04 листопада 2022 року Справа № 160/12028/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.08.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців), для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84грн. з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 10.01.2022 року, включно, у фіксованому розмірі 4463,15грн. в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.10.2022 року, включно, у загальній сумі 206744,63грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
Також у позовній заяві позивачем було висловлено клопотання про встановлення судового контролю за виконання рішення суду шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання цього судового рішення.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що Військовою частиною НОМЕР_1 за період проходження позивачем військової служби з 31.10.2003р. по 10.01.2022р. нараховано та виплачено індексацію його грошового забезпечення не у повному обсязі, оскільки відповідачем протиправно не застосовано при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, включно, базовий місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін, - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 10.01.2022 року, включно, всупереч приписам абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), не виплачено на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15грн. в місяць, загальним розміром 206744,63грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду належних доказів надсилання іншим учасникам справи копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів.
На виконання вимог вказаної ухвали суду 15.08.2022 року позивачем 30.08.2022р. усунуті означені недоліки позовної заяви та надано докази надсилання іншим учасникам справи копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12028/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 06.10.2022 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Також вищезазначеною ухвалою суду клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково, витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копії документів, а саме: довідки про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 10.01.2022; довідки про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 10.01.2022 із зазначенням місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців), які були застосовані при розрахунку такої індексації. У задоволенні іншої частини клопотання позивача про витребування доказів - відмовлено.
26.10.2022 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Разом з тим, в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідні зміни до Порядку №1078 були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013). Вказаною постановою Урядом фактично запропоновано у грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Тобто, Постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з 01.12.2015 року, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Таким чином, відповідач вважає, що на підставі вищевикладеного, у відповідача були відсутні підстави для застосування для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача січня 2008 року як базового місяця. Крім того, урахування як базового місяця для перерахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року - є прямим порушенням принципу незворотності дії нормативно-правового акту в часі. При цьому, Порядок № 1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Щодо виплати та нарахування розміру індексації грошового забезпечення за періоди після 01.03.2018 року відповідач зазначив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, проводилось відповідно до вимог п.5 Порядку №1078, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, з розрахунку базового місяця - березень 2018 року. Таким чином, для спірного періоду з 01.03.2018 року по 19.12.2021 року, включно, індекс споживчих цін за 1 або 100 слід прийняти в березні 2018 року. Згідно офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 2018 року 100,0%, в липні 2018 року 99,3%, в серпні 2018 року 100,0%, в вересні 2018 року 101,9%, в жовтні 2018 року 101,7%. Отже, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) перевищено. При цьому оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року (п.1-1 Порядку №1078). При цьому, розмір здійснених виплат, розрахованих відповідачем в межах належної компетенції здійснено із урахуванням індексу споживчих цін за 1 або 100 в березні 2018 року, що відповідає приписам Порядку №1078. Разом з тим, розрахунок індексації грошового забезпечення, у тому числі, встановлення місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до положень Порядку №1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» є дискреційною функцією відповідача, як органу в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення. Отже, на переконання відповідача, будь-якої вини чи протиправних дій з його боку стосовно позивача допущено не було. На підставі викладеного відповідач просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст. ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 з 31.10.2003р. по 10.01.2021р. проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №75-РС від 16 грудня 2021 року старшого солдата ОСОБА_1 , старшого механіка відділення телекомунікаційного зв'язку взводу зв'язку роти зв'язку звільнено з військової служби в запас відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за підпунктом "а" (у зв'язку із закінчення строку контракту), з правом носіння військової форми одягу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2021 року №5 (по стройовій частині) позивача з 10.01.2021 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а також направлено для постановки на військовий облік до Новокодацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.
За період проходження позивачем військової служби відповідачем здійснювалося нарахування індексації його грошового забезпечення.
При цьому, судом встановлено та відповідачем визнається, що за період служби позивача з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, включно, індексацію його грошового забезпечення проведено, виходячи з базового місяця - січень 2016 року, за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018р., включно, індексація грошового забезпечення позивача не нараховувалася та не виплачувалася, а за період з 01.12.2018р. по 10.01.2021р. індексація грошового забезпечення позивача здійснена, виходячи з базового місяця - березень 2018 року, що також підтверджується наданими відповідачем довідками щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача.
Не погоджуючись з вищевказаним розрахунком індексації грошового забезпечення, 27.01.2022 року позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з запитом з цього приводу, однак, відповідач у визначений законодавством термін відповідь на нього не надав.
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачеві індексацію грошового забезпечення за період служби з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, а також вважаючи, що за період з 01.03.2018 року по 10.01.2021 року, включно, відповідач повинен був здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463 гривні 15 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку №1078, чого протиправно не вчинив, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд зважає на таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Статтею 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).
Відтак, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до положень ч.1 ст.4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, в силу вимог ст. ст. 18 та 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з абз.1-2 п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078 передбачено, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
При цьому, приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведено у додатку 2 до Порядку №1078.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).
При цьому, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Відповідно до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019р. у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019р. у справі №825/694/17.
При цьому, абзацами 1-5 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Отже, базовим місяцем при обчислені індексу для проведення індексації слід вважати місяць підвищення заробітної плати за рахунок зростання її постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів). Якщо сума підвищення заробітної плати за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. При порівнянні суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначені базового місяця береться заробітна плата в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.
Відповідно до абз.6 п.5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абз.7 п.5 Порядку №1078).
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4 до Порядку №1078.
Враховуючи вищенаведене, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено заробітну плату, вважають базовим для індексації за дотримання таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація. При цьому, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - Постанова №1294) було затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Вищевказана Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. № 704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою було затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
Проаналізувавши Постанову №1294 в період її дії з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року, тобто протягом періоду, який охоплює період спірних правовідносин, суд встановив незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців в цей період, що відповідачем також не заперечується.
Таким чином, враховуючи підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2008 року відповідно до Постанови №1294, в тому числі, розміру посадового окладу, місяць січень 2008 року, в якому відбулось вказане підвищення посадового окладу військовослужбовців, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові у справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем здійснено нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, включно, без врахування січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку, що визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву, бо за цей період ним у якості базового місяця застосовано січень 2016 року, відтак, з огляду на вищенаведене, у даному випадку дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) позивача - січень 2016 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, включно, є протиправними, тому, з метою поновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, та, відповідно задовольнити позовні вимоги в цій частині.
При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, саме у сумі 85927,84грн., з урахуванням раніше виплачених сум, є передчасними, бо повноваження щодо розрахунку розміру індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача і у даному випадку такий розрахунок ще здійснено не було, відтак, стверджувати про помилковість/обґрунтованість таких дій відповідача на даний час підстави відсутні, відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Крім цього, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , що стосуються визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 10.01.2022 року, включно, у фіксованому розмірі 4463,15грн. в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.10.2022 року, включно, у загальній сумі 206744,63грн. відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, з огляду на таке.
Стосовно посилання відповідача на відсутність достатнього об'єму бюджетного асигнування, який би дозволив нарахувати крім основних складових грошового забезпечення, індексацію згідно Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі “Кечко проти України” зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Щодо посилання відповідача на частину шосту статті 5 Закону № 1282-XII, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік, суд зазначає, що будь-яких застережень щодо не проведення в зв'язку з цим індексації взагалі зазначена норма не містить.
Суд наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
Також суд звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо наявності у особи права на індексацію грошового забезпечення слід враховувати місяць підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі, військовослужбовець, а також місяць, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлений в розмірі 103 відсотка.
Так, відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
Враховуючи підвищення постійних складових грошового забезпечення позивача у березні 2018 року, в тому числі, розміру посадового окладу, місяць березень 2018 року, в якому відбулось вказане підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Згідно з інформацією Держстату України, розміщеному на їх офіційному веб сайті, про індекс споживчих цін:
- індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1;
- індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8;
- індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3;
- індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9.
- індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку №1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем, індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103% до листопада 2018 року.
У листопаді ж 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7%.
Відтак, з урахуванням положень Порядку №1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7%, то у наступному місяці, тобто грудні 2018 року, і підлягало індексації грошове забезпечення військовослужбовців.
Враховуючи, що з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складав 103,7, а отже індексації грошове забезпечення військовослужбовців підлягало би тільки в наступному місяці, тобто у грудні 2018 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстав для нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 30.11.2018р. відсутні взагалі, в тому числі, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463 гривні 15 копійок відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку №1078.
При цьому, відносно доводів позивача щодо застосування щомісячної фіксованої індексації суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
Абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Оцінюючи позовні вимоги в частині виплати фіксованої суми індексації, суд звертає увагу, що ані Закон № 1282-XII, ані Порядок № 1078 не містять такого визначення як «фіксована сума індексації».
При цьому, суд зауважує, що відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078 після визначення нового базового місяця індексація грошового забезпечення повинна обраховуватись заново з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів, а тому перенесення з попередніх періодів нарахування індексації якоїсь фіксованої суми та її виплата після підвищення грошових доходів та визначення нового базового місяця суперечить зазначеним положенням Порядку № 1078.
Доводи позивача з приводу наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо визначення фіксовано суми індексації грошового забезпечення із посиланням на рішення Верховного Суду у справах №200/9297/19-а, №816/1728/16, суд визнає необґрунтованими та зазначає таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у справах, які наводить позивач, не викладено висновків щодо застосування норм права, у справі №200/9297/19-а Верховним Судом надавався правовий висновок стосовно ухвали суду апеляційної інстанції про роз'яснення судового рішення.
Так, в адміністративній справі №200/9297/19-а Верховним Судом розглянуто апеляційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції про роз'яснення судового рішення, відповідно в ній не викладались висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права.
В адміністративній справі №816/1728/16 Верховним Судом розглянуто справу за позовом фізичної особи-підприємця до управління Держпраці про скасування постанови про накладення штрафу, у зазначеній справі судом касаційної інстанції зроблено висновок по суті конкретного спору, який є відмінним від спору, що становить предмет розгляду у даній справі.
Відтак, висновки Верховного Суду у справах №200/9297/19-а, №816/1728/16, на які посилається позивач, не можуть бути враховані судом під час розгляду цієї справи.
За таких умов, суд вважає, що право позивача на отримання індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2018 по 10.01.2022 року з боку відповідача не є порушеним, а тому позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення у цій справі, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Однак, в клопотанні позивачем не наведено, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач не виконає рішення суду або буде ухилятися від його виконання.
Оскільки позивач не навів обґрунтованих доводів та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для встановлення судового контролю у цій справі.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексацію її грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 04.11.2022 року.
Суддя: О.М. Турова