вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" листопада 2022 р. Справа № 910/21203/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 (суддя Мудрий С.М.)
у справі № 910/21203/21 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про стягнення 61 453,39 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ "Євро-Реконструкція", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк", відповідач) про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 48 930,18 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 111,61 грн та 3 % річних у розмірі 3 411,60 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з жовтня 2014 року по липень 2021 року включно в розмірі 48 930,18 грн, у зв'язку з чим позивачем також нараховано на вказану заборгованість 9 111,61 грн інфляційних втрат та 3 411,60 грн 3 % річних.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" основний борг у розмірі 48 930,18 грн, 3 % річних у розмірі 3 411,60 грн, інфляційні втрати в розмірі 9 111,61 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
4. Рішення мотивовано тим, що відповідач як власник розташованої за адресою: м. Київ, вул. Григорія Чупринки, 4-А, кв. 31, нерухомості має нести пов'язані із володінням таким майном витрати щодо оплати послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТ "Альфа-Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Євро-Реконструкція".
6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", яке реорганізовано шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк", було іпотекодержателем, а не власником квартири, реєстрація за ним права власності внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки відбулась у 2018 році, що також встановлено рішенням Дніпровського районного суду у справі № 755/15350/20. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2022 апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 задоволено заяву АТ "Альфа-Банк" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 08.08.2022.
9. Зважаючи на воєнний стан в Україні, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.
Позиції учасників справи
10. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
11. За доводами позивача, 23.07.2014 у газеті Хрещатик (№ 103 (4503)) ТОВ "Євро-Реконструкція" розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси (копія газети міститься у матеріалах справи, а.с. 73-74).
12. Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку за адресою: м. Київ, вул. Григорія Чупринки (колишня назва - вул. Чудновського), 4-А, кв. 31 з 01.07.2014 здійснюється ТОВ "Євро-Реконструкція", що підтверджується Переліком житлових будинків, в яких виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з 01.07.2014 є ТОВ "Євро-Реконструкція" (а.с. 12-14).
13. У договорі купівлі-продажу квартири від 09.07.2021, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. (зареєстровано в реєстрі за № 1908), зазначено, що квартира 31 за адресою: м. Київ, вул. Григорія Чупринки, 4-А, на момент укладення цього договору належала продавцю - АТ "Альфа-Банк", на підставі іпотечного договору № 02-10/738 від 06.04.2006, державну реєстрацію права власності за банком проведено 03.05.2018, номер запису про право власності 25976633 (а.с. 15-18).
14. Доказів укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з централізованого опалення до матеріалів справи не надано.
15. Позивач зазначає, що з жовтня 2014 року по липень 2021 року ним у межах опалювального сезону надано відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 30 769,03 грн та гарячого водопостачання на загальну суму 18 161,15 грн. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано наряди на підключення та відключення за період з 21.10.2014 по 05.04.2021, а також звіти з показниками приладів будинкового лічильника теплової енергії за період з 22.03.2017 по 21.04.2021 (а.с. 21-28, 29-34).
16. Доказів оплати таких послуг або виставлення претензій щодо їх якості чи відмови від отримання до матеріалів справи не надано.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
17. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
18. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
19. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України).
20. За статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
21. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
22. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
23. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
24. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.
25. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саму ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
26. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
27. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
28. Відповідно до ч.ч. 1, 10 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
29. Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи у даному випадку є правом, а не обов'язком суду, те, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення 61 453,39 грн, що є значно меншим від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлені рішенням суду обставини справи та доводи сторін у сукупності з наданими ними доказами, обсяг матеріалів справи, колегією суддів при відкритті провадження вирішено, що справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
30. Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 № 1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
31. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про житлово-комунальні послуги") житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
32. Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
33. Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення на час спірних правовідносин регулювалися Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила).
34. Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
35. Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 03.10.2022 у справі № 910/5841/21 та Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13 та від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19, від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, та спростовує твердження скаржника про те, що нарахування заборгованості за комунальні послуги може здійснюватися виключно на підставі договору.
36. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
37. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (чинний з 10.12.2017 по теперішній час) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
38. Положеннями ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
39. За умовами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (чинний з 10.12.2017 по теперішній час) ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
40. Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
41. Відповідно до п. 12 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.
42. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
43. Надання послуг з централізованого опалення, що надавалися безперервно, в межах опалювального періоду в будинку за адресою: м. Київ, вул. Чупринки, буд. 4-А, підтверджується нарядами на підключення та відключення за період з 21.10.2014 по 05.04.2021.
44. Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення здійснювався по вул. Чупринки, 4-А, м. Київ, приладом комерційного обліку SKS-3 заводський № 19363, що підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача від 29.11.2016 та актами № 1388 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальні періоди 2017-2018р.р., 2018-2019р.р., 2019-2020р.р., 2020-2021р.р. (а.с. 35-39).
45. У матеріалах справи також наявні звіти з показаннями приладів будинкового лічильника теплової енергії за період з 22.03.2017 до 21.04.2021 (а.с. 40-72).
46. Показники будинкового лічильника теплової енергії розподіляються між користувачами приміщень пропорційно до площі займаних споживачами приміщень.
47. Оскільки показники засобів обліку гарячого водопостачання до ТОВ "Євро-Реконструкція" мешканцями квартири не передавалися, як і дані про те, що в квартирі встановлені індивідуальні лічильники обліку, які є справними та належним чином повірені, а також до ТОВ "Євро-Реконструкція" мешканцями та власниками квартири не надавалися дані щодо внесення до облікових даних змін щодо кількості осіб, які проживають у квартирі та користуються послугами, нарахування коштів за спожиті послуги з гарячого водопостачання здійснювалось позивачем по нормі споживання на 2 особи, з урахуванням кількості осіб, місце проживання яких, за наявними у позивача даними, було зареєстроване в кв. 31 за адресою: м. Київ, вул. Григорія Чупринки, 4-А, у період існування заборгованості.
48. Позивачем надано бухгалтерську довідку за послуги гарячого водопостачання станом на 09.07.2021.
49. Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
50. Аналіз зазначених положень законодавства свідчить про те, що обов'язок щодо належного утримання майна, а також сплати нарахованих за його утримання комунальних платежів покладено саме на власника такого майна.
51. Таким чином, позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати комунальних платежів за період з 01.10.2014 по 31.07.2021, мав підтвердити факт перебування у вказаний період зазначеної у позові квартири у власності відповідача.
52. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
53. З положень ч. 2 ст. 328 ЦК України вбачається, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
54. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
55. Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва.
56. Отже, право власності на спірну квартиру виникло у відповідача з моменту державної реєстрації.
57. Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви договору купівлі-продажу квартири від 09.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. (зареєстровано в реєстрі за № 1908), квартира 31 за адресою: м. Київ, вул. Григорія Чупринки, 4-А, на момент укладення цього договору належала АТ "Альфа-Банк" на підставі іпотечного договору № 02-10/738 від 06.04.2006, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за банком проведено 03.05.2018, номер запису про право власності 25976633 (а.с. 15-18).
58. У той же час у матеріалах справи не міститься, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування квартири № 31 за адресою: м. Київ, вул. Григорія Чупринки, 4-А, до 03.05.2018 у власності відповідача, у зв'язку з чим підстави для висновку про покладення саме на нього обов'язку зі сплати нарахованої вартості наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у вказаний період відсутні.
59. Разом з тим, вищевказаним договором підтверджується перебування квартири № 31 за адресою: м. Київ, вул. Григорія Чупринки, 4-А, у власності відповідача з 03.05.2018 до 09.07.2021.
60. Здійснивши перерахунок пред'явленої до стягнення заборгованості з урахуванням періоду перебування відповідної квартири у власності відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає частковому задоволенню в розмірі 29 750,09 грн (послуги з централізованого опалення в розмірі 14 819,49 грн та гарячого водопостачання в розмірі 14 930,60 грн.
61. Будь-яких доказів оплати заявленої заборгованості матеріали справи не містять, як і не містять спростування здійсненого за відповідні періоди розрахунку.
62. В іншій частині позовна вимога про стягнення суми основного боргу задоволенню не підлягає, з огляду на те, що в такий період відповідач не був власником відповідного майна.
63. Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
64. Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у встановлений законом строк у сумі 29 750,09 грн, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2 683,31 грн та інфляційних втрат у сумі 6 015,66 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки такі нарахування здійснені позивачем на суми, що перебувають поза періодом, в який відповідач був власником відповідного майна.
65. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
66. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
67. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
68. При цьому, вищевикладені обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
69. Нормою ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
70. Зважаючи на викладене, з огляду на неповне дослідження обставин справи в частині встановлення моменту набуття відповідачем права власності на майно, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є передчасними, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21 в частині розмірів присудженої до стягнення суми заборгованості та нарахованих на неї процентів річних та інфляційних втрат підлягає зміні.
Судові витрати
71. У зв'язку зі зміною оскаржуваного рішення підлягає зміні розмір судового збору, що підлягає відшкодуванню позивачу за звернення з позовом та складає 1 425,56 грн (оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню на 62,8 %).
72. Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача необхідно стягнути відповідно до ст. 129 ГПК України 1 266,66 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги (37,2 %).
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21 змінити.
3. Викласти мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21 в редакції цієї постанови.
4. Викласти пункти 1 і 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/21203/21 у такій редакції:
"1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, будинок 20, ідентифікаційний код 37739041) основний борг у розмірі 29 750 (двадцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 09 коп., три проценти річних у розмірі 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 31 коп., інфляційні втрати в розмірі 6 015 (шість тисяч п'ятнадцять) грн 66 коп. та судовий збір у розмірі 1 425 (одна тисяча чотириста двадцять п'ять) грн 56 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.".
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, будинок 20, ідентифікаційний код 37739041) на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494717) 1 266 (одну тисячу двісті шістдесят шість) грн 66 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
7. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська