 групи, за 2022 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат, в сумі 10 147, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 02.07.2008 та особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. У червні 2022 року орган Пенсійного фонду України виплатив позивачу грошову допомогу у сумі 3 391, 00 грн. Звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, відповідач відмовив у задоволенні заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
19.08.2022 вх.19116/22 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 07 травня 2022 р. № 540 (далі - Постанова № 540) встановлено, що особам, які станом на 5 травня 2022 року перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України, як особи, яким призначено пенсію, виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій. Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Кошти для виплати грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ "Ощадбанк". Виплата здійснюється у визначених розмірах - особам з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин ІІІ групи - у сумі 3 391, 00 грн. Відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції, чинній на дату виплати позивачу разової грошової допомоги) разова грошова допомога виплачується у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. У задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
25.08.2022 вх.е19446/22 засобами електронної пошти до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, що не містила електронного цифрового підпису позивача.
25.08.2022 вх.е19446/22 засобами електронної пошти до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де позивач зазначає, що поданий представником відповідача відзив на позовну заяву підписано неналежною особою, у зв'язку з чим, на думку позивача, має бути відхилений судом.
Надаючи оцінку твердженню позивача про відхилення відзиву на позовну заяву у зв'язку з тим, що він підписаний неналежною особою, суд зазначає таке.
Специфіка представництва за довіреністю в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України від 02 червня 2016 р. № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII), що набрав чинності 30.09.2016, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Законом № 1401-VIII розділ XV "Перехідні положення" Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.
Із системного аналізу зазначеним норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що представництво відповідно до статті 131-2 Конституції України здійснюється у судах виключно адвокатами - з 01.01.2020, за винятком окремих категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також справи щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин другої та третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною другою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
На підтвердження повноважень представником відповідача надано довіреність від 07.07.2022 № 6407/09-16, копію наказу про переведення ОСОБА_2 , копію положення про юридичне управління ГУ ПФУ у Київській області, затвердженого наказом ГУ ПФУ у Київській області від 18.03.2019 № 188 (далі - Положення № 188) та посадову інструкцію головного спеціаліста-юрисконсульта, затверджену начальником ГУ ПФУ у Київській області від 30.06.2022 (далі - Посадова інструкція).
Відповідно до підпункту 2.2.17 пункту 2.2 розділу ІІ Положення № 188 Управління веде позовну роботу, представляє у встановленому порядку інтереси головного управління в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів, представляє в порядку, встановленому процесуальним законодавством, інтереси інших органів Пенсійного фонду України в судах під час розгляду позовів за участю цих органів.
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Положення № 188 працівники Управління є державними службовцями, приймаються на посаду та звільняються з неї начальником головного управління у встановленому законодавством порядку. Службові обов'язки та кваліфікаційні вимоги до працівників Управління визначаються їх посадовими інструкціями, які затверджуються начальником головного управління.
Відповідно до Посадової інструкції одним з основних посадових обов'язків головного спеціаліста-юрисконсульта є здійснення представлення (захисту) інтересів Головного управління в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів, представлення в порядку встановленому процесуальним законодавством, інтересів інших органів в судах під час розгляду позовів за участю цих органів.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.
Відтак справа № 320/6247/22 стосується захисту соціальних прав позивача та розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити таке.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Як зазначено вище, на підтвердження повноважень представником відповідача було надано довіреність від 07.07.2022 № 6407/09-16, копію наказу про переведення ОСОБА_2 , копію положення про юридичне управління ГУ ПФУ у Київській області та посадову інструкцію головного спеціаліста-юрисконсульта.
Урахувавши зазначені вище особливості представництва у малозначних справах і самопредставництво суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення (відхилення) поданого представником відповідача відзиву на позовну заяву.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 640/10770/19, від 29.12.2020 у справі № 263/18632/19, від 21.01.2021 у справі № 802/2291/15-а та від 11.02.2021 у справі № 480/3193/20.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 13.06.1996.
Відповідно до копії посвідчення від 31.12.2021 серії НОМЕР_2 позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (том 1, а.с.14).
Позивач має пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , відповідно до якого отримує пенсію за вислугу років.
07.06.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив доплатити суму виплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі визначеному Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Листом від 17.06.2022 № 1000-0203-8/54820 відповідач повідомив позивачу, що на виконання Постанови № 540 позивачу виплачено в червні 2022 року разом з пенсією разову грошову допомогу, передбачену Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Обов'язок подальшої виплати покладено на регіональні органи соціального захисту населення. Розрахунок суми разової грошової допомоги виходить за межі компетенції та повноважень відповідача.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551).
01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV, яким статтю 13 Закону № 3551 доповнено частиною в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Згідно з підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551 викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI до статті 13 Закону № 3551, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551 застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551 фінансування витрат, пов'язаних із введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.
Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
27.02.2020 Конституційний Суд України Рішенням № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, що передбачає, що норми і положення статей 12, 13,14,15 та 16 Закону № 3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551 у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; інвалідам III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 540 установив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня, що, відповідно, є меншим, ніж встановлено Законом № 3551.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551 і Постанова № 540.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році варто застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551, що має вищу юридичну силу.
При цьому суд враховує, що ця справа не є типовою справою у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до обставин, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20. Однак, висновки Верховного Суду (зокрема, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.01.2021) у справі № 440/2722/20 враховані судом під час розгляду цієї справи в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Громадяни мають бути впевненими у законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Набуте право не може бути скасоване чи звужене (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011). Конституційний Суд України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007) зазначає про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги у залежність від видатків бюджету.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України, № 68385/10 та № 71378/10, від 26.06.2014 зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52). Відповідно до рішення ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43) реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних призначень/асигнувань. ЄСПЛ у рішенні у справі Кечко проти України, заява № 63134/00 зазначив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, проте свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (пункт 26).
Разова грошова допомога особі з інвалідністю у контексті правомірних очікувань є доходом та матеріальною власністю (фінансовим інтересом) позивача.
У 2021 році позивачу виплачено грошову допомогу до 5 травня у сумі 3 906 грн, на що посилається позивач у позовній заяві.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IX у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2022 складає 1 934 гривень.
Розмір щорічної разової грошової допомоги особі з інвалідністю ІІІ групи у 2022 році мав бути 13 538 грн (1 934 грн х 7).
Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області є належним відповідачем у даній справі, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону № 3551 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (далі - Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551 в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Відповідно до підпункту 41 пункту 4 Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Постанови № 540 установлено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:
органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 540 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Національній гвардії, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державній податковій службі, Державній митній службі, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Державному бюро розслідувань, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Службі судової охорони, Міністерству юстиції, Управлінню державної охорони, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Офісу Генерального прокурора, Державній судовій адміністрації, Державній спеціальній службі транспорту, іншим утвореним відповідно до законів військовим формуванням, підприємствам, установам, організаціям забезпечити подання до 31 травня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги та не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України.
У разі неможливості забезпечити подання органами, визначеними в абзаці першому цього пункту, до 31 травня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, такі переліки можуть бути подані до 30 вересня поточного року.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною", для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - бюджетні кошти) визначає Порядок.
Пунктами 2 та 3 Порядку встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:
1) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., - Пенсійний фонд України;
2) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р.: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Пунктом 5 Порядку передбачено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються:
Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 р., на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання;
регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Кошти для виплати грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ "Ощадбанк".
Таким чином, Мінсоцполітики перераховує кошти Пенсійному фонду України відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги або регіональним органам соціального захисту населення відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
При цьому органом, який зобов'язаний завершити процедуру здійснення розрахунків шляхом виплати допомоги для осіб, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію станом на 05.05.2022, є орган Пенсійного фонду України.
З огляду на той факт, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік виплачена позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, то саме останній є належним відповідачем у справі.
Надаючи оцінку позовній вимозі про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недоплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, суд дійшов висновку, що вона є протиправною, позаяк відповідач, здійснивши нарахування і подальшу виплату позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у меншому розмірі, ніж сім мінімальних пенсій за віком діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, без дотримання принципів належного врядування у реалізації головного завдання функціонування Фонду задля надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
У частині вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком належить відмовити, позаяк такий розмір грошової допомоги встановлено для осіб з інвалідністю ІІ групи, а позивачу відповідно до копії посвідчення від 31.12.2021 серії НОМЕР_2 встановлено ІІІ групу інвалідності.
Обираючи належний та ефективний засіб захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не належать.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) щодо недоплати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня, як інваліду війни 3 групи, за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.