25 жовтня 2022 року Справа № 915/1592/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» (56564, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Яструбинове, вул. Центральна, 155А; адреса електронної пошти: agrougservis@ukr.net; ідентифікаційний код 35989822)
до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» (56564, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Яструбинове; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 34792373)
про: стягнення 2 702 906,58 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
01.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 01.11.2021 (вх. № 16368/21) (з додатками), в якій (з урахуванням заяви б/н від 12.01.2022 (вх. № 504/22) про уточнення позовних вимог) просить суд стягнути з відповідача - ДП «ДГ «Зорі над Бугом» ІЗР НААН України (код ЄДРПОУ 34792373) на користь позивача - ТОВ «Агроюгсервіс-В» (код ЄДРПОУ 35989822) за договором оренди вантажних автомобілів № 01/04-2 від 01.04.2021р. - 296675,49 грн; за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/04-1 від 01.04.2021р. - 826139,00 грн; за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-01 від 01.06.2021р - 1187892,09 грн, за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-02 від 01.06.2021р. - 377200,00 грн, за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-03 від 01.06.2021р. - 15000,00 грн, всього на загальну суму боргу в розмірі 2 702 906,58 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договорів оренди вантажних автомобілів та сільськогосподарської техніки з додатками до них (5 шт.); актів виконаних робіт (11 шт.); акту звірки взаєморозрахунків; претензії № 44 від 20.10.2021; застосування норм статей 11, 202, 610,612, 626, 627, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статей 174, 283, 284, Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем за укладеними між сторонами договорами.
Ухвалою суду від 05.11.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1592/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 30 листопада 2021 року; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
23.11.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 23.11.2021 (вх. № 17589/21) на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2021.
29.11.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання № 14 від 29.11.2021 про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, з урахуванням часу на підготовку та подачу відзиву на позов до суду та іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 30.11.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13 січня 2022 року о 09:30.
Ухвалою суду від 25.11.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13 січня 2022 року о 09:30. Крім того, вказаною ухвалою було продовжено Державному підприємству «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» строк для надання відзиву у справі № 915/1592/21 - на 10 днів, з моменту отримання даної ухвали.
06.12.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 30.11.2021 (вх. № 18361/21), у якому заявник повністю визнає заявлені позивачем вимоги та просить суд:
- задовольнити позовні вимоги ТОВ «Агроюгсервіс-В» до ДП «ДГ «Зорі над Бугом» ІЗР НААН України у справі № 915/1592/21;
- відстрочити сплату судової заборгованості на 1 календарний рік.
Суд вважає за необхідне зауважити, що в підготовчому засіданні 13.10.2022 судом було досліджено відзив відповідача б/н від 30.11.2021 (вх. № 18361/21) та встановлено, що його підписано т.в.о директора Єлінєвським В.Ю. З урахуванням наведено, судом було зауважено, що відповідачем до відзиву не додано доказів на підтвердження повноважень Єлінєвського В.Ю. виступати від імені Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України». Водночас, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату проведення засідання вбачалося, що керівником Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» є Коцюба С.М.
За такого, суд вважав за доцільне надати відповідачу можливість подати суду пояснення щодо відповідних обставин.
Станом на момент розгляду справи по суті відповідач жодних пояснень з означеного питання суду не надав.
З урахуванням наведено, судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.11.2021 (дата підписання відзиву) та встановлено, що станом на вказану дату керівником Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» виступав Єлінєвський В.Ю.
Таким чином, за результатами відповідної перевірки судом встановлено, що відзив б/н від 30.11.2021 (вх. № 18361/21) підписано уповноваженою особою, а тому береться судом до уваги при прийнятті рішення.
13.01.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 12.01.2022 (вх. № 504/22) про уточнення позовних вимог, в якій товариство зазначає, що зважаючи на те, що заборгованість відповідача перед позивачем в загальній сумі 2 702 906,58 грн виникла внаслідок кількох договорів, резолютивну частину позову вважає за необхідне викласти наступним чином:
- стягнути з відповідача - ДП «ДГ «Зорі над Бугом» ІЗР НААН України (код ЄДРПОУ 34792373) на користь позивача - ТОВ «Агроюгсервіс-В» (код ЄДРПОУ 35989822) за договором оренди вантажних автомобілів № 01/04-2 від 01.04.2021р. - 296675,49 грн; за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/04-1 від 01.04.2021р. - 826139,00 грн; за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-01 від 01.06.2021р - 1187892,09 грн, за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-02 від 01.06.2021р. - 377200,00 грн, за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-03 від 0Ь06.2021р. - 15000,00 грн, всього на загальну суму боргу в розмірі 2 702 906,58 грн;
- стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 13.01.2022 було відкладено підготовче засідання на 03 лютого 2022 року о 12:00.
Ухвалою суду від 03.02.2022 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1592/21, з призначенням її до судового розгляду по суті на 10 березня 2022 року об 11:30.
Засідання з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 10 березня 2022 року, не відбулося у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
25.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Враховуючи воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, суд вважав за можливе продовжити розгляд справи, у зв'язку з чим ухвалою від 19.09.2022 було призначено розгляд даної справи по суті на 25 жовтня 2022 року о 10:30.
25.10.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява б/н від 24.10.2022 (вх. № 4700/22), за змістом якої заявник повідомив суд про те, що зважаючи на обставини, що склались внаслідок вторгнення з боку Російської Федерації на територію України та військових дій, представ ник позивача Калаянов І.В. не має можливості прибути до суду та прийняти участь в судовому засіданні на призначену дату та час. За викладених вище обставин, представник позивача просить суд провести судове засідання за відсутності позивача, при цьому звертає увагу суду на те, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
В судове засідання 25.10.2022 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 25.10.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В», як орендодавцем, та Державним підприємством «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України», як орендарем, був укладений Договір оренди вантажних автомобілів № 01/04-2 (далі - Договір № 01/04-2), відповідно до предмету якого Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове володіння і користування Орендарю вантажні автомобілі, зазначені в акті прийому-передачі майна, який є додатком до Договору, а Орендар зобов'язується виплачувати Орендодавцеві орендну плату за користування вантажними автомобілями і повернути її у порядку, встановленому цим Договором (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1.1 Договору № 01/04-2 орендодавець зобов'язаний в 5-ти денний термін з моменту підписання цього договору передати Орендарю вантажні автомобілі в технічно-справному стані, повністю укомплектовану. Прийом і здача вантажних автомобілів здійснюється по акту прийому-передачі.
Умовами п. 3.1 Договору № 01/04-2 визначено розмір орендної плати за користування вантажними автомобілями без врахування вартості паливно-мастильних матеріалів.
Згідно з п. 3.2 Договору № 01/04-2 розрахунки проводяться на підставі рахунків та актів виконаних робіт кожного місяця, але не пізніше 16-го числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.1 Договору № 01/04-2 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року.
01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В», як орендодавцем, та Державним підприємством «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України», як орендарем, був укладений Договір оренди вантажних автомобілів № 01/04-1 (далі - Договір № 01/04-1), відповідно до предмету якого Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове володіння і користування Орендарю сільськогосподарську техніку, зазначені в акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки, який є додатком до Договору, а Орендар зобов'язується виплачувати Орендодавцеві орендну плату за користування сільськогосподарською технікою і повернути її у порядку, встановленому цим Договором (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1.1 Договору № 01/04-1 орендодавець зобов'язаний в 5-ти денний термін з моменту підписання цього договору передати Орендарю сільськогосподарську техніку в технічно-справному стані, повністю укомплектовану. Прийом і здача сільськогосподарської техніки здійснюється по акту прийому-передачі.
Умовами п. 3.1 Договору № 01/04-1 визначено розмір орендної плати за користування сільськогосподарської техніки без врахування вартості паливно-мастильних матеріалів.
Згідно з п. 3.2 Договору № 01/04-1 розрахунки проводяться на підставі рахунків та актів виконаних робіт кожного місяця, але не пізніше 16-го числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.1 Договору № 01/04-1 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року.
01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В», як орендодавцем, та Державним підприємством «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України», як орендарем, був укладений Договір оренди вантажних автомобілів № 01/06-1 (далі - Договір № 01/06-1), відповідно до предмету якого Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове володіння і користування Орендарю сільськогосподарську техніку, зазначені в акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки, який є додатком до Договору, а Орендар зобов'язується виплачувати Орендодавцеві орендну плату за користування сільськогосподарською технікою і повернути її у порядку, встановленому цим Договором (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1.1 Договору № 01/06-1 орендодавець зобов'язаний в 5-ти денний термін з моменту підписання цього договору передати Орендарю сільськогосподарську техніку в технічно-справному стані, повністю укомплектовану. Прийом і здача сільськогосподарської техніки здійснюється по акту прийому-передачі.
Умовами п. 3.1 Договору № 01/06-1 визначено розмір орендної плати за користування сільськогосподарської техніки без врахування вартості паливно-мастильних матеріалів.
Згідно з п. 3.1 Договору № 01/06-1 також визначено, що розрахунки проводяться на підставі рахунків та актів виконаних робіт кожного місяця, але не пізніше 16-го числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.1 Договору № 01/06-1 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року.
01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В», як орендодавцем, та Державним підприємством «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України», як орендарем, був укладений Договір оренди вантажних автомобілів № 01/06-2 (далі - Договір № 01/06-2), відповідно до предмету якого Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове володіння і користування Орендарю сільськогосподарську техніку, зазначені в акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки, який є додатком до Договору, а Орендар зобов'язується виплачувати Орендодавцеві орендну плату за користування сільськогосподарською технікою і повернути її у порядку, встановленому цим Договором (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1.1 Договору № 01/06-2 орендодавець зобов'язаний в 5-ти денний термін з моменту підписання цього договору передати Орендарю сільськогосподарську техніку в технічно-справному стані, повністю укомплектовану. Прийом і здача сільськогосподарської техніки здійснюється по акту прийому-передачі.
Умовами п. 3.1 Договору № 01/06-2 визначено розмір орендної плати за користування сільськогосподарської техніки без врахування вартості паливно-мастильних матеріалів.
Згідно з п. 3.1 Договору № 01/06-2 також визначено, що розрахунки проводяться на підставі рахунків та актів виконаних робіт кожного місяця, але не пізніше 16-го числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.1 Договору № 01/06-2 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року.
01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В», як орендодавцем, та Державним підприємством «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України», як орендарем, був укладений Договір оренди вантажних автомобілів № 01/06-3 (далі - Договір № 01/06-3), відповідно до предмету якого Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове володіння і користування Орендарю сільськогосподарську техніку, зазначені в акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки, який є додатком до Договору, а Орендар зобов'язується виплачувати Орендодавцеві орендну плату за користування сільськогосподарською технікою і повернути її у порядку, встановленому цим Договором (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1.1 Договору № 01/06-3 орендодавець зобов'язаний в 5-ти денний термін з моменту підписання цього договору передати Орендарю сільськогосподарську техніку в технічно-справному стані, повністю укомплектовану. Прийом і здача сільськогосподарської техніки здійснюється по акту прийому-передачі.
Умовами п. 3.1 Договору № 01/06-3 визначено розмір орендної плати за користування сільськогосподарської техніки без врахування вартості паливно-мастильних матеріалів.
Згідно з п. 3.1 Договору № 01/06-3 також визначено, що розрахунки проводяться на підставі рахунків та актів виконаних робіт кожного місяця, але не пізніше 16-го числа наступного місяця.
Відповідно до п. 4.1 Договору № 01/06-3 цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021 року.
Вищенаведені Договори скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за оренду вантажних автомобілів та сільськогосподарської техніки відповідно до укладених між сторонами договорів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами Договорами.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договори оренди вантажних автомобілів та сільськогосподарської техніки з додатками до них (5 шт.);
- акти виконаних робіт (11 шт.);
- акт звірки взаєморозрахунків;
- претензія № 44 від 20.10.2021.
- платіжні доручення (14 шт.);
- прибуткові касові ордери (20 шт.).
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження власної правової позиції по суті спірних правовідносин.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.
Так, відповідно до змісту частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статей 759, 762 (ч. 1) Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Матеріали справи свідчать про таке.
На виконання умов Договору № 01/04-2 між сторонами було оформлено та підписано Акт прийому-передачі майна, зокрема, вантажні причепи у кількості 8 шт.
У подальшому, сторони на виконання Договору № 01/04-2 підписали та скріпили печатками без будь-яких зауважень та заперечень акти виконаних робіт на загальну суму 576 206,92 грн:
- Акт виконаних робіт № 31/07/1 від 31.07.2021 на суму 279 531,43 грн;
- Акт виконаних робіт № 31/08/1 від 31.08.2021 на суму 246 792,89 грн;
- Акт виконаних робіт № 30/09/1 від 30.09.2021 на суму 49 882,60 грн.
На виконання умов Договору № 01/04-1 між сторонами було оформлено та підписано Акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки, зокрема, сільськогосподарська техніка у кількості 5 шт.
У подальшому, сторони на виконання Договору № 01/04-1 підписали та скріпили печатками без будь-яких зауважень та заперечень акти виконаних робіт на загальну суму 1 010 581,20 грн:
- Акт виконаних робіт № 31/07/2 від 31.07.2021 на суму 184 442,20 грн;
- Акт виконаних робіт № 31/08/2 від 31.08.2021 на суму 740 889,00 грн;
- Акт виконаних робіт № 30/09/2 від 30.09.2021 на суму 85 250,00 грн.
На виконання умов Договору № 01/06-1 між сторонами було оформлено та підписано Акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки, зокрема, сільськогосподарська техніка у кількості 8 шт.
У подальшому, сторони на виконання Договору № 01/06-1 підписали та скріпили печатками без будь-яких зауважень та заперечень акти виконаних робіт на загальну суму 1 666 000,00 грн:
- Акт виконаних робіт № 31/07/3 від 31.07.2021 на суму 1 498 000,00 грн;
- Акт виконаних робіт № 31/08/3 від 31.08.2021 на суму 168 000,00 грн.
На виконання умов Договору № 01/06-2 між сторонами було оформлено та підписано Акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки, зокрема, сільськогосподарська техніка у кількості 11 шт.
У подальшому, сторони на виконання Договору № 01/06-2 підписали та скріпили печатками без будь-яких зауважень та заперечень акти виконаних робіт на загальну суму 377 200,00 грн:
- Акт виконаних робіт № 31/08/4 від 31.08.2021 на суму 62 800,00 грн;
- Акт виконаних робіт № 30/09/3 від 30.09.2021 на суму 314 400,00 грн.
На виконання умов Договору № 01/06-3 між сторонами було оформлено та підписано Акт прийому-передачі сільськогосподарської техніки, зокрема, сільськогосподарська техніка у кількості 8 шт.
У подальшому, сторони на виконання Договору № 01/06-3 підписали та скріпили печатками без будь-яких зауважень та заперечень Акт виконаних робіт № 31/08/5 від 31.08.2021 на суму 15 000,00 грн.
За даними Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В», не спростованими та не запереченими Державним підприємством «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України», відповідач не здійснив у повному обсязі сплати орендних платежів.
Позивач зазначає, що з урахуванням здійснення відповідачем часткових оплат (на підтвердження яких до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень та прибуткових касових ордерів), у тому числі за попередні періоди правовідносин між сторонами не охоплені предметом позовних вимог у даній справі, заборгованість Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» складає 2 702 906,58 грн.
На підтвердження викладених обставин позивачем також надано до матеріалів справи підписаний обома сторонами Акт звірки взаєморозрахунків за період: 01.07.-01.10.2021, зі змісту якого вбачається наявність станом на 01.10.2021 заборгованості відповідача перед позивачем на суму 2 702 906,58 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач 20.10.2021 вручив відповідачу претензію № 44 від 20.10.2021 про оплату заборгованості.
Відповідь на вказану претензію в матеріалах справи відсутня.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати орендних платежів закон покладає на орендаря.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
З матеріалів справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» суму заборгованості Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» в розмірі 2 702 906,58 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Додатково суд відмічає, що відповідач у відзиві посилаючись на скрутне фінансове становище ДП «ДГ «Зорі над Бугом» ІЗР НААН України, просить суд про відстрочення сплати судової заборгованості на 1 календарний рік.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до п.п.1, 2 ч.6 ст.238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині суду вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суд враховує не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У зв'язку з тим, що розстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999), суд, який надає розстрочку виконання рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Суд зазначає, що відповідачем на надано суду жодних доказів на підтвердження зазначеного клопотання та не наведено належної мотивації в обґрунтування наявності виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочки виконання рішення суду. Саме лише твердження про скрутний фінансовий стан не є виключною підставою, в розумінні ч. 3 ст.331 ГПК України для розстрочення виконання рішення суду.
Таким чином, відповідачем не доведено суду виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочки виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду, а також не надано доказів можливості фактичного виконання рішення у даній справі після завершення періоду відстрочки у випадку задоволення судом клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
З огляду на викладене, також враховуючи відсутність згоди позивача на надання відповідачу відстрочки виконання рішення та відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, правові підстави для задоволення наразі клопотання про відстрочку виконання судового рішення відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, у зв'язку, із тим, що відповідач у відзиві визнав позовні вимоги у повному обсязі, позивач має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позову (2 702 906,58 * 1,5 % = 40 543,60; 40 543,60 * 50 % = 20 271,80).
Таким чином, з огляду на визнання відповідачем позову в частині вимог, що залишилися, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України частини сплаченого у даній справі судового збору.
Решта ж суми судового збору у розмірі 20 271,80 грн підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» (56564, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Яструбинове; ідентифікаційний код 34792373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» (56564, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Яструбинове, вул. Центральна, 155А; ідентифікаційний код 35989822) заборгованість у загальному розмірі 2 702 906,58 грн, у тому числі: за договором оренди вантажних автомобілів № 01/04-2 від 01.04.2021 у сумі 296 675,49 грн; за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/04-1 від 01.04.2021 у сумі 826 139,00 грн; за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-01 від 01.06.2021 у сумі 1 187 892,09 грн; за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-02 від 01.06.2021 у сумі 377 200,00 грн; за договором оренди сільськогосподарської техніки № 01/06-03 від 01.06.2021 у сумі 15 000,00 грн; а також 20 271,80 грн судового збору.
3. В задоволенні клопотання відповідача щодо відстрочення виконання рішення відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЮГСЕРВІС-В» (56564, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Яструбинове, вул. Центральна, 155А; ідентифікаційний код 35989822);
Відповідач: Державне підприємство «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» (56564, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Яструбинове; ідентифікаційний код 34792373).
Повне рішення складено та підписано судом 04.11.2022.
Суддя О.Г. Смородінова