вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.11.2022р. Справа № 904/9097/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича компанія «Нове обладнання паливно - енергетичного комплексу», м. Київ
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопак - Люкс», м. Дніпро
Про: стягнення 447 481, 43 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
ТОВ «НВК «НОПЕК» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Екопак-Люкс» (відповідач) про стягнення 447 481, 43 грн. (в т.ч.: 346 800, 00 грн. - основна заборгованість; 34 680, 00 грн. - штраф; 47 442, 69 грн. - інфляційних втрат та 18 558, 74 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №1001 від 10.01.20р. (укладеним між сторонами).
Ухвалою суду від 29.11.21р. було відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
ТОВ «Екопак - Люкс» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про направлення ухвали суду на адреси відповідача як поштою, так і засобами електронної пошти.
Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
10 січня 2020 року між ТОВ «НВК «НОПЕК» (постачальник) та ТОВ «ЕКОПАК-ЛЮКС» (покупець) був укладений договір поставки №1001 , відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити вугільну продукцію (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити поставлений товар. Пунктом 1.2. передбачено, що найменування, номенклатура, асортимент, якість, кількість, ціна і умови оплати, терміни і умови поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях, які після їх підписання сторонами є невід'ємною частиною цього договору. Пунктом 1.3. передбачено, що поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється кількість товару, відвантаженого протягом одної залізничної доби та/або перевезеного по одному маршруту за одним товаросупровідним документом. Відповідно до п.2.1. фактична ціна поставленого товару є договірною і визначається виходячи з ціни, яка узгоджена сторонами в специфікаціях до цього договору, з урахуванням цінових поправок (знижок, надбавок), зазначених в специфікації, якщо такі мають місце. Пунктом 2.2. передбачено, що загальна сума договору складається з вартості всього товару (партій товару), що поставляється відповідно до специфікацій до даного договору. У пункті 2.3. встановлено, що оплата товару (партій товару) здійснюється покупцем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника на умовах і в терміни, зазначені в специфікаціях до цього договору. Відповідно до п.2.4. датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Пунктом 2.5. передбачено, що при наявності заборгованості покупця перед постачальником за поставлений товар всі грошові кошти, що надходять на розрахунковий рахунок постачальника від покупця, зараховуються в рахунок погашення заборгованості покупця незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні. Пунктом 3.1. узгоджено, що якість і кількість товару має відповідати вимогам, встановленим до нього в специфікаціях до договору. Якість товару, що поставляється за даним договором, підтверджується сертифікатом (посвідченням) якості незалежної експертної організації та/або Постачальника/вантажовідправника/ виробника. Згідно п.4.1.визначено, що кожна партія товару поставляється покупцю на умовах і в терміни, зазначені у відповідній специфікації до цього договору. Відповідно до п.4.3. момент (дата) поставки визначається в специфікаціях до цього договору відповідно до умов поставки товару. Пунктом 4.4. визначено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та видаткової накладної. При поставці товару на умовах ЕСА усі ризики, включаючи втрату товару та збитки, переходять від постачальника до покупця з дати передачі товару перевізнику вантажу, що підтверджується відміткою у відповідній залізничній накладній (а. с. 22-28).
На виконання умов договору позивачем надано специфікацію №1 від 10.01.20 р. до договору №1001 від 10.01.20 р., відповідно до п.1 якої постачальник поставляє покупцеві вугілля. Пунктом 2 специфікації встановлено, що сума поставки складає 346 800, 00 грн. включно з ПДВ. Пунктом 8 специфікації встановлений строк поставки товару в період з січня по лютий 2020 р. (а. с. 29).
На підставі договору та специфікації №1 від 10.01.20 р. позивачем на адресу відповідача направлено рахунок на оплату №25 від 29.01.20 р., загальна сума до сплати за поставлений товар складає 346 800, 00 грн. (а. с. 30).
Товар було поставлено відповідачу згідно видаткової накладної №8 від 29.01.20 р. та прийнятий відповідачем, про що 29.01.20 р. було складено акт прийому - передачі №8 (а. с. 31, 32).
Сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.20 р. по 01.03.20 р., в якому сторони погодили , що за договором №1001 від 10.01.20 р. заборгованість складає 346 800, 00 грн. Акт підписаний сторонами без зауважень. (а. с. 33).
Відповідач визнав порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором, оплату за товар не здійснив, у зв'язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку, підтвердженого актом звіряння взаємних розрахунків) у відповідача рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 447 481, 00 грн., з яких: 346 800, 00 грн. - основна сума боргу; 47 442, 69 грн. - інфляційні збитки; 18 558, 74 грн. - 3% річних; 34 680, 00 грн. - штраф.
Суд під час перевірки суми заборгованості з наданим розрахунком не погоджується з таких підстав.
Датою початку розрахунку штрафних санкцій позивач визначив день постачання товару, 29.01.21 р., однак відповідно до п. 7 специфікації від 10.01.22 р. сторони погодили наступні умови оплати: 50% передоплата, 50% на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття товару на станцію призначення.
Товар відповідно до наданих документів прибув на станцію призначення 29.01.20 р., отже першим днем прострочення зобов'язання вважається наступний день після фактичного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, є 30.01.20 р., від якого і слід рахувати штрафні санкції, окрім штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості, з розрахунком якого суд погоджується.
Тому розрахунок, наданий позивачем, зроблений з 29.01.20 р. є не вірним та підлягає перерахуванню з 30.01.20 р., отже стягненню на користь позивача підлягають: 47 442, 69 грн. - інфляційних збитків, 18 544, 53 грн. - 3% річних, 34 680, 00 грн. - штрафу.
На час винесення рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості (з урахуванням штрафу, інфляційних втрат та 3% річних) не виявлено. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 447 467, 22 грн.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.3. ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1. ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно приписів ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідачем на їх спростування не надано жодних доказів . За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову .
Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопак - Люкс» (07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, буд.1, код ЄДРПОУ 41093023) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробнича компанія «Нове обладнання паливно - енергетичного комплексу» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, б. 49-Г, код ЄДРПОУ 36379704): 346 800, 00 грн. - заборгованості, 47 442, 69 грн. - інфляційних збитків, 18 544, 53 грн. - 3% річних, 34 680, 00 грн. - штрафу та 6 712, 22 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3.В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 03.11.22р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.