справа №380/9170/22
з питань забезпечення позову
03 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Потабенко В.А. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання дій приватного виконавця протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить:
- заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Шелінській Юлії Андріївні видавати за результатами проведення електронних торгів у виконавчому провадженні №ВП54984521 Акт про проведений електронний аукціон або Постанову та Акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно до вирішення по суті справи №380/9170/22 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: 1/2 частки нежитлових приміщень 26-27 площею 81,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_4 .
В обґрунтування заяви зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною розпочато звернення стягнення на нерухоме майно, яким користується малолітній син позивача та його законний представник, без згоди органів опіки і піклування. Заявник зазначає, що виконавець повторно подала до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію нежитлового приміщення. Згідно із інформацією, розміщеною у публічному доступі за посиланням https://setam.net.ua/auction/516752, 19.10.2022 на сайті ДП «СЕТАМ» було опубліковано лот №514026, предметом якого є 1/2 частки нежитлових приміщень 26-27 загальною площею: 81,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Аукціон відбудеться 18.11.2022. У разі, якщо електронні торги 18.11.2022 відбудуться, то захист прав малолітньої дитини, в інтересах якого поданий цей позов, буде надмірно ускладнений. Заявник зазначає, що доцільність запропонованих заходів забезпечення обумовлюється тим, що видача виконавцем документів, які засвідчують перехід права власності на спірне майно до нового власника, визначеного за результатами торгів, призведе до позбавлення ОСОБА_2 права користування цими приміщеннями; аналогічні наслідки матиме і реєстрація права власності на Ѕ нежитлових приміщень 26-27 за переможцем торгів/стягувачем. У такому разі, захист прав ОСОБА_2 у рамках цієї справи не приведе до реальних результатів. Запропоновані заходи забезпечення є такими, що передбачені законом, а саме п.2, ч.4 ст.1 ст.151 КАС України. Крім цього, вони є цілком співмірними із заявленими позивачем вимогами та не дублюють їх, оскільки мають тимчасовий характер.
Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання необхідності про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Забезпечення позову згідно ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Суд згідно ч. 2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Також, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Дослідивши підстави заяви про забезпечення позову та обставини справи, суд зазначає наступне.
Як видно з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни перебуває виконавче провадження ВП №54984521 щодо примусового виконання виконавчого листа №1328/3776/12, виданого 16.08.2017 Шевченківським районним судом міста Львова у цивільній справі №1328/3776/12, у якій вирішено стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 67000,00 доларів США основного боргу за договором позики від 01.09.2011 року та 1820,00 грн. судових витрат; зарахувати в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01.09.2011 кошти в сумі 300 євро, повернуті ОСОБА_4 ОСОБА_3 згідно розписок від 05.01.2012, 06.02.2012 та 04.04.2012.
В межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною винесено постанову про опис та арешт майна і коштів) боржника від 11.08.2020. Згідно даної постанови описано та накладено арешт на Ѕ частки квартири площею 81,0 кв. м., житлова площа 40,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 та на Ѕ частки нежитлових приміщень 26-27 площею 81,1 кв. м., що за адресою АДРЕСА_1 .
Також у межах провадження №ВП №54984521 приватним виконавцем Шелінською Юлією Андріївною подано до Львівської філії ДП «Сетам» заяву на реалізацію Ѕ частки нежитлових приміщень 26-27 загальною площею 81,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/396146) розміщено інформацію про лот №514026, предметом якого є Ѕ частки нежитлових приміщень 26-27 загальною площею: 81,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Шелінській Юлії Андріївні видавати за результатами проведення електронних торгів у виконавчому провадженні №ВП54984521 Акт про проведений електронний аукціон або Постанову та Акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу та заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно до вирішення по суті справи №380/9170/22 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: 1/2 частки нежитлових приміщень 26-27 площею 81,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_4 , обґрунтовано існуванням очевидної небезпеки заподіяння до ухвалення рішення в даній справі шкоди правам та інтересам ОСОБА_2 , що є сином позивача.
Суд звертає увагу, що згідно преамбули Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Заходами примусового виконання рішень, відповідно до статті 10 вказаного Закону є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Поряд з цим, у відповідності до абзацу 4 п. 1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Заявник вказує, що у разі, якщо електронні торги 18.11.2022 відбудуться, то захист прав малолітньої дитини, в інтересах якого поданий позов, буде надмірно ускладнений.
Водночас, приватним виконавцем передано належне позивачу нерухоме майно на примусову реалізацію на електронні торги, а вимоги позивача про заборону видавати приватному виконавцю за результатами проведення електронних торгів у виконавчому провадженні ВП№54984421 акт про проведений електронний аукціон або постанову або акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу є лише припущеннями позивача, про ймовірні наслідки, які можуть і не відбутися. Вжиття заходів забезпечення позову виключно з метою створення перешкод приватному виконавцю у здійсненні останнім законодавчо визначених обов'язків, на думку суду, є неприпустимим.
Окрім цього, позивачем у позові заявлено вимоги:
- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни щодо подання заявки на реалізацію об'єкту нерухомості, а саме 1/2 частки нежитлових приміщень 26-27 площею 81,1 кв. м. за адресою м. Львів, Замарстинівська, 240 протиправними;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінську Юлію Андріївну вжити заходів для припинення реалізації об'єкту нерухомості, а саме 1/2 частки нежитлових приміщень 26-27 площею 81,1 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 до отримання дозволу органу опіки та піклування у зв'язку з використанням цих приміщень малолітньою дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Оцінку обставин, викладених у позовній заяві, про наявність спору між сторонами щодо правильності вчинених приватним виконавцем дій у виконавчому провадженні №54984521 судом буде надано при розгляді адміністративної справи №380/9170/22.
При цьому, сама лише незгода позивача із діями відповідача та звернення до суду з позовом про їх оскарження, ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Наявність ознак протиправності дій відповідача та його наслідків може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 №640/497/19, відповідно до якої, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У свою чергу, ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016 визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
У постанові від 10.06.2021 у справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, посилаючись на ч. 6 ст. 151 КАС України та ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно до якої приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом, дійшов висновку, що електронні торги, що проводяться в межах виконання судового рішення, є такими, що проводяться уповноваженою державою особою і саме від імені держави. Отже, на вимоги, заявлені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, розповсюджуються імперативні приписи ч. 6 ст. 151 КАС України щодо неможливості зупинення судом процедури проведення електронних торгів.
Таким чином, оскільки заявлений захід забезпечення позову, а саме заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Шелінській Юлії Андріївні видавати за результатами проведення електронних торгів у виконавчому провадженні №ВП54984521 акт про проведений електронний аукціон або постанову та Акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, призведе до втручання у проведення аукціону, що в силу прямої вказівки ч. 6 ст. 151 КАС України не допускається, подану заяву суд вважає необґрунтованою.
Що стосується такого способу забезпечення як заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно до вирішення по суті справи №380/9170/22 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: Ѕ частки нежитлових приміщень 26-27 площею 81,1 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_4 , то суд зауважує, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України суд може забезпечити позов забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Однак, вчинення реєстраційних дій іншими особами не є предметом спору по даній справі та його не стосується. Відповідно, суд вважає, що такий спосіб забезпечення також є неналежним.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви заяв про забезпечення позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Повний текст ухвали складений 03.11.2022.
Суддя Потабенко В.А.