Справа№ 309/4803/22
Провадження № 1-кп/309/296/22
02 листопада 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022140160000160 від 06.09.2022 р. за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст.405 Кримінального кодексу України,
В провадженні Хустського районного суду перебуває кримінальне провадження № 62022140160000160 від 06.09.2022 р. за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст.405 Кримінального кодексу України.
Прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання вмотивовано тим , що ОСОБА_5 06.09.2022 року близько 06.35 год, знаходячись на території ВІПС «Велятино» ВПС «Яблунівка» НОМЕР_1 прикордонного загону, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розуміючи, що лейтенант ОСОБА_4 є начальником за званням та посадою, а також перебуває при виконанні обов'язків з військової служби, наніс один удар правою рукою в район правої нижньої щелепної ділянки лейтенанта ОСОБА_4 та зачепив пальцями правої руки ротову порожнину ОСОБА_4 , чим спричинив забій м'яких тканин правої нижньої щелепної ділянки, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, а також здійснив погрозу знищенням шляхом підпалу автомобіля, який перебуває у користуванні лейтенанта ОСОБА_4 , чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 405 КК України, а саме - заподіяння тілесних ушкоджень начальнику, у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, а також погроза начальникові знищенням його майна у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинені в умовах воєнного стану.
28.10.2022 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, скеровано до Хустського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті, де ухвалою суду підготовче судове засідання призначено на 15:00 02.11.2022 року.
При цьому, у ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2022 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 03.11.2022 року включно.
Так відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим
Прокурор вважає, що ризики, які існували на момент обрання під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати, у зв'язку із чим сторона обвинувачення вважає за необхідне клопотати перед судом під час підготовчого судового засідання обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Поряд з цим, не втратили своєї актуальності ризики переховуватись ОСОБА_5 від суду, незаконного впливу останнім на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
З метою запобігання вчиненню обвинуваченим ОСОБА_5 будь-якої із вищеописаних дій, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , при цьому, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які послужили підставою для обрання запобіжного заходу.
Також, прокурор просить суд, під час винесення рішення, врахувати реакцію суспільства та військовослужбовців усіх військових формувань, які стоять на захисті незалежності та територіальної цілісності України, щодо наслідків правопорушення, а саме той факт, що може скластися хибне враження безкарності, недолугості правоохоронної системи в цілому, що може створити передумови для вчинення військовослужбовцями аналогічних кримінальних правопорушень та призведе до підриву авторитету військових формувань, а також підриву боєздатності армії України в умовах прямої збройної агресії російської федерації.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав та просить його задоволити.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечили проти клопотання прокурора. Суду ствердили, що на даний час жодних ризиків, які б давали підстави для утримання обвинуваченого під вартою немає. ОСОБА_5 вину свою у вчиненні злочину визнає повністю і щиро кається у вчиненому. Наміру переховуватись від суду він не має, а тому просять у разі прийняття рішеня судом про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
У вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_5 за ч.4 ст. 405 КК України.
В ході обговорення питання доцільності продовження строку запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 , раніше не судимий, не одружений, на даний час військовослужбовець строкової служби Державної прикордонної служби України, інспектор прикордонної служби 3 категорії - кухар групи логістики відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який відряджений у зв'язку зі службовою необхідністю до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в межах НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 , старший солдат.
На цей час, підготовче судове засідання у даній справі з об'єктивних причин не проведено, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177 , п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, є дійсними.
При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов'язаних з характером вказаної особи, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.
Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених, у цій справі, доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені, самі по собі, навіть, при їх дійсній наявності, не можуть бути такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 зазначеного Кодексу, у цій ситуації, так як є доведеною наявність обставин визначених ст. 177 КПК України.
Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов.
Як наслідок, у цей період, є наявними обставини, визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують. Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.
Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.
З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України та відмовити стороні захисту у задоволенні клопотання в частині визначення розміру застави, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Отже чинним законодавством чітко визначено, що єдиним запобіжним заходом , який можливо застосувати до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, є тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Керуючись ст. 177, 181, 376, 492 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022140160000160 від 06.09.2022 р. за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.405 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іза Хустського району Закарпастької області, громадянина України, військовослужбовця строкової служби Державної прикордонної служби України, інспектора прикордонної служби 3 категорії - кухара групи логістики відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », відрядженого у зв'язку з службовою необхідністю до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в межах НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 , старшому солдату, не одруженому, раніше не судимому, проживаючому в АДРЕСА_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - з 4 листопада 2022 р. по 2 січня 2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Повний текст ухвали виготовлено 4 листопада 2022 року.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1