справа№380/8431/22
03 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Національної поліції України Головного управління Національної поліції у Львівській області відділ поліції №2 Львівського районного Управління №1 в особі інспектора СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітана поліції Галича Богдана Олеговича про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Національної поліції України Головного управління Національної поліції у Львівській області відділ поліції №2 Львівського районного Управління №1 в особі інспектора СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітана поліції Галича Богдана Олеговича у якому просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №083015 складений 12 травня 2022 року інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області капітаном поліції Галич Богданом Олеговичем.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржуваний терміновий заборонний припис винесений без дотримання вимог законодавства, без встановлення та перевірки обставин викладених у заяві ОСОБА_2 , відповідачем не перевірено фактичні дані, не вивчено дій для врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому такий є незаконним.
Ухвалою від 16.06.2022 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 22.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалися.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
12.05.2022 посадовою особою інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітаном поліції Галичем Богданом Олеговичем складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 12.05.2022 серії АА №083015 у зв'язку зі скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно постраждалої особи - ОСОБА_2 .
Вказаним заборонним приписом застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 1 добу з 23 год. 50 хв. 12 травня 2022 року та діє до 23 год. 50 хв. 13 травня 2022 року.
Вважаючи винесений припис протиправним, позивач просить такий скасувати, внаслідок чого звернулася до суду із означеним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07 грудня 2017 року (надалі - Закон №2229-VIII).
Пунктом 3 статті 1 Закону №2229-VIII визначено, що домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Водночас, психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 15 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII);
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
При цьому, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
Статтею 6 Закону визначено суб'єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
За приписами частини 1 статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, законодавець передбачив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи є психологічне насильство. В свою чергу, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
При цьому, саме на уповноважені підрозділи органів Національної поліції України покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону №2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Статтею 25 Закону №2229 передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
При цьому, визначено що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
На реалізацію частини 11 статті 25 Закону №2229 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (надалі - Порядок №654).
Відповідно до п.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України про затвердження «Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» від 01.08.2018 №654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Згідно пунктів 6, 7 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Пунктами 10, 11 Порядку №654 передбачено які відомості зазначаються у приписі.
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Відповідно до п. 22 Порядку № 654 особа, стосовно якої винесено припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виносив припис.
Згідно з п.2 розділу II Порядку №654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно відібраних 12.05.2022 року поліцейським СРПП ВП №2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області Ковальовським Р.М. у ОСОБА_2 пояснень, вона проживає з сином ОСОБА_3 , його колишньою дружиною ОСОБА_4 і їх двома малолітніми дочками. 12.05.2022 року близько 21.45 год. ОСОБА_5 повернулася додому невідомо звідки і почала виховувати дітей, на що вона зробила зауваження, щоб ОСОБА_5 не кричала на дітей. Тоді, колишня невістка одразу почала виражатися нецензурною лайкою в її сторону і погрожувати їй фізичною розправою на словах. В результаті чого її син викликав працівників поліції.
12 травня 2022 року інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області капітаном поліції Галичем Богданом Олеговичем складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 083015 у зв'язку із скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства, в якому зазначено, що 12.05.2022 о 21:30 год. за місцем проживання ОСОБА_1 вчинено конфлікт з колишньою тещою вчинивши психологічний тиск і домашнє насильство психологічного характеру стосовно постраждалої особи ОСОБА_2 . Застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особи. Терміновий припис стосовно кривдника винесений строком на 1 добу з 23 год. 50 хв. 12.05.2022 року та діє до 23 год. 50 хв. 13.05.2022 року.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2019 року № 369/180, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 року за № 333/33304.
Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку оцінки ризиків, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Відповідно Додатку до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (п. 1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Аналізуючи наведені норми, під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Суд звертає особливу увагу, що згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов'язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з'ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
Результат оцінки ризиків передує винесенню термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Проте матеріали за зверненням громадянки ОСОБА_2 від 12.05.2022 не містять форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, що свідчить по винесення припису з порушенням передбаченої процедури, а також вказує на те, що уповноважені особи органів Національної поліції України не вчинили всіх необхідних дій для перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.
На підставі наявних матеріалів справи судом встановлено, що такі не містять доказів /інформації стосовно того, хто є ініціатором конфлікту, який виник 12.05.2022 року, а тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача.
Окрім цього, Закон №2229 чітко визначає підставу для винесення припису поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 будь-яким чином застосовувала психологічне насильство до ОСОБА_2 , окрім відібраних пояснень у самої неї.
Слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між членами сім'ї, не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає позивач. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами.
Суд визнає суспільну небезпеку домашнього насильства та поділяє нетерпиме ставлення до будь-яких його проявів. Тимчасовий заборонний припис виноситься щодо особи, яка вчинила домашнє насильство і правомірне винесення такого припису, а внесення відомостей у відповідний реєстр має наслідком подальше сприйняття суспільством особи, щодо якої такий винесений, як кривдника, що вчинив небезпечне для життя чи здоров'я домашнє насильство. Водночас суд переконаний, що визначені Законом №2229 інструменти для запобігання та протидії домашньому насильству повинні застосовуватися за своїм прямим призначенням та не можуть використовуватися як спосіб впливу одного із членів сім'ї на другого в сімейних конфліктах.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах при цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності складання термінового заборонного припису серії АА №083015 від 12.05.2022 року, тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника, винесеного 12 травня 2022 року інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області капітаном поліції Галичем Богданом Олеговичем стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до визначених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області, Національної поліції України Головного управління Національної поліції у Львівській області відділ поліції №2 Львівського районного Управління №1 в особі інспектора СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітана поліції Галича Богдана Олеговича про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису щодо кривдника задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №083015 складений 12 травня 2022 року інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області капітаном поліції Галичем Богданом Олеговичем винесений стосовно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Крутько О.В.