вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
25 жовтня 2022 рокуСправа № 912/2007/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву від 12.11.2019 №55/2-08/1200 Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12г, м. Київ, 01001,
до відповідача 1: Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект", вул. Заводська, 3Б, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", вул. Софіївська, буд. 3, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500,
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-Трейдінг", проспект Дмитра Яворницького, буд. 22, м. Дніпро, 49027,
про визнання недійсним договору,
поданої в межах справи № 912/2007/18 про банкрутство Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект",
за участю представників:
від позивача - Колісник О.В., довіреність від 07.12.21 № 19/3-02/322;
від відповідача 1 - Карасюк О.В., постанова від 24.06.19;
від відповідача 2 - Квашук О.М., ордер від 17.08.22 ВА № 1035124;
від третьої особи - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Постановою від 24.06.2019 господарський суд визнав ПП "Спецзовнішкомплект" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута. Припинив повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Чикильдіної С.А., призначеною ухвалою суду від 17.08.2018. Призначив ліквідатором банкрута - ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 12.11.2019 № 55/2-08/1200 до відповідачів з вимогами про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №2001БВ від 07.11.2014, укладений між Приватним підприємством "Спецзовнішкомплект" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 23222306) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, буд. 3, ідентифікаційний код 38572311), від імені за дорученням та в інтересах якого діяло ТОВ "Ф-Трейдінг" (ліцензія ДКЦНФР на брокерську діяльність серії АГ № 579939 від 03.10.2011 до 03.10.2016) на підставі договору доручення № 200БД від 07.11.2014, з моменту його укладання;
- привести сторони у первісний стан, застосувавши двосторонню реституцію та:
стягнути з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, буд. 3, ідентифікаційний код 38572311) на користь Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 23222306) суму коштів, сплачену за договором купівлі-продажу цінних паперів № 2001БВ від 07.11.2014, в розмірі 15 001 600,00 грн.;
- списати з рахунку Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 23222306) у цінних паперах № НОМЕР_1 в Акціонерному банку "Південний" (ідентифікаційний код 20953647, ліцензія АЕ № 286610 від 10.10.2013) та зарахувати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, буд. 3, ідентифікаційний код 38572311) у цінних паперах № НОМЕР_2 в Акціонерному банку "Південний" (ідентифікаційний код 20953647, Ліцензія АЕ № 286610 від 10.10.2013) іменні інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "ІТТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ВПІФ "Платинум Інвест", код ЄДРІСІ 233277, код ЄДР 32588724), міжнародний номер ЦП (ISIN) UA4000175863 в кількості 12 800 шт.
- судові витрати покласти на відповідачів.
Ухвалою від 02.12.2019 господарський суд прийняв позовну заяву №55/2-08/1200 від 12.11.2019 кредитора - АТ "Державний ощадний банк України" до розгляду в межах справи №912/2007/18 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект"; постановив позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 18.12.2019 о 15:30, встановив сторонам строк для подання відзиву на позов, відповідь на відзив та заперечення; залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ТОВ "Ф-Трейдінг" та встановив третій особі строк для надання пояснень щодо позову.
17.12.2019 у строк встановлений судом до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву від 16.12.2019 №134 та заява про застосування строку позовної давності від 16.12.2019 №133, разом з доказами направлення іншим учасникам судового процесу.
23.12.2019 від арбітражного керуючого Карасюка О.В. надійшов відзив на заяву АТ "Ощадбанк", у якому просить задовольнити заяву АТ "Ощадбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №2001 БВ від 07.11.2014.
03.01.2020 до суду у строк встановлений судом від АТ "Державний ощадний банк України" надійшла відповідь на відзив ТОВ "Сідвелс".
13.01.2020 представником ТОВ "Сідвелс" у підготовчому засіданні подано клопотання про залишення позову без розгляду.
27.01.2020 на виконання вимог ухвали суду АБ "Південний" надав оригінал договору №2001БВ від 07.11.2014 купівлі-продажу цінних паперів.
29.01.2020 до суду надійшло заперечення на відповідь АТ "Ощадбанк" на відзив ТОВ "Сідвелс" №20 від 28.01.2020.
25.02.2020 до суду від позивача надійшло клопотання від 24.02.2020 про приєднання доказів до матеріалів справи.
27.02.2020 до суду на виконання вимог ухвали суду від позивача надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Сідвелс" про залишення заяви АТ "Ощадбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №2001БВ від 07.11.2014 без розгляду.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020, яке було залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 09.02.2022 №912/2007/18 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у справі №912/2007/18 скасовано. Справу №912/2007/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2022 позовну заяву від 12.11.2019 №55/2-08/1200 АТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним договору призначено судді Бестаченко О.Л.
Ухвалою від 07.06.2022 прийнято до свого провадження суддею Бестаченко О.Л. позовну заяву АТ "Державний ощадний банк України" від 12.11.2019 №55/2-08/1200 про визнання недійсним договору, подану в межах справи № 912/2007/18 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект". Підготовче засідання по розгляду позовної заяви АТ "Державний ощадний банк України" від 12.11.2019 №55/2-08/1200 про визнання недійсним договору призначено на 04.07.2022 на 11:00 год.
22.06.2022 на електронну адресу Господарського суду Кіровоградської області від Центрального апеляційного господарського суду надійшла ухвала від 21.06.2022 №912/2007/18 про витребування матеріалів справи №912/2007/18 за позовною заявою АТ "Державний ощадний банк України" від 12.11.2019 №55/2-08/1200 про визнання недійсним договору, подану в межах справи №912/2007/18 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект", у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "Сідвелс" на ухвалу суду від 07.06.2022 у справі №912/2007/18.
24.06.2022 до суду від арбітражного керуючого Карасюка О.В. надійшли письмові пояснення з урахуванням вимог постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 912/2007/18 від 23.06.2022 № 02-01/05-142, в яких вказано, що оспорюваний договір є фраудаторний, тобто вчинений на шкоду кредитору. До обставин, які дозволяють кваліфікувати оспорюваний правочин як фраудаторний відноситься: момент вчинення оспорюваного договору (07.11.2014, тобто після отримання 10.07.2014 ПП "Спецзовиішкомплект" листа про необхідність погашення кредитної заборгованості перед Банком в сумі 7 000 000,00 грн); боржник (ПП "Спецзовнішкомплект"), який придбав майно (цінні папери) на підставі оспорюваного договору після отримання 10.07.2014 ПП "Спецзовнішкомплект" листа про необхідність погашення кредитної заборгованості перед Банком в сумі 7 000 000,00 грн діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки уклав оспорюваний договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення погашення заборгованості Боржника перед Банком.
Ухвалою від 27.06.2022 господарський суд зупинив провадження з розгляду позовної заяви АТ "Державний ощадний банк України" від 12.11.2019 №55/2-08/1200 про визнання недійсним договору, поданої в межах справи №912/2007/18 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект" до перегляду ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2022 в апеляційному порядку та повернення матеріалів справи до Господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою від 12.07.2022 Центральний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2022 у справі №912/2007/18 без розгляду.
25.07.2022 матеріали справи № 912/2007/18 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою від 04.08.2022 господарський суд постановив поновити провадження з розгляду позовної заяви АТ "Державний ощадний банк України" від 12.11.2019 №55/2-08/1200 про визнання недійсним договору, поданої в межах справи №912/2007/18 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект" та призначив підготовче засідання на 25.08.2022 на 11:40 год.
23.08.2022 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" надійшов відзив на позовну заяву від 23.08.22, в якому викладено такі вимоги:
- в задоволенні позовних вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 2001БВ від 07.11.2014, укладеного між ПП "Спецзовнішкомплект" та ТОВ "Сідвелс", від імені, за дорученням та в інтересах якого діяло ТОВ "Ф-Трейдінг" відмовити в повному обсязі;
- прийняти заяву про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог і у випадку наявності, на думку суду, підстав для задоволення позовних вимог, відмовити у позові ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 2001БВ від 07.11.2014, укладеного між ПП "Спецзовнішкомплект" та ТОВ "Сідвелс", від імені, за дорученням та в інтересах якого діяло ТОВ "Ф-Трейдінг" у зв'язку зі спливом позовної давності;
- визнати поважною причину неподання разом з Відзивом на позовну заяву "Виписки по розрахунковому рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" за період з 01.10.2013 року по 20.04.2015 року з обов'язковим зазначенням всіх реквізитів призначення платежу", яку витребувано Адвокатським запитом та встановити додатковий строк для надання вказаного доказу до суду - на протязі десяти днів з моменту отримання вказаної Виписки від Відділення № 2 ПАТ "ПУМБ";
- винести ухвалу про витребування від Позивача - АТ "Державний ощадний банк України". Виписки по розрахунковому рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" за період з 01.10.2013 року по 20.04.2015 року з обов'язковим зазначенням всіх реквізитів призначення платежу.
25.08.2022 суд відкрив підготовче засідання.
Ухвалою від 25.08.2022 господарський суд частково задовольнив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", викладене в п. 3 прохальної частини відзиву на позовну заяву від 23.08.22, та встановив додатковий строк для подання "Виписки по розрахунковому рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" за період з 01.10.2013 року по 20.04.2015 року з обов'язковим зазначенням всіх реквізитів призначення платежу", яку витребувано адвокатським запитом - протягом трьох днів з моменту отримання вказаного доказу від Відділення № 2 ПАТ "ПУМБ"; задовольнив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", викладене в п. 4 прохальної частини відзиву на позовну заяву від 23.08.22, та витребувати від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Виписку по розрахунковому рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" за період з 01.10.2013 року по 20.04.2015 року з обов'язковим зазначенням всіх реквізитів призначення платежу; продовжив строк підготовчого провадження з розгляду позовної заяви від 12.11.2019 №55/2-08/1200 Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф-Трейдінг", про визнання недійсним договору, у справі № 912/2007/18 на тридцять днів; відклав підготовче засідання до 15.09.2022 на 11:40 год.
05.09.2022 до господарського суду від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2022 надійшов супровідний лист з витребуваним доказом.
06.09.2022 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" надійшло клопотання про витребування документу від 05.09.2022 №б/н, в якому представник відповідач 2 просить суд витребувати від АТ "ПУМБ" Виписку по розрахунковому рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" за період з 01.10.2013 року по 20.04.2015 року з обов'язковим зазначенням всіх реквізитів призначення платежу.
08.09.2022 на електронну пошту господарського суду (без КЕП) від ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект", арбітражного керуючого Карасюка О.В. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 07.09.2022 №02-01/05-256.
12.09.2022 до господарського суду від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 07.09.2022 №55/2-08/265.
15.09.2022 суд продовжив підготовче засідання.
У підготовчому засіданні представником відповідача 2 було заявлено усне клопотання про встановлення строку для подання заперечень на відповідь на відзив та додаткових пояснень щодо витребуваних судом доказів, а також продовження підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою від 15.09.2022 постановлено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" про витребування документу від 05.09.2022 №б/н задовольнити. Витребувати від Акціонерного товариства "ПУМБ" Виписку по розрахунковому рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" (код ЄДРПОУ: 23222306) за період з 01.10.2013 року по 20.04.2015 року з обов'язковим зазначенням всіх реквізитів призначення платежу. Усне клопотання представника відповідача 2 про встановлення та продовження процесуальних строків задовольнити частково. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" строк для подання заперечень на відповідь на відзив та додаткових пояснень щодо витребуваних судом доказів до 17.10.2022. Встановити позивачу, відповідачу 1 та третій особі строк на подання додаткових пояснень щодо витребуваних судом доказів до 24.10.2022. У задоволенні іншої частини усного клопотання представника відповідача 2 про встановлення та продовження процесуальних строків відмовити. Закрити підготовче провадження з розгляду позовної заяви призначити на 11.10.2022 на 11:20 год. Визначити резервну дату судового засідання - 25.10.2022 об 12:00 год.
04.10.2022 до суду від Акціонерного товариства "ПУМБ" надійшли виписки по рахунках ПП "Спецзовнішкомплект" за період з 01.10.2013 року по 20.04.2015 року.
11.10.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку з тривалою повітряною тривогою.
21.10.2022 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" на відповіді АТ "Державний ощадний банк України" та ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" на відзив на позовну заяву та додаткові пояснення ТОВ "Сідвелс" на витребувані судом докази.
24.10.2022 від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшли пояснення на заперечення.
25.10.2022 суд відкрив судове засідання з розгляду позовної заяви від 12.11.2019 №55/2-08/1199.
У судовому засіданні брали участь представники позивача та відповідачів, які підтримали заяви сторін у спорі.
Третя особа, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, представника до суду не направила, про причини неявки суд не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
07.11.2014 між ПП "Спецзовнішкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (далі - ТОВ "Сідвелс"), від імені за дорученням та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф-Трейдінг" (далі - ТОВ "Ф-Трейдінг") (ліцензія ДКЦНФР на брокерську діяльність серії АГ №579939 від 03.10.2011 до 03.10.2016) на підставі договору доручення №2000БД від 07.11.2014, укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № 2001БВ (далі - Договір купівлі-продажу цінних паперів).
Пунктом 1.1. Договору купівлі-продажу цінних паперів передбачено, що Продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, зобов'язаний передати у власність Покупцеві, а Покупець в порядку та на умовах визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, зобов'язаний прийняти та оплатити наступні цінні папери (надалі іменуються "ЦП"): вид, категорія та форма випуску ЦП - інвестиційні сертифікати іменні; найменування емітетнта ЦП - ТОВ "КУА "ІТТ-Менеджмент" (ВПІФ "Платинум Інвест"); номінальна вартість ЦП, грн - 1 000,00; валюта договору - українська гривня; кількість цінних паперів, шт. - 12 800 шт.; мінімальна ціна купівлі одного ЦП, грн - ціна за один ЦП розраховується шляхом ділення загальної суми договору на кількість ЦП; форма існування ЦП - бездокументарна; міжнародний номер ЦП (ISIN) - UA4000175863.
Відповідно до п. 1.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів загальна сума Договору, що підлягає сплаті Покупцем на користь Продавця згідно з цим Договором, складає:.
У п. 1.3 Договору купівлі-продажу цінних паперів вказано, що загальна сума Договору складає 15 001 600,00 грн.
Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу цінних паперів всі платежі по цьому Договору здійснюються в безготівковій формі, а саме: в національній валюті України - гривні. Покупець зобов'язується сплатити Продавцю 100% суми, вказаної у п. 1.2 Договору, до 13.10.2019 включно.
Продавець протягом 90 банківських днів від дати підписання цього Договору, забезпечує передачу цінних паперів Покупцю (п. 5.1 Договору купівлі-продажу цінних паперів).
Покупець набуває права власності на ЦП в порядку передбаченому законодавством України (п. 5.2 Договору купівлі-продажу цінних паперів).
Моментом виконання зобов'язань Покупця по оплаті ЦП є момент зарахування грошової суми, зазначеної в п. 1.2 цього Договору, на рахунок Продавця в повному обсязі (п. 5.3 Договору купівлі-продажу цінних паперів).
З 18.11.14 по 25.11.14 Покупець перерахував на рахунок Продавця 15 001 600,00 грн, що підтверджуються випискою з рахунка.
Позивач вбачає підстави для визнання Договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним, оскільки в момент укладення спірного договору директор ПП "Спецзовнішкомплект" ОСОБА_1 не мав достатніх повноважень на підписання такого договору. Так, на думку позивача, ОСОБА_1 без погодження із загальними зборами учасників Підприємства мав право укласти договори на суму, яка не перевищує 1,2 млн. грн., у той час, як відповідно до оспорюваного договору була сплачена сума в розмірі 15 001 600,00 грн. При цьому, загальними зборами учасників ПП "Спецзовнішкомплект" жодних рішень щодо надання згоди на укладення спірного договору не приймалось, а директор ПП "Спецзовнішкомплект" ОСОБА_1 не мав жодних повноважень на укладення договору купівлі-продажу цінних паперів. Враховуючи відсутність документів, які свідчили про надання згоди загальними зборами ПП "Спецзовнішкомплект" директору ОСОБА_1 на укладення спірного договору, Банк вважає, що ТОВ "Сідвелс" у відносинах з ПП "Спецзовнішкомплект" стосовно укладення спірного договору знало та за всіма обставинами не могло не знати про обмеження повноважень директора останнього на підписання такого договору. Арбітражний керуючий - ліквідатор ПП "Спецзовнішкомплект" Карасюк О.В., повідомив позивача, що будь-яких документів, які б підтверджували, що директор ПП "Спецзовнішкомплект" ОСОБА_1 мав достатні повноваження на укладення оспорюваного договору не було надано.
Ще однією підставою для визнання спірного договору недійсним, позивач зазначає обізнаність директора та засновників ПП "Спецзовнішкомплект" на час укладення договору щодо наявності кредитної заборгованості перед позивачем.
Позивач також звертає увагу на те, що в момент укладення спірного договору на рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" у період з 28.10.2014 по 24.11.2014 були кошти в розмірі 11 219 497,00 грн, які ПП "Спецзовнішкомплект" отримало від ТОВ "Сідвелс" за договорами купівлі-продажу насіння соняшника № 346 та № 347 від 10.10.2014р., укладених між ТОВ "Сідвелс" та ПП "Спецзовнішкомплект". АТ "Ощадбанк" не виключає, що продане ПП "Спецзовнішкомплект" насіння соняшника є майном, що було в забезпеченні АТ "Ощадбанк" з огляду на укладення між Банком та ПП "Спецзовнішкомплект" договору застави товарів в обороті № 18 від 29.11.2011. Крім того, не дивлячись на існуючу заборгованість ПП "Спецзовнішкомплект" перед Банком, про яку були обізнані директор ПП "Спецзовнішкомплект" та засновники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 07.11.2014 було укладено оспорюваний договір.
За оспорюваним договором ПП "Спецзовнішкомплект" у період з 18.11.2014 по 25.11.2014 перерахувало ТОВ "Сідвелс" 15 001 600,00 грн. Фактично, відбулось виведення вказаної суми з рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" на рахунок підконтрольного ОСОБА_2 підприємства - ТОВ "Сідвелс", шляхом укладення спірного договору.
На думку позивача, спірний договір було укладено з метою приховування коштів ПП "Спецзовнішкомплект" від розрахунків з Банком.
В позовній заяві позивач також посилається на підписання спірного договору зі сторони ТОВ "Сідвелс" заінтересованою особою щодо боржника.
Також на думку позивача, предмет договору купівлі-продажу цінних паперів і діяльність у сфері купівлі-продажу цінних паперів не відповідає статутним цілям та предмету діяльності ПП "Спецзовнішкомплект". Діяльність у сфері купівлі-продажу цінних паперів взагалі не властива для сторін спірного договору.
Крім цього, на думку позивача, у договорі не зазначено, яким чином була визначена саме така ціна цінних паперів, оскільки сторонами не вказано, чи зазначена в договорі ціна цінних паперів є біржовою, балансовою або іншою. Не вказується також, чи була ціна цінних паперів визначена за біржовим курсом або за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності. Жодні офіційні джерела не містять інформації щодо активів самого Пайового венчурного інвестиційного фонду "Платинум Інвест". З урахуванням наведеного, ПП "Спецзовнішкомплект" придбало майно за цінами вищими від ринкових, при цьому на момент прийняття на себе такого зобов'язання майна боржника було недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а зміст оскаржуваного договору суперечить нормам законодавства, яке регулює відносини у сфері обігу цінних паперів.
Позивач також зазначає, що на момент прийняття боржником зобов'язання згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів майна боржника було недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Господарський суд, надаючи оцінку аргументів, наведених учасниками справи, враховує наступне.
Спірний договір з боку ПП "Спецзовнішкомплект" підписано директором ОСОБА_1 , який діяв на підставі статуту.
Відповідно до п. 2.3 Договору купівлі-продажу цінних паперів покупець, підписуючи цей Договір, заявляє, зобов'язується та гарантує Продавцю, що має усі необхідні повноваження, право та дієздатність для підписання та виконання цього Договору, що особа, яка діє від імені Покупця та вказана в преамбулі цього Договору, прочитала та свідомо підписала цей Договір та наділена необхідними повноваженнями на його підписання, що при укладені даного Договору не порушує законних прав та інтересів третіх осіб.
Розділом 16 Статуту ПП "Спецзовнішкомплект" (в редакції, станом на час укладення спірних правочинів) передбачено, що збори Засновників є найвищим органом Підприємства і мають право приймати рішення з будь-яких питань його діяльності. До виключеної компетенції Зборів Засновників відноситься, з поміж інших питання затвердження правочинів по відчуженню та придбанню продукції, товарів, робіт і послуг, а також грошових коштів, Підприємства на суму, що перевищує 10% статутного фонду.
Пунктом 4 розділу 20 Статуту ПП "Спецзовнішкомплект" зазначено, що директор підзвітний Зборам Засновників і організує виконання їх рішень.
Директор самостійно укладає правочини по відчуженню та придбанню продукції, товарів, робіт і послуг, а також коштів, на суму, що не перевищує 10% статутного фонду (п. 6 розділу 20 Статуту ПП "Спецзовнішкомплект").
Розділом 34 Статуту ПП "Спецзовнішкомплект" вказано, що частки Засновників у статутному фонді (статутному капіталі) Підприємства складають: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , розмір внеску до статутного внеску 12 000 000,00 грн.
Припис абзацу першого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас, саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.
У зв'язку з наведеним слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України).
Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень (аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №906/100/17 та від 12.06.2018 року у справі №927/976/17).
При укладенні будь-якого договору сторони перевіряють повноваження відповідно до документів, які надають право сторонам укласти відповідний договір.
Так, в преамбулі спірного договору зазначено про те, що від імені ПП "Спецзовнішкомплект" діє директор Гордієнко С.М., що діє на підставі статуту.
Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірний договір купівлі-продажу цінних паперів від імені ТОВ "Сідвелс" було укладено ТОВ "Ф-Трейдінг" (ліцензія ДКЦНФР на брокерську діяльність серії АГ № 579939 від 03.10.2011 до 03.10.2016), яке здійснює професійну діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку та згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" є суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Відповідно до підпункту 3 частини 2 ст. 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон в редакції 07.11.14) передбачено, що суб'єктами первинного фінансового моніторингу є товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами.
Згідно ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).
Підпунктом 3 пункту 9 ст. 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (у редакції, що діяла на момент укладення договору) передбачено перелік документів необхідний для здійснення ідентифікації юридичної особи.
25.09.2019 арбітражний керуючий ліквідатор ПП "Спецзовнішкомплект" Карасюк О.В. звернувся письмово до ТОВ "Ф-Трейдінг" та просив повідомити письмово, чи здійснило ТОВ "Ф-Трейдінг" Ідентифікацію Покупця цінних паперів - ПП "Спецзовнішкомплект" на підставі Статуту та ряду інших документів, зокрема, чи не був директор ПП "Спецзовнішкомплект" обмежений в повноваженнях на укладення Договорів купівлі-продажу цінних паперів №1928БВ від 20.10.2014 та №2001БВ від 07.11.2014. Якщо такі повноваження були перевірені, просив надати копію протоколу загальних зборів учасників ПП "Спецзовнішкомплект" з наданням права директору ПП "Спецзовнішкомплект" укласти вказані договори. Крім того, просив надати усі документи пов'язані із укладенням вищезазначених договорів (копія листа додається).
У відповідь ТОВ "Ф-Трейдінг" повідомило ПП "Спецзовнішкомплект", що відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №708 від 22 травня 2015 року ТОВ "Ф-Трейдінг" не є торговцем цінними паперами та професійним учасником фондового ринку. Виходячи з вищезазначеного, у ТОВ "Ф-Трейдінг" відсутня можливість надати запитувану інформацію та документи.
ТОВ "Сідвелс" стверджує, що на виконання умов Договору директор ПП "Спецзовнішкомплект" надав, а ТОВ "Сідвелс" ознайомилось з Протоколом загальних зборів засновників ПП "Спецзовнішкомплект", яким директору останнього були надані відповідні повноваження на укладення Договору.
Даний Протокол у ТОВ "Сідвелс" не зберігся, оскільки у останнього немає передбаченого законом обов'язку зберігати даний документ більше трьох років з моменту його виконання, у зв'язку з тим, що в липні 2018 Товариство знищило документи 2013-2014 року за якими завершена перевірка державними податковими органами та у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання, серед яких був і Договір та Протокол. Це підтверджується Протоколом №1 від 12.07.2018 "Про схвалення акта про вилучення для знищення документів за 2013, 2014 рік, термін зберігання яких закінчився" та Актом №1 від 12.07.2018 "Про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду України" за підписом Голови та Членів комісії, який погоджено Архівним відділом Виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області.
У заяві свідка головного бухгалтера ТОВ "Сідвелс" ОСОБА_5 вказано, що вона особисто бачила протокол загальних зборів засновників ПП "Спецзовнішкомплект", в якому були передбачені повноваження директора ОСОБА_1 на підписання договору в повному обсязі. Обмежень не було.
На адвокатський запит ТОВ "ВАТ ОЛІМП" повідомило про наявність сканкопії такого Протоколу.
Так, згідно копії Протоколу загальних зборів засновників ПП "Спецзовнішкомплект" №15/10/2014-1 від 15.10.2014, доданої до відзиву ТОВ "Сідвелс", Засновник Підприємства ОСОБА_4 надала згоду та повноваження директору ОСОБА_1 на підписання будь-яких договорів та угод з постачальниками та покупцями, як на придбання, так і на реалізацію товарів, робіт, послуг; договорів та угод, як на надання, так і на отримання фінансової допомоги; договорів відступлення права вимоги заборгованості; договорів переведення боргу заборгованості; договорів купівлі-продажу цінних паперів на суму, що не перевищує 18 000 000,00 грн.
Відсутність протоколу у ПП "Спецзовнішкомплект" (так як його не передали ліквідатору), у ТОВ "Сідвелс" (у зв'язку з відсутністю обов'язку зберігати його протягом п'яти років з моменту виконання всіх умов Договору), у ТОВ "Ф-Трейдінг" (так як Товариство не є професійним учасником фондового ринку) не є достатньою підставою для висновків про відсутність у директору ОСОБА_1 повноважень на підписання спірного договору.
Умови Договору сторонами було виконано. ТОВ "Сідвелс" передало у власність ПП "Спецзовнішкомплект" цінні папери, а останній їх прийняв. Підтвердженням цього, зокрема, є і факт повідомлення ПАТ "Банк Південний" арбітражного керуючого ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" ОСОБА_6 про належність останньому на праві власності 19 400 шт. іменних бездокументарних Інвестиційних сертифікатів, загальною номінальною вартістю 19 400 000,00 грн, емітованих ТОВ "КУА Кепітал Менеджмент" (ПВІФ "Платинум Інвест"). В свою чергу, ПП "Спецзовнішкомплект" оплатив придбані цінні папери шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Сідвелс" в розмірі 15 001 600,00 грн.
Твердження позивача, що в Договорі не зазначено суми, яку повинен сплатити Покупець Продавцю, є безпідставним і спростовується п. 1.3. Договору, в якому вказано, що загальна сума Договору складає 15 001 600,00 грн, і саме таку суму було перераховано ПП "Спецзовнішкомплект" ТОВ "Сідвелс".
Позивач вважає, що заінтересованою особою стосовно боржника є ТОВ "Сідвелс", з яким ПП "Спецзовнішкомплект" перебуває під контролем третьої особи, а саме: засновника ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_2 була засновником ПП "Спецзовнішкомплект", але 27.08.2014 продала частку у статутному капіталі ПП "Спецзовнішкомплект" ОСОБА_4 і на момент укладення Договору (07.11.2014) ОСОБА_2 не була засновником ПП "Спецзовнішкомплект". Продаж засновником своєї частки в статутному капіталі підприємства є правом особи та не протирічить будь-яким нормам чинного законодавства України. Твердження позивача про те, що ОСОБА_2 продала свою частку в статутному капіталі ПП "Спецзовнішкомплект" у зв'язку з тим, що знав про існуючу кредитну заборгованість перед позивачем, є суб'єктивними припущеннями останнього.
Аргумент позивача, що ПП "Спецзовнішкомплект" придбано майно за цінами вищими від ринкових, так як номінальна вартість сертифікатів - 1000,00 грн, а придбало їх ПП "Спецзовнішкомплект" за 1 172,00 грн (на 172 грн вище від номінальної) за одну штуку, не має під собою підґрунтя, оскільки позивачем не надано доказів, що в період укладення Договору ринкова ціна інвестиційних сертифікатів була меншою, ніж та, за якою її продано ПП "Спецзовнішкомплект".
Посилання позивача на те, що Статутами сторін Договору не передбачено такий вид діяльності, як купівля-продаж цінних паперів, не є окремою обставиною для можливості визнання недійсним договору. При цьому в Статутах обох підприємств передбачено право здійснювати інші види діяльності.
Так, в Статуті ПП "Спецзовнішкомплект" - розділ 4 "Предмет і мета діяльності підприємства" п. 2 "Предметом діяльності ПІДПРИЄМСТВА є інша діяльність, не заборонена законодавством України". Аналогічне право передбачено в Статуті ТОВ "Сідвелс" в Розділі 3 "Мета та основні напрямки діяльності Товариства".
Позивач також вважає, що спірний договір укладений з відома директора та засновників ПП "Спецзовнішкомплект", які були обізнані в існуванні кредитної заборгованості, для виду та з метою приховування коштів ПП "Спецзовнішкомплект" від розрахунків з АТ "Ощадбанк".
Верховний Суд у п. 93 постанови від 09.02.2022 вказав, що під час нового розгляду справи суду належить урахувати викладене та надати правову оцінку позовній заяві в контексті вимог позивача щодо наявності ознак фраудаторності оскаржуваного правочину, взявши до уваги висновки, зроблені у цій постанові.
Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).
ТОВ "Сідвелс" стверджує, що позивач не обґрунтовував свою заяву посиланням на фраудаторність оспорюваного договору.
Господарський суд не може погодитись з таким аргументом відповідача 2, оскільки в абз. 1 стор. 10 заяви про визнання недійсним договору (а.с. 13 т. 1) вказане твердження позивача, що спірний договір був укладений з метою приховування коштів ПП "Спецзовнішкомплект" від розрахунків з АТ "Ощадбанк".
Суд керується принципом jura novit curia ("суд знає закони"), який визначає, що неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Відповідач 2 стверджує, що на момент укладення спірного договору у боржника не було обов'язку зі сплати заборгованості банку за кредитним договором, так як такої заборгованості не було і не могло бути станом на 07.11.2014 року.
Господарський суд вважає, що такий аргумент відповідача 2 спростовується наступним.
Відповідно до п. 2.2. Договору кредитної лінії № 4, укладеного ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПП "Спецзовнішкомплект" 05.09.2013 (далі - Договір кредитної лінії № 4, а.с. 125-132 т. 1), кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше "04" вересня 2014 року.
Згідно підп. 2.3.3. Договору кредитної лінії № 4 сторони погодили збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком:
Період: до 04.07.2014р. (включно) діючий ліміт кредитування 22 000 000,00;
з 05.07.2014р. по 04.08.2014р. (включно) - 15 000 000,00;
з 05.08.2014р. до 04.09.2014р. (включно) - 8 000 000,00
з 05.09.2014р. (включно) - 0,00.
З метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього Банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування Кредитом у межах встановленого в звітному періоді Діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючого ліміту кредитування на наступний період.
У разі якщо Діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах Діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за Договором.
За умовами підп. 3.3.1. Договору кредитної лінії № 4 Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем/Поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або Документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, вимагати негайного повернення суми Кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що піддягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, якщо Позичальник вчасно не сплатив суму Кредиту, її частину або проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором про надання кредиту, або договором про надання банківської гарантії, або договором про відкриття акредитиву, укладеним між Банком (установою АТ "Ощадбанк") та Позичальником.
Згідно підп. 3.3.2. Договору кредитної лінії № 4 після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання Кредиту Позичальник зобов'язаний не пізніше 20 (двадцяти) Банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення Кредиту (включаючи Основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього Договору).
Листом від 10.07.2014 № 03-19/541 Філія - Кіровоградське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" повідомила директора ПП "Спецзовнішкомплект" про не виконання підприємством Договору кредитної лінії № 4 від 05.09.2013 в частині здійснення погашення кредитних коштів в сумі 7 000 000,00 грн. Лист отримано 14.07.14.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (в редакції на дату укладення спірного договору) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України (в редакції на дату укладення спірного договору)).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (в редакції на дату укладення спірного договору) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Господарський суд не погоджується з позицією відповідача 2, що підп. 2.3.3. Договору кредитної лінії № 4 передбачає лише діючий ліміт кредитування та не вказує на необхідність погашення кредиту у встановлені в цьому пункті строки.
Виконання зобов'язання ПП "Спецзовнішкомплект" за Договором кредитної лінії № 4 неодноразово досліджувалось судами, зокрема, у справах, що розглядались Господарським судом Кіровоградської області № 912/1542/16, № 912/3431/15, що зазначено в ухвалі про визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 02.10.18 в даній справі. Так, судами встановлювалося невиконання ПП "Спецзовнішкомплект" зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у порядку, передбаченому п. 2.2. та підп. 2.3.3. Договору кредитної лінії № 4.
Отже, Договір кредитної лінії № 4 містить положення щодо строків повернення кредитних коштів і ПП "Спецзовнішкомплект", його директор, а також засновник повинні були знати про виникнення зобов'язання перед Банком незалежно від порядку та строків формування бухгалтерської, фінансової, податкової звітності.
Так, згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 Господарського кодексу України).
За ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).
Стаття 13 Цивільного кодексу України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України).
Господарський суд вважає, що Договір купівлі-продажу цінних паперів вчинено на шкоду кредитору, із зловживанням права та в порушення засад добросовісності та розумності.
Відповідач 2 вважає, що банкрут систематично здійснював операції з купівлі-продажу цінних паперів, а саме: 02.10.2013 - купив цінні папери у ПП фірма "Техногруп'' в кількості 22900 шт., 03.10.2013 - продав дані цінні папери в тій же кількості ТОВ "Сілікон", - 01.11.2013 - купив цінні папери знову у ПП фірма "Техногруп" в кількості 4100 шт., 04.11.2013 - продав дані цінні папери в тій же кількості ТОВ "Сілікон". Наступними операціями були купівля цінних паперів за спірними Договорами у ТОВ "ВАТ ОЛІМП" (21.10.2014р. в кількості 6600 шт.) та у ТОВ "Сідвелс" ( 07.11.2014р. в кількості 12800 шт.).
На думку відповідача 2, вказані обставини свідчать про те, що діяльність Боржника з купівлі-продажу цінних паперів не була винятковою і не обмежувалась укладанням лише спірного Договору, що однозначно свідчить про відсутність заявленої Банком мети його укладання - ухилення від сплати кредитної заборгованості перед Банком (так як в 2013 році такої заборгованості загалом не було і не могло бути); система, яка чітко прослідковується щодо купівлі Боржником цінних паперів і їх наступного продажу в тій же кількості свідчить по-перше, про те, що така діяльність повинна була направлена на отримання прибутку; по-друге, мета укладання спірного Договору та Договору з ТОВ "ВАТ "Олімп" (який є предметом розгляду аналогічної позовної заяви) була такою ж самою, що і попередніх договорів купівлі-продажу цінних паперів, починаючи з жовтня 2013 року.
За підрахунком відповідача 2 дохід ПП "Спецзовнішкомплект" від попередніх угод купівлі-продажу цінних паперів склав 972 800,00 грн.
Однак суд відхиляє аргументи відповідача 2, оскільки з хронології укладання договорів 2013 року видно, що придбані цінні папери одразу відчужувались, в той час, як цінні папери, придбані 07.11.2014 не відчужені ПП "Спецзовнішкомплект" ні до 16.07.2015, коли було відкрито провадження у справі про банкрутство № 912/195/15-г, ні з 16.02.2016 (припинено провадження у справі № 912/195/15-г) до 17.08.2017, коли було відкрито провадження у даній справі.
При цьому згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2015 у справі № 912/3431/15 станом на 15.07.15 прострочена заборгованість позичальника за Кредитним договором становила 48391847 грн. 06 коп., а саме:
заборгованість по кредиту - 22 000 000 грн;
заборгованість по процентах - 3 392 966 грн. 32 коп;
пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 8 355 095 грн. 89 коп;
пеня за несвоєчасну сплату процентів - 662 131 грн. 15 коп;
3 проценти річних за несвоєчасну сплату кредиту - 620 136 грн. 98 коп;
3 проценти річних за несвоєчасну сплату процентів - 38 828 грн. 35 коп;
інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту - 12 456 000 грн;
інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів - 866 688 грн. 37 коп.
Вказаним спростовуються доводи відповідача 2 щодо мети укладеного правочину, спрямованого на отримання прибутку, оскільки санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання є значними по відношенню до суми боргу.
Крім того, укладення договору в сфері, яка не є основним видом діяльності підприємства, має ризиковий характер, що не відповідає принципу розумності.
Укладаючи оспорюваний договір ПП "Спецзовнішкомплект" мало усвідомлювати зловживання своїм правом, яке виразилось у використанні коштів всупереч наявним зобов'язанням на придбання цінних паперів, прибутковість яких недоведена. При цьому були знехтуванні права банку на повернення кредиту.
Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов'язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.
За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб'єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб'єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.
Тобто уповноважена особа, маючи суб'єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.
Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.
У зв'язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.
Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв'язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв'язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".
Велика Палата Верховного Суду кваліфікує правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробивши такий правовий висновок:
"Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України)" (постанова ВП ВС від 03.07.2019 року у справі № 369/11268/16-ц).
Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України).
Частинами 3, 6 статті 13 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Враховуючи викладене вище, договір купівлі-продажу цінних паперів № 2001БВ від 07.11.2014, укладений між ПП "Спецзовнішкомплект" та ТОВ "Сідвелс", від імені за дорученням та в інтересах якого діяло ТОВ "Ф-Трейдінг" (ліцензія ДКЦНФР на брокерську діяльність серії АГ № 579939 від 03.10.2011 до 03.10.2016) на підставі договору доручення № 2000БД від 07.11.2014, є недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Зважаючи на норми права, сторони недійсного правочину слід привести до стану, який існував до його укладення. Тому вимога про застосування двосторонньої реституції, стягнення з поточного рахунку ТОВ "Сідвелс" 15 001 600,00 грн, списання з рахунку ПП "Спецзовнішкомплект" та зарахування на рахунок ТОВ "Сідвелс" іменних інвестиційних сертифікатів Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "ІТТ МЕНЕДЖМЕНТ" в кількості 12 800 шт. має бути задоволена.
Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідач 2 вважає, що днем, коли Банк (в силу інформування останнього), повинен був і довідався про укладення спірного Договору, а відповідно (як доводить Банк) і порушення свого права є 27 листопада 2014 року, а аж ніяк не 17.09.2019, на яку вказує Банк.
Так, у відповідності до платіжного доручення № 868 від 27.11.2014 ПП "Спецзовнішкомплект" перерахувало через Кіровоградське ОУ АТ Ощадбанк ТОВ "ВАТ Олімп" кошти в сумі 220 000,00 грн, де в призначенні платежу було чітко зазначено: "Оплата за інвестиційні сертифікати іменні згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 1928БВ від 20.10.2014р." Тобто, зазначена банківська операція була проведена через сам Банк, і саме з цієї дати - 27.11.2014 Банк не просто повинен був дізнатися, а дізнався про укладення спірного Договору між ПП "Спецзовнішкомплект" та ТОВ "ВАТ ОЛІМП". В силу існування у Банку певних зобов'язань, як міри належної поведінки, Банк повинен був в результаті аналізу та моніторингу після 27.11.2014 довідатися і про укладений договір між ПП "Спецзовнішкомплект" та ТОВ "Сідвелс".
З вказаним суд не може погодитись, оскільки із призначення платежу в платіжному дорученні позивач довідався або міг довідатися про існування договору між ПП "Спецзовнішкомплект" та ТОВ "ВАТ ОЛІМП", однак не міг дізнатися його змісту.
Застосування інституту позовної давності пов'язується саме із моментом отримання позивачем інформації про порушення його права, а не про укладення оспорюваного договору.
З інформації щодо переказу коштів за договором купівлі-продажу цінних паперів не можливо встановити, що договір укладено на шкоду іншому кредитору.
Крім того, згідно п. 3.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Господарський суд вважає, що днем, коли позивач довідався або міг довідатись про порушення свого права є 17.09.2019, коли Акціонерний банк "Південний" надав ліквідатору ПП "Спецзовнішкомплект" копію договору купівлі-продажу цінних паперів № 2001БВ від 07.11.2014 і відповідно став відомий зміст оскаржуваного договору широкому загалу.
Оскільки загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України), позивачем подано заяву в межах встановленого строку.
Щодо складу суду, який розглянув позовну заяву, слід зазначити наступне.
Згідно з ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Слід відзначити, що заява від 12.11.2019 № 55/2-08/1199 Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" була розглянута в межах справи про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект" як під час першого розгляду, так під час нового розгляду.
Склад суду для нового розгляду заяви визначено відповідно до ст. 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, а також п. 4.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Кіровоградської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Кіровоградської області від 08.05.2018 №20, із змінами, який передбачає, що у разі повернення матеріалів справи про банкрутство з суду касаційної інстанції з передачею на новий розгляд в окремій частині, така справа розподіляється у частині іншому судді шляхом автоматизованого розподілу.
Після перегляду справи про банкрутство в окремій частині, справа повертається судді, що розглядав основну судову справу, шляхом створення в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" документа "Приєднано до справи".
Усі заяви, скарги, клопотання та інші документи, які залишилися нерозглянутими у справі та ті, що надійшли в період перебування справи за межами суду, залишаються на розгляді у судді, що розглядав основну судову справу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Беручи до уваги наведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № 2001БВ від 07.11.2014, укладений між Приватним підприємством "Спецзовнішкомплект" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 23222306) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, буд. 3, ідентифікаційний код 38572311), від імені за дорученням та в інтересах якого діяло ТОВ "Ф-Трейдінг" (ліцензія ДКЦНФР на брокерську діяльність серії АГ № 579939 від 03.10.2011 до 03.10.2016) на підставі договору доручення № 2000БД від 07.11.2014, з моменту його укладання.
Привести сторони у первісний стан, застосувавши двосторонню реституцію та:
- стягнути з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, буд. 3, ідентифікаційний код 38572311) на користь Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 23222306) суму коштів, сплачену за договором купівлі-продажу цінних паперів № 2001БВ від 07.11.2014, в розмірі 15 001 600,00 грн;
- списати з рахунку Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 23222306) у цінних паперах № НОМЕР_1 в Акціонерному банку "Південний" (ідентифікаційний код 20953647, ліцензія АЕ № 286610 від 10.10.2013) та зарахувати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (юридична адреса: 27503, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Софіївська, буд. 3, ідентифікаційний код 38572311) у цінних паперах № НОМЕР_2 в Акціонерному банку "Південний" (ідентифікаційний код 20953647, Ліцензія АЕ № 286610 від 10.10.2013) іменні інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "ІТТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ВПІФ "Платинум Інвест", код ЄДРІСІ 233277, код ЄДР 32588724), міжнародний номер ЦП (ISIN) UA4000175863 в кількості 12 800 шт.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати простим листом ((ухвала суду від 23.05.2019, крім: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Продімпекс", для якого направити правонаступнику - Приватному підприємству Фірма "Техногруп" (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3), Товариству з обмеженою відповідальністю "Сідвелс" (на електронну пошту: office@seedwelth.com.ua та ІНФОРМАЦІЯ_4), АТ "Державний ощадний банк України" (на електронну пошту: contact-centre@oschadbank.ua та ІНФОРМАЦІЯ_2), Головному управлінню ДФС у Кіровоградській області (на електронну пошту: kr.official@sfs.gov.ua та kr.official@tax.gov.ua)); банкруту, ліквідатору - арбітражному керуючому Карасюку О.В. (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ТОВ "Ф-Трейдінг" (на електронну пошту: f-traiding@datastealth.net).
Повне рішення складено 04.11.2022.
Суддя О.Л. Бестаченко