03.11.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1732/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання: Абадей М.О.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Батуріна А.В., довіреність №15/4-197вих-22 від 31.10.2022, прокурор відділу;
від позивача: Дерило В.Г., виписка з ЄДР, представник;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 (суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/1732/22
за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт", м. Дніпро
про зобов'язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт", в якому просив:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 173 кв.м., розташовану на бульварі Слави, 34а у м. Дніпрі, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд;
- скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, розташовану по бульвару Слави, 34а в м. Дніпрі, загальною площею 158,7 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" від 18.11.2019 №34243784, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В., з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" на вказаний об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1926181512101);
- стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що нерухоме майно, а саме багатофункціональна будівля, яка розташована по бульвару Слави, 34а у м. Дніпрі, загальною площею 158,7 кв.м. є самочинним будівництвом і право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано без відповідних правових підстав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1732/22.
Разом з позовом прокурор подав заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: бульвар Слави, 34а у м. Дніпро, загальною площею 158,7 кв.м., відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1926181512101;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: бульвар Слави, 34а у м. Дніпро, загальною площею 158,7 кв.м., відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1926181512101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна (Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт") має реальні можливості здійснити його відчуження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1732/22 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що прокурором не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборона вчинення реєстраційних дії щодо нього, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно, або ускладнити ефективний захист порушеного права; прокурором не надано доказів вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" дій, направлених на відчуження спірного майна.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1732/22 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд першої інстанції не надав оцінку обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу;
- у разі задоволення позову та одночасної зміни власника будівлі під час розгляду справи в суді виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникнення нового спору.
- суд помилково не звернув увагу на те, що обраний прокурором вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача з огляду на те, що майно фактично залишиться у володінні та користуванні титульного власника.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Іванов О.Г., Білецька Л.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали оскарження ухвали від 01.07.2022 по справі №904/1732/22; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів оскарження ухвали.
29.07.2022 матеріали оскарження ухвали по справі №904/1732/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1732/22; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 03.11.2022.
В судовому засіданні 03.11.2022 прокурор та представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1732/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідач явку представника в судове засідання 03.11.2022 не забезпечив.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими прокурором вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.
В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення або істотного ускладнення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
У даній справі, окрім посилань на загальні норми процесуального права, які регулюють питання забезпечення позову, жодного доказу вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" дій, які направлені на відчуження спірного майна, або таких, які свідчать про можливе ускладнення ефективного захисту, прокурором не надано.
Доводи прокурора про те, що нерухоме майно, з приводу якого виник спір, було відчужено первісним власником у якості внеску до статутного капіталу відповідача за актом приймання-передачі, не є обставиною, яка доводить необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Як зазначено прокурором та встановлено судом першої інстанції, 27.09.2019 державним реєстратором Комунального підприємства “Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу” на підставі договору купівлі - продажу №10/019 від 08.07.2001 зареєстровано право приватної власності за Гречіним Є.В. на багатофункціональну будівлю загальною площею 158,7 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1926181512101).
18.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. на підставі акту приймання-передачі майна, яке передається до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт Естейт», №1 від 12.11.2019 зареєстровано право приватної власності на вказане майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейт Естейт" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1926181512101, номер запису про право власності - 34243784).
Таким чином, відповідні дії щодо спірного майна відбулись у 2019 році, а з позовом прокурор звернувся 29.06.2022, тому відчуження майна на користь відповідача не було наслідком розпочатого прокурором судового провадження.
З огляду на викладене, прокурором не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся.
Самі лише посилання прокурора на те, що відповідач має можливість розпоряджатися майном (будівлею), а також припущення щодо відчуження такого майна, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений прокурором спосіб.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи, наведені в обґрунтування вимог апеляційної скарги та залишає ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1732/22 без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги відносяться на апелянта.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1732/22 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 у справі №904/1732/22 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Право, строк та порядок касаційного оскарженні визначені в ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 04.11.2022.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.Г. Іванов