ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 листопада 2022 року м. ОдесаСправа № 916/3529/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі
апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д"
на рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2022, суддя в Інстанції Щавинська Ю.М., повний текст якого складено 21.06.2022 в м. Одесі
у справі № 916/3529/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"
про стягнення 118 685,42 грн
У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ «ООЕК») звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" (далі - ОСББ "Вільямса 59Д") про стягнення 103035,15 грн. заборгованості за спожиту у березні, травні, липні, вересні та жовтні 2020, травні 2021р. активну електричну енергію, а також 3 547,21 грн. - 3 % річних та 12 103,06 грн. - інфляційних втрат нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовувалися неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 01-8707-УП від 03.01.2020 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині повної і своєчасної оплати вартості електричної енергії, спожитої у березні, травні, липні, вересні та жовтні 2020, травні 2021р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2022 залучено АТ "ДТЕК Одеські електромережі" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2021 позов задовольнити частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" заборгованість у сумі 103 035 грн 15 коп., 3% річних у сумі 94 грн 04 коп., інфляційні втрати у сумі 327 грн 91 коп., судовий збір у сумі 1 978 грн 74 коп.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково місцевий господарський суд на підставі встановлених обставин даної справи виходив із того, що враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 103 035,15 грн, відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважав позовні вимоги ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат по рахунку за березень 2020 суд зазначав наступне.
З наданого позивачем розрахунку, суми 3% річних та інфляційних втрат нараховано ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" по рахункам за березень 2020 року та за липень 2020 року.
Суд вказував, що як вбачається з розрахунку, періодом прострочення оплати по такому рахунку позивачем визначено з 17.09.2020 по 09.11.2021. Обґрунтовуючи дату нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, позивач зазначав, що така дата визначена з урахуванням рахунку за липень 2020 року, оскільки останній містить інформацію про заборгованість, визначену наростаючим підсумком, яка включає також заборгованість по рахунку за березень 2020 року.
Натомість суд не прийняв такі пояснення як підставу для правомірності нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат, починаючи з 17.09.2020, оскільки вказаний рахунок не відповідає вимогам договору щодо інформації в платіжному документі щодо боргу за березень 2020 року.
Суд також врахував, що доказів надіслання рахунку за березень 2020 матеріали справи не містять, а наданий позивачем список розсилки (т.1 а.с.36) не може бути прийняти судом в якості належного доказу оскільки не містить відтиску (штампу) укрпошти, який підтверджує прийняття посилки для відправлення.
В іншій частині розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних (по рахунку за липень 2020 року) є вірним.
З урахуванням наведеного, суд вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 94,04 грн, інфляційних втрат у сумі 327,91 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСББ "Вільямса 59Д" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, тому що суд не з'ясував об ставин, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не були доведені, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник наводить такі ж самі доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву, а також зазначає про те, що судом першої інстанції задоволено позов виконавця комунальних послуг, який заявлено до неналежного відповідача. Спірна заборгованість за електричну енергію належить саме ОК «МЖСТ ДОМ» та виникла в межах Договору постачання електричної енергії від 13.09.2011 №4562 с/а65, і, саме ОК «МЖСТ ДОМ» - є належним відповідачем у справі та повинен сплатити цю заборгованість.
При цьому, скаржник вказує про те, що ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» добросовісно та в повному обсязі виконує власні зо бов'язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універ сальних послуг підписаним разом із Протоколом розбіжностей від 03.01.2020. Борг у сумі 96 625,20 грн. ніяк не стосується та не належить ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д», яке до 03.01.2020 жодних договірних відносин ані із ТОВ «ООЕК», ані із ВАТ «ЕК «Одесаобле нерго» - не мало. Позивач навмисно нехтує та не виконує положення п.5.5 Договору поста чання електричної енергії постачальником універсальних послуг починаючи з дати його укладення - 03.01.2020, по теперішній час.
Будь яких рахунків про оплату послуг у період з 01.01.2019 по березень місяць 2020 позивачем відповідачу - не надсилалось.
Отже, висновок господарського суду про те, що сторони даного договору (позивач і відповідач) домовились про те, що відносини розпочались з 01.01.2019 - не відповідає дійсності та є помилковим.
Також скаржник посилався нате, що Угода від 31.05.2018 про забезпечення електропостачання будинку №59Д по вул.Академіка Вільямса в місті Одесі та Акт звірки показань лічильників електроенер гії, що знаходяться по цьому ж будинку від 24.03.2018) - не є доказами прийняття ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» заборгованості за електропостачання, яка виникла у ОК «МЖСТ ДОМ» при виконанні Договору №4562 с/а 65 від 13.09.2011 з ВАТ «ЕК «Одесаобленерго».
Так договір №4562 с/а 65 від 13.09.2011 укладено між ОК «МЖСТ ДОМ» та ВАТ «ЕК «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО», відповідно до умов якого, постачання електричної енергії здійсню-ється кооперативу за адресою: 65089, м.Одеса, вул.Академіка Вільямса 59К. Поряд з тим, відповідач розташований за іншою адресою: м.Одеса, вул.Академіка Вільямса, 59Д.
Отже, на думку скаржника, протягом з 13.09.2011 до 23.12.2019, саме ОК «МЖСТ ДОМ» був споживачем електричної енергії по договору постачання електричної енергії від 13.09.2011 №4562 с/а65, укладеного з ВАТ «ЕК «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО», і саме цей кооператив створив заборгованість, яку, в свою чер гу, позивач, навмисно та незаконно намагається перевести на відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" на рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2022 у справі № 916/3529/21. Постановлено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" на рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2022 у справі № 916/3529/21 здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. При цьому, позивач зазначає, що скаржник фактично обмежився тими ж доводами, що і в суді першої інстанції, яким вже фактично було надано належну правову оцінку, а тому апелянт не наводить конкретні обставини та не надає докази, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими часниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017р. (надалі - Закон) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018р. (Далі - Правила, ПРРЕЕ).
Пункт 1.2.8. Правил передбачає, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу викладені ТОВ «ООЕК» на офіційному веб-сайті.
Також, п. 3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.
Пунктом 7 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплат рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно вимог п. 3.2.5 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Так, 03.01.2020р. між ТОВ «ООЕК» та ОСББ «Вільямса 59Д» було укладено договір №01-8707-УП від 03.01.2020р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на підставі поданої скаржником заяви-приєднання.
Відповідно до п. 1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.
Цей договір є публічним договором приєднання, якщо укладений шляхом приєднання Споживача до розробленого постачальником договору, що розміщений на його сайті та на умовах комерційної пропозиції, що опублікована на сайті Постачальника (публічна комерційна пропозиція.
Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору.
Згідно з п. 3.4 договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.
Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (пункт 5.1 договору).
Згідно п. 5.5. договору, з урахуванням протоколу розбіжностей до проекту договору №01-8707-УП від 03.01.2020 (т.1 а.с.176), ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію.
Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно пункту 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до пункту 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Пунктом 6.2 договору, серед іншого, сторони погодили, що споживач зобов'язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1 договору).
Як вбачається з заяви-приєднання, яка є невід'ємним Додатком № 1 до даного Договору початком постачання електричної енергії зазначено 01.01.2019р. (копія Договору з Додатками наявні в матеріалах справи). Точкою обліку є багатоквартирний житловий будинок розташований за адресою м. Одеса, вул. Академіка Вільямса,59Д.
Відповідно до п.3 ст. 631 ЦК України сторони прийшли до взаємної згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2019.
Згідно додатку №3 до договору на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг комерційної пропозиції №1-УП (т.1 а.с.34) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається на строк до 31.12.2019, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії.
Також в означеному додатку сторонами погоджено наступне:
- для колективного побутового споживача розрахунковим вважається період з 23 числа розрахункового періоду до того ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця;
- колективний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості фактично спожитого обсягу електроенергії за розрахунковий період (місяць) на підставі виписаного рахунку постачальника у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, грошовими коштами на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника;
- надання платіжного документу споживачу здійснюється будь-яким з наступних способів: у структурному підрозділі, через особистий кабінет постачальника, електронною поштою, поштовим зв'язком.
Також судом встановлено, що 23.12.2019 між ОСББ "Вільямса 59Д" та АТ "Одесаобленерго" (нова назва АТ "ДТЕК Одеські електромережі" було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №8707 с/с 65, за умовами якого оператор системи зобов'язався надавати споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Відповідно до п. 11.1. договору цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов його договору і діє протягом 1 року, починаючи з 01.01.2019, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленим Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 8.6.1 «Кодексу комерційного обліку», що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, на підставі п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ «ДТЕК Одеські Електромережі».
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що за розрахунковий період (березень, травень, липень, вересень, жовтень 2020р., травень 2021р.) позивач отримав від оператора системи розподілу (AT “ДТЕК Одеські електромережі”) відомості щодо фактичного споживання електричної енергії ОСББ «Вільямса 59Д», з яких вбачається, що за особовим рахунком № 01-8707/1 за вказаний розрахунковий період відповідачем було спожито 105 250 кВт./год. електричної енергії на загальну вартість 176 820,00 грн. у т.ч. ПДВ., що підтверджується розшифровкою нарахувань за березень, травень, липень, вересень 2020 року (т.1 а.с.111-114) та листом ДТЕК "Одеські електромережі" щодо обсягів споживання за травень-жовтень 2021 року (т.2 а.с.29).
На підставі зазначених даних ТОВ “ООЕК” виставило відповідачу на оплату відповідні рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:
- за березень 2020 року рахунок №01-8707/1 від 03.04.2020 на суму 135 246,72 грн, кількість спожитої електричної енергії 80 504 кВт*год (т.1 а.с.35);
- за квітень 2020 року рахунок №01-8707/1 від 05.05.2020 на суму 5 453,28 грн, кількість спожитої електричної енергії 3 246 кВт*год (т.1 а.с.37);
- за травень 2020 року позивачем рахунку до матеріалів справи не надано; натомість копію такого рахунку надано відповідачем (т.1 а.с.187 з обороту); рахунок датований 02.06.2020, кількість спожитої електричної енергії 9031 кВт*год на суму 15172,08 грн.
- за червень 2020 року рахунок №01-8707/1 від 22.06.2020 (т.1 а.с.117) містить від'ємні значення;
- за липень 2020 року рахунок №01-8707/1 від 03.08.2020 на суму 8 307,60 грн, кількість спожитої електричної енергії 4945 кВт*год (т.1 а.с.43);
- за серпень 2020 року рахунок №01-8707/1 від 03.09.2020 на суму 4 823,28 грн, кількість спожитої електричної енергії 2871 кВт*год (т.1 а.с.47);
- за вересень 2020 року рахунок №01-8707/1 від 03.09.2020 на суму 5 671,68 грн, кількість спожитої електричної енергії 3376 кВт*год (т.1 а.с.48);
- за жовтень 2020 року рахунок №01-8707/1 від 02.11.2020 на суму 4 924,08 грн, кількість спожитої електричної енергії 2931 кВт*год (т.1 а.с.49);
- за листопад 2020 року рахунок №01-8707/1 від 26.11.2020 на суму 9493,68 грн, кількість спожитої електричної енергії 5651 кВт*год (т.1 а.с.52 з обороту);
- за грудень 2020 року рахунок №01-8707/1 від 29.12.2020 на суму 11 956,56 грн, кількість спожитої електричної енергії 7117 кВт*год (т.1 а.с.52);
- за січень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 28.01.2021 на суму 12 539,52 грн, кількість спожитої електричної енергії 7464 кВт*год (т.1 а.с.56 з обороту);
- за лютий 2021 року рахунок №01-8707/1 від 01.03.2021 на суму 13 524 грн, кількість спожитої електричної енергії 8050 кВт*год (т.1 а.с.56);
- за березень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 31.03.2021 на суму 11 291,28 грн, кількість спожитої електричної енергії 6721 кВт*год (т.1 а.с.57);
- за квітень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 28.04.2021 на суму 7771,68 грн, кількість спожитої електричної енергії 4626 кВт*год (т.1 а.с.60);
- за травень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 26.05.2021 на суму 7 497,84 грн, кількість спожитої електричної енергії 4463 кВт*год (т.1 а.с.61);
- за червень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 29.06.2021 на суму 5 849,76 грн, кількість спожитої електричної енергії 3482 кВт*год (т.1 а.с.61);
- за липень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 30.07.2021 на суму 5428,08 грн, кількість спожитої електричної енергії 3231 кВт*год (т.1 а.с.67);
- за серпень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 30.08.2021 на суму 4 977,84 грн, кількість спожитої електричної енергії 2963 кВт*год (т.1 а.с.65);
- за вересень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 30.09.2021 на суму 5 046,72 грн, кількість спожитої електричної енергії 3004 кВт*год (т.1 а.с.68);
- за жовтень 2021 року рахунок №01-8707/1 від 28.10.2021 на суму 1 923,60 грн, кількість спожитої електричної енергії 1145 кВт*год (т.1 а.с.72).
Докази надіслання позивачем відповідних рахунків містяться в матеріалах справи, що відповідачем не заперечується.
Водночас, доказів надсилання рахунку за березень 2020 року позивачем до суду не подано.
Не погоджуючись із нарахованою позивачем сумою заборгованості за спожиту електричну енергію відповідач зазначав, що частина такої суми є заборгованістю ОК "МЖСТ ДОМ" та він не споживав електричну енергію у 2019 році.
Як встановлено судом, відповідач неодноразово звертався до позивача із запитами на отримання інформації та листами, в яких просив роз'яснити щодо підстав нарахування 96 625,20 грн (т.1 а.с.185-206).
Так, у листі від 22.06.2020 №587/13/03-1714 (т.1 а.с.186-187) позивач зазначав, що ОСББ "Вільямс 59Д" є споживачем ТОВ "ООЕК" та з 01.01.2019 використовує електричну енергію, що постачається енергопостачальною компанією, для власних потреб. Також позивач наголошував, що з 01.01.2019 ОСББ "Вільямс 59Д" було спожито електричну енергію у загальному обсязі 92 781 кВт.год на суму 155 872,08 грн. Оскільки ОСББ "Вільямс 59Д" в рахунок оплати за спожиту електричну енергію було перераховано на рахунки енергопостачальної компанії грошові кошти у розмірі 29 979,60 грн, з урахуванням чого станом на 22.06.2020 у ОСББ "Вільямс 59Д" існує заборгованість у сумі 125 892,48 грн.
На підтвердження часткової оплати спожитої електроенергії позивачем надано виписки по рахунку (т.1 а.с.75-110), а відповідачем, в свою чергу, виписку по рахунку (т.1 а.с.177-178) та платіжні доручення (т.1 а.с.179-184), в яких у графі "призначення платежу" вказано місяць за який проведено оплату, дані лічильників, в тому числі побутових споживачів. Так, згідно вказаних платіжних доручень відповідачем з урахуванням даних, зазначених у призначенні платежу, за період з січня 2020 року по жовтень 2021 року було сплачено 171 157,65 грн.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що фактично між сторонами виник спір через незгоду відповідача з обставиною споживання електричної енергії починаючи з 01.01.2019, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг №01-8707-УП, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії.
Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні 5 (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором її режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого а обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, фактично позивачем до березня 2020 року рахунки на оплату спожитої електричної енергії не виставлялись, натомість рахунок за березень фактично включає період з 01.01.2019 по березень 2020 року.
Скаржник, в свою чергу, зокрема зазначав, що вимога ТОВ «ООЕК» стосовно стягнення з ОСББ «Вільямса, 59Д» заборгованості за спожиту електричну енергію не підлягає задоволенню, оскільки між сторонами Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг було укладено 03.01.2020р. та саме з цієї дати почав діяти договір та умови договору в частині своєчасної та повної оплати обсягу спожитої електричної енергії. З моменту укладення договору, на думку скаржника, спожита електрична енергія сплачувалась своєчасно та в повному обсязі та заборгованість ОСББ перед ТОВ «ООЕК» відсутня.
Так, відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 3 ст.631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.
Враховуючи наведене сторони, укладаючи договір про постачання електричної енергії, датований 03.01.2020, на власний розсуд погодили розповсюдження дії такого договору на правовідносини саме з 01.01.2019.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії ні в цілому, ні в частині п. 13.1., недійсним не визнавався, доказів зворотного матеріали справи не містять.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, що невиставлення позивачем рахунків на оплату електричної енергії до березня 2020 також не спростовує факт споживання відповідачем електричної енергії у спірний період.
З огляду на наведене, колегією суддів не приймається до уваги твердження скаржника про те, що висновок господарського суду про те, що сторони даного договору домовились про те, що відносини розпочались з 01.01.2019 - не відповідає дійсності та є помилковим.
Зазначення позивачем у рахунку №01-8707/1 від 03.04.2020 "за березень" з урахуванням розповсюдження сторонами дії договору на правовідносини з 01.01.2019 жодним чином не спростовує обставину споживання відповідачем електричної енергії до березня 2020.
При цьому, доводи скаржника про те, що у 2019 році електрична енергія споживалась ОК "МЖСТ ДОМ" на підставі іншого договору колегією суддів не приймається до уваги, з огляду на таке.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Так, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Судом встановлено, що багатоквартирний будинок №59Д по вулиці Академіка Вільямса в місті Одесі, збудований замовником Молодіжним житлово-будівельним товариством «ДОМ» двома чергами.
Будинок зведений відповідно до проектно-кошторисної документації згідно рішення Одеської міської ради Nо2806-ХХПІ від 15.10.2001 та рішення виконкому Одеської міської ради №454 від 21.06.2001 на земельній ділянці площею 0,5427 га, за рахунок коштів інвесторів - членів товариства.
Будинок прийнятий в експлуатацію, про що свідчать Акти державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 24.12.2003 та від 18.11.2004, які затверджені розпорядженнями Київської районної адміністрації Одеської міської ради №2096 від 25.12.2003 та№1691 від 18.11.2004. Будинок має власну дахову котельню та обладнаний системою енергозабезпечення.
Після завершення будівництва, всі квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку № 59Д передано забудовником у власність інвесторів, кожний з яких на підставі договорів про інвестування будівництва та актів приймання-передачі квартир, отримав в органах місцевого самоврядування свідоцтво про право власності на нерухоме майно та за реєстрував його в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості.
З моменту прийняття до експлуатації, багатоквартирний будинок перебував в управлінні забудовника, який 15.05.2014 року передав майно на баланс Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» за Актом приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс. На підставі Акту приймання - передачі від 15.05.2014 року, ОК «МЖСТ ДОМ» уклав договори з виконавцями комунальних послуг за адресою позивача та виставляв співвласникам рахунки за спожиті по будинку послуги.
15.05.2016 року співвласниками багатоквартирного будинку №59Д по вулиці Академіка Вільямса в місті Одесі створено Об' єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВІЛЬЯМСА 59Д».
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 03.04.2017 року по справі №916/3484/16 ОК «МЖСТ ДОМ» зобов'язано передати в управління (на баланс) ОСББ «ВТЛЬЯМСА 59Д» вищезазначений багатоквартирний житловий будинок разом з бухгалтерською та технічною документацію, зокрема, щодо правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг.
06.03.2018 року зазначене судове рішення примусово частково виконано державною виконавчою службою, про що складено Акт вилучення та передачі майна в порядку встановленому ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Наведені обставини встановлені у рішенні Господарського суду Одеської області у справі 3916/2300/19 від 04.12.2019р.
Окрім того, беззаперечним доказом того, що ОСББ «Вільямса 59Д» несе відповідальність за весь обсяг спожитої електричної енергії по об'єкту останнього є Угода про забезпечення електропостачання будинку №59 -Д по вул. Ак. Вільямса у м. Одесі від 31.05.2018p., згідно з п. 4 якої визначено, що фактично електричною енергією для задоволення потреб будинку та здійснення обслуговування останнього з 06.03.2018 року за адресою: вул. Ак. Вільямса 59-Д користується ОСББ «Вільямса 59-Д». ОК «МЖСТ ДОМ» не користується електричною енергією та не обслуговує будинок №59-Д по вул. Ак. Вільямса у м. Одесі з 06.03.2018 року(т.2 а.с.18).
Більше того, Актом звірки показань лічильників електроенергії, що знаходяться у будинку 59Д по вул. Ак. Вільямса, складеним між ОК «МЖСТ ДОМ» та ОСББ «Вільямса 59Д», сторони узгодили, що починаючи з 24.03.2018 року за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59-Д по усім показанням, що перевищують вищенаведені у таблиці електроенергію споживає ОСББ «Вільямса 59Д», та саме ОСББ «Вільямса 59Д» бере на себе зобов'язання укласти договори із постачальниками послуг починаючи з 24.03.2018 року.
З огляду на наведене, колегією суддів не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що Угода від 31.05.2018 та Акт звірки показань лічильників електроенер гії, що знаходяться по цьому ж будинку від 24.03.2018) - не є доказами прийняття ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59Д» заборгованості за електропостачання, яка виникла у ОК «МЖСТ ДОМ» при виконанні Договору №4562 с/а 65 від 13.09.2011 з ВАТ «ЕК «Одесаобленерго».
Посилання скаржника на те, що лист ТОВ "ООЕК" від 21.02.2019 №587/13/13-323 (т.2 а.с.182) підтверджує наявність іншого споживача за зазначеною адресою, правомірно не був прийнятий судом до уваги, оскільки відомості у цьому листі надані станом на 01.01.2019 року.
Наданий відповідачем лист №587/13/03-1566 від 26.06.2019 (т.2 а.с.183) також не може бути прийнятий до уваги, оскільки свідчить про відсутність у ОСББ "Вільямса 59Д" договору з оператором системи розподілу, який, як вбачається з матеріалів справи, був укладений 23.12.2019, тобто після складення листа № 587/13/03-1566.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що фактичним споживачем електричної енергії на об'єкті - багатоквартирний будинок розташованому за адресою м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Д, станом на 01.01.2019р. було саме ОСББ «Вільямса, 59Д».
Будь-яких доказів щодо спростування зазначено, скаржником до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. Не було надано таких документів і до апеляційної скарги.
Наведеним спростовується помилкове твердження скаржника про те, що судом першої інстанції задоволено позов виконавця комунальних послуг, який заявлено до неналежного відповідача, що спірна заборгованість за електричну енергію належить саме ОК «МЖСТ ДОМ» та виникла в межах Договору постачання електричної енергії від 13.09.2011 №4562 с/а65, і, саме ОК «МЖСТ ДОМ» - є належним відповідачем у справі та повинен сплатити цю заборгованість.
Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.
Відповідно до абз.2 п.5 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ОСР (ОСП) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності, відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311.
Пунктом 5 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 встановлено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
Пунктом 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до пункту 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
З огляду на наведені положення Закону, суд першої інстанції правомірно зазначав, що позивач не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків позивач не здійснює фіксацію (зняття) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії. Функції з обліку електричної енергії в даному випадку здійснює АТ "ДТЕК Одеські електромережі", з яким відповідачем також було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який також розповсюджує свою дію на правовідносини, що виникли з 01.01.2019.
Як вже було зазначено вище, на підтвердження обсягів спожитої відповідачем електричної енергії позивачем до матеріалів справи залучено розшифровки нарахувань, надані АТ "ДТЕК Одеські електромережі", визначені обсяги у яких відповідачем жодним чином не спростовано.
В свою чергу, жодних доказів, які б свідчили, що відповідач вчиняв будь-які дії щодо оскарження, як то передбачено п.2.3.5. ПРРЕЕ, показів розрахункових засобів обсягів спожитої електричної енергії, в матеріалах справи не міститься.
Разом з цим, правомірність дій АТ "ДТЕК Одеські електромережі" не є предметом дослідження в рамках даного спору.
Наявне у справі листування, в якому скаржник висловлює свої заперечення щодо показників лічильника, не є доказом висловлення відповідачем своїх заперечень щодо показників лічильника, оскільки фактично у таких листах останній просив роз'яснити природу суми у розмірі 96 625,20 грн.
При цьому, судом першої інстанції було правомірно враховано, що обставина підписання договору з урахуванням протоколу розбіжностей та виключення з нього положень про наявність заборгованості жодним чином не позбавляє позивача права звернутися до суду з даним позовом.
Твердження відповідача стосовно не зазначення в рахунках інформації про показники приборів правомірно не була врахована місцевим судом, оскільки, в силу положень 9.6.1. ПРРЕЕ, така інформація не є обов'язковою у разі зазначення обсягів споживання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, шо звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Отже, судом апеляційної інстанції установлено, що відповідач не спростувавши факту невиконання свого договірного обов'язку щодо своєчасної оплати вартості спожитої у спірний період електричної енергії, не надав суду належних доказів проведення остаточного розрахунку, у зв'язку з чим прострочений борг відповідача перед позивачем в сумі 103 035,15 грн. обґрунтовано визнано судом першої інстанції таким, що підлягає стягненню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3547,21 грн. 3% річних та 12103,06 грн. втрат від інфляції.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, оскільки факт порушення встановленого умовами договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг строку виконання грошового зобов'язання з боку відповідача є встановленим, і останнім не спростовано, то, відповідно, і вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та відсотків річних є обґрунтованою.
Водночас, з наданого позивачем розрахунку, суми 3% річних та інфляційних втрат нараховано позивачем по рахункам за березень 2020 року та за липень 2020 року.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, періодом прострочення оплати по такому рахунку ним визначено з 17.09.2020 по 09.11.2021. Обґрунтовуючи дату нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, позивач зазначав, що така дата визначена з урахуванням рахунку за липень 2020 року, оскільки останній містить інформацію про заборгованість, визначену наростаючим підсумком, яка включає також заборгованість по рахунку за березень 2020 року.
Разом з цим, суд першої інстанції правомірно не прийняв такі пояснення як підставу для правомірності нарахування сум 3% річних та інфляційних втрат, починаючи з 17.09.2020, оскільки вказаний рахунок не відповідає вимогам договору щодо інформації в платіжному документі щодо боргу за березень 2020 року.
Також судом було враховано, що доказів надіслання рахунку за березень 2020 матеріали справи не містять, а наданий позивачем список розсилки (т.1 а.с.36) не може бути прийняти судом в якості належного доказу оскільки не містить відтиску (штампу) укрпошти, який підтверджує прийняття посилки для відправлення.
В іншій частині розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних (по рахунку за липень 2020 року) є вірним.
З урахуванням наведеного, здійснивши власник розрахунок обчислених позивачем розрахунків втрат від інфляції та відсотків річних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 94,04 грн, інфляційних втрат у сумі 327,91 грн.
З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для частково задоволення позову.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 3 405 грн. покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільямса 59Д" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 20 червня 2022 у справі № 916/3529/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська