Справа №293/1817/22
Провадження № 3/293/1498/2022
03 листопада 2022 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: ВЧ НОМЕР_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , посада: навідник автомобільного відділення взводу забезпечення батальйону управління
за ч. 4 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення
01.11.2022 до Черняхівського районного суду Житомирської області з Військової частини НОМЕР_1 (смт Головино) надійшов протокол серії А4350 №191 від 27.10.2022 про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Зі змісту протоколу про військове адміністративне правопорушення серії А4350 №191 від 27.10.2022 убачається, що солдат ОСОБА_1 , 01.10.2022 о 08 год. 00 хв., самовільно залишив пункт постійної дислокації ВЧ НОМЕР_1 . 08.10.2022 близько 17 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 прибув до пункту постійної дислокації ВЧ НОМЕР_1 . Таким чином солдат ОСОБА_1 перебував у самовільному залишенні ВЧ НОМЕР_1 в умовах воєнного стану протягом 7 діб, а саме з 01.10.2022 по 08.10.2022, чим вчинив військове адміністративне правопорушення під час дії воєнного стану, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за номером телефону, про що свідчить телефонограма (а.с.31). Окрім того, в матеріалах справи міститься заява від ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність, (а.с.32) у зв'язку із чим, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим справу розглянути в його відсутності
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії А4350 №191 та матеріали, що знаходяться у справі суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 172-11 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення в умовах особливого періоду діянь, вказаних у ч. 1 та 2 цієї статті, а саме:
- ч. 1 ст. 172-11 КУпАП самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб;
- ч. 2 ст. 172-11 КУпАП самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період у розумінні зазначеного Закону та ст. 173-20 КУпАП діє в Україні від 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2021 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
З 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан з огляду на військову агресію російської федерації проти України.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підтвердження фактів викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення додано, зокрема, акт службового розслідування щодо встановлення факту причин та умов допущених порушень (а.с.6-10).
Однак, суд вважає за необхідне такий доказ визнати неналежним та недопустимим, оскільки зазначений акт є роздрукованим, не містить дати його складання та затвердження командиром військової частини. Суд зазначає, що наявність на такому акті службового розслідування печатки про його відповідність оригіналу не може про таке свідчити, оскільки неможливо встановити, чи був відповідний акт підписаний та затверджений відповідним складом. Окрім того, з вказаним актом не ознайомлений ОСОБА_2 , так як і не зафіксовано факту його відмови надати письмові пояснення при проведенні службового розслідування та відмови від ознайомлення з актом.
Суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та акт службового розслідування, який судом визнано неналежним та недопустимим доказом, не можуть бути доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.
Окрім того, суд зазначає, що згідно ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, що затверджена наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 239 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.12.2021 за № 1622/37244 уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов'язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов'язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 7 розділу ІІ зазначеної Інструкції до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Отже, після встановлення розслідуванням факту нез'явлення військовослужбовця вчасно без поважних відносно нього не пізніше двадцяти чотирьох годин повинен був складатись відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, з урахуванням зазначених обставин даної справи, будь-яких випадків відстрочення моменту складання протоколу чинним законодавством не передбачено.
Як вбачається з наявних матеріалів протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 27.10.2022, тоді як, виходячи зі змісту самого протоколу та пояснень свідків, уповноваженій особі на складання протоколу про обставини відсутності військовослужбовців у розташуванні військової частини, що оцінено яке самовільне залишення військової частини без законних підстав, було відомо задовго до 27.10.2022, а саме 08.10.2022.
Про причини складення протоколу не у строк, встановлений п. 1 розділу ІІ вищевказаної Інструкції сам протокол, приєднані до нього документи, супровідний лист до суду відомостей не містять.
Крім того, суд звертає увагу, що проткоол про адмінінстарвтине правопорушення не підписаний особою, яка притягається до адмінінстартвиної відповідальності із зазначенням того, що така особа відмовилась від підписання у присутності свідків. Однак до матеріалів спарви не додано жодхних пояснень свідків від 27.10.2022, зі змісту яких би можна було встановити, що ОСОБА_3 був ознайомлений із скалденням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, відмовився від писання протоколу, відмовився від отримання другого примірнику протоколу і далі пояснень.
До того ж у протоколі серії А4350 № 191 від 27.10.2022 дата народження ОСОБА_1 вкзана ІНФОРМАЦІЯ_1 , у той час як згідно війського квитка (копії) та письмових пояснень ОСОБА_1 , його дата народження зазначена ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також вказує на недопустимість протоколу як належного доказу.
З огляду на наведене, протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2022 не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не відповідає установленим вимогам за ст. 256 КУпАП та своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у судді. Таких доказів подано не було.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35 33, 40-1, 172-11, 283, 284 КУпАП,суд
1. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 172-11 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Людмила ЛОСЬ