просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
26 жовтня 2022 року м.Харків Справа № 913/719/21
Провадження №34/913/719/21
Господарський суд Луганської області у складі:
суддя Іванов А.В.
при секретарі судового засідання Чуєвій М.С.,
розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства «Жилбудсервіс», м. Щастя Луганської області,
до Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича, м. Щастя Луганської області,
про визнання недійсним договору
У засіданні брали участь:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
Суть спору: Комунальне підприємство «Жилбудсервіс» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича, в якій просить визнати недійсним Договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №477 від 16.12.2020, укладений між ФОП Клімковим О.І. та КП «Жилбудсервіс».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2020 між ФОП Клімковим О.І. та КП «Жилбудсервіс» було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №477, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався за завданням позивача надати послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя, а саме за адресами: вул. Матросова, 1, 2, вул. Донєцкая, 38а, вул. Центральна, 11, згідно Додатку №1 до цього Договору, а позивач, у свою чергу, зобов'язався оплачувати надані послуги в розмірі, порядку та на умовах, визначених Договором.
Позивач вказує, що Договір від його імені підписано попереднім директором ОСОБА_1 , якого 17.03.2021 розпорядженням керівника Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області звільнено з посади директора КП «Жилбудсервіс». Після звільнення останнього підприємство встановило, що у грудні 2020 року, тобто за три місяці до звільнення, ОСОБА_1 від імені КП «Жилбудсервіс» та всупереч інтересам позивача було укладено 43 ідентичні договори з ФОП Клімковим О.І., який є колишнім працівником цього підприємства.
Як зазначає позивач, спірний Договір було укладено в умовах реального конфлікту інтересів в обхід тендерних процедур, оскільки директор КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 був особисто знайомий з Клімковим О.І., який працював на даному підприємстві з 09.10.2008 по 09.10.2017 на посаді начальника житлово-комунального господарства, тому Договір №477 від 16.12.2020 підлягає визнанню недійсним.
Також позивач стверджує, що ОСОБА_2 в період з 16.12.2020 по 23.12.2020 від імені КП «Жилбудсервіс» здійснив закупівлю ідентичних послуг на загальну суму 2 001 355 грн. 20 коп. згідно Договорів про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №470-488 від 16.12.2020, №489-507 від 17.12.2020 та №523-527 від 23.12.2020 без проведення процедури публічних закупівель та з поділом предмету закупівлі на частини. Позивач вважає, що наведене є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та самостійною підставою для визнання спірного Договору недійсним.
Окремо позивач наголосив, що 12.07.2021 за фактом зловживання ОСОБА_1 службовим становищем було порушено кримінальне провадження.
До того ж, у позовній заяві КП «Жилбудсервіс» поставив сім запитань ФОП Клімкову О.І. в порядку ст. 90 ГПК України та навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що складають 10 000 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021 справу №913/719/21 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.12.2021 о 16 год. 10 хв.
16.11.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вважає позовну заяву необґрунтовано та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідач вказує, що він не є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». В свою чергу, позивачем не надано доказів наявності реального конфлікту інтересів. Робота Клімкова О.І. в період з 2008 року по 2017 роки в КП «Жилбудсервіс» не свідчить про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу. Відповідач стверджує, що жодних обґрунтувань наявності між Клімковим О.І. та ОСОБА_1 особистих, сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків, які мали місце на момент укладання Договору, позивачем не наведено та доказів не надано.
Також наголошує, що не є підставою для визнання Договору недійсним наявність кримінального провадження за фактом укладення 43 Договорів про надання послуг, в якому ні ФОП Клімков О.І., ні колишні посадові особи КП «Жилбудсервіс» не є підозрюваними чи обвинуваченими, оскільки це провадження розслідується за можливим фактом порушення тендерних процедур і жодних рішень на його підтвердження слідчими органами не винесено. Тому, на думку відповідача, позивач намагається таким чином уникнути обов'язку по сплаті заборгованості за Договором.
Крім того, відповідач зауважив, що позивач в позовній заяві посилався на порушення ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» як на підставу для визнання Договору недійсним, однак ця стаття містить лише чотири частини. Відповідач вважає, що аналіз спірного Договору свідчить про те, що його умови не суперечать вимогам чинного законодавства.
До того ж, відповідач зазначає, що з позовної заяви не зрозуміло які саме цивільні права та інтереси в результаті визнання цього Договору недійсним будуть захищені. Сторонами прийнято Договір до виконання, його умови виконані ФОП Клімковим О.І. належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт, тому підстави для визнання Договору недійсним відсутні.
Відповідач звертає увагу, що шляхом визнанням недійсним Договору позивач намагається уникнути необхідності провести з ним розрахунок за надані послуги.
Як вказує відповідач, вартість послуг у сумі 10 000 грн. на правову допомогу адвоката є неспівмірною з обсягом наданих послуг, не надано доказів їх надання та не доведено їх обсяг і вартість.
У зв'язку із наведеним відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Cуд долучив вказаний відзив з додатками до матеріалів справи.
Крім того, 16.11.2021 від відповідача на адресу суду надійшла заява свідка від 10.11.2021, в якій зазначив, що відмовляється надавати відповіді на запитання 1, 2 та 5, оскільки позивач не ставить під сумнів виконання відповідачем зобов'язань за спірним Договором. До того ж, ці запитання не впливають на можливість визнання недійсним цього Договору.
Надаючи відповідь на інші запитання, відповідач зауважив, що зареєстрований як ФОП в м. Щастя, видом діяльності якого є надання комунальних послуг, про що було відомо керівництву КП «Жилбудсервіс». Після проведення переговорів сторони прийшли до згоди та уклали Договір. Відповідач підтвердив, що був особисто знайомий перед укладенням Договору з попереднім директором КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_1 .
Також відповідач наголосив, що йому не відомо про те чи відбувалась процедура публічної закупівлі при укладенні Договору, оскільки його запросили до підписання Договору на кінцевій стадії. Відповідач звернув увагу, що один Договір не укладався у зв'язку з тим, що житлові будинки у м. Щастя не є єдиним житловим комплексом, натомість кожний будинок має свій унікальний інвентарний номер, паспорт будинку, адресу, технічні характеристики, особовий рахунок та картку обліку на підприємстві. Відтак, на думку відповідача, при укладенні 43 Договорів мало місце не дроблення об'єктів, а укрупнення.
Вказана заява свідка від 10.11.2021 долучена судом до матеріалів справи.
24.11.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач не надав належного обґрунтування необхідності дроблення предмета закупівлі, оскільки перед укладанням 43 Договорів відповідач обслуговував ті ж самі 140 будинків на підставі 2-х Договорів №5 та №3. Позивач вкотре наголосив, що відповідач послуги за спірним Договором не надавав.
Позивач вказує, що той факт, що Клімков О.І. працював 9 років на посаді начальника житлово-комунального господарства в КП «Жилбудсервіс» та був особисто знайомий з його директором ОСОБА_1 став визначальним при укладенні спірного Договору саме з Клімковим О.І .
Як зауважує позивач, 09.10.2017 Клімков О.І. був звільнений з посади начальника ЖКГ КП «Жилбудсервіс» та в подальшому 14.08.2021 вже як ФОП уклав з цим підприємством Договори №150 та №151 строком дії до 31.12.2018. Після закінчення строку їх дії 23.01.2019 було укладено Договір №18, а 29.10.2019 - Договір №19. Відтак, на думку відповідача за первісним позовом, ці Договори укладені при конфлікті інтересів, що свідчить про наявність підстав для визнання їх недійсними.
Позивач наголошує, що ділення предмета закупівлі на частини є недопустимим і порушує Закон України «Про публічні закупівлі». Посилання відповідача на те, що права позивача не будуть захищені, останній вважає безпідставними, оскільки заборгованість за спірним Договором утворена штучно шляхом підписання акту наданих послуг, тому задоволення даного позову усуне підстави для стягнення такої заборгованості.
Cуд долучив відповідь на відзив до матеріалів справи.
Окрім того, 24.11.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про часткову зміну підстав позову від 15.11.2021, в якій просив позовні вимоги задовольнити не у зв'язку із порушенням сторонами в моменту укладання спірного Договору ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а у зв'язку із порушенням ч. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі». Інші підстави позовних вимог розглядати в первинній редакції.
Подальший розгляд позовних вимог суд здійснює з урахуванням вказаної заяви.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.12.2021 запропоновано ФОП Клімкову О.І. у строк до 01.02.2022 надати заперечення на відповідь на відзив. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 09.02.2022 о 14 год. 50 хв.
25.01.2022 на адресу суду від ФОП Клімкова О.І. надійшли додаткові пояснення від 19.01.2022, в яких зазначає, що рішенням виконкому Щастинської міської ради було призначено КП «Жилбудсервіс» управителем багатоквартирних будинків, який став суб'єктом управління кожного окремого будинку для якого індивідуально розрахована ціна послуги з управління, в тому числі послуга з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, і така ціна відрізняється він іншого будинку внаслідок унікальності його технічних характеристик. При цьому, на думку відповідача, КП «Жилбудсервіс» не набув права чи обов'язку виступати суб'єктом управління групою цих будинків як єдиним житловим комплексом.
Отже, при укладенні спірного Договору від КП «Жилбудсервіс», виступаючи замовником, не мав підстав для проведення закупівлі окремих послуг для окремих будинків єдиним лотом, тому норму Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дроблення товару (послуг) він не порушував.
Також ФОП Клімков О.І. вказує, що формування груп будинків при укладенні Договорів №470-488 від 16.12.2020, №489-507 від 17.12.2020 та №523-527 від 23.12.2020 було проведено з метою уникнення складнощів при надмірному документообігу, який міг виникнути при укладенні договорів на кожний окремий будинок, і такий спосіб влаштовував обидві сторони.
Крім того, звертає увагу на те, що КП «Жилбудсервіс», яке підпадає під поняття замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», не мало обов'язку виконати закупівлю послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем з дотриманням цього Закону, оскільки в Єдиному закупівельному словнику відсутній належний код такої послуги.
До того ж, відповідач зауважує, що оскільки ціни на послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем затверджені виконкомом Щастинської міської ради за результатами проведеного конкурсу, то при закупівлі такого предмету як технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем Закон України «Про публічні закупівлі» в даному випадку не застосовується.
В зв'язку з наведеним відповідач просив приєднати до матеріалів справи ці додаткові пояснення та додатки до них, а також відмовити в задоволенні позову.
Вказані додаткові пояснення від 19.01.2022 долучені судом до матеріалів справи.
Крім того, 31.01.2022 через систему «Електронний суд» від ФОП Клімкова О.І. надійшли додаткові пояснення від 28.01.2022, в яких зазначає, що до КП «Жилбудсервіс» положення Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовуються у відповідності до п.п. 6 п. 5 ст. 3 Закону.
В зв'язку з чим відповідач просив приєднати до матеріалів справи ці додаткові пояснення та додатки до них, а також відмовити в задоволенні позову.
Суд долучив додаткові пояснення від 28.01.2022 до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.02.2022 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2022 о 15 год. 30 хв.
Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 02.03.2022 о 15 год. 30 хв., не відбулося у зв'язку з бойовими діями, що відбувалися у м. Харкові та Харківській області, про що 01.03.2022 учасників судових процесів було повідомлено на офіційному сайті Господарського суду Луганської області.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.05.2022 у справі №913/719/21 з метою збереження життя і здоров'я учасників справи, захисту їх законних прав та інтересів, відкладено розгляд справи №913/719/21 по суті на іншу дату та час.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.09.2022 розгляд справи №913/719/21 по суті призначено на 11.10.2022 о 16 год. 20 хв.
Проте, судове засідання призначене на 11.10.2022 не відбулося у зв'язку із військовою обстановкою в країні та в м. Харків, про що учасників судових процесів було повідомлено на офіційному сайті Господарського суду Луганської області.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.10.2022 розгляд справи №913/719/21 по суті призначено на 26.10.2022 о 08 год. 40 хв.
Будь-яких інших заяв по суті, додаткових доказів чи письмових пояснень до суду від учасників справи не надходило.
Представники сторін у судове засідання 26.10.2022 не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Натомість, для сторін на офіційному веб-сайті судової влади України розміщувалося оголошення про дату, час та місце розгляду справи, оскільки місцезнаходженням Комунального підприємства «Жилбудсервіс» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 91480, Луганська обл., м. Щастя, вул. Дружби, буд. 2-А, а Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Також ухвали Господарського суду Луганської області від 29.09.2022 та від 17.10.2022, направлялася сторонам на їх електронні адреси, а відповідачу і до «Електронного кабінету».
З огляду на викладене, сторони про дату, час та місце судових засідань повідомлялися належним чином.
У судовому засіданні 26.10.2022 суд, розглянувши справу по суті, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, ухвалив вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -
16.12.2020 між Фізичною особою-підприємцем Клімковим Олександром Івановичем (Виконавець, позивач за первісним позовом) та Комунальним підприємством «Жилбудсервіс» (Замовник, відповідач за первісним позовом) укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №477, відповідно до умов п. 1.1., 1.2. якого ФОП Клімков О.І. зобов'язується за завданням КП «Жилбудсервіс» надати згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 50700000-2 (послуги з ремонту і технічного обслуговування конструкцій), а саме: послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя, а саме за адресами: вул. Матросова, 1, 2, вул. Донєцкая, 38а, вул. Центральна, 11, згідно Додатку №1 до цього Договору (що є його невід'ємною частиною), а КП «Жилбудсервіс» у свою чергу зобов'язується оплачувати надані послуги в розмірі, порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 18).
Обслуговування повинно здійснюватися відповідно до Правил та норм технічної експлуатації житлового фонду, та іншими нормативними документами, що встановлюють обов'язкові вимоги до якості послуг, що надаються (п. 1.3 Договору).
Згідно з п. 1.4. Договору послуга вважається наданою після підписання акту прийому-здачі наданих послуг Замовником і Виконавцем.
Ціна послуг визначається Сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах прийому-здачі наданих послуг (п. 3.1. Договору).
Як визначено в п. 3.2. Договору вартість договору визначається сукупністю вартості наданих послуг, а саме - 47 738 грн. 88 коп.
Акт прийому-здачі наданих послуг підписується Сторонами до 01 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (п. 3.3. Договору).
За умовами п. 3.4. Договору Замовник зобов'язаний перераховувати Виконавцю суму зазначену в акті прийому-здачі наданих послуг протягом 7 календарних днів з моменту підписання такого акту.
Відповідно до п. 5.1. цей Договір діє з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині фінансового зобов'язання до повного їх виконання.
Договір підписаний зі сторони Виконавця ФОП Клімковим О.І., а зі сторони Замовника директором КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_1 .
Як вказує позивач, 17.03.2021 розпорядженням керівника Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області ОСОБА_1 звільнено з посади директора КП «Жилбудсервіс» (а.с. 62-64).
За твердженням позивача після звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП «Жилбудсервіс» підприємством було встановлено, що у грудні 2020 року, тобто за три місяці до звільнення, ОСОБА_1 від імені КП «Жилбудсервіс» та всупереч інтересам позивача було укладено 43 ідентичні договори з ФОП Клімковим О.І., який є колишнім працівником цього підприємства.
Як зазначає позивач, директор КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 був особисто знайомий з Клімковим О.І., який працював на даному підприємстві з 09.10.2008 по 09.10.2017 на посаді начальника житлово-комунального господарства, про що вказують відповідні накази по підприємству (а.с. 65-66).
Тому, на думку позивача, Договір №477 від 16.12.2020 було укладено в умовах реального конфлікту інтересів, в зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним.
Також позивач стверджує, що ОСОБА_2 в період з 16.12.2020 по 23.12.2020 від імені КП «Жилбудсервіс» здійснив закупівлю ідентичних послуг на загальну суму 2 001 355 грн. 20 коп. без проведення процедури публічних закупівель та з поділом предмету закупівлі на частини, що підтверджується укладеними між ФОП Клімковим О.І. та КП «Жилбудсервіс» Договорами про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №470-488 від 16.12.2020, №489-507 від 17.12.2020 та №523-527 від 23.12.2020 (а.с. 20-61).
Позивач вважає, що наведене є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та самостійною підставою для визнання спірного Договору недійсним.
Окремо позивач наголосив, що 12.07.2021 за фактом зловживання ОСОБА_1 службовим становищем було порушено кримінальне провадження, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.07.2021 (а.с. 19).
Таким чином, позивач вважає, що Договір №481 від 16.12.2020 є недійсним, оскільки його укладено з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також положень Закону України «Про запобігання корупції» в умовах реального конфлікту інтересів.
Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що він не є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». В свою чергу, позивачем не надано доказів наявності реального конфлікту інтересів. Робота Клімкова О.І. в період з 2008 року по 2017 роки в КП «Жилбудсервіс» не свідчить про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу. Відповідач стверджує, що жодних обґрунтувань наявності між Клімковим О.І. та ОСОБА_1 особистих, сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків, які мали місце на момент укладання Договору, позивачем не наведено та доказів не надано.
Також наголосив, що не є підставою для визнання Договору недійсним наявність кримінального провадження за фактом укладення 43 Договорів про надання послуг, в якому ні ФОП Клімков О.І., ні колишні посадові особи КП «Жилбудсервіс» не є підозрюваними чи обвинуваченими, оскільки це провадження розслідується за можливим фактом порушення тендерних процедур і жодних рішень на його підтвердження слідчими органами не винесено. Тому, на думку відповідача, позивача намагається таким чином уникнути обов'язку по сплаті заборгованості за Договором.
Крім того, відповідач зауважив, що позивач в позовній заяві посилався на порушення ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» як на підставу для визнання Договору недійсним, однак ця стаття містить лише чотири частини. Відповідач вважає, що аналіз спірного Договору свідчить про те, що його умови не суперечать вимогам чинного законодавства.
До того ж, відповідач зазначив, що з позовної заяви не зрозуміло які саме цивільні права та інтереси в результаті визнання цього Договору недійсним будуть захищені. Сторонами прийнято Договір до виконання, його умови виконані ФОП Клімковим О.І. належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт, тому підстави для визнання Договору недійсним відсутні.
Відповідач вказав, що при укладенні спірного Договору КП «Жилбудсервіс», виступаючи замовником, не мав підстав для проведення закупівлі окремих послуг для окремих будинків єдиним лотом, оскільки рішенням виконкому Щастинської міської ради було призначено КП «Жилбудсервіс» управителем багатоквартирних будинків, який став суб'єктом управління кожного окремого будинку для якого індивідуально розрахована ціна послуги з управління, в тому числі послуга з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, і така ціна відрізняється він іншого будинку внаслідок унікальності його технічних характеристик, тому норму Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дроблення товару (послуг) він не порушував.
ФОП Клімков О.І. стверджував, що формування груп будинків при укладенні Договорів №470-488 від 16.12.2020, №489-507 від 17.12.2020 та №523-527 від 23.12.2020 було проведено з метою уникнення складнощів при надмірному документообігу, який міг виникнути при укладенні договорів на кожний окремий будинок, і такий спосіб влаштовував обидві сторони.
На його думку, КП «Жилбудсервіс», яке підпадає під поняття замовника в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», не мало обов'язку виконати закупівлю послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем з дотриманням цього Закону, оскільки в Єдиному закупівельному словнику відсутній належний код такої послуги.
Відповідач вважає, що оскільки ціни на послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем затверджені виконкомом Щастинської міської ради за результатами проведеного конкурсу, то при закупівлі такого предмету як технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем Закон України «Про публічні закупівлі» в даному випадку не застосовується. Також положення Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовуються до нього і у відповідності до п.п. 6 п. 5 ст. 3 Закону.
В зв'язку з наведеним відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами було укладено Договір №477 від 16.12.2020, за умовами якого позивач мав надавати відповідачеві послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків в м. Щастя за адресами: вул. Матросова, 1, 2, вул. Донєцкая, 38а, вул. Центральна, 11.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Вирішуючи спір про визнання недійсним договору, суд повинен з'ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
При вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.10.2019 у справі №910/12959/18.
В якості однієї з підстав для визнання Договору №477 від 16.12.2020 недійсним позивач посилався на порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» в зв'язку із здійсненням колишнім директором КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_2 в період з 16.12.2020 по 23.12.2020 закупівлі ідентичних послуг на загальну суму 2 001 355 грн. 20 коп. без проведення процедури публічних закупівель та з поділом предмету закупівлі на частини у відповідності до укладених між ФОП Клімковим О.І. та КП «Жилбудсервіс» Договорів про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №470-488 від 16.12.2020, №489-507 від 17.12.2020 та №523-527 від 23.12.2020.
Так, Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
В статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і далі в редакції на час укладення спірного Договору) визначено основні терміни, які в ньому вживаються.
Так, згідно п. 6 цієї статті договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (п. 11 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад; 2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування); 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Окрім того, п. 4 вказаної статті визначає, що юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об'єктивних критеріїв.
Отже, КП «Жилбудсервіс», як комунальне підприємство, яке забезпечує потреби територіальної громади, більшістю голосів у вищому органі управління якого, у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, володіє орган місцевого самоврядування (на момент реєстрації Щастинська міська рада, а наразі Щастинська міська ВЦА), а також у статутному капіталі якого комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків та згідно відомостей з реєстру становить 100%, належить до замовників в розумінні ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».
За приписами п. 21 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку (п. 22 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Пунктом 25 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; 3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі»).
За приписами ч. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
З аналізу вказаної норми вбачається, що під заборону на придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель підпадає вчинення дій щодо поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Тобто такі дії мають своїм результатом укладення договорів про закупівлю та отримання замовником товарів, робіт, послуг без проведення процедури публічної закупівлі. Відтак, визначальним у цьому аспекті є саме наявність у замовника мети на уникнення процедури закупівлі.
Матеріали справи свідчать, що між ФОП Клімковим О.І. та КП «Жилбудсервіс» було укладено не лише Договір №477 від 16.12.2020, за яким останньому мали надаватися послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків в місті Щастя, а й інші Договори про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків, а саме №470-488 від 16.12.2020, №489-507 від 17.12.2020 та №523-527 від 23.12.2020.
В п. 1.1. цих Договорів передбачено, що ФОП Клімков О.І. має надавати КП «Жилбудсервіс» згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 50700000-2 (послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій), а саме: послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків.
У відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708 (далі - Порядок), який установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з п. 3 розділу I Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Національний класифікатор України - Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749.
Національний класифікатор «Єдиний закупівельний словник» (далі - ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб'єктів господарювання у торгах за межами України.
Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівель. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.
Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев'ята цифра - контрольна.
Таким чином, КП «Жилбудсервіс» здійснено 43 ідентичні закупівлі з однаковим предметом згідно з ЄЗС - ДК 021:2015 - 50700000-2 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій, протягом 8 днів.
Наведене вказує на те, що замовником - КП «Жилбудсервіс» з метою уникнення проведення процедури торгів та застосування Закону України «Про публічні закупівлі» було здійснено поділ предмета закупівлі «Послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків», код за ДК 021:2015 - 50700000-2 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій, в результаті якого були укладені 43 ідентичні Договори про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №470-488 від 16.12.2020, №489-507 від 17.12.2020 та №523-527 від 23.12.2020.
При цьому, той факт, що ціна кожного з цих Договорів не перевищує 200 000 грн. не є вирішальною в даному випадку, оскільки загальна сума Договорів, укладених у період з 16.12.2020 по 23.12.2020 з однаковим кодом закупівлі становить 2 001 355 грн. 20 коп., що значно перевищує вказану суму.
В свою чергу, відповідач належним чином не обґрунтував необхідність укладання такої кількості ідентичних Договорів з однаковим кодом предмета закупівлі.
Відтак, суд вважає підтвердженими підстави для визнання Договору №477 від 16.12.2020 недійсним, в зв'язку із його невідповідністю приписам ч. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже недодержанням в момент вчинення цього правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України щодо того, що зміст правочину не може суперечити іншим актам цивільного законодавства, зокрема Закону України «Про публічні закупівлі».
Натомість, посилання відповідача на те, що аналіз спірного Договору свідчить про те, що його умови не суперечать вимогам чинного законодавства, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеним.
Також суд критично оцінює доводи відповідача про те, що формування груп будинків при укладенні Договорів №470-488 від 16.12.2020, №489-507 від 17.12.2020 та №523-527 від 23.12.2020 було проведено з метою уникнення складнощів при надмірному документообігу, який міг виникнути при укладенні договорів на кожний окремий будинок, оскільки дії сторін з метою уникнення складнощів при укладенні договорів не можуть бути належною підставою для обґрунтування придбання послуг без проведення процедур закупівель шляхом поділу предмету закупівлі на частини з метою уникнення як проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель, так і застосування Закону України «Про публічні закупівлі».
Твердження відповідача про те, що в даному випадку Закон України «Про публічні закупівлі» не застосовується, оскільки в Єдиному закупівельному словнику відсутній належний код послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, суд не бере до уваги з огляду на те, що в ЄЗС наявна послуга за кодом 50700000-2 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій, яка й була предметом вищевказаних Договорів. В свою чергу, затвердження виконкомом Щастинської міської ради за результатами проведеного конкурсу ціни на послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем не давало права КП «Жилбудсервіс» як замовнику здійснювати закупівлю послуг та укладати відповідні Договори без застосування Закону України «Про публічні закупівлі».
Оскільки, згідно п. 5 ч. 6 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», на яку посилався відповідач, цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів: закупівлі товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Тобто положення щодо не застосування Закону стосуються замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання та здійснюють закупівлю послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Відповідач стверджував, що КП «Жилбудсервіс» відноситься до замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, оскільки є суб'єктом, що здійснює господарську діяльність в окремих сферах щодо централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох з таких сфер, зокрема, забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення.
Пунктами 1.4 та 1.5 глави 1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 №307, в редакції, чинній станом на момент укладення спірного Договору, передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) у разі, якщо системи централізованого водопостачання та/або водовідведення суб'єктів господарювання розташовані в одному чи декількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання - більше ніж триста тисяч метрів кубічних на рік; з централізованого водовідведення - більше ніж двісті тисяч метрів кубічних на рік. Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) для суб'єктів господарювання, що не підпадають під критерії регулювання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені пунктом 1.4 цих Ліцензійних умов.
Таким чином, суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, повинен мати ліцензію.
Проте, доказів наявності у КП «Жилбудсервіс» ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на момент укладення спірного Договору суду надано не було, тому відповідачем не доведено, що КП «Жилбудсервіс» належало на час укладення спірного Договору до замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
Також відповідачем не було надано і будь-яких доказів затвердження виконкомом Щастинської міської ради тарифів на послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем. Оскільки посилання відповідача на рішення виконавчого комітету Щастинської міської ради №1 від 03.01.2018 є безпідставним з огляду на те, що в ньому не міститься будь-яких положень щодо затвердження ціни (тарифу) на такі послуги і воно стосується призначення управителя багатоквартирних будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Щастя.
Відтак, суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що до нього положення Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовуються у відповідності до п.п. 6 п. 5 ст. 3 Закону.
Посилання відповідача на те, що норму Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дроблення товару (послуг) він не порушував, оскільки після призначення КП «Жилбудсервіс» управителем багатоквартирних будинків, воно стало суб'єктом управління кожного окремого будинку для якого індивідуально розрахована ціна послуги з управління, в тому числі послуга з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, і така ціна відрізняється від іншого будинку внаслідок унікальності його технічних характеристик, суд не приймає до уваги з огляду на те, що лише в деяких з цих Договорів зазначено один будинок, а в решті два і більше. Тому такі посилання відповідача є надуманими та не відповідають дійсності.
Окрім того, суд зауважує про те, що доводи відповідача щодо розміщення на веб-порталі публічних закупівель звітів про укладені Договори без використання електронної системи закупівель самі по собі спростовують його твердження про не застосування до нього положень Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки розміщення таких звітів здійснюється у відповідності до ч. 3 ст. 3 цього Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень. Однак, в даному випадку мова не йде про закупівлю послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, оскільки, як було вказано судом вище, замовник поділив предмет закупівлі в розмірі 2 001 355 грн. 20 коп. на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель та застосування цього Закону. До того ж, з переліку кодів закупівель, які були зазначені відповідачем, не можливо визначити, яка з них стосується саме спірного Договору. Загалом позиція відповідача вбачається суперечливою, оскільки він одночасно стверджує про те, що КП «Жилбудсервіс» на час укладення спірного Договору було замовником, на якого не поширюються положення Закону, і в той же час намагається довести здійснення закупівель послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, вартість яких не перевищувала 50 тисяч гривень, згідно із ч. 3 ст. 3 цього Закону.
Іншою підставою для визнання Договору №477 від 16.12.2020 недійсним КП «Жилбудсервіс» визначало порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», в зв'язку з його укладенням в умовах реального конфлікту інтересів.
Вказаний Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
В ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції на час укладення Договору) визначено основні терміни, які в ньому вживаються, зокрема:
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюби, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом.
Організаційно-розпорядчими обов'язками виступають обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.
В свою чергу, адміністративно-господарські функції обов'язки - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).
Тобто, директор комунального підприємства - це посадова особа, на яку поширюється положення Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до положень статуту Комунального підприємства «Жилбудсервіс», затвердженого рішенням Щастинської міської ради від 15.02.2018 №82/5 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), яке оприлюднене на офіційному веб-сайті Щастинської міської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Луганської області, директор підприємства укладає правочини, договори, угоди самостійно на суму, що не перевищує розмір статутного капіталу підприємства. Самостійно укладає угоди в межах бюджетних асигнувань, передбачених бюджетними програмами Щастинської міської ради, а також угоди за результатами проведених конкурсних торгів за рахунок державних коштів. Самостійно укладає угоди з надання послуг без обмеження розміру сум. Укладає договори оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі підприємства з дозволу Щастинської міської ради.
Таким чином, ОСОБА_1 за своєю посадою, як директор підприємства, станом на момент укладення Договору №477 від 16.12.2020 мав відповідні повноваження на його укладення.
Однак, укладення від імені КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_1, який на той час був керівником цього підприємства, Договору №477 від 16.12.2020 з ФОП Клімковим О.І., який до 09.10.2017 перебував у трудових відносинах з КП «Жилбудсервіс», не свідчить про суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, а отже і про наявність реального конфлікту інтересів.
Позаяк, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а необхідно безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчать як про наявність приватного інтересу ОСОБА_1, як колишнього директора КП «Жилбудсервіс» та замовника процедури закупівлі, стосовно укладення з ФОП Клімковим О.І. спірного Договору, так і про суперечність його службових повноважень чи її реальний вплив на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
З огляду на викладене, суд не вбачає ознак реального конфлікту інтересів у колишнього директора КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_1 на момент укладення спірного Договору, тому не приймає такі доводи до уваги.
Відтак, підстави для визнання Договору №477 від 16.12.2020 недійсним у зв'язку із його невідповідністю вимогам Закону України «Про запобігання корупції», суд вважає не доведеними.
Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо того, що 12.07.2021 за фактом зловживання ОСОБА_1 службовим становищем було порушено кримінальне провадження, оскільки з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.07.2021 вбачається лише те, що 12.07.2021 було зареєстровано кримінальне провадження №12021131500000156 за фактом зловживання службовим становищем в грудні 2020 року посадовими особами КП «Жилбудсервіс», які уклали 43 Договори з ФОП Клімковим О.І.
Таким чином, в даному Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань не йдеться про наявність порушення кримінального провадження за фактом зловживання колишнім директором КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_1 службовим становищем.
Твердження відповідача про те, що умови спірного Договору виконані ФОП Клімковим О.І. належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт, тому підстави для визнання Договору недійсним відсутні, не беруться судом до уваги.
Оскільки наразі надання ФОП Клімковим О.І. послуг за Договором №477 від 16.12.2020 в тому обсязі, в тих будинках та в той період як зазначає відповідач, не підтверджено, так як Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №8 від 20.01.2021 та №51 від 18.02.2021 (а.с. 101-102) не містять деталізації наданих послуг, в зв'язку з чим відсутня можливість стверджувати, що ним надавалися КП «Жилбудсервіс» саме послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем вказаних житлових будинків.
За таких обставин, наразі матеріалами справи в сукупності не підтверджено надання ФОП Клімковим О.І. послуг за Договором №477 від 16.12.2020 на загальну суму 47 738 грн. 88 коп., що унеможливлює дійти висновку про те, що такі послуги були надані КП «Жилбудсервіс» саме в тих обсягах, переліку та на суми, що зазначені в Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Більш того, суд зауважує, що взагалі виконання договору або його невиконання чи неналежне виконання не є вирішальним для визнання такого договору недійcним.
Позаяк, наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним.
Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц.
Також недоречними є посилання відповідача на те, що не зрозуміло які права та інтереси позивача будуть захищені, а вимогою про визнання недійсним спірного Договору позивач намагається уникнути необхідності провести з ним розрахунок. Оскільки позивач зазначав, що задоволення даного позову усуне підстави для стягнення з нього заборгованості за спірним Договором, яка утворена штучно шляхом підписання Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). При цьому, як вказувалося судом, наразі не можливо достеменно стверджувати про надання відповідачем послуг в тих обсягах, переліку та на суми, що зазначені в Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, заперечення відповідача проти позову суд визнає необґрунтованими та не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин, Договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №477 від 16.12.2020, укладений між ФОП Клімковим О.І. та КП «Жилбудсервіс», підлягає визнанню недійсним.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп., а також витрати, які КП «Жилбудсервіс» понесло та які очікувало понести у зв'язку із розглядом справи, в розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір в сумі 2 270 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.
Стосовно судових витрат, які КП «Жилбудсервіс» понесло та які очікувало понести у зв'язку із розглядом справи, в розмірі 10 000 грн. 00 коп., суд вказує таке.
За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
У позовній заяві КП «Жилбудсервіс» навело попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які воно понесло та які очікувало понести у зв'язку із розглядом справи, в розмірі 10 000 грн., які просив стягнути із ФОП Клімкова О.І.
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд наголошує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.
Разом з тим, позивачем було додано лише свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС №8362/10 від 08.10.2019 та ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія КС №902870 від 16.09.2021 (а.с. 67-68).
Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат в розмірі 10 000 грн. КП «Жилбудсервіс» надано не було, а отже не доведено їх понесення.
При цьому, в позовній заяві КП «Жилбудсервіс» повідомило, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду або до закінчення судових дебатів.
Оскільки до закінчення судових дебатів позивач не надав таких доказів у нього залишається право подати їх протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що питання про розподіл судових витрат, які КП «Жилбудсервіс» понесло та які очікувало понести у зв'язку із розглядом справи, в розмірі 10 000 грн. 00 коп., може бути вирішене судом лише за наслідками надання позивачем належних доказів їх понесення.
Щодо розгляду даної справи у розумний строк, суд зауважує таке.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі Kudla v. Poland заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі Vernillo v. France заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі Frydlender v. France заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі Wierciszewska v. Poland заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі Capuano v. Italy заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у п. 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
В даній справі підготовче провадження було закрито ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.02.2022 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2022.
Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно з ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Натомість Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 та №573/2022 від 12.08.2022 воєнний стан продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Харківську міську територіальну громаду із центром у м. Харків, де розташовано Господарський суд Луганської області, було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022.
Таким чином, судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 02.03.2022, не відбулося в зв'язку з бойовими діями, що відбувалися у м. Харкові та Харківській області, про що 01.03.2022 учасників судових процесів було повідомлено на офіційному сайті Господарського суду Луганської області.
Отже, розгляд даної справи по суті у строки, визначені ч. 2 ст. 195 ГПК України, було унеможливлено через обставини, які не залежали від волі суду.
Разом з тим, судом було вжито всі залежні від нього заходи для відновлення можливості розгляду даної справи по суті в розумний строк.
Як вказав Верховний Суд в постанові від 01.02.2022 у справі №160/12705/19 у процесуальному законодавстві поняття розумний строк та своєчасний розгляд застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття розумний строк вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб'єктом владних повноважень).
Зміст поняття розумні строки охоплює собою такі аспекти: 1) розумний строк - це найкоротший з можливих строків розгляду й вирішення справи, однак, такий строк не можна ототожнювати із швидким розглядом справи: тривалість розумних строків повинна бути найкоротшою, але достатньою для того, щоб справа була всебічно досліджена судом з наданням оцінки аргументам та доводам учасників справи, які ґрунтуються на поданих ними доказах; 2) на тривалість розумного строку мають вплив різні фактори, як об'єктивного (поведінка учасників справи, складність справи, необхідність залучення та дослідження додаткових доказів, завантаженість суду тощо), так і суб'єктивного характеру (поведінка судді та працівників апарату суду).
Отже, складовими елементами розумного строку є періоди (проміжки часу), протягом яких: 1) суд розглядає справу та приймає по ній рішення; 2) здійснює перегляд судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, приймає остаточне рішення у справі; 3) остаточне судове рішення набуває законної сили та може бути звернено до виконання; 4) судове рішення виконується.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття розумний строк.
Відтак, суд вважає, що розгляд даної справи по суті здійснено у розумні строки з урахуванням факторів об'єктивного характеру, а саме запровадження воєнного стану в Україні та перебування суду безпосередньо в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Суд звертає увагу сторін, що згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розмістити повідомлення для Комунального підприємства «Жилбудсервіс» та Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича про ухвалення рішення у даній справі на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов Комунального підприємства «Жилбудсервіс» до Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним Договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків №477 від 16.12.2020, укладений між Фізичною особою-підприємцем Клімковим Олександром Івановичем ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Комунальним підприємством «Жилбудсервіс» (91480, Луганська обл., Щастинський р-н, м. Щастя, вул. Дружби, буд. 2-А, ідентифікаційний код 35629024).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Жилбудсервіс» (91480, Луганська обл., Щастинський р-н, м. Щастя, вул. Дружби, буд. 2-А, ідентифікаційний код 35629024) судовий збір в сумі 2 270 грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 04.11.2022.
Суддя А.В. Іванов