Справа № 420/12981/22
03 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Бойко О.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки №ЮО80122 від 13.08.2021, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
(1). Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018.
(2).Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії у цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
(3). Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром під час перерахунку на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО80122 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019.
(4). Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО80122 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 з основним розміром пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Позивач перебуває на пенсійному забезпеченні у відповідача та йому призначено пенсію за вислугу 38 років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% від грошового забезпечення.
У 2018 року відповідач перерахував пенсію позивача з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зменшив основний розмір пенсії позивача з 90% на 70% грошового забезпечення.
Крім того, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/22768/21 відповідач провів з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивачу з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, знову застосувавши основний розмір пенсії до 70%, що підтверджується відповідним розрахунком пенсії та обмежив її розмір максимальним розміром.
Позивач вважає, що зміна розміру пенсії на нього не розповсюджується та не є підставою для зменшення розміру призначеної пенсії адже зазначені зміни відбулись після її призначення, а також під час проведення відповідачем перерахунку пенсії, останній безпідставно встановив обмеження її максимальним розміром.
(б) Позиція Відповідача
05.10.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник зазначив, що 01.05.2014 набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» яким було внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та викладено її в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення».
Крім того, положення Постанови КМУ від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», норми якої були прийняті після скасування пунктів 1,2 Постанови №103. Зазначеною постановою встановлено, що виплата пенсії перерахована з 01.01.2018 р. відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» здійснюється у 2019 р. в розмірі 75% суми підвищення пенсії визначеної станом на 01.03.2018.
З 01.01.2020 набрала чинності постанова КМУ від 24.12.2019 №1088 «Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян», якою установлено, що з 01.01.2020 виплата пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським ) та перерахованих з 01.01.2018, здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстав для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Починаючи з 01.04.2019 згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Крім того, представник відповідача зазначив, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Однак позивач звернувся в 2022 р. до суду, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 01.04.2019, а тому позивач пропустив строк звернення до суду без поважних на те підстав.
ІІІ. Процедура та рух справи
19.09.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи, встановлені судом та докази на їх підтвердження
Позивач перебуває на пенсійному забезпеченні у відповідача та йому призначено пенсію за 38 років вислуги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% від грошового забезпечення.
Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі постанови КМУ №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» з урахуванням 70% грошового забезпечення.
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі № 420/22768/22, яке набрало законної сили 21.02.2022 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Одеського обласного ТЦК та СП Міністерства оборони України № ЮО80122 від 13.08.2021.
Зокрема, згідно з матеріалами пенсійної справи щодо перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року, вказаний перерахунок проведений таким чином:
- сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 26936,40 грн.,
- основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 38) у розмірі: 18855,48 грн.
- підсумок пенсії (з надбавками) 18855,48 грн.;
- з урахуванням максимального розміру пенсії: 14970 грн., попередньої суми пенсії 3352,16 грн. та підвищення 2533,76 грн. (виплата в повному розмірі на виконання рішення суду): 14970 грн.
Таким чином, під час перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач обмежив максимальним розміром пенсію позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з та застосував основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення.
25.07.2022 представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019, застосувавши розмір пенсії визначений на момент первинного призначення пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.04.2019 року і надалі без обмеження максимальним розміром.
Відповідач листом від 10.08.2022 № 12793-10599/Т-02/8-1500/22 повідомив, що ЗУ від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» вніс зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Перерахунок пенсії позивачу проведено з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення. Крім того, відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2022 становить 2027,00 грн., максимальний розмір пенсії з 01.07.2022 - 20270,00 грн. Розмір пенсії позивача на 01.08.2022 становить 20270,00 грн. При цьому, у разі незгоди із таким рішення відповідача, воно може бути оскаржене до Пенсійного фонду України або в судовому порядку.
V. Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до п.1 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам», які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Кабінет Міністрів України постановив: перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій призначених згідно з Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів на підприємства, в установи організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови КМУ України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції зі змінами згідно з Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи в Україні» від 27.03.14 №1166-VІІ) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, з 01.05.2014 положення ч.2 ст.13 Закону України № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до цієї редакції.
Позивачу призначена пенсія з розрахунку 38 років вислуги, виходячи з основного розміру 90% грошового забезпечення.
Водночас, відповідач перерахував пенсію позивачу з 01.01.2018, однак, основний розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення.
Крім цього, слід зазначити, що згідно з ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення № 5-рп/2002).
Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Окрім того, у Рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Суд зазначає, що застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача.
При перерахунку пенсії позивачу розрахунок розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" повинен здійснюватися виходячи із первісно встановленого розміру у 90% грошового забезпечення, право на які останній набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 70%, а не 90% від грошового забезпечення відповідач діяв протиправно.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню належить норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (номер в ЄДРСР 72505932), в постанові від 19.06.2018 у справі 583/2264/17 (номер в ЄДРСР 74784827).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, суд вважає, що вказана справа є типовою.
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 (зразкова справа) зазначено, що ознаками типової справи є: - позивачами у них є особи, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України №2262-ХІІ;
- відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (територіальний орган ПФУ), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі;
- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку зі зменшенням територіальним органом ПФУ основного розміру пенсії до 70 відсотків відповідно до частини другої ст.13 Закону України №2262-ХІІ в редакції чинній на момент здійснення перерахунку);
- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але одинакові по суті: визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення у відсотках, які були визначені на момент призначення пенсії).
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі належать застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з відповідних відсотків, сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 по справі №240/5401/18 зазначив, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги належать до задоволення.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 16.10.2019 залишила без змін рішення Верховного Суду від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії позивача з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Щодо обставин справи з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром після її перерахунку з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, ч. 7 ст. 43 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано неконституційним.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
В резолютивній частині рішення Конституційний суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, частина сьома статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 1774-VIII, який прийнято 06 грудня 2016 року та вперше опубліковано в газеті “Голос України” 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 1 січня 2017 р., у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р.” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 р.”.
Таким чином, зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, встановлюється, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року по справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року по справі № 638/6363/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 522/16973/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 295/2039/17, від 10 жовтня 2019 року по справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року по справі № 686/24928/16-а, від 10 вересня 2021 року по справі № 300/633/19.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ст. 2 ЗУ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та, фактично, є ідентичними. При цьому, факт визнання такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 117 Конституції України свідчить про протиправність застосування аналогічних положень ЗУ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” при перерахунку пенсії позивача.
Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 14.03.2018 року по справі № 183/342/17, від 03.04.2018 року по справі № 361/4922/17, від 24.06.2020 року № 580/234/19, від 21.05.2021 року по справі 347/2083/16 суд вважає неспроможними, оскільки у вказаних постановах надано правову оцінку спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган визначаючи з 01 квітня 2019 року позивачу пенсії за вислугу років із обмеженням її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
При цьому, враховуючи, що суд у вказаному рішенні встановив право позивача на отримання пенсії із основним її розміром 90% грошового забезпечення та враховуючи, що позивач при перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з 01.04.2019 також виходив з 70% грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 позивачу пенсію за вислугу років на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО80122 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 з основним розміром пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Стосовно строку звернення до суду з даними вимогами суд зауважує, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/22768/21 лише 08 червня 2022 року, а відповідно і строк звернення до суду з вимогою про протиправність обмеження пенсії при здійсненні такого перерахунку розпочався лише після 08.06.2022. Тому доводи ГУ ПФУ про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними та не беруться судом до уваги.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 суд до уваги не бере, оскільки обставини у даній справі та справі, на яку посилається відповідач не є тотожними.
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246КАС України суд,
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії у цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
4.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром під час перерахунку на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО80122 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019.
5.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО80122 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 з основним розміром пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
6.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1984(одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні),80 коп.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Оксана БОЙКО