02 листопада 2022 року м. Харків Справа № 922/3896/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.
За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Яковенко В.С. не з'явились Виноградов В.О. (адвокат) - Ордер серія АХ №1096508 від 15.06.2022, свідоцтво серія ПТ №3766 від 23.03.2021 не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу (вх. №546 Х/3) Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене 24.01.2022 р. (повний текст підписано 03.02.2022р.)
у справі №922/3896/21 (суддя Шарко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23", с. Тарасівка Київської області
до за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків
про стягнення 13577125,30 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23", с. Тарасівка Київської області звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства ХМР (м. Харків) заборгованість за договором про закупівлю №777 від 09.09.20 р. в сумі 13 577 125,30 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2022р. (повний текст підписано 03.02.2022р.) у справі №922/3896/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" основний борг у сумі 13577125,30 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 203 656,88 грн.
В обґрунтування висновку про задоволення позову суд послався на те, що з огляду на положення статей 853, 882 ЦК України, ненадання відповідачем у встановлений договором строк обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт за наданими позивачем і підписаними з його боку актами приймання-передачі, відсутність доказів спростування факту виконання позивачем зазначених в актах робіт означає, що роботи за наданими актами вважаються прийнятими, а відповідач, в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, безпідставно ухилився від прийняття робіт, оскільки не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а, отже, зобов'язаний оплатити роботи, виконані за договором у розмірі 13577125,30 грн.
Не погодившись із вищевказаним рішенням Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків звернулось з апеляційною скаргою вих.№1522/9-22 від 23.02.2022 р. (вх.№546 Х/3 від 23.02.2022 р.) в якій просить суд:
-відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3896/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецалізована механізована колона №23” до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, про стягнення 13 577125,30 грн.;
-задовольнити апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради;
-скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3896/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована механізована колона №23” відмовити у повному обсязі;
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована механізована колона №23” на користь Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради 305 485,32 грн. судового збору понесеного у зв'язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради посилається на те, що господарський суд першої інстанції неправомірно послався на висновки Верховного Суду щодо застосування статей 863,882 Цивільного кодексу України у справах , в яких правовідносини не є подібними до спірних правовідносин. Зокрема, відповідач зазначив, що на відміну від вказаних справ у даній справі відповідач, заперечуючи проти позову не посилався на недоліки виконаних робіт, оскільки вартість цих робіт не перевірялась на відповідність її проектно-кошторисної документації у зв'язку з тим, що вони виконувались на власний розсуд позивачем ще до укладення договору, без погодження з відповідачем.
Крім цього скаржник зазначає, що суд першої інстанції, правомірно пославшись на те, що за змістом статей 853, 882 Цивільного кодексу України виникнення у підрядника обов'язку з оплати робіт на підставі односторонньо підписаного з боку замовника акту приймання-передачі виконаних робіт, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у встановлений договором строк, можливе лише за наявності реального виконання робіт, в мотивувальної частини рішення взагалі не зазначив, що ним встановлено факт виконання робіт. Разом з цим, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання відповідачем робіт за спірним договором після його укладення та позивачем не доведено, що відповідач відмовився від підписання надісланих йому актів приймання-передачі виконаних робіт, оскільки відмова є свідомою дією з небажання прийняти вже оглянуті роботи.
Також скаржник зазначає про ненадання господарським судом першої інстанції оцінки доводам скаржника щодо того, що умовами спірного договору не передбачено авансові чи поетапні платежі в міру виконання робіт, а встановлено обов'язок відповідача з 100% оплати всього переліку робіт,передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови її прийняття в експлуатацію, в той час як роботи, зазначені в спірних актах приймання-передачі виконаних робіт, є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1.,1.2,5.3. Договору, а тому позивач не може вважатись таким, що виконав свій обов'язок щодо передачі виконаних робіт за Договором, а відповідач, відповідно до приписів ст. 612 ЦК України не є таким, що прострочив оплату виконаних позивачем робіт.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022 р. в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Черноту Л.Ф., тоді як іншими членами судової колегії є Зубченко І.В., Радіонова О.О.
Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2022, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Зубченко І.В. у справі №922/3896/21 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідача): Чернота Л.Ф., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.
У відповідності до вимог частини 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2022р. у справі №922/3896/21 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3896/21. Встановлено учасникам справи строк до 01.07.2022 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи, а також запропоновано в строк до 23.06.2022р. (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України.
30.06.2022 (в межах, встановленого, ухвалою від 15.06.2022 строку) від представника ТОВ “Спеціалізована механізована колона № 23 адвоката Субочева С.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу з додатками, за змістом якого останній просить суд:
-відмовити у задоволені апеляційної скарги Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 по справі №922/3896/21 у повному обсязі;
-рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 по справі №922/3896/21 залишити без змін;
-судові витрати покласти на відповідача.
Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив щодо судових витрат у суді апеляційної інстанції. А саме, наголосив, що орієнтовний розрахунок судових витрат (крім судового збору), які позивач планує понести у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції складає 20 000, 00 грн., докази понесення яких будуть подані додатково протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду із дотриманням положень статті 126, частини 8 статей 129, 221 ГПК України.
Частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Втім, Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 17.05.2022, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану" від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України №2500-IX від 15.08.2022, постановлено:на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Отже, на теперішній час в Україні діє воєнний стан, який запроваджено вищезазначеним Указом Президента України строком до 21.11.2022.
Разом з тим, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.22 з урахуванням продовження строку дії воєнного стану, а також особливого режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, розташованого у м. Харкові, з огляду на необхідність розгляду апеляційної скарги впродовж розумних строків в контексті встановлених п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950р. гарантій, розгляд апеляційної скарги (вх. №546 Х/3) Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 р. (повний текст підписано 03.02.2022р.) у справі №922/3896/21 призначено на 05.10.22 о 10:15 год.
У зв'язку із перебуванням на лікарняному головуючого судді-доповідача Черноти Людмили Федорівни (медичний висновок про непрацездатність 4Х А6-3АХ5-4РТ9-5К49) повідомлено учасників справи (03.10.2022) про перенесення судового засідання, призначеного на 05.10.2022 о 10:15 год. ухвалою суду від 12.08.2022 у справі №922/3896/21 (вх. №546 Х/3) за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків про стягнення 13577125,30 грн.
Вказане повідомлення про те, що судове засідання відбудеться « 02» листопада 2022 о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. № 131, відправлено на поштові та електронні адреси учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2022, призначено розгляд апеляційної скарги Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 р. у справі №922/3896/21 до розгляду на 02.11.2022р. о 10:45 год., яке відбудеться за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі судових засідань №131.
12.10.2022 на електронну адресу суду (за вх. №5955 ел. 5257) від представника ТОВ «СМК №23» - адвоката Субочева Сергія Юрійовича надійшло клопотання з вимогою розглянути та задовольнити заяву про призначення судового засідання в режимі відеоконференції. Судове засідання по справі №922/3896/21, призначене на 02.11.2022 об 10:45 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 задоволено клопотання представника ТОВ «СМК №23» - адвоката Субочева Сергія Юрійовича про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/3896/21, яке відбудеться "02" листопада 2022 р. о 10:45 год. в режимі відеоконференції.
24.10.2022 через «Електронний суд» від представника Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі з додатками. За змістом яких останній зазначає, що з метою забезпечення всестороннього розгляну справи та врахування судом апеляційної інстанції актуальних правових позицій Верховного Суду у аналогічних справах, вважає за доречне звернути увагу на наступне.
У якості підстави для подання апеляційної скарги у цій справі, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, поміж іншого, посилався на те, що зі змісту Договору про закупівлю робіт від 09.09.2020 № 777 підрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи з «Капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Естакада №1 по вул. Профінтерна (коригування) (код за ДК 021:2015-45221000-2-Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів)», які згідно з п. 1.2 Договору визначено як 1 робота, ціна якої, відповідно до п. 3.1. Договору становить 25 002 000 гривень і повністю відповідає загальній кошторисній вартості робіт і витрат Календарного графіку виконання робіт.
Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Умовами укладеного між сторонами договору від 09.09.2020 №777 не передбачено авансові чи поетапні проміжні платежі в міру виконання робіт.
Більше того, у пункті 1.2 Договору сторони погодили, що кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота.Тобто, предметом, укладеного між сторонами, договору будівельного підряду є результат роботи -закінчені роботи відповідно до проектно кошторисної документації та тендерної документації. При цьому, сторони за взаємною згодою погодили, що весь перелік робіт виконуваних за цим договором робіт є 1 робота.
19.07.2022 Верховний Суд розглянув справу №922/2212/21 за касаційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства. Апелянт вказав, що справа є повністю ідентичною з цією справою № 922/2101/21 як за об'єктним і суб'єктним складом, так і за фактичними обставинами спірних правовідносин. За результатом касаційного перегляду, Верховний Суд погодився з доводами касатора про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ст. 882 ЦК України та вказав про відсутність у відповідача обов'язку щодо оплати виконаних робіт з огляду на те, що предметом договору будівельного підряду є результат роботи - закінчені роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації. При цьому, сторони за взаємною згодою погодили, що весь перелік робіт виконуваних за цим договором робіт є 1 робота.
Верховний Суд констатував, що виконані роботи є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1, 1.2, 5.3 договору №836, а тому позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов'язок щодо передачі виконаних робіт.
20.09.2022 Касаційний господарський суд розглянув справу №922/2101/21 за касаційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства. Позивачем у вказаній справі також є ТОВ «Спеціалізована механізована колона № 23» та обставини справи скаржник вважає аналогічними зі справою №922/3896/21. Розглянувши касаційну скаргу, Верховний Суд вказав:
«Умовами договору, укладеного між сторонами у цій справі, не передбачено авансові чи поетапні проміжні платежі. Положення договору підряду про те, що виконані роботи приймаються на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) (пункт 4.1), на підставі яких замовник здійснює оплату (пункт 4.2), враховуючи норму статтей 854, 875, 879 ЦК України, не кореспондують обов'язку останнього оплатити відповідну частину виконаних робіт. Такий порядок оплати не був узгоджений сторонами умовами договору.
Висновок судів попередніх інстанцій про те, що склад, обсяг і вартість робіт підтверджуються актами виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) не спростовують того, що договором не передбачено оплати окремих робіт за договором, а не всієї роботи (пункт 1.2 договору). Відсутність умови про оплату після виконання всього комплексу робіт за наведеного правового регулювання спірних правовідносин (статті 854, 875, 879 ЦК України) не свідчить про те, що сторонами був узгоджений інший порядок оплати робіт. Протилежний висновок судів попередніх інстанцій здійснено без врахування наведених норм права, а тому визнається помилковим.
Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено, що договором підряду передбачено обов'язок замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт зі сплатою вартості таких робіт.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погодився з доводами скаржника про те, що обов'язок щодо сплати виконаних робіт у нього виникає після виконання підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття».
Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради зважаючи на те, що вищевказані висновки Верховного Суду щодо застосування положень ст. 854 ЦК України було зроблено у повністю аналогічних справах, просить врахувати їх під час апеляційного перегляду справи № 922/3896/21.
Представник позивача, який звертався з клопотанням про проведення судового засіданні в режимі відеконференції - на зв'язок не вийшов. Про що Східним апеляційним господарським судом було складено акт №12-33/176 від 02.11.2022. Але, 02.11.22 на електронну адресу суду надіслав клопотання, за змістом якого позивач вважає за необхідне, з метою ефективного захисту оспорюваних прав і законних інтересів позивача та надання, передбаченого статтями 7, 13, 74 ГПК України, права на захист, просить суд відкласти судове засідання, у зв'язку із тим, що представник позивача адвокат Субочев С.Ю. буде приймати участь у іншому призначеному судовому засіданні з розгляду справи №639/6395/21 та представляти інтереси позивача - Геворкян І.П. (останнє судове засіання з розгляду справи по суті). Судове засідання призначено до розгляду на 02.11.2022 об 11:00.
Просив визнати дану причину неявки представника поважною, та відкласти судове засідання, аби представник позивача міг належним чином надати професійну правову допомогу Позивачу для захисту його прав та інтересів.
У випадку відмови у задоволенні даного клопотання, наголосив, що позивач повністю підтримує заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 02.11.2022 представник відповідач (апелянт) заперечував щодо відкладення розгляду справу, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив задовольнити апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради. Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3896/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована механізована колона №23” відмовити у повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована механізована колона №23” на користь Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради 305 485,32 грн. судового збору понесеного у зв'язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
Представник третьої особи в судове засідання 02.11.2022, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог частини 3 статті 120, частини 11 статті 242 ГПК України.
Оскільки учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи, в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
Відповідно до вимог статей 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.
У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заперечень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційні скарги підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 09 вересня 2020 року між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (далі-підрядник) укладено договір про закупівлю робіт № 777.
Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник зобов'язався виконати роботи з Капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Естакада №1 по вул. Профінтерна (коригування) (код за ДК 021:2015-45221000-2-Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Згідно до п. 3.1 договору, сторони погодили ціну договору на загальну суму 25002000 грн. (у тому числі ПДВ - 4167000 грн).
Також, додатками до договору "Договірна ціна" сторони погодили виконання робіт у 2020 році на суму 100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), на виконання робіт у 2020-2021 р.р. на суму 25002000,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Вказані додатки були складені на підставі проектно - кошторисної документації, а саме - локальних кошторисів на будівельні роботи, відомостей ресурсів, розрахунків загально-виробничих витрат, розрахунків коштів на покриття додаткових витрат, розрахунків кошторисного прибутку та адміністративних витрат.
Пунктом 5.1. договору та додатком до договору "Календарний графік виконання робіт" сторони передбачили виконання робіт протягом 2020-2021 р.р.
Відповідно до п.4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2В, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 4.2. договору передбачено проведення розрахунків у формі після оплати протягом 90 днів з моменту підписання документів, зазначених у п.4.1 договору, у разі якщо бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника.
Згідно до п.4.7. договору, замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2В, КБ-3) підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника.
Позивач вказує, що протягом 2020 року позивачем за зазначеним вище договором виконано робіт на загальну суму 13577125,30 грн.
11.09.20 підрядник, керуючись відповідно до п.4.7. договору та керуючись п. 88, 89, 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою KMУ від 01.08.2005р. №668, повідомив про готовність до передачі закінчених робіт відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт №1/09, 2/09 за вересень 2020 року. Також, просив забезпечити участь уповноваженого представника замовника у проведенні приймання-передачі закінчених робіт відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт №1/09, 2/09 за вересень 2020 року вказавши, що вона відбудеться 18 вересня 2020 року о 10.00 годині на об'єкті "Капітальний ремонт комплексу транспортних споруд по проспекту Льва Ландау в м. Харкові. Естакада 1 по вул. Профінтерна".
Також, вищезазначеним листом (а.с. №61 том1) TOB "СМК № 23" на адресу замовника направило:
-акт приймання виконаних будівельних робіт №1/09 за вересень 2020 року з додатками (відомість ресурсів, розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат, розрахунок №5, розрахунок № 6) - 2 примірники;
-акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/09 за вересень 2020 року з додатками (відомість ресурсів, розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат, розрахунок №5, розрахунок № 6) - 2 примірники;
-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020р. - 2 примірники.
Крім цього, 24.05.2021р. підрядник, керуючись відповідно до п.4.7. договору та керуючись п. 38, 89, 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою KMУ від 01.08.2005р. №668, повідомив про готовність до передачі закінчених робіт відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 4/09 за вересень 2020 року. Також, просив забезпечити участь уповноваженого представника замовника у проведенні приймання-передачі закінчених робіт відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт № 4/09 за вересень 2020 року, повідомивши дату та час приймання виконаних робіт, - 01 червня 2020 року о 10.30 год. на об'єкті "Капітальний ремонт комплексу транспортних споруд по проспекту Льва Ландау в м. Харкові. Естакада 1 по вул. Профінтерна".
Вищевказаним листом (а.с. № 62 том 1) TOB "СМК № 23" на адресу замовника направило:
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 4/09 за вересень 2020 року з додатками (відомість ресурсів, розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат, розрахунок №5, розрахунок № 6) - 2 примірники;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020р. - 2 примірники.
Крім того, 01.09.2021р. підрядник, керуючись п.4.7. договору та керуючись п. 88, 89, 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою KMУ від 01.08.2005р. № 668, повідомив про готовність до передачі закінчених робіт відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №3/09 за вересень 2020 року. Зокрема, просив забезпечити участь уповноваженого представника замовника у проведенні приймання-передачі закінчених робіт відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт № 3/09 за вересень 2020 року, вказавши дату та час приймання виконаних робіт - 08 вересня 2020 року о 10.30 год. на об'єкті "Капітальний ремонт комплексу транспортних споруд по проспекту Льва Ландау в м. Харкові. Естакада 1 по вул. Профінтерна".
Вищезазначеним листом (а.с. №60 том 1) ТОВ "СМК № 23" на адресу замовника направило:
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 3/09 за вересень 2020 року з додатками (відомість ресурсів, розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат, розрахунок №5, розрахунок № 6) - 2 примірники;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020р. - 2 примірники.
Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в містять відмітку від 18.09.2020 директора TOB "СМК № 23" про те, що представник замовника від підписання акту виконаних робіт відмовився, обґрунтованих заперечень щодо обсягів та якості виконаних робіт не надав.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, з метою здійснення технічного нагляду за виконанням робіт за спірним договором між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі - замовник) та Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі - виконавець) укладений договір про здійснення робіт з технічного нагляду №818 від 28.09.2020, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання здійснити технічний нагляд (надалі - роботи) з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові, Естакада 1 по вул. Профінтерна в м. Харкові. (коригування) (код за ДК 021:2015-71520000-9 - Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт (далі - об'єкт), які виконавець у межах повноважень зобов'язався надати замовнику, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх у порядку та на умовах, визначених цим договором (т.1, а.с. 107-110).
Таким чином, з урахуванням пункту спірного договору про закупівлю робіт, на підставі договору від 28.09.2020 №818 про здійснення робіт технічного нагляду замовник залучив до виконання функцій технічного нагляду за проведенням робіт на даному об'єкті - Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської Ради.
Як зазначив позивач, представник технічного нагляду та представник проектної організації - без зауважень погодили та підписали акти прихованих робіт, які складалися TOB "СМК № 23" в процесі виконання певних робіт на даному об'єкті, а саме: №1/09, 2/09, 3/09, 04/09 за вересень 2020. Так, на думку позивача, виконання ТОВ "СМК № 23" усього комплексу прихованих робіт на даному об'єкті підтверджується вказаними актами та Загальним журналом робіт №1, введення якого здійснювалось працівниками позивача.
Також, 10.06.2021р. на адресу відповідача був направлений лист - претензія за вих. №10/06-1 про термінову сплату коштів за виконані роботи на загальну суму 13577125,30 гри., в т.ч. ПДВ (в яку увійшла сума основного боргу за актами № 01/09, 02/09, 03/09, 04/09.
Своїм листом від 14.07.2021р. відповідач, за твердженнями позивача, необґрунтовано відхилив претензію, безпідставно посилаючись при цьому, що акти складені неналежним чином, та відповідно до п.6.2.4 договору №777 не підлягають оплаті, (право повернення актів без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів - відсутність підписів, печатки, тощо).
Позивач стверджує, що відповідачем безпідставно не враховано, що акти з боку підрядника оформлені належним чином, а відсутній підпис з боку замовника - є наслідком ухилення від приймання виконаних робіт та не надання мотивованої відмови, про що і було констатовано підрядником записами від 18.09.2020р. та 01.06.2021р.
Також, у відповіді відповідач, на думку позивача, безпідставно зауважив, що приймання-передача виконаних робіт мають здійснюватися в цілому по об'єкту, без застосування будь-якої етапності чи черговості, що не узгоджується ні за змістом договору ні вимогам нормативно-правових актів у будівництві, ні особливостей виконання робіт на об'єкті будівництва.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, позивач вказує, що роботи за вересень 2020 року згідно актів приймання виконаних будівельних робіт №1/09, 2/09, 3/09 на суму 13577125,30 грн., в тому числі ПДВ, вважаються такими, що прийняті замовником у повному обсязі 18.09.2020р., а за актом №04/09 - 01.06.21р.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, в заявах по суті справи в суді першої інстанції посилався на те, що у якості доказів підтверджуючих факт виконання робіт позивач просить враховувати акти форми КБ-2в та КБ-3, проте, за твердженнями відповідача, вказані докази не є належними та достатніми для підтвердження факту виконання робіт відповідно до умов договору № 777 від 09.09.2020.
З урахуванням заяви про зміну (уточнення) фактичних підстав позову та заперечень відповідача щодо виконання ТОВ "Спеціалізована механізована колона №23" робіт відповідно до умов договору №777 від 09 вересня 2020 року та у строки визначені в договорі, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного документу підтверджуючого реальне та фактичне виконання робіт відповідно до умов договору підряду.
Також, відповідач вказує, що 14.07.21 останнім на адресу позивача направлялась відповідь на претензію з зауваженнями щодо актів виконаних робіт.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач також зазначив, що само по собі складання актів КБ-2в без підтвердження первинною виконавчою документацією не є належним доказом, який би підтверджував фактичне виконання робіт відповідно до умов договору з урахуванням заперечень відповідача, надання зауважень щодо робіт та складання актів КБ-2в, КБ-3.
Відповідач наполягає, що з урахуванням відповіді на претензію, копію якої надано саме позивачем до позовної заяви, посилання позивача на мовчазну згоду відповідача з роботами зазначеними в актах КБ-2в, є безпідставним.
Також, відповідач вказує про те, що згідно з інформацією Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства ХМР від 13.12.2021 № 03-4506, роботи на виконання умов договору про закупівлю робіт № 777 від 09.09.20 не розпочаті та не виконуються ТОВ "Спеціалізована механізована колона №23".
У зв'язку з вищевикладеним, 16 грудня 2021 року на адресу позивача - ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" (м. Київ, вул. Антоновича, будинок 62-Б, корп.13-А, офіс 301) та на адресу: Київська область село Тарасівка, вул. Київська, будинок 1, офіс 4, - Департаментом будівництва та шляхового господарства ХМР на підставі вимог ч.2 ст. 214, ч.3 ст. 651, ч.2 ст.849 ЦК України направлено повідомлення про відмову від договору підряду від 15.12.2021 №2967/0/66-21, які були отримані товариством 23 та 29 грудня 2021 року.
Крім того відповідач стверджує, що перевіркою доводів позивача щодо наявності інших правовідносин на вказаному об'єкті було встановлено, що з приводу капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові Естакада №1 по вул. Профінтерна, - правовідносини існували між ТОВ "СМК № 23" та КП "Шляхрембуд" до укладання договору №777 від 09.09.2020 та роботи фактично виконувались КП "Шляхрембуд" в період з 04.07.2018 по 04.09.2020 року.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно - господарські зобов'язання.
Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов'язань передбачено господарські договори.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з частиною четвертою статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 1 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Згідно з частиною 2 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, та у випадку виявлення недоліків робіт, негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
При цьому, за змістом норми статті 853 Цивільного кодексу України, правовим наслідком незаявлення замовником підрядникові негайно чи у встановлений Договором строк про відступи від умов договору або інших недоліків є позбавлення замовника права посилатися на відступи та на явні недоліки в роботі.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) негайно або у строк, визначений договором.
Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
Аналогічна правова позиція щодо правових наслідків непідписання замовником наданого йому підрядником акту виконаних робіт, за відсутності своєчасно висловлених заперечень неодноразово викладалась в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, від 12.06.2019 у справі №910/6002/18, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 17.08.21 у справі № 910/16308/20.
Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника щодо того, що господарський суд першої інстанції неправомірно послався на висновки Верховного Суду щодо застосування статей 853, 882 Цивільного кодексу України у справах, в яких правовідносини не є подібними до спірних правовідносинами.
Частиною 4 статті 236 господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначалось вище, господарський суд першої інстанції, застосовуючи положення норм 853, 882 Цивільного кодексу України, послався на викладені в постановах Верховного Суду висновки щодо наявності у замовника обов'язку з оплати робіт на підставі наданого замовником односторонньо підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт за умов незаявлення замовником підрядникові негайно чи у встановлений договором строк про відступи від умов договору або інших недоліків та реального виконання робіт (відсутність доказів спростування факту виконання позивачем зазначених в актах робіт).
В цій постанові судом апеляційної інстанції додатково до постанов, на які послався суд першої інстанції також вище було наведено й інші постанови Верховного Суду із аналогічними висновками.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.21 у справі №233/2021/19 зазначено, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова).Тому термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
Таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. На те, що зміст спірних правовідносин визначальний для їхнього порівняння на предмет подібності вказує, зокрема, частина дев'ята статті 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, якщо правовідносини подібні саме за змістом.
Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин (як-от участь банку або іншої фінансової установи у кредитних правовідносинах, що слідує зі змісту частини першої статті 1054 ЦК України) та/чи їх специфічний об'єкт (об'єктом правовідносин за кредитним договором є кошти):
Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб'єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах.
Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб'єкти, однаковий вид об'єкта й однакові права та обов'язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність.
Отже, правовідносини, їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Наведені у вищенаведених висновках Верховного Суду щодо застосування положень статей 853, 882 Цивільного кодексу України умови підрядних правовідносин, в ракурсі яких відповідні норми застосовано, наявні у спірних підрядних правовідносинах у даній справі, а саме: направлення підрядником в межах підрядних правовідносин замовнику у встановленому порядку односторонньо підписаних актів приймання - передачі виконаних робіт; ухилення замовника від прийняття робіт та незаявлення підрядникові негайно про відступи від умов договору або інших недоліків; відсутність доказів на спростування факту реального виконання позивачем зазначених в Актах робіт.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вонопідлягаєвиконанню у цей строк (термін).
Враховуючи положення статей 853, 882 ЦК України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду щодо наявності у відповідача обов'язку з прийняття та оплати частини робіт за спірними актами приймання-передачі з наступних мотивів.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Як предмет договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов'язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
За змістом статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов до яких серед іншого, віднесено умови про предмет договору.
Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов'язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.
Як вже було зазначено вище, відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України (де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.
Такі висновки викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17.
За даною справою №922/3896/21 сторони у пункту 1.2 договору погодили, що кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проєктно-кошторисної документації, 1 робота.
Тобто, предметом, укладеного між сторонами, договору будівельного підряду є результат роботи - закінчені роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації. При цьому, сторони за взаємною згодою погодили, що весь перелік робіт виконуваних за цим договором робіт є 1 робота.
Разом з тим, відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
У частині 4 статті 879 Цивільного кодексу України визначено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Судом першої інстанціїне не враховано, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено авансові чи поетапні проміжні платежі, а також того, що договором не передбачено обов'язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, в той час як у Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради обов'язок щодо сплати виконаних робіт виникає лише після виконання підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття замовником.
Положення договору підряду про те, що виконані роботи приймаються на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) (пункт 4.1), на підставі яких замовник здійснює оплату (пункт 4.2), враховуючи норму статтей 854, 875, 879 ЦК України, не кореспондують обов'язку останнього оплатити відповідну частину виконаних робіт. Такий порядок оплати не був узгоджений сторонами умовами договору.
Висновок суду першої інстанції про те, що склад, обсяг і вартість робіт підтверджуються актами виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) не спростовує того, що договором не передбачено оплати окремих робіт за договором, а не всієї роботи (пункт 1.2 договору). Відсутність умови про оплату після виконання всього комплексу робіт за наведеного правового регулювання спірних правовідносин (статті 854, 875, 879 ЦК України) не свідчить про те, що сторонами був узгоджений інший порядок оплати робіт. Протилежний висновок суду першої інстанції здійснено без врахування наведених норм права, а тому визнається помилковим.
Суд першої інстанції не зазначив, які умови (пункти) договору підряду передбачають як обов'язок замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, так і обов'язок замовника здійснювати проміжні оплати поетапних робіт в міру їх виконання.
При цьому, доводи позивача щодо того, що виходячи з обсягу та специфіки проведених робіт зокрема, визначення в кошторисах та графіках виконаних робіт численних найменувань розділів будівельних робіт, кількісну характеристику кожного найменування, включених до розділів та їх вартість, - виконувана позивачем робота є не суцільною, суперечить погодженим сторонами умовам договору про те, що весь перелік робіт виконуваних за цим договором робіт є 1 робота.
У постанові Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №927/603/17 зазначено те, що судами встановлено, що договором не передбачено як обов'язку замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, так і обов'язку замовника здійснювати проміжні оплати поетапних робіт в міру їх виконання. Відтак, Верховним Судом зроблено висновок, про те, що враховуючи приписи частини 1 статті 854, частини 4 статті 879, частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України та умови договору, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність у відповідача зобов'язання прийняти роботи, зазначені позивачем в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року та зобов'язання оплатити такі роботи.
Отже, оскільки роботи, передбачені в спірних актах приймання виконаних будівельних робіт є лише частиною робіт, передбачених предметом договору позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов'язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач відповідно до приписів статті 612 Цивільного кодексу України не є таким, що прострочив оплату виконаних позивачем робіт за договором підряду №836, що свідчить про передчасність звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідачаспірної суми заборгованості.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.22 у справі №922/2101/21 та від 19.07.22 у справі №922/2212/21, в яких брали участь ті самі сторони за аналогічних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради задовольнити.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3896/21 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована механізована колона №23” відмовити у повному обсязі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована механізована колона №23” (код ЄДРПОУ 35329851, 08161, Київська область, Києво-Святошинський район, село Тарасівка, вулиця Київська, будинок 1, офіс 4) користь Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 34861610, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) - 305 485,32 грн. судового збору, понесеного у зв'язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
5. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 02.11.2021 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2022 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.О. Радіонова