просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
01 листопада 2022 року м.Харків Справа № 913/899/21
Провадження № 14/913/899/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 4543284,17 грн.
Секретар судового засідання Чуєва М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача (в режимі відеоконференції) - адвокат Оборський Я.В., довіреність № 14-110 від 27.04.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2248 від 03.07.2018;
від відповідача - представник не прибув.
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Луганської області через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою, в якій просить стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» 4543284,17 грн, в тому числі: 3% річних у сумі 1507873,39 грн, інфляційні втрати у сумі 3035410,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013 №13-204-Б в частині своєчасної та повної оплати за спожитий газ.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.12.2021 позовну заяву б/н від 01.12.2021 Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишено без руху.
Ухвалою суду від 15.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/899/21. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 10.01.2022 о 10 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 10.01.2022 відкладено підготовче засідання на 31.01.2022 о 10 год. 00 хв.
10.01.2022 представник позивача надіслав до Господарського суду Луганської області через підсистему «Електронний суд» заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 31.01.2022 о 10 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи Easycon.
Ухвалою суду від 13.01.2022 заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду б/н від 10.01.2022 задоволено.
28.01.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 25.01.2022 № 01-02-45/141, яким він просить у задоволенні позову відмовити та зменшити розмір 3% річних, а також інфляційних втрат до 1 гривні.
При обґрунтуванні своєї правової позиції відповідач посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, а також на складне фінансове становище, яке виникло у Товариства внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 581.
Крім того, відповідач зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вже зверталось до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про стягнення заборгованості в розмірі 31083156,21 грн, яка складається з суми основного боргу в розмірі 21206678,13 грн, пені в розмірі 6269972,01 грн, 3% річних в розмірі 483561,20 грн, інфляційних нарахувань в розмірі 3122944,87 грн, посилаючись на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором купівлі-продажу природного газу № 13-204-Б від 04.01.2013 р.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 25.05.2016 по справі № 913/397/16 вказаний позов був задоволений частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суму основного боргу в розмірі 21206678,13 грн, 3% річних в розмірі 465949,94 грн, інфляційних нарахувань в розмірі 3122944,87 грн, судовий збір в розмірі 164888,18 грн, в частині стягнення 3% річних в розмірі 17611,26 грн та пені в розмірі 6269972,01 грн було відмовлено.
Також, Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» була заявлена вимога про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13-204-Б від 04.01.2013 в загальному 4307373 грн 71 коп., з яких: 1012886 грн 78 коп. - 3 % річних; 3294486 грн 93 коп. - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Луганської області вказаний позов було задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 3% річних в сумі 1012886 грн 78 коп., інфляційні втрати в сумі 3294486 грн 93 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 64610 грн 60 коп.
Разом із вимогами цієї позовної заяви сума заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань складає 18709524,70 грн, що складає 88% від стягненої суми основного боргу (21206678,13 грн).
Відповідач також повідомив, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. були винесені постанови про накладання арешту на рахунки боржника, що обліковується на балансі АТ «Луганськгаз». Зокрема, в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 58204438 постановою від 25.01.2019 та постановою від 24.04.2019 було накладено арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику АТ «Луганськгаз» (його філіям). У зв'язку з арештом майна (коштів) АТ «Луганськгаз», повністю заблокована робота підприємства.
До складу зведеного виконавчого провадження входять наступні виконавчі провадження: № 58512708, № 58512742, № 52829916, № 53637985, № 56087091, № 53491662, № 62852005, № 62865622, № 63049178, № 63049383, № 63348518, № 63348729, № 63357120, № 63357557, № 63879879, № 63967270, № 64989614, № 65940953, № 66126526, № 66317894, № 67007834. За зазначеними виконавчими провадженнями приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков І.М. щоденно здійснює списання грошових коштів, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику АТ «Луганськгаз» (його філіям), здійснює розподіл грошових коштів за виконавчими провадженнями та щомісячно, за проханням АТ «Луганськгаз», надає інформацію щодо розподілу грошових коштів по зведеному виконавчому провадженню № 58204438.
Приватний виконавець Щербаков І.М. без участі АТ «Луганськгаз» приймає рішення, за якою справою та за яким контрагентом здійснюються зарахування грошових коштів з усіх рахунків боржника.
Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період 19.01.2019 р. по 24.01.2022 р. за контрагентом Щербаковим І.М. було списано 138596546,19 грн.
Також відповідач зазначив, що до складу зведеного виконавчого провадження входить ВП № 62865622 про примусове виконання наказу № 913/37/16 від 11.04.2016, виданого Господарським судом Луганської області, проте за цією справою та за договором купівлі-продажу природного газу № 13-204-Б від 04.01.2013 р. за весь період жодних сум зараховано не було.
З огляду на вказане, відповідач вважає, що порушення зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 13-204-Б від 04.01.2013 р. за період з 25.01.2019 р. по 30.09.2021 р. сталося не з вини АТ «Луганськгаз», а тому відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яка передбачена ст. 625 ЦК України, застосовуватись не повинна.
Ухвалою суду від 31.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 14.03.2022; відкладено підготовче засідання на 21.02.2022 о 10 год. 00 хв.
01.02.2022 позивач через підсистему «Електронний суд» надіслав суду відповідь на відзив б/н від 01.02.2022, в якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
Як зазначив позивач, відповідач у відзиві не навів обґрунтованих підстав, які б спростували аргументи та обставини, викладені у позовній заяві, а відтак не спростував заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач не заперечує щодо наведених у позові фактів та обставин порушення ним умов договору в частині недотримання строків сплати грошових зобов'язань за поставлений газ, а також щодо розміру нарахованих позивачем трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Відповідач лише зазначає, що позовні вимоги підлягають відхиленню, а розмір інфляційних втрат та 3% річних зменшенню до 1 грн з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, а також у зв'язку з наявністю обставин непереборної сили.
Позивач зауважив, що аналіз норм цивільного законодавства свідчить про те, що повноваження суду на зменшення розміру відповідальності, застосованої до боржника за порушення зобов'язання, стосується виключно нарахованих кредитором сум неустойки (штрафу та пені). Звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених договором термінів та не позбавляє кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, чинним законодавством не передбачено.
Щодо застосування правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 в правовідносинах, пов'язаних зі стягненням процентів річних передбачених ст. 625 ЦК України, позивач зазначив наступне.
Відповідачем, при зазначенні про право суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, не враховано, що відповідне зменшення процентів річних Велика Палата Верховного Суду допустила у справі № 902/417/18 з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та зокрема критеріїв розумності, справедливості та пропорційності.
Так, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 відповідачем у відзиві зазначається лише ті критерії, які визначені статтею 233 ГК України для зменшення штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), а саме: майновий стан відповідача. Водночас, Велика Палата у справі № 902/417/18 при зменшенні розміру нарахованих процентів виходила з зовсім інших критеріїв, а саме: розумності, справедливості та пропорційності з огляду на очевидну не співмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду допустила можливість зменшення процентів, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи, а саме встановлення процентної ставки річних на рівні 40% та 96% і її явної невідповідності принципу справедливості. При цьому, нарахована у справі № 902/417/18 протягом 9 місяців сума річних була більшою за суму основаного боргу. В той час, у даній справі обставини такої очевидної неспівмірності заявлених до стягнення процентів річних, як у справі № 902/417/18, відсутні.
Також, позивач зазначив, що у справі № 902/417/18 кредитором було застосовано передбачену договором проценту ставку у розмірі 40% в період з 21.10.2017 по 19.01.2018 та 96% в період з 20.01.2021 по 09.07.2018. Зазначені ставки в 3 рази та більше разів перевищують як облікову ставку НБУ так і процентів ставки за комерційними кредитами. В той же час процентна ставка у даній справі була застосована позивачем у розмірі 3%, що прямо передбачено ст. 625 ЦК України. Зазначена процентна ставка є в 2 рази та більше разів меншою за облікову ставку НБУ так і процентних ставок за комерційними кредитами.
Крім того, позивач вважає, що наявність обставин непереборної сили не позбавляє позивача права на нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України.
З огляду на викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, у задоволенні клопотання про зменшення розміру нарахованих 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн - відмовити.
01.02.2022 представник позивача надіслав до Господарського суду Луганської області через підсистему «Електронний суд» заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 21.02.2022 о 10 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи Easycon.
Ухвалою суду від 02.02.2022 заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду б/н від 01.02.2022 задоволено.
10.02.2022 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення від 04.02.2022 № 01-02-45/227, в яких він повідомив, що правління Товариства проводить роботу щодо взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу на території Луганської області для зниження боргових навантажень.
Так, в січні 2022 р. між Товариством та АТ «НАК «Нафтогаз України» були укладені наступні правочини:
- договір про відступлення права вимоги, за яким АТ «Луганськгаз» відступає НАК «Нафтогаз України», а НАК «Нафтогаз України» набуває право вимоги від ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» виконання зобов'язання щодо сплати основного боргу в сумі 79874582,46 грн;
- угода між Товариством та НАК «Нафтогаз України» про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою зараховуються зустрічні однорідні вимоги за деякими зобов'язаннями.
Договори були вчинені 14.01.2022 та 17.01.2022, їх укладання надало змогу повністю закрити декілька виконавчих проваджень на зазначену вище суму.
Серед зобов'язань, за яким відбулося зарахування є припинення зобов'язання АТ «Луганськгаз» на суму 16593398,23 грн за ВП № 63357120 про примусове виконання наказу № 913/397/16 від 07.06.2016, виданого Господарським судом Луганської області (договір від 04.01.2013 № 13-24-Б).
Також, відповідач у запереченнях посилається на те, що за умовами договору від 04.01.2013 № 13-204-Б газ постачався до бюджетних організацій у 2013 році, тобто до початку бойових дій на сході України. Проте, в результаті проведення бойових дій на території Луганської області були пошкоджені газопроводи, які перебувають на обслуговуванні в структурних підрозділах Товариства, у зв'язку з чим зросли витоки природного газу в атмосферне повітря, виникла термінова необхідність в незапланованих ремонтах на цих газопроводах, при цьому обсяги природного газу були віднесені до виробничо-технічних витрат відповідача.
Крім того, через дію незаконних озброєних формувань та угруповань на території, не підконтрольній владі України у межах Луганської області, Товариство фактично позбавлене права володіння та користування майном, яке перебуває у власності та господарському відданні АТ «Луганськгаз» і його відокремлених структурних підрозділах. Разом з тим, АТ «Луганськгаз» втратило значну кількість споживачів природного газу.
Відповідач також посилається на те, що Сертифікатом ТПП № 581 підтверджено факт впливу форс-мажорних обставин, викликаних здійсненням антитерористичної операції, на господарську діяльність відповідача та неможливість належного виконання ним зобов'язань внаслідок їх настання.
Відповідач просить врахувати правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не лягати неправомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання неправдивих додаткових прибутків для кредитора.
При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19).
Відповідач просить врахувати суд, що розмір відсотків річних та інфляційних нарахувань по договору № 13-204-Б від 04.01.2013 є надмірним, оскільки разом із вимогами цієї позовної заяви сума заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань складає 18709524,70 грн, що складає 88% від суми основного боргу (21206678,13 грн).
На підставі викладеного, відповідач просить зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 25.01.2019 по 30.09.2021, до 1 гривні, судові витрати покласти на позивача.
Ухвалою суду від 21.02.2022 відкладено підготовче засідання на 09.03.2022 о 10 год. 45 хв.
21.02.2022 представник позивача надіслав до Господарського суду Луганської області через підсистему «Електронний суд» заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 09.03.2022 о 10 год. 45 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи Easycon.
Ухвалою суду від 23.02.2022 заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду б/н від 21.02.2022 задоволено.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Також рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану, веденням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, підготовче судове засідання 09.03.2022 не відбулося.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022 строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу голови Господарського суду Луганської області № 24 від 04.04.2022 установлено особливий режим роботи Господарського суду Луганської області в умовах воєнного стану з 04.04.2022 р.; тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду; рекомендовано учасникам справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обв'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду.
Проте, з метою забезпечення конституційного права особи на судовий захист, Господарський суд Луганської області ухвалою від 12.07.2022 у справі № 913/899/21 відклав підготовче засідання на 08.08.2022 о 10 год. 15 хв.
У зв'язку з регулярними обстрілами міста Харкова, місці знаходження Господарського суду Луганської області, та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи та працівників суду, ухвалою суду від 04.08.2022 у справі № 913/899/21 було відкладено підготовче засідання на 05.09.2022 о 12 год. 00 хв.
12.08.2022 представник позивача надіслав через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення б/н від 12.08.2022, в яких зазначив, що відповідачем жодними належними та допустимими доказами не доведено суду наявності підстав для відмови в позові та зменшення нарахованих згідно ст. 625 ЦК України сум за невиконання зобов'язання у строк, визначений умовами договору, а тому доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву позивач вважає необґрунтованими, а вимоги щодо зменшення розміру заявлених НАК «Нафтогаз України» до стягнення нарахувань - безпідставними.
З огляду на викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн. відмовити.
15.08.2022 до Господарського суду Луганської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Оборського Я.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 05.09.2022 о 12 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи Easycon.
Ухвалою суду від 18.08.2022 у справі № 913/899/21 заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду б/н від 04.08.2022 задоволено.
Ухвалою суду від 02.09.2022 у справі № 913/899/21 відкладено підготовче засідання на 04.10.2022 об 11 год. 30 хв.
29.09.2022 до Господарського суду Луганської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Оборського Я.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 04.10.2022 об 11 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи Easycon.
Ухвалою суду від 30.09.2022 у справі № 913/899/21 заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду б/н від 29.09.2022 задоволено.
Ухвалою суду від 04.10.2022 закрито підготовче провадження у справі № 913/899/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2022 о 10 год. 40 хв.
05.10.2022 до Господарського суду Луганської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - адвоката Оборського Я.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.11.2022 о 10 год. 40 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи Easycon.
Ухвалою суду від 06.10.2022 заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду б/н від 04.10.2022 задоволено.
У судовому засіданні 01.11.2022 прийняв участь представник позивача в режимі відеоконференції.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого представника не скористався.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
04.01.2013 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (зараз - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (зараз - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», далі - покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 13-204-Б (далі - договір).
За договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, які є кінцевими споживачами газу (далі - споживачам покупця).
За умовами п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання передачі.
Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ, та зараховується як оплата за газ. За наявності заборгованості покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (п. 6.2. договору).
За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором (п. 7.1. договору).
За умовами п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
В розділі 11 договору сторони зазначили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до іх повного здійснення.
В подальшому, сторони уклали низку додаткових угод до договору на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 № 13-204-Б: № 1 від 10.07.2013, № 2 від 31.12.2013, № 3 від 28.04.2014, № 4 від 15.05.2014, № 5 від 05.09.2014, № 6 від 10.11.2014, № 7 від 08.12.2014, № 8 від 22.12.2014, № 9 від 05.02.2015, № 10 від 10.03.2015, № 11 від 27.03.2015, № 12 від 06.04.2015, № 13 від 12.05.2015, № 14 від 03.06.2015, № 15 від 28.10.2015, № 16 від 02.11.2015, № 17 від 23.11.2015, № 18 від 25.11.2015, якими, зокрема, вносили зміни у ціну на газ, обсяги та строки поставки газу.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивачем було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 420815895,11 грн. Проте, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений договором строк чим порушив умови п. 6.1. договору.
Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням строків з оплати спожитого газу за договором купівлі-продажу природного газу № 13-204-Б від 04.01.2013 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про стягнення з останнього основного боргу в розмірі 21206678,13 грн, пені в розмірі 6269972,01 грн, 3% річних 465949,94 грн за зобов'язаннями січня 2013 року - грудня 2015 року за період прострочки з 20.02.2013 по 10.02.2016 та інфляційних нарахувань в розмірі 3122944,87 грн за зобов'язаннями серпня 2014 року - листопада 2015 року за період з жовтня 2014 року по січень 2016 року.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 25.05.2016 у справі № 913/397/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суму основного боргу в розмірі 21206678,13 грн, 3% річних в розмірі 465949,94 грн, інфляційних нарахувань в розмірі 3122944,87 грн та судовий збір в розмірі 164888,18 грн.
В частині стягнення 3 % річних в розмірі 17611,26 грн та пені в розмірі 6269972,01 грн - відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.12.2016 розстрочено виконання рішення Господарського суду Луганської області від 25.05.2015 у справі № 913/397/16, в сумі 24960461,12 грн, на 8 (вісім) років, із щомісячною сплатою:
- з грудня 2016 року по листопад 2020 року включно по 210000,00 грн;
- з грудня 2020 року по листопад 2024 року включно по 310009,61 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.01.2017 ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.12.2016 у справі № 913/397/16 частково скасовано.
Викладено абзац другий ухвали Господарського суду Луганської області від 01.12.2016 у справі № 913/397/16 у такій редакції:
«Розстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 25.05.2016 у справі № 913/397/16 на 5 років (60 місяців) зі сплатою з січня 2017 року по листопад 2021 року рівними частинами по 416007,68 грн. щомісячно та 416008,00 грн. у грудні 2021 року.».
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2017 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.01.2017 зі справи № 913/397/16 залишено без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - без задоволення.
В подальшому, оскільки оплата за договором проведена не була, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» з вимогою стягнути з відповідача по договору купівлі-продажу природного газу № 13-204-Б від 04.01.2013 інфляційні втрати в розмірі 3294486,93 грн за зобов'язаннями листопада та грудня 2015 року за період з 01.02.2016 по 31.08.2017, 3% річних в розмірі 1012886,78 грн за зобов'язаннями листопада та грудня 2015 року за період прострочки з 11.02.2016 по 14.09.2017.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.03.2018 у справі № 913/950/17 позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про стягнення 4307373,71 грн задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 3% річних в сумі 1012886,78 грн, інфляційні втрати в сумі 3294486,93 грн, витрати на сплачений судовий збір в сумі 64610,60 грн.
Предметом даного спору є стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1507873,39 грн та інфляційних втрат у сумі 3035410,78 грн, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем вартості поставленого в грудні 2015 року газу, за період прострочки з 01.12.2018 по 30.09.2021.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.ч.1, 2 ст. 506 ЦК України).
Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При розгляді справ № 913/397/16, № 913/950/17 господарський суд встановив, що на виконання умов договору у період з січня 2013 року по грудень 2015 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 420815895,11 грн, що підтверджується актами приймання - передачі газу. Зокрема, згідно Акту приймання-передачі природного газу за грудень 2015 року позивач поставив відповідачу газ в обсязі 2723,551 тис.куб.м. на суму 21158723,00 грн. Також судом встановлено, що оплата за договором проведена не була. Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України ці факти не підлягають повторному доказуванню.
Матеріали справи № 913/899/21 також свідчать про те, що відповідач здійснював оплату за спожитий у грудні 2015 року газ не своєчасно та не в повному обсязі. Вказане підтверджується довідкою АТ «НАК «Нафтогаз України» по підприємству АТ «Луганськгаз» за договором № 13-204-Б, яка міститься в матеріалах справи.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1507873,39 грн, нараховані за зобов'язаннями грудня 2015 року за період з 01.12.2018 по 30.09.2021, та інфляційні втрати у сумі 3035410,78 грн, нараховані за зобов'язаннями грудня 2015 року за період з 01.12.2018 по 30.09.2021.
Порушення строків оплати за поставлений у грудні 2015 року газ, а також наявність заборгованості відповідачем не оспорюється. Докази сплати заборгованості відповідачем не надані. Проте, відповідач просить у задоволенні позову відмовити та зменшити розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат до 1 гривні з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Частиною 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В даному випадку, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати, нарахування яких передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України. Стягнення з відповідача неустойки (штрафа, пені) позивачем не заявлено.
Виходячи з положень статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, Він зобов'язаний на вимогу кредитора, в разі порушення строку виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналіз цивільного законодавства свідчить про те, що повноваження суду на зменшення розміру відповідальності, застосованої до боржника за порушення зобов'язання, стосується виключно нарахованих кредитором сум неустойки (штрафу та пені). Звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених договором термінів та не позбавляє кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, чинним законодавством не передбачено.
Правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на які посилається відповідач обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат до 1 гривні, судом не враховуються, з огляду на наступне.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що Велика Палата Верховного Суду допустила можливість зменшення процентів, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та зокрема критеріїв розумності, справедливості та пропорційності, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40% та 96%, і її явної невідповідності принципу справедливості, в той час як у справі № 913/899/21 відсотки річних розраховані за встановленою у статті 625 ЦК України ставкою у розмірі 3%. При цьому, судом не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних.
Крім того, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 не містить жодних висновків, які свідчать про наявність у суду повноважень в частині зменшення нарахованих кредитором інфляційних втрат.
З огляду на викладене, клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат до 1 гривні не підлягає задоволенню.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат заявлених позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 1507873,39 грн та інфляційних втрат в сумі 3035410,78 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, булинок 87, ідентифікаційний код 05451150) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 3% річних у сумі 1507873,39 грн, інфляційні втрати у сумі 3035410,78 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 68149,30 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено - 04 листопада 2022 року.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ