04 листопада 2022 р. № 400/8475/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:1: Кабінету Міністрів України, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, 2: Секретаріату Кабінету Міністрів України, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008,
про:визнання дії протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач 1, КМУ) про визнання протиправною дією направлення звернення позивача від 03.09.2021 р. до Міністерства культури та інформаційної політики України; зобов'язання розглянути звернення позивача від 03.09.2021 р. та надати відповідь на нього.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що запитання, викладені у зверненні, стосувалися саме бездіяльності відповідача. Отже, відповідач неправильно застосував ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393) та самоусунувся від розгляду звернення.
26.11.2021 р. відповідач 1 подав відзив на позов, де зазначив, що звернення позивача направлено за належністю до Міністерства культури та інформаційної політики України Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Відтак, КМУ є неналежним відповідачем. КМУ в силу колегіальної специфіки діяльності не має повноважень щодо розгляду на своїх засіданнях звернень громадян. Функцію розгляду звернень законодавчо покладено на Секретаріат. Відповідач 1 будь-яких дій щодо направлення звернення позивача за належністю не вчиняв, позовні вимоги до нього є безпідставними. Рішення про пересилання звернення за належністю не є рішенням по суті порушеного заявником питання, а стосується лише порядку (процедури) його розгляду. Міністерство культури та інформаційної політики України є профільним міністерством, у компетенції якого і перебуває підготовка законопроекту з порушеного позивачем питання.
Ухвалою від 18.01.2022 р. суд залучив Секретаріат Кабінету Міністрів України як другого відповідача по справі.
Відповідач 2 правом на подачу відзиву не скористався.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
03.09.2021 р. позивач звернувся до відповідача 1 зі зверненням, в якому просив повідомити, чому не виконаний указ Президента України від 30.07.2020 р. № 303 "Питання визначення статусу окремих релігійних свят" та коли КМУ виконає указ і внесе на розгляд Верховної Ради України законопроект про надання державного статусу визначеним в указі релігійним святам.
07.09.2021 р. відповідач 2 направив звернення позивача за належністю до Міністерства культури та інформаційної політики України відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 393, про що позивача повідомлено листом.
Позивач вважає протиправним те, що не КМУ розглянув звернення від 03.09.2021 р.
Статтею 1 Закону № 393 передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За визначенням ст. 3 Закону № 393 заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
У відповідності до ст. 15 Закону № 393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
За загальним правилом, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
На підставі ст. 7 Закону № 393 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 47 вказаного закону Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.
Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України.
Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України.
Відповідно до § 158 Регламенту Кабінету Міністрів України звернення громадян, адресовані Кабінетові Міністрів, Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові, віце-прем'єр-міністрам, Державному секретареві Кабінету Міністрів, міністру, який не очолює міністерство, розглядаються відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та в порядку, встановленому цим Регламентом.
Секретаріат Кабінету Міністрів опрацьовує звернення громадян та готує пропозиції для розгляду Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами, Державним секретарем Кабінету Міністрів, міністром, який не очолює міністерство, для прийняття рішення щодо порушеного питання.
Відповіді за результатами розгляду звернень громадян надають Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, Державний секретар Кабінету Міністрів, міністр, який не очолює міністерство, та відповідно до компетенції керівники органів виконавчої влади, інші уповноваженні посадові особи.
Відповідно до положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2019 р. № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МКІП є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісними майновими комплексами державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” та Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”) та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам'яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
МКІП відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю МКІП, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, порядок розгляду звернення позивача від 03.09.2021 р. дотримано. Позивач не оскаржує бездіяльність щодо ненадання йому відповіді на звернення. Позивач незгоден лише з тим, що його звернення не розглянуто безпосередньо КМУ та відповідь надана не КМУ. Однак нормами чинного законодавства на КМУ і не покладено обов'язок розгляду звернень громадян та надання на них відповіді. Секретаріат КМУ правомірно надіслав звернення позивача на розгляд Міністерства культури та інформаційної політики України, яке є профільним міністерством та в компетенції якого перебуває підготовка законопроекту з порушеного позивачем питання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, метою адміністративного судочинства є захист саме порушеного права особи.
Дослідивши надані сторонами докази та норми чинного законодавства, суд встановив, що права позивача при розгляді його звернення від 03.09.2021 р. не порушені, оскільки відповідачами дотримано вимоги, передбачені ч. 2 ст. 2 КАС України.
Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, ідентифікаційний код 00031101) та Секретаріату Кабінету Міністрів України (вул. Михайла Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) про визнання протиправною дією направлення звернення позивача від 03.09.2021 р. до Міністерства культури та інформаційної політики України; зобов'язання розглянути звернення позивача від 03.09.2021 р. та надати відповідь на нього - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04.11.2022 р.
Суддя Н. В. Лісовська