вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"31" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1766/22
за позовом Фермерського господарства «Стоянова І.С.», с. Надеждівка Одеської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро», м. Тетіїв Київської області
про визнання недійсними частин договору та застосування наслідків їх недійсності,
Суддя О.В. Конюх,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Бонтлаб В.В., адвокат, довіреність від 27.09.2021;
вільні слухачі: Стоянова Н.І., Стоянова Л.І.,
позивач - Фермерське господарство «Стоянова І.С.», с. Надеждівка Одеської області (далі за текстом - ФГ «Стоянова І.С.»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 19.09.2022 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро», м. Тетіїв Київської області (далі за текстом - ТОВ «Нор-Ест Агро»), в якому просить суд:
- визнати недійсними статтю 7 та статтю 8 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020;
- стягнути з відповідача на користь позивача 152 041,20 грн. в якості відшкодування примусово стягнутих з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» грошових коштів;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 25 000,00 грн.,
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору 2600,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 12.03.2020 між ФГ «Стоянова І.С.» (покупець) та ТОВ «Нор-Ест Агро» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу товару (мінеральні добрива) №37/20/60.
Крім того, 26.03.2020 між ФГ «Стоянова І.С.» (покупець) та ТОВ «Нор-Ест Агро» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу товару (засоби захисту рослин) №63/20/66.
ТОВ «Нор-Ест Агро» було поставлено ФГ «Стоянова І.С.» товар згідно Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 на суму 820 826,89 грн. та за договором купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 на суму 159 845,28 гривень.
Позивач вказує, що у зв'язку з тяжкими форс-мажорними обставинами (посуха 2019 та 2020 років) ФГ «Стоянова І.С.» несвоєчасно та не в повному обсязі оплатило поставлений товар за вище вказаними Договорами.
15.02.2021 ТОВ «Нор-Ест Агро» звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з вимогами до ФГ «Стоянова І.С.», зокрема, за договором №37/20/60 від 12.03.2020 на загальну суму 899 214,91 грн., в тому числі:
- стягнення заборгованості за товар у сумі 630 154,72 грн.;
- стягнення пені за період 28.09.2020 по 15.02.2021 у сумі 29 211,55 грн.;
- стягнення 20% штрафу за неоплачений товар у сумі 138 067,31 грн.;
- стягнення 30% річних за період 28.09.2020 по 15.02.2021 у сумі 72 946,35 грн.;
- стягнення інфляційних втрат за період 28.09.2020 по 15.02.2021 у сумі 28 834,98 грн.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі №4/21 вказані вимоги задоволено повністю.
24.05.2021 Північним апеляційним господарським судом у справі №873/57/21, за заявою ТОВ «Нор-Ест Агро» видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі №4/21 та стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» 899 214,91 грн. за договором №37/20/60 від 12.03.2020.
Позивач твердить про те, що одразу після збирання врожаю 2021 року, самостійно розрахувався з ТОВ «Нор-Ест Агро» за товар, поставлений за договорами №37/20/60 від 12.03.2020, та заборгованість за товар станом на 13.10.2021 становила 0,00 (нуль) гривень.
29.03.2022 та 01.04.2022 у примусовому порядку з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-ест Агро», згідно наказу №873/57/21 від 24.05.2021 та наказу №873/143/21 від 10.01.2022, Арцизьким районним відділом ДВС ПМУМЮ було стягнуто 331 401,78 грн., а саме:
- за виконавчим провадженням №66084875 у сумі 10 700,00 грн. (судові витрати);
- за виконавчим провадженням №65941485 у сумі 10 809,00 грн. (судові витрати);
- за виконавчим провадженням №65941433 у сумі 141 588,58 грн. (по договору №63/20/55 від 26.03.2020);
- за виконавчим провадженням №65941372 у сумі 152 041,20 грн. (по договору №37/20/60 від 12.03.2020);
- за виконавчим провадженням №68511461 у сумі 16 263,00 грн. (судові витрати).
В подальшому, 24.06.2022 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків у справі №11/22 ухвалив рішення за позовом ТОВ «Нор-Ест Агро» до ФГ «Стоянова І.С.» про стягнення з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» донарахованого розміру грошових коштів у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 і Договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020, яким:
- стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» донарахований розмір грошових коштів, у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 та за Договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 у сумі 409 681,21 грн.
- стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» третейський збір у сумі 4 496,81 грн.
Позивач твердить, що третейське застереження Договору №37/20/60 від 12.03.2020 (стаття 8) спричиняє обставини, які порушують та обмежують права та свободи ФГ «Стоянова І.С.», не відповідають вимогам п. 1 ст. 203 ЦК України та просить суд визнати недійсними статтю 7 та статтю 8 Договору №37/20/60 від 12.03.2020 та застосувати наслідки передбачені статтями 215, 216, 228 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2022 у справі №911/1766/22 позовну заяву від 19.09.2022 Фермерського господарства «Стоянова І.С.» залишено без руху, зобов'язано усунути недоліки позовної заяви від 19.09.2022, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
04.10.2022 від позивача ФГ «Стоянова І.С.» до господарського суду Київської області надійшла заява від 29.09.2022, до якої в якості усунення недоліків позовної заяви додано нову редакцію позовної заяви з додатками, у якій позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати недійсними статтю 7, статтю 8 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020;
- застосувати наслідки недійсності статті 7, статті 8 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та стягнути з відповідача на користь позивача 152 041,20 грн., на повернення грошових коштів, примусово стягнутих з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму 25 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди,
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 5 136,62 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1766/22 у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 31.10.2022.
Цією ж ухвалою у порядку підготовки справи до розгляду для організації дієвої комунікації з учасниками справи в умовах триваючої повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану зобов'язано позивача ФГ «Стоянова І.С.» та відповідача ТОВ «Нор-Ест Агро» невідкладно, протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали письмово повідомити суду:
1) контактний телефон уповноваженої особи та діючу електронну адресу;
2) про наявність власних технічних засобів та доступу до мережі Інтернет для участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» (https://vkz.court.gov.ua/);
3) про наявність можливості прибуття повноважних представників до будівлі суду за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108.
12.10.2022 від представника відповідача ТОВ «Нор-Ест Агро» до господарського суду Київської області надійшли заперечення від 06.10.2022 №06-2/10 щодо розгляду господарським судом Київської області справи №911/1766/22, в яких представник відповідача просить позов ФГ «Стоянова І.С.» до ТОВ «Нор-Ест Агро» про визнання недійсними статті 7 та статті 8 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності, залишити без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України.
Відповідач зазначає, що п. 8.5 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 сторони погодили те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків.
Також відповідач твердить, що позивачем не надано доказів того, що він звертався відповідно до пункту 8.5 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 до визначеного Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків і йому за вказаних підстав було відмовлено в розгляді.
Відтак, відповідач вказує, що відсутні будь-які підстави вважати, що передбачене умовами Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 третейське застереження не може бути виконаним, а будь-які сумніви щодо третейського застереження мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
Крім того, у вказаних запереченнях ТОВ «Нор-Ест Агро» повідомлено, що в майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги укладеного із Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» понесе витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом даної судової справи, оскільки на сьогодні неможливо визначити їх об'єм, розмір та обсяг. Також відповідачем зазначено, що ТОВ «Нор-Ест Агро» зобов'язується із врахуванням пункту 8 статті 129 ГПК України, у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про відповідне суд.
Також 12.10.2022 від представника відповідача ТОВ «Нор-Ест Агро» Бонтлаба В.В. до господарського суду Київської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2022 було задоволено.
18.10.2022 на електронну пошту суду від позивача ФГ «Стоянова І.С.» надійшли:
заява від 16.10.2022 про надання інформації, на вимогу ухвали господарського суду Київської області від 05.10.2022;
клопотання від 16.10.2022 про об'єднання судових справ №911/1769/22 і №911/1766/22 в одне провадження;
заява від 16.10.2022 щодо заперечення ТОВ «Нор-Ест Агро» проти розгляду господарським судом Київської області справи №911/1766/22. Вказані документи надійшли на адресу суду в оригіналі поштою 19.10.2022.
24.10.2022 від позивача ФГ «Стоянова І.С.» до господарського суду Київської області надійшла заява про внесення доповнення до позовної заяви про визнання недійсними частини договору №37/20/60 від 12.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності.
В підготовче судове засідання 31.10.2022 в режимі відеоконференції з'явився представник відповідача. Крім того, у судове засідання від позивача з'явились ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , які є засновниками ФГ «Стоянова І.С.», які, не надали суду належних доказів на підтвердження повноважень представляти ФГ «Стоянова І.С.» у суді у порядку представництва або самопредставництва.
Суд звертає увагу, що положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №904/4669/18).
Розглянувши клопотання позивача ФГ «Стоянова І.С.» про об'єднання позовних заяв у справах №911/1769/22 і №911/1766/22 в одне провадження, суд відмовив в його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Процесуальною формою такого звернення є позовна заява, яка подається до суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 171 ГПК України.
Частиною першою статті 173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При цьому, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18.
Позовна заява в даній справі №911/1766/22 подана ФГ «Стоянова І.С.» до ТОВ «Нор-Ест Агро» про визнання недійсними статті 7, статті 8 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності.
Позовна заява у справі №911/1769/22 подана ФГ «Стоянова І.С.» до ТОВ «Нор-Ест Агро» про визнання недійсними статті 11, статті 13, пункт 7.3 статті 7 Договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності.
Відтак, підставами поданих позовів є зобов'язальні відносини позивача та відповідача, джерелом яких є різні договори купівлі-продажу, обставини виконання яких підтверджується різними первинними документами. При цьому позовні вимоги у справах №911/1769/22 та № 911/1766/22 не є між собою основною та похідною.
З огляду на викладене, вимоги у справах №911/1769/22 та № 911/1766/22 не відповідають критерію частини 1 ст. 173 ГПК України, оскільки, хоча і заявлені до одного відповідача, однак не пов'язані підставою виникнення, не підтверджуються спільними доказами і не є між собою основними та похідними, про що позивачу вже було вказано в ухвалі господарського суду Київської області від 12.09.2022 у справі №911/1618/22. При цьому неналежне виконання позивачем вимог вказаної ухвали щодо роз'єднання вимог за двома різними договорами і в результаті цього подання позивачем двох комплектів однакових доказів до кожної із позовних заяв вказаного висновку не спростовують, а лише ускладнюють їх дослідження, оскільки частина поданих доказів у кожній з позовних заяв не стосуються предмету спору.
Щодо заяви позивача ФГ «Стоянова І.С.» від 21.10.2022 про внесення доповнення до позовної заяви про визнання недійсними частини договору №37/20/60 від 12.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності, суд зазначає таке.
У вказаній заяві позивач просить суд врахувати наступні доповнення до прохальної частини позовної заяви, а саме:
- застосувати наслідки недійсності статті 8 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 по справі №4/21;
- застосувати наслідки недійсності статті 8 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 по справі №11/22.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Вказаною статтею ГПК не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
В даному випадку позивач подав заяву, яка за правовим змістом є заявою про зміну предмету позову, у якій, не змінюючи підстав позову, у якості застосування наслідків недійсності частин договору №37/20/60 від 12.03.2022 позивач заявляє ще дві позовні вимоги про скасування двох рішень постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 №4/21 та від 24.06.2022 №11/22. Заява судовим збором не оплачена.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. Крім того, відповідно до пункту 11 частини 1 ст. 20, ч.2 ст. 346 ГПК України розгляд вимог про скасування рішень третейського суду належить до компетенції апеляційного господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до розгляду заяву позивача від 21.10.2022 про внесення доповнення до позовної заяви про визнання недійсними частини договору №37/20/60 від 12.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності.
Розглянувши заперечення представника ТОВ «Нор-Ест Агро» щодо розгляду справи господарським судом, суд встановив таке.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом (пункт 7.19 постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №927/645/19).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
12.03.2020 між ФГ «Стоянова І.С.» (покупець) та ТОВ «Нор-Ест Агро» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу товару №37/20/60 (далі - Договір), за умовами якого:
- в терміни, визначені договором або додатком до цього Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця мінеральні добрива (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар у сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах договору (п. 1.1 Договору);
- всі розбіжності, що виникають у зв'язку з договором, вирішуються за допомогою переговорів між сторонами. Застосування заходів досудового врегулювання спору є правом, а не обов'язком продавця і застосовується на його власний розсуд (п. 8.1 Договору);
- покупець зобов'язаний здійснювати досудове врегулювання спорів (8.2 Договору);
- у випадку якщо сторони не дійдуть згоди по суперечним питанням, то вони підлягають розгляду у суді, згідно підвідомчості та підсудності, що передбачені діючим законодавством України (п. 8.3 Договору);
- всі розбіжності, що виникають у зв'язку з даним договором, вирішуються за допомогою переговорів між сторонами. Застосування заходiв досудового врегулювання спору є правом, а не обов'язком сторін і застосовується на власний розсуд кожної із них (п. 8.4 Договору);
- сторони домовились про те, що всі вимоги, які викають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду №007-2005 від 21.06.2005 року, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.аub.org.ua.
При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце i дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору (п. 8.5 Договору);
- цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін. Строк дії цього Договору становить 12 (дванадцять) календарних місяців, але в будь-якому випадку до повного виконання обов'язків (п. 11.1 Договору).
Статтею 638 ЦК України та частиною другою статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У зв'язку з неналежним виконанням ФГ «Стоянова І.С.» умов договору, ТОВ «Нор-Ест Агро» 15.02.2021 звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з вимогами до ФГ «Стоянова І.С.», зокрема, за договором №37/20/60 від 12.03.2020 на загальну суму 899 214,91 грн., в тому числі:
- стягнення заборгованості за товар у сумі 630 154,72 грн.;
- стягнення пені за період 28.09.2020 по 15.02.2021 у сумі 29 211,55 грн.;
- стягнення 20% штрафу за неоплачений товар у сумі 138 067,31 грн.;
- стягнення 30% річних за період 28.09.2020 по 15.02.2021 у сумі 72 946,35 грн.;
- стягнення інфляційних втрат за період 28.09.2020 по 15.02.2021 у сумі 28 834,98 грн.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі №4/21 вказані вимоги задоволено повністю.
24.05.2021 Північним апеляційним господарським судом у справі №873/57/21, за заявою ТОВ «Нор-Ест Агро» видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі №4/21 та стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» 899 214,91 грн. за договором №37/20/60 від 12.03.2020.
29.03.2022 та 01.04.2022 у примусовому порядку з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро», згідно наказу №873/57/21 від 24.05.2021 та наказу №873/143/21 від 10.01.2022, Арцизьким районним відділом ДВС ПМУМЮ було стягнуто 331 401,78 грн., а саме:
- за виконавчим провадженням №66084875 у сумі 10 700,00 грн. (судові витрати);
- за виконавчим провадженням №65941485 у сумі 10 809,00 грн. (судові витрати);
- за виконавчим провадженням №65941433 у сумі 141 588,58 грн. (по договору №63/20/55 від 26.03.2020);
- за виконавчим провадженням №65941372 у сумі 152041,20 грн. (по договору №37/20/60 від 12.03.2020);
- за виконавчим провадженням №68511461 у сумі 16 263,00 грн. (судові витрати).
В подальшому, 24.06.2022 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків у справі №11/22 ухвалив рішення за позовом ТОВ «Нор-Ест Агро» до ФГ «Стоянова І.С.» з позовними вимогами про стягнення з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» донарахованого розміру грошових коштів у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 і Договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020, яким:
- стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» донарахований розмір грошових коштів, у зв'язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 та за Договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 у сумі 409 681,21 грн.
- стягнуто з ФГ «Стоянова І.С.» на користь ТОВ «Нор-Ест Агро» третейський збір у сумі 4 496,81 грн.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин; третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (ст. 2 Закону України «Про третейські суди»).
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про третейські суди», яка містить вимоги щодо видів і форм третейської угоди, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі.
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Третейське застереження є власним волевиявленням сторін договору і не може розцінюватися як встановлення обмеження їх прав. Наявність дійсного третейського застереження та обов'язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України. Проте, ухилення від виконання положень пункту договору про розгляд спору в третейському суді, має розглядатися як дії, що суперечать самій ідеї Закону України «Про третейські суди», яка полягає у гарантуванні у такому випадку учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №876/7/19).
Викладене в договорі третейське застереження, не суперечить Конституції України та іншим нормам законодавства та не свідчить про обмеження права сторони на судовий захист.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі «Девір проти Бельгії» від 27.02.1980).
Таким чином, укладення сторонами третейської угоди є не відмовою від можливого звернення до суду, а обранням сторонами договору третейського вирішення можливого спору (спорів) як особливої форми судового захисту, як це зазначено в ст. 3 Закону України «Про третейські суди», завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
У такому разі йдеться не про «делегування функцій судів» (яке забороняється ст. 124 Конституції України), а про третейський розгляд з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про третейські суди».
З урахуванням вказаного, суд вважає, що такий спосіб вирішення можливих спорів був обраний сторонами третейської угоди свідомо і добровільно та відповідно до положень закону.
За ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Повноваження є можливістю представника діяти від імені певної особи (довірителя), створювати для неї юридичні наслідки. Отже, якщо представник має повноваження, то його дії створюють наслідки для довірителя, бо фактично є власними діями довірителя.
Як вбачається із матеріалів справи, з боку ФГ «Стоянова І.С.» третейська угода викладена в договорі №37/20/60 від 12.03.2020, підписана головою ФГ «Стоянова І.С.» Стояновим В.І. (а.с. 23), підпис якого завірений печаткою підприємства.
Пунктом 8.5 Договору сторони погодили, що всі вимоги, які викають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнання недійсним повністю або частково, або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду №007-2005 від 21.06.2005 року, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.аub.org.ua.
При цьому, сторони договору підтвердили, що вони ознайомленні з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
З огляду на викладене, суд відхиляє твердження позивача про те, що спір про визнання недійсною третейської угоди належить до розгляду виключно господарським судом. Також суд відхиляє твердження позивача про те, що саме цей спір сторони не передавали на вирішення третейського суду, оскільки з пункту 8.5 Договору вбачається, що спори про визнання договору недійсним повністю чи частково прямо передбачені третейською угодою.
Крім того, спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про третейські суди».
Відтак, спір про визнання недійсними статті 7 та статті 8 Договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020, відповідно до умов договору, може бути розглянутий Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків, при цьому відповідач у передбачених пунктом 7 частини 1 ст. 226 ГПК України порядку та строк подав суду заперечення проти розгляду спору у господарському суді, а матеріали справи не містять відомостей про те, що третейська угода не може бути виконана.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову Фермерського господарства «Стоянова І.С.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» у справі №911/1766/22 про визнання недійсними частин договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності на підставі пункту 7 частини 1 ст. 226 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на викладене, позивач не позбавлений права вирішити питання про повернення судового збору, звернувшись до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 46, 173, п. 2 ч. 1 ст. 185, п. 7 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Фермерського господарства «Стоянова І.С.» від 16.10.2022 про об'єднання позовних заяв залишити без задоволення.
2. Не приймати до розгляду заяву Фермерського господарства «Стоянова І.С.» від 21.10.2022 про внесення доповнення до позовної заяви про визнання недійсними частин договору №37/20/60 від 12.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності.
3. Позов Фермерського господарства «Стоянова І.С.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» у справі №911/1766/22 залишити без розгляду.
Ухвала господарського суду Київської області від 31.10.2022 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №911/1766/22 в порядку ч. 1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її оголошення, та відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, встановлених ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 04.11.2022.
Суддя О.В. Конюх