Дата документу 03.11.2022
Справа № 334/3337/22
Провадження № 3/334/2054/22
03 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Коломаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06.08.2022 року о 23 годині 33 хвилин в м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Звенигородська, буд. 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 316», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820». Результат огляду - 1,77 проміле, тест №1657. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 01.09.2022, 21.09.2022, 10.10.2022 та 03.11.2022 не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи згідно з вимогами чинного КУпАП, про що свідчать конверти, які повернулися на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 12,14,17,21), та довідкою про доставку SMS-повідомлення з датою судового засідання (а.с. 11,13,16,20), причини неявки суду не повідомив. Заяви про відкладення судового засідання до суду не надходили.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №266845 від 06.08.2022 року; рапортом поліцейського взводу 2, роти 1, батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «ОКЗзНПД» ЗОР; довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика»; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно результатів якого, проба позитивна - 1,77 проміле; відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 266845.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
За ст. 130 КУпАП, передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 496,20 гривень.
Враховуючи викладене та керуючись ст.40-1,130,283,284,307,308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 496, 20 (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.) гривень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Коломаренко К. А.