79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
31.10.2022 Справа № 914/1674/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів
до відповідача: Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)», м. Дрогобич Львівської області
про стягнення 61 398, 29 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Лазаренко С.В.
Представники сторін: не з'явились.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» про стягнення 61 398, 29 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 22.08.2022.
Представник позивача у судове засідання 22.08.2022 не з'явився, 18.08.2022 через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, а також додатково повідомив, що після подання позову до суду жодних платежів відповідач не здійснював.
Представник відповідача у судове засідання 22.08.2022 не з'явився, причин неявки не повідомив.
Ухвалою суду від 22.08.2022 судове засідання відкладено на 26.09.2022.
У судове засідання 26.09.2022 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання 26.09.2022 не з'явився, причин неявки не повідомив. Ухвалою суду від 26.09.2022 судове засідання відкладено на 10.10.2022.
У зв'язку із оголошеною повітряною тривогою та відсутністю електропостачання приміщення суду, судове засідання призначене на 10.10.2022 не відбулось.
Ухвалою суду від 11.10.2022 судове засідання призначено на 31.10.2022.
У судове засідання 31.10.2022 представник позивача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, а також додатково повідомив, що згідно з відкритими даними з січня 2022 року відповідач розпочав ліквідаційну процедуру за рішенням засновників, проте станом на подання даного клопотання у відкритому доступі відсутня інформація про припинення юридичної особи відповідача.
У судове засідання 31.10.2022 представник відповідача в черговий раз не з'явився, причин неявки не повідомив. Ухвали суду, зважаючи на відсутність коштів на поштові відправлення, судом були скеровані на електронну адресу відповідача, у відповідності до ч. 6 ст. 120 ГПК України, якою передбачено, що суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут” (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» (надалі відповідач) про стягнення 61 398, 29 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі було укладено договір № 90639/01 про постачання електричної енергії споживачу шляхом подання відповідачем заяви-приєднання до договору позивача на умовах комерційної пропозиції № 5, яка є додатком 2 до договору та разом із ним розміщена на офіційному веб-сайті позивача.
З 01.07.2019 року вказана комерційна пропозиція діє в новій редакції. Про зміни умов договору відповідач повідомлявся у спосіб та порядок визначений умовами договору. Запропоновані зміни були прийняті відповідачем, про що зокрема свідчить факт споживання та оплати за електроенергію після 01.07.2019 року.
За умовами договору, постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Відповідно до п. 5.7 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені комерційною пропозицією.
Згідно з комерційною пропозицією № 5 від 01.07.2019, споживачем здійснюється попередня оплата 100 % вартості електроенергії у розмірі договірного (прогнозованого) обсягу у найближчому наступному періоді, яка здійснюється до 23-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду та розраховується як добуток договірного (прогнозованого) обсягу електричної енергії на ціну електричної енергії у попередньому звітному періоді.
Своїх зобов'язань з повної та своєчасної оплати за електроенергію споживач належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 61 398, 29 грн за період лютий - травень 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.06.2022 року у справі № 914/1114/22 було скасовано судовий наказ від 29.04.2022 року № 914/786/22 про стягнення вказаної заборгованості з боржника, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду у порядку позовного провадження.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з пунктами 3.1.5., 3.1.7., 3.2.6. “Правил роздрібного ринку електричної енергії”, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до публічного договору розробленого електропостачальником на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Судом встановлено, що 18.12.2018 між сторонами у справі було укладено договір № 90639/01 про постачання електричної енергії споживачу шляхом подання відповідачем заяви-приєднання до договору позивача на умовах комерційної пропозиції № 5, яка є додатком 2 до договору та разом із ним розміщена на офіційному веб-сайті позивача. За умовами договору, постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України у випадку, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5.7 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені комерційною пропозицією.
Згідно з комерційною пропозицію № 5 від 01.07.2019 року, споживачем здійснюється попередня оплата 100 % вартості електроенергії у розмірі договірного (прогнозованого) обсягу у найближчому наступному періоді, яка здійснюється до 23-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду та розраховується як добуток договірного (прогнозованого) обсягу електричної енергії на ціну електричної енергії у попередньому звітному періоді.
Остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі обсягу фактично спожитої електричної енергії, визначеної адміністратором комерційного обліку, з врахуванням сум попередніх оплат за електроенергію.
Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у розрахункових документах, які споживач отримує самостійно не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом будь-яким способом, в тому числі через систему онлайн розрахунків «Персональний кабінет» або в паперовому вигляді наручно в центрах обслуговування клієнтів. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку, крім рахунків для проведення попередньої оплати.
Відповідно до п. 5.5 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.6 договору, оплата вважається здійсненою після того, як на розрахунковий рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (тобто оператор системи розподілу - ПрАТ «Львівобленерго», до мереж якого приєднані електроустановки позивача).
Обсяги спожитої відповідачем електроенергії за спірний період становить визначені ОСР у спосіб та порядок встановлений законодавством і передані ТОВ «Львівенергозбут», що підтверджується Актами про прийняття-передавання фактичних обсягів спожитої електричної енергії.
Обсяг спожитої відповідачем електроенергії за вказаний період становить 14 256 кВт/год, що підтверджується актами про прийняття-передавання фактичних обсягів спожитої електричної енергії, що підписані між позивачем та оператором системи розподілу (ПрАТ “Львівобленерго”), до мереж якого приєднані об'єкти електропостачання відповідача.
Зобов'язання з повної та своєчасної оплати за електроенергію споживач належним чином не виконав, що привело до утворення заборгованості у розмірі 61 398, 29 грн за період лютий - травень 2022 року.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Оскільки, представник відповідача у судові засідання не з'явився, позовних вимог належними та допустимими доказами не спростував, доказів погашення заборгованості не представив, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Українсько-Німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, буд. 20, код ЄДРПОУ 14300674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівенергозбут” (79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42092130) суму в розмірі 63 879, 29 грн, з яких:
- 61 398, 29 грн основного боргу;
- 2 481, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 04 листопада 2022 року.
Суддя Манюк П.Т.